Naukovì zapiski最新文献

{"title":"A CULTURAL APPROACH IN FORMING THE ARTISTIC AND COMMUNICATIVE READINESS OF THE FUTURE MUSIC TEACHER","authors":"Maria Tiutiunnyk","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-308-311","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-308-311","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання використання культурологічного підходу у процесі формування художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва. Проведено аналіз наукових праць щодо розв’язання порушеної проблеми, окреслено перспективи її подальшого вивчення. Підкреслюється, що важливим результатом мистецької освіти є підготовка майбутнього фахівця до самовираження і самоактуалізації у професії і життєтворчості. Тому в процесі професійної підготовки особливої значущості набуває проблема формування художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва, що передбачає набуття й оволодіння майбутніми фахівцями художньо-комунікативними компетенціями, здатністю до художнього діалогу, творчого спілкування, взаємодії з навколишнім середовищем. Констатується, що від рівня художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва залежить розвиток внутрішнього світу учнівської молоді, підготовка учня до життя, до його самовираження в різних галузях діяльності, готовність учня до навчальної і професійної діяльності, його здатність застосовувати набуті знання і вміння в професії і житті. У статті зазначається, що формування художньо-комунікативної готовності майбутніх викладачів музичного мистецтва доцільно здійснювати на засадах культурологічного підходу. Культурологічна спрямованість визначає світоглядні позиції, характеризує систему цінностей, переконань, суджень, мислення, поглядів, смаків, емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього світу, до життя, до самого себе, рівень загальної і професійної культури, художнього сприйняття-інтерпретації-творення, здатності до творчого діалогу, комунікації з різними видами мистецтва, спілкування з учнями, з людьми, що й складає зміст і сутність художньо-комунікативної готовності майбутнього фахівця музичного мистецтва. Культурологічний підхід взаємопов’язаний і зумовлює використання діяльнісного, компетентнісного, особистісного, діалогічного, середовищного підходів, котрі у сукупності забезпечують сприятливі умови для формування художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"82 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136203744","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"BAITING IN A CADET ENVIRONMENT IN HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS WITH SPECIFIC LEARNING CONDITIONS: DISTINGUISHING BETWEEN \"MOBING\" AND \"BULLYING\"","authors":"Dmytro Tinin, Victoria Krysko","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-290-296","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-290-296","url":null,"abstract":"В умовах соціалізації суспільства в колективах часто виникають конфліктні ситуації, особливо у сфері міжособистісних стосунків. Серед інших особливо актуальною останнім часом стає проблема булінгу та мобінгу (знущання, цькування, психологічний терор, форми зниження авторитету, форма психологічного приниження). Інструментами колективного цькування в курсантському середовищі можуть стати: приховування позитивної інформації про особу, ізоляція, свідоме і систематичне поширення принизливих пліток, безпідставна та негативна критика, висміювання, знецінювання досягнень та успіхів. Проблематика конфліктної взаємодії була актуальна впродовж усього людського існування, адже розвиток соціуму є безперестанним створенням та подоланням конфліктних ситуацій. Мобінг являє собою форму цілеспрямованих дій, спрямованих на дискредитацію, погіршення стосунків на роботі та зміну психологічного настрою однієї зі сторін конфлікту. Цей феномен являється негативним явищем в житті суспільства, тому варто звернутися до аналізу мобінгу серед курсантів. У статті досліджено проблему мобінгу в курсантському середовищі, висвітлено аналіз цього феномену в цілому, роз’яснено психологічні наслідки для постраждалих, а також заходи, які можуть бути прийняті для запобігання цієї проблеми. Представлені результати досліджень вказують на високу поширеність мобінгу серед курсантів та необхідність створення адекватних механізмів захисту. Міжнародна практика вказує, що цькування та дискримінація в трудових колективах призводить до зниження можливостей виробництва, а також створює негативну атмосферу для перебування працівників на своєму робочому місці. Такі обставини призводять до втрати робочого потенціалу у працівників та, як наслідок, необхідності пошуку нових кадрів. В курсантському житті, як і в будь-якому іншому колективі, існують певні правила, вимоги, які співпадають з формуванням особистості підлітків для прилаштування до самостійного життя. Потрібно зазначити, що прояви цькування та дискримінації в таких колективах, як правило, відбуваються в середині колективу та вирішуються поверхнево. За загальним правилом керівництво та курсанти, як і в інших трудових колективах, намагаються не розголошувати подібні проблеми та вирішувати їх самостійно, без притягнення кривдників до відповідальності. Така тенденція спостерігається у всіх колективах, які не обізнані з феноменом «Булінгу» або «Мобінгу», де кривдники залишаються не притягнутими до відповідальності, а отже мають можливість вчиняти такі дії в подальшому та впродовж тривалого часу.