Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini最新文献

{"title":"Обґрунтування режиму технологічного процесу фасування м’яких лікарських форм","authors":"O. V. Shtrimaitis, D. P. Soldatov, N. O. Nicolaichuk, A. V. Kabachna","doi":"10.46847/ujmm.2023.3(4)-132","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-132","url":null,"abstract":"Вступ. Фармацевтична промисловість нерозривно пов’язана із науковими дослідженнями, які дозволяють оптимізувати процеси виробництва і, в першу чергу, забезпечити якість готового лікарського засобу. Важливим питанням технологічного процесу виробництва м’яких лікарських форм є обґрунтування технологічних параметрів виробництва (температури, часу, швидкості перемішування) на різних стадіях технологічного процесу.
 Мета. Підбір технологічних параметрів (швидкості перемішування) м’яких лікарських форм на стадії фасування в умовах промислового виробництва.
 Матеріали та методи. У роботі були використані фізико‐хімічні, фармакотехнологічні та статистичні методи аналізу. В якості об’єктів дослідження було використано декілька м’яких лікарських форм: паста, мазь, гель. Підбір об’єктів було проведено із урахуванням різного ступеня в’язкості даних лікарських форм. В якості діючих речовин досліджуваних лікарських форм були використані синтетичні субстанції: сірчана мазь, саліцилово-цинкова паста та гель з адапаленом. Лікарські засоби були виготовлені на кафедрі технологій фармацевтичних препаратів Національного фармацевтичного університету за загально відомим складом. Дослідження щодо реологічних властивостей дослідних зразків проводили на реовізкозиметрі компанії «Anton Paar». Статистична обробка отриманих результатів проводилась за рекомендаціями ДФУ.
 Результати. За результатами досліджень визначено вплив швидкості перемішування на реологічні (динамічна та кінематична в’язкість) показники полупродуктів, що визначатиме процес роботи пристроїв фасувального апарату. Досліджено залежність зміни динамічної та кінематичної в’язкості модельних зразків м’яких лікарських форм від початку процесу фасування до виходу на сталий режим роботи обладнання. Визначено зменшення показників в’язкості полупродуктів при впливі перемішуючих пристроїв при заданій температурі. 
 Висновки. На основі проведених фізико‐хімічних і фармакотехнологічних досліджень та одержаних результатів було запропоновано режим роботи обладнання в умовах промислового виробництва при виробництві сірчаної мазі, саліцилово-цинкової пасти та гелю з адапаленом.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"52 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135127331","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Належна практика фармаконагляду в педіатрії: особливості застосування “Unlicensed” та “Off-label” ліків серед підлітків призивного віку","authors":"G. V. Zaychenko, D. O. Kozak","doi":"10.46847/ujmm.2023.3(4)-107","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-107","url":null,"abstract":"Вступ. Безпека застосування лікарських засобів (далі – ЛЗ) в педіатрії залишається однією з ключових глобальних проблем з огляду на те, що виписування ліків поза інструкцією до їх застосування (також відоме як застосування ліків off-label), а також використання фармакологічних засобів, які офіційно не дозволені до застосування у дітей (unlicensed), є одночасно доволі поширеними і необхідними явищами у зв’язку з відсутністю спеціальних педіатричних ЛЗ у 75 % дитячих захворювань.
 Мета дослідження. Стаття мала на меті окреслити основні особливості unlicensed та off-label застосування ліків серед підлітків призовного віку з урахуванням належної практики фармаконагляду в педіатрії.
 Матеріали та методи дослідження включали бібліографічний метод, як і методи системного аналізу та системного підходу, а також метод узагальнення та інформаційного синтезу.
 Результати та їх обговорення. Належні практики фармаконагляду в педіатрії враховують декілька взаємозалежних міркувань стосовно виявлення побічних реакцій у дітей, зокрема підлітків призивного віку, серед яких варто виділити наслідки наявності обмежених даних про довгострокове застосування ЛЗ в педіатричній популяції та/або недостатню можливість залучення цієї категорії пацієнтів до премаркетингових клінічних досліджень з різних причин. Залучення дітей до клінічних випробувань може стикатися з певними викликами, як-от наукові, клінічні, етичні та логістичні занепокоєння, які раніше обмежували або взагалі унеможливлювали тестування ЛЗ серед дітей, зокрема підлітків призивного віку.
