Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh最新文献

{"title":"ДАНТЕ АЛІГ’ЄРІ ЯК МЕДІАТОР МІЖ РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКОЮ ТА ЦЕРКОВНОЮ ТРАДИЦІЯМИ","authors":"Oleksandra Nesprava","doi":"10.15421/342217","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342217","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу «взаємин» філософії та теології у творах Данте та, на прикладі його творчості, впливу античної філософії на середньовічну теологію. Середньовічні теократичні тенденції, що були пов՚язані з надбанням Августина Блаженного та остаточно сформовані у працях Фоми Аквінського, можна тлумачити в епоху Данте як явища недовговічні та залежні від особистих уподобань римських пап. У пошуках мети земного буття Данте занурюється у дослідження людської природи. Його роздуми несуть на собі печатку довгих та болючих переживань за долю батьківщини, яку заполонили міжусобиці. Данте береться обмірковувати шляхи, які б дозволили реалізувати людську єдність, тобто стає на шлях екзистенціального тлумачення людини. Актуальність дослідження обумовлена проблематикою самого твору, в якому розглядається питання пошуку особистістю шляху, що веде до Істини, моральних критеріїв, що визначають людське життя і людину як істоту. У «Божественній комедії» Данте Аліг’єрі поєднав середньовічні наукові знання, античну філософію, елементи світогляду східних філософських шкіл, релігійне вчення католицької церкви, світову та національну історію. Подібна безліч поєднаних граней робить поему важкою для розуміння сучасної людини. Аналіз філософських навчань, що зустрічаються у творах Данте, дає можливість краще зрозуміти динаміку філософської думки, та запропонувати можливі вирішення сучасних проблем.Мета статті: дослідити інтелектуальну біографію окремої людини, а також філософсько-теологічно-літературну думку в її історичному розвитку. Методологія отримання нових знань ґрунтується на компаративному методі дослідження.Наукова новизна: в ході роботи в тексті поеми було відстежено філософські вчення античної та середньовічної епох, елементи світоглядів різних східних філософських шкіл, релігійні вчення католицької церкви. Аналіз показав, що в усіх філософських школах, що зустрілися в поемі, людина не розглядається виключно як матеріальна система, а як складна одухотворена істота, існування якої пов՚язано з її вибором. Витоки антропології Данте знаходяться у вченні про «двоїсту істину», зачатки якого у протилежних виглядах містились у доробках близькосхідного аристотелиста Аверроеса та Фоми Аквінського. Висновки: з точки зору герменевтичного аналізу «Божественну комедію» Данте можна вважати твором про історію конфлікту того часу між філософськими та церковними поглядами на природу людини, який змінився конфліктом у самій церкві багато у чому завдяки тому, що Данте відкрив для християнських інтелектуалів прийняття тези про можливість досягнення остаточного щастя людиною за земного життя. Фактично, він один із перших побудував своєрідну екзистенціальну антропологію, проводячи розрізнення між тілесною (земною) та духовною (божественною) формами існування людини. Використовуючи поетичну мову, Данте розтлумачує розходження філософських та теологічних уявлень про людину і, водночас, розкриває різницю між Східною та Західною Церквою, намагаючись применшити вплив церкви як і","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41641841","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Ж. БОДРІЯР: ФЕНОМЕН НАСИЛЛЯ У СОЦІАЛЬНОМУ ДОБИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ (ВІД ФІЛОСОФСЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ ДО ПРАКТИКИ СУЧАСНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ)","authors":"O. Osetrova","doi":"10.15421/342219","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342219","url":null,"abstract":"Історія людства просякнута кризами, війнами, пандеміями та іншими деструктивними явищами, які спричиняли не тільки негаразди окремих осіб або сімей, але й знищення цілих народів і цивілізацій. Інакше кажучи, історія людства є історія ненависті, агресії та насилля, які утворюють коло, всередині якого перебуває людина, у тому числі й сучасна. У даному контексті наразі доцільно звернутися до аналізу світоглядно-ціннісної системи координат, означеної французьким мислителем-інтелектуалом XX – початку XXI століття Ж.