Farmatsevtichnii chasopis最新文献

{"title":"ГУБКИ МЕДИЧНІ/ГЕМОСТАТИЧНІ ЯК СУЧАСНІ ПЕРСПЕКТИВНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЗУПИНКИ КРОВОТЕЧ ТА ЗАКРИТТЯ РАН","authors":"B. Pavliuk, M. B. Chubka, T. Hroshovyi, V. V. Debrivskyj","doi":"10.11603/2312-0967.2022.2.13334","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.2.13334","url":null,"abstract":"Мета роботи. Узагальнення перспектив використання губок медичних/гемостатичних, особливості їх технології та методів контролю якості. \u0000Матеріали і методи. У роботі використали методи пошуку інформації, аналізу статистичних даних і відомостей наукової літератури за період 2006–2021 років щодо губок медичних та перспектив їх використання. \u0000Результати й обговорення. Незважаючи на створення та дослідження великої кількості губок медичних на основі желатину, хітозану, похідних целюлози, колагену та інших допоміжних речовин, а також клінічне доведення їхньої ефективності та необхідності використання, дані засоби все ще потребують вдосконалення та подальшого вивчення, а пошуки ідеальної основи для створення універсальної губки медичної все ще тривають. \u0000Висновки. Розширення асортименту губок медичних та дослідження нових допоміжних речовин для їх виготовлення – перспективний напрям сучасної медицини та фармації.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43437874","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ КАЛІБРУВАННЯ КОНДУКТОМЕТРА ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ДИСТИЛЬОВАНОЇ ВОДИ","authors":"V. M. Britsun, N. Tarasenko, N. O. Savina, N. V. Оstanina","doi":"10.11603/2312-0967.2022.2.13331","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.2.13331","url":null,"abstract":"Мета роботи. Визначення впливу розмірів ємності, в якій здійснюється калібрування кондуктометра, на правильність вимірювання питомої електропровідності випробовуваних розчинів і дистильованої води для фармакопейних потреб. \u0000Матеріали і методи. Вимірювання питомої електропровідності  стандартних розчинів і дистильованої води проводили на кондуктометрі Hanna HI 2300 при температурі (25,0±0,5) °С. Кондуктометр калібрували за допомогою стандартного розчину з питомою електропровідністю 84 мкСм/см (Mettler Toledo). Для контролю коректності вимірювань застосовували стандартний розчин із питомою електропровідністю 29,4 мкСм/см (Mettler Toledo). Дистильовану воду отримували на аквадистиляторі GFL-2008. Температуру стандартних розчинів і дистильованої води контролювали за допомогою термометра TFA 30.1018 і підтримували за допомогою циркуляційного термостата LOIP LT-112. Стандартні розчини і дистильовану воду зберігали і досліджували в ємностях із поліетилену високого тиску. \u0000Результати й обговорення. Значення питомої електропровідності випробовуваних розчинів і дистильованої води залежить від того, в ємності якого об’єму було проведено калібрування кондуктометра, і в якій ємності було здійснено вимірювання питомої електропровідності. У випадку застосування ємностей невеликих обʼємів (20 і 50 мл) правильний результат отримують лише при умовах калібрування і вимірювання в ємності одного і того ж обʼєму. У випадку вимірювання питомої електропровідності дистильованої води у ємності меншого обʼєму, ніж та, в якій було проведено калібрування, отримують занижені значення, а якщо у ємностях більшого обʼєму – завищені. \u0000При калібруванні приладу в ємності об’ємом 100 мл, правильний результат досягається при вимірюванні питомої електропровідності дистильованої води у ємностях об’ємом 100 і 1000 мл. \u0000Причиною таких залежностей є «ефект поля» – електромагнітне поле частково знаходиться поза геометричним простором вимірювального осередку, і на нього впливають неоднорідності і перешкоди, наприклад, стінки ємності. \u0000 Висновки. Правильні результати вимірювання питомої електропровідності для невеликих обʼємів розчинів (20 і 50 мл) можуть бути отримані при калібруванні кондуктометра і вимірюванні питомої електропровідності в ємностях одного і того ж об’єму та розміру. Оптимальним підходом є калібрування і вимірювання питомої електропровідності розчинів в ємностях обʼємом не менше 100 мл, щоб мінімізувати вплив стінок ємності на коректність результатів вимірювань.