 Крім того, слід приділити належну увагу доцільності та своєчасності впровадження освітнього та професійного стандартів «професіонал з фармаконагляду» в закладах вищої медичної освіти України, а саме в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, та в Реєстрі кваліфікацій відповідно, оскільки підготовка та перепідготовка фахівців у галузі фармаконагляду сприятиме більшій обізнаності майбутніх лікарів та фармацевтів з питань виявлення та попередження виникнення ПР ЛЗ, зокрема у підлітків призивного віку, а це, в свою чергу, зведе до мінімуму призначення педіатрами нової генерації медикаментів unlicensed дітям та розширить їх бачення стосовно корекції доз ліків в педіатричній популяції під час їх застосування off-label, а також сприятиме своєчасному рапортуванню про побічні реакції ЛЗ в Державний експертний центр МОЗ України і в цілому знизить тенденцію до недостатнього сповіщення про ПР ЛЗ, зокрема у дітей, серед спеціалістів галузі охорони здоров’я.
 Висновок. Сприяння безперервності між розвитком дитячих ліків та діяльністю з управління ризиками є ключовим для того, щоб ці заходи могли покращити один одного. Додаткові ключові аспекти, які можуть зробити дитячі лікарські засоби безпечнішими, включають підготовку медичних працівників/опікунів для підвищення виявлення та звітності про ПР ЛЗ, зокрема шляхом імпементації освітнього та відповідного професійного стандартів «професіонала з фар","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135127496","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Тяжкість ушкоджень при мінно-вибуховій травмі залежно від місця знаходження особи на момент вибуху","authors":"V. V. Chorna, A. Yu. Zavodiak, M. V. Matviichuk, Ye. M. Ivashkevych, V. M. Syvak, V. V. Slobodian, O. D. Lun'ko","doi":"10.46847/ujmm.2023.3(4)-070","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-070","url":null,"abstract":"Мета роботи дослідити особливості поранень при мінно-вибуховій травмі (МВТ) в залежності від відстані до епіцентру вибуху, сили вибуху, типу вибухового пристрою, дії ударної хвилі на цивільних та військових осіб, які знаходяться в умовах російського вторгнення в Україну з 2022 року. 
 Матеріали і методи. При виконанні роботи використані наступні методи: контент-аналіз, порівняльний аналіз та систематизація дослідженого матеріалу. Проаналізовано 243 примірники висновків експертів судово-медичної експертизи трупів військовослужбовців, доставлених із зони бойових дій та тіл цивільних осіб, що постраждали внаслідок ракетного удару по м. Вінниця в період 2022-2023 р.р. Крім того, частково вивчені матеріали кримінальних впроваджень, що надавалися слідчими при проведенні судово-медичних експертиз, а саме: протоколи огляду місця подій та протоколи допитів свідків, в яких містилися відомості щодо перебування окремих осіб в конкретних місцях під час вибухів. Проведено дослідження наукових публікацій вітчизняних та зарубіжних вчених з використанням баз даних PubMed і Google Scholar за період 2014-2023 р.р.
 Результати. Компоненти та складові МВТ залежать від місцезнаходження особи на момент вибуху, сили вибуху, типу вибухового пристрою, дії ударної хвилі, первинних та вторинних елементів ураження, дії високої температури та продуктів вибуху і горіння. Згідно з архівним матеріалом, у більшості осіб мали місце комбіновані (механічні, термічні) ушкодження передньої та задньої поверхні тулуба (85%), переломи кісток (25%), забої та розриви внутрішніх органів (68%), проникаючі та поверхневі осколкові поранення (95%), опіки (64%), відкриті (15%) та закриті черепно-мозкові травми (ЧМТ) (17%). 