Бодріяром, праці якого, незважаючи на їхню актуальність, недостатньо досліджено українськими науковцями. У зв’язку з цим мета даного дослідження полягає у з’ясуванні ключових філософських поглядів Ж.Бодріяра на сутність феномену насилля у контексті проблеми зникнення соціального у постісторії, сучасниками якої ми є. Проведене дослідження розгорталося одночасно у таких двох площинах, як філософія, зокрема історія філософії та соціальна філософія (1) та соціальна робота, зокрема у громаді (2). Такий комплексний підхід посприяв не тільки з’ясуванню сутності феномену насилля, але й формулюванню ключових засад практичної діяльності фахівця із соціальної роботи у громаді з превенції насилля, зокрема насильства у сім’ї, актуальність якого посилено деструктивними соціальними явищами сучасності. Окрему увагу приділено аналізу таких феноменів, як втома та пасивність, що набули нового значення у працях Ж.Бодріяра з огляду на специфіку доби постмодернізму. З’ясовано, що втомлене Я є уособлення безвідповідальності й безвладності, детерміновані з боку суспільства споживання, яке втрачає соціальне. Один з отриманих висновків полягає у тому, що соборність як риса українського національного характеру є рушійна сила, здатна активно протидіяти зникненню соціального у сучасній Україні. Цю силу мають активізувати фахівці із соціальної роботи у своїх клієнтів, внутрішній потенціал яких метафізично невичерпний.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47776638","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ","authors":"O. Panko","doi":"10.15421/342222","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342222","url":null,"abstract":"Аналізуються сучасні суспільно-релігійні відносини, характерні риси ситуації постсекуляризації, яка передбачає повернення релігії у публічну сферу, збільшення впливу релігійних організацій на суспільний дискурс та практику, зокрема у реалізації соціальних ініціатив. Актуалізується важливість діалогу на засадах толерантності між різними культурними середовищами, необхідність визнання соціального служіння релігійних організацій. Розглядаються важливі виклики та завдання, які постають перед ними в Україні у сфері соціальної роботи.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46573667","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГУМАНІТАРНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ","authors":"O. Khromova, Oleg Marukhovskiy, B. Cherniavska","doi":"10.15421/342223","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342223","url":null,"abstract":"Мета дослідження – провести деталізоване науково-практичне обґрунтування особливостей гуманітарних, філософських, соціально-правових аспектів інформаційної безпеки та дослідити соціально-філософську рефлексію феномену інформаційної безпеки як провідного чинника розвитку свідомості та буття суспільства інформаційної доби.Методологія дослідження. У дослідженні було використано загальнонаукові (узагальнення, порівняння, індукція і дедукція) та емпірико-теоретичні методи (аналіз, синтез). Використання системно-структурного підходу дало можливість розмежувати основні особливості соціально-філософської рефлексії феномену інформаційної безпеки.Результати. Визначено, що зростання уваги до гуманітарних аспектів проблем національної та міжнародної безпеки можна сьогодні пояснити такими причинами: з-за сучасних умов в суспільстві все більше починають усвідомлювати той факт, що саме людина є головним компонентом багатства будь-якої країни; в результаті діяльності людини зʼявляються всі ті основні загрози, яким мають протистояти системи міжнародної і національної безпеки. Зʼясовано, що інтегративне осмислення основи інформаційно-комунікаційних процесів, та їх смислового виміру надає змогу більш оптимально розвʼязати проблеми припинення війни на території Україні та повноцінної реінтеграції населення окупованих територій. Встановлено, що інформаційна безпека є важливою якістю буття соціальної системи, у звʼязку з тим, що асекурує суттєві зв’язки, які детермінують стійкість та впорядкованість буття українського суспільства.Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані для підготовки навчального курсу з інформаційної безпеки, а також для відображення окремих тем у рамках курсів політології, права, філософії, соціології, теорії інформаційного суспільства, інших дисциплін соціально-гуманітарного циклу. Практична значущість результатів гуманітарного та соціально-філософського дослідження інформаційної безпеки надає змогу повніше зрозуміти комплексний характер проблематики, визначити вплив інформаційної безпеки на свідомість та буття сучасного українського суспільства.