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43456377","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ З РОЗРОБКИ СКЛАДУ І ТЕХНОЛОГІЇ ТВЕРДИХ КАПСУЛ ІЗ ЕКСТРАКТОМ СУХИМ ФЕНХЕЛЮ","authors":"O. M. Fylypyuk, L. Vyshnevska","doi":"10.14739/2409-2932.2015.3.52374","DOIUrl":"https://doi.org/10.14739/2409-2932.2015.3.52374","url":null,"abstract":"Мета роботи. Розробка складу і технології препарату у твердих желатинових капсулах із екстрактом сухим фенхелю від спазмів кишечника, метеоризму та диспепсії спазмолітичної, вітрогінної, болетамувальної, протизапальної, протимікробної та м’якої сечогінної дії. \u0000Матеріали та методи. При розробці складу і технології препарату обирали допоміжні речовини, дозволені для медичного застосування та які широко застосовують у фармацевтичній практиці. Використовували методи оцінки фізичних та фармакотехнологічних властивостей екстракту сухого (розмір і форма кристалів, фракційний склад, плинність, насипна густина, насипний об’єм) та оцінки показників якості капсульних мас (плинність, насипна густина). \u0000Результати й обговорення. Кристалографічними дослідженнями екстракту сухого фенхелю встановлено, що він є полідисперсною субстанцією з пластинчастою структурою і нерівними краями та належить до легко розчинних речовин. Досліджуваний екстракт є гігроскопічним та має незадовільну плинність. На підставі результатів фізико-хімічних, кристалографічних, біофармацевтичних та фармакотехнологічних досліджень обґрунтовано вибір допоміжних речовин у складі маси для інкапсулювання, а саме: лактози моногідрату як наповнювача в кількості 31 %, аеросилу як лубриканта і вологорегулятора в концентрації 2 %, мікрокристалічної целюлози і магнію стеарату як лубриканта в кількості 3,5 та 1,5 % відповідно. \u0000Запропоновано технологію виробництва капсул з екстрактом сухим фенхелю та технологічну схему, яку покладено в основу проєкту технологічного регламенту на їх виробництво. \u0000Висновок. На підставі проведених фармакотехнологічних, фізико-хімічних і біофармацевтичних досліджень експериментально обґрунтовано і запропоновано склад та раціональну технологію капсул з екстрактом сухим фенхелю, які можуть застосовуватися при функціональних розладах травного тракту.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49172040","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ ПЕСАРІЇВ «ЛАКТОВАГІН»","authors":"S. L. Aleinyk, Z. M. Polova","doi":"10.11603/2312-0967.2022.2.13329","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.2.13329","url":null,"abstract":"Мета. Дослідити гостру токсичність песаріїв під умовною назвою «Лактовагін» на лабораторних тваринах. \u0000Матеріали і методи. Об’єкт дослідження: песарії «Лактовагін», що містять субстанцію Lactobacillus IMB B-7280 з пробіотичною активністю, та можуть використовуватись для лікування та профілактики дисбіотичних порушень у жінок. Дослідження гострої токсичності проводили на мишах-самицях лінії BALB/c при однократному застосуванні розробленого лікарського засобу при двох шляхах введення: інтравагінальному та внутрішньошлунковому. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою ліцензійного програмного забезпечення MedStat v.5.2. Відмінності показників вважали статистично значущими при р<0,05. \u0000Результати й обговорення. Основними критеріями визначення токсичної дії препарату були загибель тварин, прояви інтоксикації, зниження індивідуальної та групової маси тварин порівняно з вихідною масою, що не спостерігали під час проведення даного експерименту. Під час щоденних оглядів тварин після однократного введення песаріїв «Лактовагін» не виявлено жодних патологічних поведінкових та фізіологічних проявів. Приріст індивідуальної та групової маси мишей був фізіологічним на рівні 3,5–4,1 % для дослідних груп, 2,8 % – для інтактного контролю. Наприкінці експерименту тварини підлягали евтаназії з метою проведення патоморфологічних досліджень, при проведенні яких не спостерігали патологічні зміни внутрішніх органів та головного мозку. Статистично значущих відмінностей між коефіцієнтами маси внутрішніх органів мишей-самиць для різних груп не виявлено. \u0000Висновки. З огляду на отримані дані після проведення експерименту, а саме: летальність мишей на рівні 0 %, позитивну динаміку приросту індивідуальної та групової маси тіла лабораторних тварин, відсутність ознак патології при проведенні патоморфологіних досліджень, можна припустити, що песарії «Лактовагін», що містять субстанцію Lactobacillus casei IMB B-7280 з пробіотичною активністю, є відносно безпечними та нешкідливими.