 Висновки. За результатами дослідження тяжкість ушкоджень при мінно-вибуховій травмі залежить від місцезнаходження людини на момент вибуху, типу вибухового пристрою та його сили, а також інших додаткових чинників. Встановлено відмінності ушкоджень при МВТ у цивільних та військових осіб, які пов’язані з наявністю у військових захисного спорядження та підготовки щодо поведінки під час ракетного обстрілу. Аналіз досліджених випадків вказує на низьку залежність між тяжкістю травмувань та відстанню особи до епіцентру вибуху. .Водночас прослідковується чітка закономірність значного зниження тяжкості ушкоджень при знаходженні осіб за умовними перешкодами (стінами, захисними спорудами). Спостерігається залежність від позиції та пози людини (лежачи на землі, напівлежачи, напівсидячи) та тяжкістю ушкоджень під час ракетних обстрілів та вибухів, які вони спричиняють.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135127483","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Антимікробна активність фармацевтичної композиції залежно від технології виготовлення","authors":"T. M. Ostaschenko, O. Z. Komarovska-Porokhnyavets, V. I. Lubebets","doi":"10.46847/ujmm.2023.3(4)-148","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-148","url":null,"abstract":"Вступ. Рани та ранова інфекція представляють серйозну проблему сучасної медицини та фармації. Недостатня увага до їх причин, лікування та профілактики може призвести до негативних наслідків та погіршення якості життя пацієнтів. Тому фармацевтичний супровід лікування ран та ранової інфекції, що полягає фармацевтичну розробку комбінованого лікарського засобу, становить значний науковий інтерес. Розробка препарату припускає комплекс досліджень, у тому числі й вивчення впливу фармацевтичних факторів на терапевтичну дію лікарського засобу. Одним із перемінних факторів є технологічний спосіб введення активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) до складу основи. У зв’язку з тим, що до складу препарату входить антимікробний АФІ, нами вивчено спосіб введення АФІ до складу основи в залежності від антимікробної активності. 
 Мета дослідження – вивчення способу введення АФІ до складу основи фармацевтичної композиції в залежності від антимікробної активності.
 Матеріали і методи. Визначення чутливості модельних зразків проводили методом дифузії в агар (метод «колодязів») згідно вимог ДФУ. В дослідженнях використовували наступні культури бактерій та грибів: Esсherichia coli, Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis (бактерії), Candida tenuis, Aspergillus niger (гриби).
 Результати. Експериментально мікробіологічними дослідженнями підтверджено залежність антимікробної активності препарату від способу введення АФІ до основи: метилурацил вводять до сплави ПАР з маслом вазеліновим; ібупрофен – у формі концентрату з ПЕГ 400; лідокаїну гідрохлорид – у формі розчину у воді з наступним додаванням Na-КМЦ; а СО2 екстракт ромашки – в останню чергу до готової маси.
 Висновки. Мікробіологічними дослідженнями підтверджено залежність антимікробної активності препарату від способу введення АФІ до основи. Обґрунтовано технологічний спосіб введення АФІ до основи: метилурацил вводять до сплави ПАР з маслом вазеліновим; ібупрофен – у формі концентрату з ПЕГ 400; лідокаїну гідрохлорид – у формі розчину у воді з наступним додаванням Na-КМЦ; а СО2 екстракт ромашки – в останню чергу до готової маси.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"219 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135083788","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості характеристик дизадаптації у військовослужбовців після перебування в зоні збройного конфлікту різної інтенсивності","authors":"A. V. Shvets, V. V. Kalnysh, K. Yu Marushchenko","doi":"10.46847/ujmm.2023.3(4)-038","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-038","url":null,"abstract":"Вступ. В умовах повномасштабного вторгнення рф в Україні, актуальною проблемою є більш детальне дослідження особливостей характеристик дизадаптації та впливу екстремальних умов діяльності на функціональний стан військовослужбовців. Численні наукові дослідження з питань прогнозування адаптаційних реакцій військовослужбовців до умов служби вказують на те, що велика частина з них успішно пристосовується. Однак у певної категорії осіб спостерігаються труднощі адаптації, які можуть маніфестуватися у формі збільшеного нервового напруження або, у важких випадках, можуть призводити до розвитку психопатологічних станів. Тому зараз вкрай важливим і складним завданням є пошук нових надійних маркерів для визначення ступеня дизадаптації військовослужбовців в умовах бойових зіткнень.