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49563409","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ЯКІСНОГО ТА БЕЗПЕКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я","authors":"Vitalii Mudrakov","doi":"10.15421/342216","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342216","url":null,"abstract":"Стаття пропонує приклад дослідницького підходу (формулювання інструментарію) і має стверджувальний характер методологічного потенціалу дослідження «Українське православ’я: національна ідентифікація церков під час російсько-української війни», яке вперше публікується у журналі Annals of the University of Bucharest. Political Science Series (ISSN 1582-2486). Для автора вихідним пунктом є особлива роль релігії у гуманітарній сфері як безпековій царині національної ідентичності та у сучасних гібридних конфліктах, зокрема православ’я в російсько-українській війні. Автор пропонує концепт «національного паспорту православних церков» України як методологічний механізм перевірки якості та захисту власної ідентичності: в якій мірі поняття «українська» церква в православному просторі виявляє приналежність до народу України. Обґрунтовується особлива роль якісного методу аналізу документів. Автор встановлює чіткі межі кожного критерію методологічного механізму, що дає можливість визначити орієнтованість у своїй ідентичнісній даності, а відтак й висновувати про конструктивні та деструктивні моделі функціональності православних спільнот у житті українського суспільства. Матеріал напрацьовано в рамках виконання проєкту «Соціальна функціональність релігії в умовах масштабних небезпек: ідейно-теоретичний та практичний виміри» за державним реєстраційним номером: 0121U109446.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48125549","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЙНІ АСПЕКТИ ДУХОВНОЇ БЕЗПЕКИ У ТУРБУЛЕНТНОМУ СУСПІЛЬСТВІ","authors":"O. Panchenko","doi":"10.15421/342221","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342221","url":null,"abstract":"У статті розглянуто тему духовної безпеки в умовах соціально-турбулентних процесів, наслідком чого може бути втрата традиційних основ буття та мети життя, що виражається у домінуванні раціонально-розумного компоненту над духовним світом як на рівні особистості, так і на рівні суспільства (взаємодії особистості з соціумом та комунікації соціальних структур).На рівні особистості авторське бачення поняття духовності розглянуто як індивідуальний прояв таких фундаментальних потреб, як: ідеальне пізнання себе та свого місця у соціумі; прагнення до набуття сенсу життя, моральність, здатність до творчості; пошук істини, усвідомлення необхідності зв’язку з трансцендентним початком. На рівні суспільства духовну безпеку визначено, як сукупність умов, що забезпечують безпеку та розвиток суспільства як самостійної та самодостатньої духовної спільності.В результаті дослідження виявлено, що духовне життя особистості має свої особливості і динаміку існування, на відміну від принципів духовності, на яких базується доктрина безпеки суспільства та держави. Інтерсуб’єктивний рівень духовної безпеки пов’язаний із екзистенційно-особистісним рівнем, а соціокультурні умови становлять другий, відносно автономний рівень духовного буття людини і мають свою логіку розгортання та «примусову» силу.Духовна безпека на особистісному рівні означає динамічне та синергійне з’єднання трансцендентно-божественного та іманентно-людського. Духовна безпека на суспільному рівні забезпечується взаємодією суспільства, релігійних інститутів та особистості шляхом формування негативного ставлення до насильства та агресії у будь-якій формі, розвитку здатності до міжнаціональної та міжрелігійної взаємодії, толерантного спілкування з представниками соціуму незалежно від їх приналежності та світогляду.Результати дослідження можуть бути задіяні для подальших пошуків ефективних рішень проблеми безпеки на особистісному, суспільному та державному рівнях в умовах сучасних турбулентних процесів.