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46511160","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИВЧЕННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕРАПІЇ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ В УКРАЇНІ","authors":"I. O. Vlasenko, L. L. Davtian, O. Zaliska","doi":"10.11603/2312-0967.2022.2.13332","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.2.13332","url":null,"abstract":"Мета роботи. Аналіз законодавства та рекомендацій щодо фармацевтичного забезпечення хворих на цукровий діабет 2 типу в Україні та вивчення доступності (наявності) цукрознижувальних препаратів для лікування цього захворювання згідно з рекомендаціями. \u0000Матеріали і методи. Об’єкти дослідження: рекомендації та нормативні документи щодо терапії цукрового діабету 2 типу, Державний реєстр лікарських засобів. Застосовували бібліосемантичний, маркетинговий, аналітичний, графічний, узагальнювальний аналізи. \u0000Результати й обговорення. Чинне законодавство України дає змогу використовувати лікарям сучасні міжнародні клінічні настанови для лікування ЦД, одночасно продовжує діяти Уніфікований клінічний протокол лікування цукрового діабету 2 типу (2012 р.). На фармацевтичному ринку України зареєстровано 161 цукрознижувальних препарат, які містять 16 міжнародних непатентованих найменувань, що складає 29,6 % від існуючого асортименту міжнародного ринку моно-цукрознижувальних препаратів. Із 27 існуючих комбінацій міжнародних непатентованих найменувань на світовому ринку в Україні зареєстровано 8 їх комбінацій. Більшу частину (64,0 %) асортименту зареєстрованих в Україні цукрознижувальних препаратів постачають іноземні виробники. Частина зареєстрованого асортименту цукрознижувальних препаратів в аптеках відсутня. \u0000Висновок. Порівняльний аналіз настанов показав, що український Уніфікований клінічний протокол потребує оновлення. Дослідження показало, що в Україні зареєстровано достатньо цукрознижувальних препаратів, що дає змогу використовувати сучасні схеми лікування цукрового діабету згідно з міжнародними рекомендаціями.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46753144","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ ВИГОТОВЛЕННЯ КОМБІНОВАНОГО ГЕЛЮ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПРОМЕНЕВИХ УШКОДЖЕНЬ ШКІРИ","authors":"O. I. Burban, T. M. Zubchenko","doi":"10.11603/2312-0967.2022.1.13060","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.1.13060","url":null,"abstract":"Мета роботи. Розробка технології комбінованого гелю «Біоседум плюс» для терапії променевих ушкоджень шкіри.\u0000Матеріали і методи. Об’єктами дослідження стали зразки комбінованого гелю на основі соку очитку великого; жирних олій обліпихи, шипшини та звіробою; кверцетину, виготовлені із використанням різних технологічних параметрів. Для стабілізації основи комбінованого гелю та введення до її складу жирних олій, використали комплексний емульгатор Lanette SX та антиоксидант бутилоксіанізол. Гліцерин використовували для отримання суспензії кверцетину та солюбілізації ефірних олій кориці та лимону (ароматизатори гелю). Дослідження проводили за методиками Державної фармакопеї України.\u0000Результати й обговорення. Розроблено технологію комбінованого гелю під умовною назвою «Біоседум плюс» для профілактики і терапії променевих ушкоджень шкіри на основі соку очитку великого, жирних олій обліпихи, шипшини, звіробою (2:1:1), а також кверцетину та визначено критичні точки його технології.