&#x0D; Мета. Виявлення та оцінювання найбільш інформативних маркерів дизадаптації військовослужбовців, які перебували в зоні збройного конфлікту різної інтенсивності.&#x0D; Матеріали та методи. Досліджено 2 групи: група І (100 військовослужбовців-чоловіків 25-40 років, які перебували на лікуванні в госпітальних умовах після участі в АТО у 2016 році) та ІІ група (150 військовослужбовців – чоловіків 25-40 років, які перебували на лікуванні в госпітальних умовах після участі в умовах широкомасштабного збройного конфлікту у 2022 році). Для аналізу впливу бойових умов на функціональний стан військових у дослідженні було використано спеціально розроблений опитувальник «Удосконалена методологія психофізіологічної оцінки впливу бойових умов на функціональний стан військовослужбовців». Статистичний аналіз даних було проведено з залученням методів параметричної (t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та факторного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 6.0 та 12.0.&#x0D; Результати. Оскільки термін перебування в зоні бойових дій (БД) за показником ексцесу є неоднорідним, досліджувані групи були розділені на три підгрупи: 1 – термін перебування в зоні БД до 3-х місяців, 2 - термін перебування в зоні БД від 3-х до 6-ти місяців, і 3 – термін перебування в зоні БД був більшим пів року: І1 – 45 осіб, І2 – 32 осіб, І3 – 23 осіб, ІІ1 – 50 осіб, ІІ2 – 50 осіб, ІІ3 – 50 осіб. В подальшому аналізі проводилось дослідження на виділених підгрупах. Для детального аналізу певних характеристик основних шкал були виділені інформативні питання, чутливі до рівня дизадаптації військовослужбовців.&#x0D; Висновки. Встановлено, що на початку збройного конфлікту у 2015-2016 роках характерним було істотне (p<0,001)превалювання у них фізіологічного напруження, ухилення, зниження життєстійкості на фоні майже однакового рівня показників вторгнення та наявних ситуацій при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з впливом інформаційного чинника у порівнянні з даними, отриманими у 2022-2023 роках, що може бути обумовлено меншою психологічною готовністю до участі в бойових діях. При дослідженні військовослужбовців у 2015-2016 роках спостерігалось лише достовірне покращення показника «Ухилення» після 6-го м","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135127484","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив факторів росту на мезенхімальні стромальні клітини виділенні у стормально-васкулярній фракції: метааналіз літератури","authors":"S. O. Maslennikov, M. L. Golovakha","doi":"10.46847/ujmm.2023.3(4)-078","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-078","url":null,"abstract":"Вступ. У сучасних наукових дослідженнях відзначається обмежена кількість досліджень in vitro, присвячених впливу факторів росту, які виділяються з багатократною тромбоцитарною плазмою (PRP), на функцію стовбурових клітин та їхню співпрацю у відновленні тканин. Вже існують певні результати, що свідчать про потенційну користь PRP у сприянні проліферації та диференціації стовбурових клітин жирового походження, а також можливість впливу на диференціацію хондрогенних клітин. Однак, питання щодо точних молекулярних механізмів взаємодії між генетичними молекулами, виділеними з PRP, та їхнім впливом на модифікацію, міграцію та диференціацію стовбурових клітин залишаються недостатньо вивченими. Дослідження спрямовані на розкриття цих молекулярних шляхів та механізмів, а також на пошук способів продовження дії факторів росту, виділених з PRP, для покращення їхнього впливу на регенерацію тканин. Дане дослідження актуальне і важливе, оскільки стовбурові клітини стають ключовими гравцями в регенеративній медицині і можуть мати велике значення для поліпшення процесу відновлення тканин у людей.&#x0D; Мета дослідження полягає в дослідженні впливу факторів росту на клітинну регенерацію, зокрема мезенхімальних стромальних клітин, що виділені у стромально-васкулярній фракції.&#x0D; Матеріали та методи. Методи та матеріали даного дослідження охоплюють збір і аналіз літературних даних з використання стовбурових клітин жирового походження (ADSCs) у стромальній васкулярній фракції (СВФ) в клітинній терапії. Основні етапи дослідження включали в себе: збір літературних даних, відбір критеріїв включення, аналіз даних, висновки та обговорення імплікації для майбутнього використання ADSCs у клітинній терапії. Методи даного дослідження базувалися на аналізі наукової літератури та бібліометричних даних, щоб дійти до висновків стосовно використання ADSCs у СВФ у клітинній терапії в сучасній медицині.