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42964513","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УГОРСЬКИЙ «ОРБАНІЗМ» ЯК ВИКЛИК ЄВРОПЕЙСЬКІЙ СОЛІДАРНОСТІ","authors":"Volodimur Grubov, Valeriy Svynarenko","doi":"10.15421/342228","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342228","url":null,"abstract":"Метою статті є розкриття діяльності лідера партії ФІДЕС і прем’єр-міністра В.Орбана у розбудові «угорського шляху» в ЄС та прояснення суперечностей між Угорщиною і ЄС у важливих питаннях внутрішньої та зовнішньої політики. Результати цієї діяльності можна закарбувати в однойменний слоган «орбанізм» як певний синтез політики п’яти кроків-стратегій, яку прем‘єр-міністр В.Орбан послідовно впроваджує в країні. Дослідження здійснене за допомогою використання компаративного, діалектичного та системного методів. У результаті дослідження було встановлено наявні суперечності між сторонами євроінтеграційного діалогу, зміст яких визначає відмінна інтерпретація політики дотримання європейських цінностей. Доведено, що з моменту вступу Угорщини в ЄС (2004 р.) інтереси розвитку угорського суспільства увійшли в конфлікт з директивами з Брюсселя, що сприяло приходу до влади в Угорщині національно-орієнтованих сил, які асоціюються з партією ФІДЕС. Встановлена концептуальна відмінність в політичних стратегіях сторін діалогу/конфлікту ЄС і уряду В.Орбана щодо розбудови Європейського дому: Європа – плавильний котел культур народів/Європа – союз націй. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті онтологічних основ феномену «орбанізму» як прояву незасвоєних уроків історії, що як антитеза для існуючої системи можуть проявитися в особах окремих політиків. Тип статті: теоретична.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46310387","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"PRİVATE PROPERTY AND STRATA FORMATİON","authors":"Sabina Muradova","doi":"10.15421/342227","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342227","url":null,"abstract":"The theoretical foundations of the social structure of the society and the historical forms of ownership were discussed in the article. The presence of many types of property is a necessary condition for its normal functioning in society. As a result of these types of property, the needs and activities of every person in society are fully satisfied. From ancient times to the present day, attitudes towards property issues have developed in different ways in different regimes. Even before the creation of society, people generally, used and took advantage of collective property. Over time, as a result of a number of events occurring in the world and in nature, collective property began to lose its relevance. After property inequality began to emerge, stratification among people began to form, which acted as a driving force for the creation of other forms of property. The collective form of property gradually changed and began to be replaced by individual and other forms of property. Modern production is conditioned by the transformation of economic, social and other spheres, which, in turn, creates the basis for the formation of new types of social systems and requires the reconsideration of property as the main category of private-legal relations. Since property is multi-subject, it not only expands and complicates the internal structure of property subjects, but also means the formation of new social classes according to the place they occupy (the functions they perform) in property relations.The modern structure of property relations is formed as a complex multi-level system: the close contact of individual and common beginnings, levels of ownership, the specificity of various sociаl fields creates the opportunity and demand for the formation of various forms of property, determines their dynamics and transformation in advance. Different classes and groups of owners, territorial associations, state, national groups and monopolies become the subjects of property relations.