\u0000Технологічний режим отримання гелевої основи (процес набухання має відбуватися при температурі не вище 60 °С при перемішуванні при 250 об/хв) підтвердили мікроскопічним методом. Вплив тривалості гомогенізації на ступінь дисперсності встановлювали шляхом перемішування зразків за обраної швидкості – 2000 об / хв упродовж 10, 20, 30, 40, 60 хв. Композицію олій та бутилоксіанізол вводили в основу у вигляді емульсії, а кверцетин ‒ тонкодисперсної суспензії при диспергуванні гліцерином із наступним розведенням соком очитку великого.\u0000Висновки. Обґрунтовано технологічний процес та розроблено технологію комбінованого гелю під умовною назвою «Біоседум плюс», який складається зі стадій отримання гелевої основи, отримання емульсії, отримання суспензії, виготовлення комбінованого гелю, фасування гелю в полімерні контейнери, пакування у пачки, пакування пачок у коробки. Визначено технологічні та критичні параметри отримання комбінованого гелю.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46091963","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНІ ТА ФЕНОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ РОДУ МИКОЛАЙЧИКИ","authors":"K. V. Gnatoyko, A. Grytsyk","doi":"10.11603/2312-0967.2022.1.13057","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.1.13057","url":null,"abstract":"Мета роботи. Макроскопічне дослідження видів роду Миколайчики, які зростають на території України; мікроскопічне дослідження миколайчиків плоских для встановлення основних діагностичних ознак; фенологічні спостереження за розвитком миколайчиків плоских. \u0000Матеріали і методи. Для проведення досліджень за допомогою мікроскопії використовували повітряно-суху сировину та свіжозібрану і фіксовану в спирто-водно-гліцериновій суміші (1:1:1) рослинну сировину. Вивчення проводили за методиками Державної фармакопеї України. При вивченні тимчасових препаратів використовували оптичний приладу Delta Optical Genetic Pro, та фіксували за допомогою камери Delta Optical DLT-Cam Pro. Фенологічні спостереження проводили на дослідних ділянках та в природних умовах. \u0000Результати й обговорення. В результаті проведених досліджень встановлено спільні та відмінні морфологічні ознаки для миколайчиків плоских, миколайчиків польових та миколайчиків приморських. Встановлено основні мікроскопічні діагностичні ознаки миколайчиків плоских. За допомогою фенологічних спостережень описані фази розвитку миколайчиків плоских. \u0000Висновки. Відмінними діагностичними ознаками видів роду Миколайчики, які зростають на території України є висота стебла, забарвлення, форма листків та плодів. Встановлено мікроскопічні діагностичні ознаки миколайчиків плоских: слабозвивисті клітини верхнього та сильнозвивисті клітини нижнього епідермісу, продихи анізоцитного типу, друзи кальцію оксалату та головчасті волоски. Описано основні фази розвитку миколайчиків плоских.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46579594","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ЗІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ЗОЛОТОТИСЯЧНИКА МАЛОГО ТРАВИ СУХОГО ЕКСТРАКТУ","authors":"L. V. Vronska, I. A. Rehalova, M. M. Mykhalkiv, A. Y. Demyd, I. Ivanusa","doi":"10.11603/2312-0967.2022.1.13052","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.1.13052","url":null,"abstract":"Мета роботи. Дослідження можливості ідентифікації і кількісної оцінки  золототисячника малого трави сухого екстракту.\u0000Матеріали і методи. Матеріал дослідження – сухий екстракт, отриманий методом дробної мацерації з золототисячника малого трави; екстрагент – етанол  (70 %, об/об), співвідношення сировина – екстрагент – 1:10, кратність екстрагування – 5, тривалість одного екстрагування – 24 год; концентрування рідкого витягу – з ротаційним випарювачем за температури 50 °С; висушування – за температури 45–50 °С у сушильній шафі; DER – (3,5–4,5) : 1. Дослідження здійснювали методом тонкошарової хроматографії, кількісне визначення флавоноїдів – спектрофотометрично.\u0000Результати й обговорення. Якісні дослідження, проведені методом тонкошарової хроматографії, дали змогу виявити глікозиди секоіридоїдів, зокрема, ідентифіковано свертіамарин. Серед флавоноїдів ідентифіковано рутин. Кількісний вміст флавоноїдів у перерахунку на рутин і суху речовину у досліджуваному екстракті становив (6.91 ± 0.04)%.