&#x0D; Результати. Використання регенеративних технологій широко поширене в сучасній медицині. Стовбурові клітини жирового походження (ADSCs) у стромальній васкулярній фракції (СВФ) здаються найбільш привабливими для використання в клітинній терапії. Мета цього огляду полягала в тому, щоб проаналізувати та узагальнити доступну літературу, яка стосується фаторів росту, що пливають на мезенхімальні стромальні клітини (МСК) виділенні з СВФ. Результати показали, що всі фактори росту, які можна виділети у плазмі крові чи міжклітинній речовині впливають на МСК, найбільший ефект впливу мають як наступні родини фокторів так й їх окремі представники: BMP-7, BMP-2, TGF-β1, bFGF, IGF, VEGF, PDGF. &#x0D; Висновки. За результатами було зроблено висновок, що різні фактори росту мають різну інтенсивність та якість впливу. Так було відмічено, що BMP-7, BMP-2 мають більшу тропність до кісткової тканини, а тому індукують диференціацію МСК у остегоенний диферон, поряд із синтезом необхідних для кісткової тканини речовин міжклітинного матриксу. Подібна закономірність була помічина й у TGF-β1, лище з в","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"64 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135083780","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (хвороба мошковіца), складність діагностики. Опис клінічних випадків","authors":"S. A. Guseva, G. V. Osyodlo, Ya. P. Goncharov, A. V. Lysak, O. G. Dyrda, O. O. Petrusha, N. I. Bilous, V. M. Orlov, O. Ya. Antonyuk","doi":"10.46847/ujmm.2023.3(4)-169","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-169","url":null,"abstract":"Вступ. Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП) (хвороба Мошковица) є рідкісним захворюванням. ТТП характеризується тромбоцитопенією і мікроангіопатичною анемією (МАГА) різного ступеня тяжкості. Характерним для ТТП є діагностична пентада: МАГА, тромбоцитопенія, неврологічна симптоматика, ураження нирок і лихоманка. Патогенез цього захворювання включає порушення регуляції активності фактора Віллебранда внаслідок значного дефіциту Disintegrin and Metalloprotease with ThromboSpondin, type I repeat, member 13 (ADAMTS13), який виявлений у більшості пацієнтів з вродженою і набутою ТТП. ТТП у дорослих осіб характеризується прогресуючим перебігом, незворотним ураженням нирок, прогресуючим ураженням центральної нервової системи, ішемією міокарду нерідко з летальним наслідком. &#x0D; Мета роботи - на прикладі клінічних випадків продемонструвати лікарям-клініцистам важливість вчасного розпізнавання клінічних ознак тромботичної тромбоцитпенічної пурпури (ТТП), а також захворювань, які можуть спровокувати виникнення цього синдрому.&#x0D; Матеріали та методи. Використані перідичні медичні видання, історії хвороби пацієнтів, матеріали науково-практичних конференцій. Методи дослідження: історичний, бібліографічний, системного підходу, статистичний, аналітичний, узагальнення.&#x0D; Результати. У статті детально проаналізовано дані про рідкісне захворювання - тромботичну тромбоцитопенічну пурпуру (ТТП), патогенез цього захїворювання. Описані два клінічних випадків ТТП. У першому клінічному випадку діагноз базувався на наявності тромбоцитопенії, МАГА, ураження центральної нервової системи, нирок і лихоманці. Діагноз був встановлений вчасно. Після лікування (замісні інфузії плазми) стан пацієнтки значно покращився. Атиповий перебіг захворювання ( кліеічний випадок № 2) спричинив об’єктивні труднощі для своєчасного прижиттєвого діагностування злоякісної пухлини передміхурової залози з метастазами. Лише після проведення гістологічного дослідження секційного матеріалу було виявлено множинні метастатичні ураження кісток скелету, лімфатичних вузлів, легень.&#x0D; Висновки. ТТП є смертельно небезпечним захворюванням, яке не має специфічних симптомів. У кожному випадку вперше виявленої тромбоцитопенії необхідно ставити питання про виключення ТТП за допомогою діагностичної діади, довести його неімунний характер і обов'язково детально вивчити морфологію еритроцитів для виявлення шистозоцитозу. При відсутності інших видимих причин для тромбоцитопенії і неімунної гемолітичної анемії діагноз ТТП можна вважати обгрунтованим і негайно починати лікування із застосуванням плазмаферезу і трансфузій свіжозамороженої плазми. Раннє призначення адекватної терапії дозволяє уникнути життєво небезпечного ураження органів - мішеней.