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46120470","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТРАНСБІОПОЛІТИЧНИЙ ХРОНОТОП ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ: БІО- І ГЕОПОЛІТИЧНІ КОННОТАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН","authors":"N. Konnova, O. Kuz, V. Cheshko","doi":"10.15421/342229","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342229","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. У сучасних умовах актуалізується реконструкція соціо-техно-екологічних систем, що саморозвиваються і включають людину як свій елемент. Підсумком такого конструювання буде управління величиною техногенного ризику у його біологічній, соціальній та цивілізаційній формах. І очевидним наслідком буде перехід розвитку самої біополітичної проблематики на новий, вже не міжнародний, а глобально-еволюційний рівень. Теорію та практику такої реконструкції можна позначити категорією «Трансбіополітика», що має на увазі політичну інституалізацію «екологічної рефлексії». Стаття є логічним продовженням нашої попередньої публікації, присвяченої аналізу перетворення політичного процесу на основний фактор глобальної еволюції та біополітичної трансформації геополітичного ландшафту. Метою розвідки є створення загального ескізу конфігурації основних трендів коеволюційної взаємодії біологічного, соціокультурного і техно-раціоналістичного модулів стабільної еволюційної стратегії техногенної цивілізації у просторі біо- і геополітичних конотацій міжнародних відносин. На основі поєднання методів концептуального, дискурсивного та політико-антропологічного аналізу (у контексті трансбіополітичної парадигми) розкривається зміст категорії «Трансбіополітичний хронотоп»: диференційована у геополітичному відношенні сукупність соціокультурних векторів еволюції сучасної цивілізації. Іншими словами, трансбіополітичний хронотоп визначає напрямок інклюзивної технологічної трансформації як культурно-екологічної ніші, так і біосоціальної природи людини. Загальний висновок/прогноз можна звести до двох тез: по-перше, трансбіополітика, що формується у диференційованому культурно-цивілізаційному контексті, на даний час інтегрується до загального політичного процесу, частково заміщуючи і переплітаючись з геополітичними доктринами у сфері міжнародних відносин; по-друге, наростання конфлікту технологічної цивілізації із сконструйованою нею ж культурно-екологічною нішою через турбулентність геополітичної сфери соціального життя може вивести рівень техногенного та цивілізаційного ризику на екзистенційну межу.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45056735","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФІЛОСОФІЯ МІЖНАРОДНОГО КОСМІЧНОГО ПРАВА: ЕТИЧНО-ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ ВИМІР","authors":"S. Shevtsov","doi":"10.15421/342224","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/342224","url":null,"abstract":"Розглядаються філософсько-практичні проблеми міжнародного космічного права крізь призму ідей комунікативного розуму К.-О.Апеля, Ю.Габермаса, принципу відповідальності Г.Йонаса, теорії справедливості Дж.Ролза. З’ясовані аспекти концептуального фрейму існуючих нормативно-правових документів: пріоритет інтересів людства, відкритість космосу для всіх держав на основі рівності, заборона національного привласнення й окупації космічного простору, верховенство діючого міжнародного права, міжнародна відповідальність, співробітництво, космонавт як уособлення людства тощо. Окреслений абрис соціокультурного підґрунтя міжнародного космічного права у вигляді, з одного боку, протистояння західного та східного геополітичних блоків, а з іншого, їх співпраці у засвоєнні космосу. Висвітлені суттєві ознаки комунікативної теорії К.-О.Апеля й Ю.Габермаса: дискурс, ідеальна та реальна комунікативна спільнота, регулятивні принципи apriori комунікації, планетарна макроетика, комунікативна дія (інтерсуб’єктивність, взаєморозуміння) як важіль врівноваження інструментальної (технічне опанування космосом) й цілераціональної (успіх, конкурентоздатність) дій тощо. Продемонстровані аспекти кореляції між концептом міжнародної відповідальності держав у засвоєнні космосу та принципом відповідальності Г.Йонаса: принципова амбівалентність сучасної техніки, природня та контракторна відповідальність, нові формули категоричного імперативу сучасної епохи, глобальність й трансцендентність сучасної етики. Показані можливості застосування теорії справедливості Дж.Ролза у забезпеченні легітимності принципів пріоритету добробуту інтересів людства, відкритості космічного простору на підставі рівності, співробітництва у горизонтах: чесності на підставі принципів рівності прав та вигідності; розподілу на підставі процедури «завіси невігластва»; взаємної прозорості як основи досягнення спільних домовленостей.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48078721","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}