Ж. БОДРІЯР: ФЕНОМЕН НАСИЛЛЯ У СОЦІАЛЬНОМУ ДОБИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ (ВІД ФІЛОСОФСЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ ДО ПРАКТИКИ СУЧАСНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ)

O. Osetrova
{"title":"Ж. БОДРІЯР: ФЕНОМЕН НАСИЛЛЯ У СОЦІАЛЬНОМУ ДОБИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ (ВІД ФІЛОСОФСЬКОЇ РЕФЛЕКСІЇ ДО ПРАКТИКИ СУЧАСНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ)","authors":"O. Osetrova","doi":"10.15421/342219","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Історія людства просякнута кризами, війнами, пандеміями та іншими деструктивними явищами, які спричиняли не тільки негаразди окремих осіб або сімей, але й знищення цілих народів і цивілізацій. Інакше кажучи, історія людства є історія ненависті, агресії та насилля, які утворюють коло, всередині якого перебуває людина, у тому числі й сучасна. У даному контексті наразі доцільно звернутися до аналізу світоглядно-ціннісної системи координат, означеної французьким мислителем-інтелектуалом XX – початку XXI століття Ж.Бодріяром, праці якого, незважаючи на їхню актуальність, недостатньо досліджено українськими науковцями. У зв’язку з цим мета даного дослідження полягає у з’ясуванні ключових філософських поглядів Ж.Бодріяра на сутність феномену насилля у контексті проблеми зникнення соціального у постісторії, сучасниками якої ми є. Проведене дослідження розгорталося одночасно у таких двох площинах, як філософія, зокрема історія філософії та соціальна філософія (1) та соціальна робота, зокрема у громаді (2). Такий комплексний підхід посприяв не тільки з’ясуванню сутності феномену насилля, але й формулюванню ключових засад практичної діяльності фахівця із соціальної роботи у громаді з превенції насилля, зокрема насильства у сім’ї, актуальність якого посилено деструктивними соціальними явищами сучасності. Окрему увагу приділено аналізу таких феноменів, як втома та пасивність, що набули нового значення у працях Ж.Бодріяра з огляду на специфіку доби постмодернізму. З’ясовано, що втомлене Я є уособлення безвідповідальності й безвладності, детерміновані з боку суспільства споживання, яке втрачає соціальне. Один з отриманих висновків полягає у тому, що соборність як риса українського національного характеру є рушійна сила, здатна активно протидіяти зникненню соціального у сучасній Україні. Цю силу мають активізувати фахівці із соціальної роботи у своїх клієнтів, внутрішній потенціал яких метафізично невичерпний.","PeriodicalId":52840,"journal":{"name":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Epistemologichni doslidzhennia u filosofiyi sotsial''nikh i politichnikh naukakh","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/342219","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Історія людства просякнута кризами, війнами, пандеміями та іншими деструктивними явищами, які спричиняли не тільки негаразди окремих осіб або сімей, але й знищення цілих народів і цивілізацій. Інакше кажучи, історія людства є історія ненависті, агресії та насилля, які утворюють коло, всередині якого перебуває людина, у тому числі й сучасна. У даному контексті наразі доцільно звернутися до аналізу світоглядно-ціннісної системи координат, означеної французьким мислителем-інтелектуалом XX – початку XXI століття Ж.Бодріяром, праці якого, незважаючи на їхню актуальність, недостатньо досліджено українськими науковцями. У зв’язку з цим мета даного дослідження полягає у з’ясуванні ключових філософських поглядів Ж.Бодріяра на сутність феномену насилля у контексті проблеми зникнення соціального у постісторії, сучасниками якої ми є. Проведене дослідження розгорталося одночасно у таких двох площинах, як філософія, зокрема історія філософії та соціальна філософія (1) та соціальна робота, зокрема у громаді (2). Такий комплексний підхід посприяв не тільки з’ясуванню сутності феномену насилля, але й формулюванню ключових засад практичної діяльності фахівця із соціальної роботи у громаді з превенції насилля, зокрема насильства у сім’ї, актуальність якого посилено деструктивними соціальними явищами сучасності. Окрему увагу приділено аналізу таких феноменів, як втома та пасивність, що набули нового значення у працях Ж.Бодріяра з огляду на специфіку доби постмодернізму. З’ясовано, що втомлене Я є уособлення безвідповідальності й безвладності, детерміновані з боку суспільства споживання, яке втрачає соціальне. Один з отриманих висновків полягає у тому, що соборність як риса українського національного характеру є рушійна сила, здатна активно протидіяти зникненню соціального у сучасній Україні. Цю силу мають активізувати фахівці із соціальної роботи у своїх клієнтів, внутрішній потенціал яких метафізично невичерпний.
J波德里亚尔:现象论被置于后现代主义的社会目的
人类历史是由危机、战争、流行病和其他破坏性现象驱动的,这些现象不仅造成了个人和家庭之间的分歧,而且还破坏了整个民族和文明。换言之,人类的历史就是仇恨、侵略和暴力的历史,这些历史形成了一个人类存在的圈子,包括现代人。在这种背景下,现在可以完美地看待法国知识思想家XX定义的世界上有价值的坐标系,21世纪初由兄弟会定义的坐标系,尽管有他们的存在,乌克兰科学家还没有进行足够的研究。与这一目标相关,本研究旨在发现J.Borriar在我们今天所处的历史中社会消失问题的背景下对暴力现象本质的关键哲学观点。这项研究同时在两个领域展开,如哲学,包括哲学史和社会哲学(1)以及社会工作,特别是社区工作(2)。这种复杂的方法不仅有助于找出暴力现象的本质,而且有助于制定社会工作者在预防暴力社会中实际工作的关键原则,其中包括家庭中的暴力,现代破坏性的社会表现加剧了这种暴力。鉴于后现代主义时代的特殊性,J.Bodriar的作品特别关注对疲劳和被动等现象的分析,这些现象在他的作品中获得了新的意义。事实证明,我累了——我是不负责任和无能为力的区别,这是一个失去社会消费的社会所定义的。研究结果之一是,主权作为乌克兰民族性格的一个特征,是能够积极反对现代乌克兰社会生活消失的驱动力。这种力量应该由客户中的社会工作者激活,他们的内在潜力在形而上学上是不耐烦的。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
15
审稿时长
12 weeks
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信