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"51 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135084900","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Поширеність коморбідних тривожних та депресивних синдромів у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень","authors":"О. М. Tkalenko, G. Z. Moroz, O. N. Zaremba, І. О. Soroka","doi":"10.46847/ujmm.2023.3(4)-063","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-063","url":null,"abstract":"Мета дослідження – провести комплексний порівняльний аналіз поширеності коморбідних тривожних і депресивних синдромів у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень під час бойових дій в 2023 та 2020 рр.&#x0D; Матеріали та методи дослідження. Методом випадкової вибірки, з використанням шкали HADS, в січні-лютому 2023 року проведено анонімне анкетне опитування 78 військовослужбовців з вогнепальними осколковими пораненнями та переломами різних локалізацій, які перебували на лікуванні у Високоспеціалізованому центрі ортопедії, ендопротезування та реконструктивної травматології Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова (І група). До групи порівняння ввійшли 50 військовослужбовців, які перебували на лікуванні у відділенні ортопедії та травматології Головного військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України січні-вересні 2020 року (ІІ група). Всі військовослужбовці були чоловічої статі, віком від 20 до 52 років.&#x0D; Результати. За даними анкетного опитування тривожні розлади було виявлено у 67,9 ±5,3% військовослужбовців, які зазнали травм і поранень в І групі, та у 66,0±7,0% в ІІ групі (р>0,05), що значно перевищують дані, отримані нами при анкетному опитуванні військовослужбовців, які не брали участь в бойових діях (19,2 – 38,7%). Депресивний синдром виявлено у 70,5±5,1% в І групі та 76±6,1% в ІІ групі (р>0,05). Частота виявлення субклінічної депресії була достовірно вище, ніж клінічно вираженої депресії у військовослужбовців як І групи – 44,9±5,6% і 25,6±4,9%, відповідно (р<0,01), так і ІІ групи – 50,0±7,1% та 26,0±6,2%, відповідно (р<0,01). Поєднаний перебіг тривожних та депресивних синдромів визначено у 59,0±5,6% військовослужбовців в І групі та у 64,0±6,8 % в ІІ групі (р>0,05).&#x0D; Висновки. Зважаючи на високий рівень поширеності коморбідних тривожних та депресивних розладів у військовослужбовців, які зазнали травм і поранень під час бойових дій в 2023 та 2020 рр., необхідно запровадити медико-організаційні заходи, спрямовані на вчасне виявлення цих психопатологічних розладів та надання пацієнт-орієнтованої, персоніфікованої допомоги, у відповідності до медико-технологічних документів, затверджених МОЗ України.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135127181","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Обґрунтування системи стандартизації медичного забезпечення у Збройних Силах України","authors":"V. G. Livinskiy, V. O. Zhahovskiy, A. V. Shvets, O. M. Ivanko","doi":"10.46847/ujmm.2023.3(4)-021","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-021","url":null,"abstract":"Мета. Обґрунтування системи стандартизації медичного забезпечення у Збройних Силах (ЗС) України та розроблення військово-медичних стандартів з використанням методологічних засад стандартизації у вітчизняній системі охорони здоров’я і медичних службах збройних сил держав-членів НАТО.&#x0D; Матеріали та методи. Використано законодавчі та нормативно-правові акти України з питань стандартизації, охорони здоров’я, оборони держави і функціонування ЗС України, нормативно-правові акти та керівні документи Міністерства оборони України і ЗС України з питань стандартизації, наукові статті та інші видання, присвячені питанням стандартизації у сфері охорони здоров’я, у тому числі стандартизації медичного забезпечення військ (сил). Об’єкт дослідження – система медичного забезпечення ЗС України. Предмет дослідження – стандартизація медичного забезпечення у ЗС України. Методи дослідження: бібліографічний, аналітичний, системного підходу, узагальнення, прогностичний.&#x0D; Результати. Сформульовано та запропоновано визначення поняття системи стандартизації медичного забезпечення ЗС України, визначено її мету, завдання та принципи. За результатами проведеного раніше циклу досліджень стандартизації в галузі охорони здоров’я України, медичного забезпечення ЗС України та інших складових сил оборони, стандартизації медичного забезпечення у збройних силах держав-членів НАТО, а також з урахуванням вимог вітчизняного законодавства і нормативно-правових актів з питань стандартизації, охорони здоров’я, оборони держави та функціонування ЗС України обґрунтовано систему стандартизації медичного забезпечення у ЗС України. Сформовано основні групи стандартів у системі медичного забезпечення ЗС України відповідно до основних напрямів діяльності Медичних сил Збройних Сил України та визначено перелік основних стандартів у кожній групі. Запропоновано порядок розроблення стандартів медичного забезпечення ЗС України (військово-медичних стандартів), визначено основні етапи робіт під час їх опрацювання, а також показано життєвий цикл військово-медичних стандартів.