{"title":"Ж. БОДРІЯР: ФЕНОМЕН НАСИЛЛЯ У СОЦІАЛЬНОМУ ДОБИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ (ВІД ФІЛОСОФСЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ ДО ПРАКТИКИ СУЧАСНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ)","authors":"O. Osetrova","doi":"10.15421/342219","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Історія людства просякнута кризами, війнами, пандеміями та іншими деструктивними явищами, які спричиняли не тільки негаразди окремих осіб або сімей, але й знищення цілих народів і цивілізацій. Інакше кажучи, історія людства є історія ненависті, агресії та насилля, які утворюють коло, всередині якого перебуває людина, у тому числі й сучасна. У даному контексті наразі доцільно звернутися до аналізу світоглядно-ціннісної системи координат, означеної французьким мислителем-інтелектуалом XX – початку XXI століття Ж.Бодріяром, праці якого, незважаючи на їхню актуальність, недостатньо досліджено українськими науковцями. У зв’язку з цим мета даного дослідження полягає у з’ясуванні ключових філософських поглядів Ж.Бодріяра на сутність феномену насилля у контексті проблеми зникнення соціального у постісторії, сучасниками якої ми є. Проведене дослідження розгорталося одночасно у таких двох площинах, як філософія, зокрема історія філософії та соціальна філософія (1) та соціальна робота, зокрема у громаді (2). Такий комплексний підхід посприяв не тільки з’ясуванню сутності феномену насилля, але й формулюванню ключових засад практичної діяльності фахівця із соціальної роботи у громаді з превенції насилля, зокрема насильства у сім’ї, актуальність якого посилено деструктивними соціальними явищами сучасності. Окрему увагу приділено аналізу таких феноменів, як втома та пасивність, що набули нового значення у працях Ж.Бодріяра з огляду на специфіку доби постмодернізму. З’ясовано, що втомлене Я є уособлення безвідповідальності й безвладності, детерміновані з боку суспільства споживання, яке втрачає соціальне. Один з отриманих висновків полягає у тому, що соборність як риса українського національного характеру є рушійна сила, здатна активно протидіяти зникненню соціального у сучасній Україні. Цю силу мають активізувати фахівці із соціальної роботи у своїх клієнтів, внутрішній потенціал яких метафізично невичерпний.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/342219","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Історія людства просякнута кризами, війнами, пандеміями та іншими деструктивними явищами, які спричиняли не тільки негаразди окремих осіб або сімей, але й знищення цілих народів і цивілізацій. Інакше кажучи, історія людства є історія ненависті, агресії та насилля, які утворюють коло, всередині якого перебуває людина, у тому числі й сучасна. У даному контексті наразі доцільно звернутися до аналізу світоглядно-ціннісної системи координат, означеної французьким мислителем-інтелектуалом XX – початку XXI століття Ж.Бодріяром, праці якого, незважаючи на їхню актуальність, недостатньо досліджено українськими науковцями. У зв’язку з цим мета даного дослідження полягає у з’ясуванні ключових філософських поглядів Ж.Бодріяра на сутність феномену насилля у контексті проблеми зникнення соціального у постісторії, сучасниками якої ми є. Проведене дослідження розгорталося одночасно у таких двох площинах, як філософія, зокрема історія філософії та соціальна філософія (1) та соціальна робота, зокрема у громаді (2). Такий комплексний підхід посприяв не тільки з’ясуванню сутності феномену насилля, але й формулюванню ключових засад практичної діяльності фахівця із соціальної роботи у громаді з превенції насилля, зокрема насильства у сім’ї, актуальність якого посилено деструктивними соціальними явищами сучасності. Окрему увагу приділено аналізу таких феноменів, як втома та пасивність, що набули нового значення у працях Ж.Бодріяра з огляду на специфіку доби постмодернізму. З’ясовано, що втомлене Я є уособлення безвідповідальності й безвладності, детерміновані з боку суспільства споживання, яке втрачає соціальне. Один з отриманих висновків полягає у тому, що соборність як риса українського національного характеру є рушійна сила, здатна активно протидіяти зникненню соціального у сучасній Україні. Цю силу мають активізувати фахівці із соціальної роботи у своїх клієнтів, внутрішній потенціал яких метафізично невичерпний.