\u0000 Висновки. У проєкт специфікації золототисячника малого трави сухого екстракту запропоновано внести ТШХ-методики ідентифікації глікозидів секоіридоїдів і флавоноїдів та спектрофотометричну методику кількісного визначення флавоноїдів.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46408392","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРО- ТА МАКРОЕЛЕМЕНТНОГО СКЛАДУ ДВОХ ВИДІВ РОДУ САМОСИЛ (TEUCRIUM L.)","authors":"K. M. Anzina, A. V. Gudzenko","doi":"10.11603/2312-0967.2022.1.13053","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.1.13053","url":null,"abstract":"Мета роботи. Вивчення якісного складу та кількісного вмісту мікро- та макроелементів у різних органах двох представників роду Самосил (Teucrium L.), а саме самосилу гайового та самосилу гірського. \u0000Матеріали і методи. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту макро- та мікроелементів у коренях, листках, суцвіттях і стеблах самосилу гайового (Teucrium сhamaedrys L.) та самосилу гірського (Teucrium montanum L.) проводили з використанням рентгенофлуоресцентного аналізатора ElvaX-med (Україна). \u0000Результати й обговорення. Отримано дані про вміст 13 мікро- та макроелементів у різних органах досліджуваних рослин. Найбільше в органах обох видів містились чотири елементи – калій, кальцій, сульфур та хлор; менше – ферум, хром, цинк, бром, манган, купрум, нікель та цирконій. Серед органів самосилу гайового найбільше мікро- та макроементів містилося в листках, найменше – в коренях рослини. У самосилу гірського найбільше мікро- та макроелементів містилося в траві, найменше – в суцвіттях. \u0000Висновки. На основі проведених досліджень визначено склад і вміст мікро- та макроелементів у сировині двох видів роду Teucrium – Teucrium сhamaedrys та Teucrium montanum. Отримані дані можуть бути враховані при плануванні подальших фармакологічних досліджень цих видів.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45342263","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ХРОМАТОГРАФІЧНІ ПРОФІЛІ ПОЛІФЕНОЛІВ І ТЕРПЕНОЇДІВ У ТРАВІ ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ ЧЕБРЕЦЬ (THYMUS L.)","authors":"M. Shanaida, S. R. Klyzub, L. V. Svydenko, N. Hudz, Marietta Bialon, P. P. Wieczorek","doi":"10.11603/2312-0967.2022.1.13054","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.1.13054","url":null,"abstract":"Мета роботи. Провести ідентифікацію поліфенолів та терпеноїдів у траві Thymus pulegioides (сорт «2/6-07»), Thymus richardii (сорт «Fantasy») і Thymus vulgaris (сорт «Jalos») з використанням методу тонкошарової хроматографії (ТШХ), а також здійснити газохроматографічний аналіз ефірної олії Thymus richardii. \u0000Матеріали і методи. Метод тонкошарової хроматографії було використано для якісного аналізу поліфенолів і сполук неполярної природи в надземній частині трьох представників роду Чебрець (Thymus L., родина Lamiaceae Martinov), які заготовляли в умовах культури на території Херсонської області. В ефірній олії Thymus richardii Pers методом газової хроматографії з мас-спектрометрією визначено склад і вміст летких сполук. \u0000Результати й обговорення. У метанольних витягах трави усіх трьох досліджуваних видів роду Thymus ідентифіковано розмаринову та кофейну кислоти. Лютеолін було чітко помітно тільки на хроматограмі Thymus richardii, тоді як слабку зону апігеніну виявлено лише в Thymus vulgaris. ТШХ-аналіз терпеноїдів показав наявність тимолу лише в метиленхлоридному екстракті надземної частини Thymus vulgaris. Слабкі зони β-ситостеролу були помітні на хроматограмах усіх трьох видів роду Thymus. Методом газової хроматографії з мас-спектрометрією встановлено, що основними компонентами ефірної олії Thymus richardii Pers. були ліналоол (38,60 %), ліналілацетат (18,26 %) і тимол (8,41 %), які мають значний терапевтичний потенціал. \u0000Висновки. Використані методи хроматографічного аналізу можна вважати простими й надійними для застосування у фітохімічній ідентифікації сировини досліджуваних представників роду Thymus.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47587857","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}