&#x0D; Висновки. Обґрунтовано систему стандартизації медичного забезпечення у ЗС України, сформульовано її визначення, мету, завдання та принципи. Запропоновано модель системи стандартів медичного забезпечення ЗС України (системи військово-медичних стандартів). Доведено, що опрацювання стандартів медичного забезпечення ЗС України (військово-медичних стандартів) має проводитися з використанням досвіду стандартизації у сфері охорони здоров’я України і досвіду стандартизації медичного забезпечення у збройних силах держав-членів НАТО, дотриманням вимог законодавства України з питань охорони здоров’я та оборони держави за встановленими нормативами, правилами і методиками розроблення стандартів. Запропоновано алгоритм і загальні організаційно-технічні правила виконання робіт зі стандартизації медичного забезпечення у ЗС України.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135084902","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вторинна профілактика захворюваності військовослужбовців: обґрунтування, організаційні підходи та шляхи удосконалення","authors":"G. I. Titov, Ya. M. Bylo, V. O. Voloshin, S. V. Abramov, N. V. Tomakh","doi":"10.46847/ujmm.2023.3(4)-014","DOIUrl":"https://doi.org/10.46847/ujmm.2023.3(4)-014","url":null,"abstract":"Вступ. Проведений семантичний аналіз відповідних джерел інформації щодо проблеми вторинної профілактики захворювань у військовослужбовців дозволяє констатувати, що інформаційні матеріали віддзеркалюють показники їх захворюваності з актуальних патологічних станів, констатують їх негативних вплив на боєздатність військовослужбовців, обґрунтовують необхідність удосконалення заходів профілактичного впливу з використанням підходів пацієнт-орієнтованої медичної допомоги, але не враховують в повному обсязі особливостей їх проведення в умовах воєнного стану. Виходячи з цього, проблему розробки уніфікованої організаційної моделі проведення вторинної профілактики захворювань військовослужбовців, яка б передбачала ефективну взаємодію військових та цивільних медичних закладів в межах єдиного медичного простору за умов дії правового режиму воєнного стану, слід вважати актуальною, що й дозволило визначити мету проведеного дослідження.&#x0D; Мета дослідження полягає у обґрунтуванні уніфікованої моделі організації проведення вторинної профілактики захворюваності серед військовослужбовців в умовах дії правового режиму воєнного стану, яка передбачає забезпечення ефективної взаємодії військово-медичних закладів з закладами охорони здоров’я МОЗ України в цих умовах.&#x0D; Матеріали та методи. Дослідження проводилося із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, семантичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу. Матеріалами дослідження слугували нормативні документи та інформаційні матеріали з питань профілактики та захворюваності військовослужбовців.&#x0D; Результати. У статті обґрунтована уніфікована модель організації проведення вторинної профілактики захворюваності серед військовослужбовців в умовах дії правового режиму воєнного стану, яка передбачає забезпечення ефективної взаємодії військово-медичних закладів з закладами охорони здоров’я МОЗ України в цих умовах. Проведено обґрунтування, визначені організаційні підходи та шляхи удосконалення заходів з вторинної профілактики захворюваності військовослужбовців. &#x0D; Висновки. Доведено, що від якісного проведення вторинної профілактики захворювань залежить забезпечення здоров’я військовослужбовців, які мають значний досвід бойових дій, а, відповідно, сприяють підвищенню боєздатності військових частин і підрозділів. Розроблена уніфікована модель взаємодії військово-медичних закладів з закладами охорони здоров’я МОЗ України в умовах воєнного стану. Впровадження заходів вторинної профілактики сприятиме попередженню загострення хронічних захворювань тим самим зменшуючи функціональне навантаження на військово-медичні заклади, що має актуальне значення в умовах воєнного стану. Слід вважати, що проведення вторинної профілактики військовослужбовців не повинно підміняти заходів первинної профілактики захворювань та травм, з урахування особливостей військової служби в умовах воєнного стану.","PeriodicalId":52716,"journal":{"name":"Ukrayins''kii zhurnal viis''kovoyi meditsini","volume":"216 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135126215","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}