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136204713","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"FUNCTIONAL PREPARATION OF THE HUMAN BODY FOR THE IMPLEMENTATION OF SPORTS ACTIVITIES","authors":"Stepan Vlasenko, Serhij Priymak","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-144-148","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-144-148","url":null,"abstract":"Ефективність тренувальних засобів взаємопов’язана з кількісним визначенням і використанням у плануванні інформації про закономірності впливу адаптаційних процесів на тренувальні навантаження. Таку інформацію можна отримати завдяки об’єктивним засобам контролю, що зумовлює необхідність визначення інформативних показників, які характеризують різні складові функціональної підготовленості спортсменів. Найважливішим аспектом функціональної підготовки є діагностика й контроль функціонального стану, які мають важливе значення для управління тренувальним процесом. Під час оцінювання фізичної працездатності варто враховувати, що високий її рівень у різних спортсменів досягається при різному рівні розвитку окремих факторів. Специфіка м’язової діяльності і спрямованість спортивно-педагогічного і тренувального процесу визначають особливості діагностики фізичного стану, застосування методів контролю за адаптацією систем і функцій організму, які домінують у певному виді програми й об’єднані характером рухової діяльності. Мета – схарактеризувати роль та місце функціональних можливостей організму людини для оптимальної реалізації спортивної діяльності. Методи дослідження. Для отримання найбільш значущих результатів дослідження та їх інтерпретації застосовувались такі методи: теоретичний аналіз і синтез, систематизація, узагальнення інформації, викладеної у наукових джерелах інформації. Показники функціональної потужності мають специфічні особливості, які визначаються характером м’язової діяльності. Ці особливості проявляються як в умовах м’язового спокою, так і в реакціях на максимальні фізичні навантаження, що можуть використовуватись під час визначення модельних якісних характеристик функціональної підготовленості спортсменів різних спеціалізацій. Водночас, окремі аспекти структури залишаються невизначеними, зокрема особливості взаємодії окремих компонентів, ступінь взаємокомпенсації властивостей, механізмів і якостей тощо.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136202488","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"DIDACTIC CONDITIONS FOR THE FORMATION OF VOCAL SKILLS OF FUTURE MUSIC TEACHERS WITH THE USE OF RESONANCE SINGING TECHNOLOGY","authors":"Lyudmyla Kosyak","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-213","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-213","url":null,"abstract":"У статті висвітлені дидактичні умови, які ефективно впливають на формування вокальних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва з використанням технології резонансного співу. Це такі умови як: використання у вокальній підготовці майбутніх фахівців системи методів, прийомів і вправ з метою активізації резонансних властивостей голосового апарату; стимулювання вокально-слухового самоконтролю студента щодо резонансних процесів голосоутворення під час співу; забезпечення систематичної й послідовної самостійної роботи студента над оволодінням технології резонансного співу. Для впровадження першої дидактичної умови у навчальний процес автор пропонує: знайомити студентів з особливостями використання технології резонансного співу; використовувати на заняттях з дисципліни «Вокальний клас» систему методів, прийомів і вправ з метою активізації резонансних властивостей голосового апарату. За умови дотримання другої дидактичної умови майбутні вчителі музичного мистецтва здобувають навички вокально-слухового самоконтролю у процесі освоєння технології резонансного співу. У статті подана характеристика компонентів вокально-слухового самоконтролю: слухового, м'язового, вібраційного та емоційного. Студенти повинні вміти пояснити, орієнтуючись на психофізіологічні засоби вокально-слухового самоконтролю, свої слухові, м'язові, вібраційні й емоційні відчуття під час співу. Теоретичним підґрунтям для визначення третьої дидактичної умови стали роботи фахівців, присвячені проблемі організації студентської самостійної діяльності у ЗВО. На заняттях з вокального класу викладач повинен пропонувати студентам завдання для самостійного виконання, спрямовані на пошук необхідних тембрових якостей та польотності голосу, що досягаються завдяки технології резонансного співу. Забезпечення систематичної й послідовної самостійної роботи студентів над оволодінням технології резонансного співу, на думку автора статті, повинно стати невід'ємною частиною навчального процесу.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"104 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136202688","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ESTABLISHMENT AND DEVELOPMENT OF THE SPORTS MOVEMENT UKRAINIANS OF THE USA","authors":"Vitaliі Leleka","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-238-241","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-238-241","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано становлення та розвитку спортивного руху української діаспори в США. Спортивний рух в українській діаспорі США та інших європейських країнах є цікавим феноменом світового спорту й має давні і унікальні традиції. український діаспора спортивний. Головною метою функціонування організованих спортивних структур західної діаспори є виховання української молоді в національному дусі, її єднання та спілкування в українському середовищі. Український еміграційний спортивний рух як помітне явище виник під час Першої світової війни. У розвитку українського спорту за межами українських земель варто виділити такі періоди: спортивно-гімнастичний рух в таборах військовополонених у часи першої cвітової війни (19І6-1923 рр.); український еміграційний спорт на територіях Німеччини та Австрії в перші повоєнні роки (1945-1948 рр.); організований спортивний рух в середовищі української західної діаспори (1955-2000 рр.). Встановлено, що вперше український еміграційний спортивний рух, як помітне явище, виникає під час першої світової війни. Цьому сприяли: хвиля піднесення українського спортивного руху на західноукраїнських землях напередодні війни 1914 року та численна військова депортація полонених українців з російської Армії, а згодом з Армій Української Народної Республіки (УНР) та Української Галицької Армії (УГА). Екстремальні умови побуту військовополонених вимагали згуртування задля виживання та самоутвердження. В табірних умовах молоді бійці прагнули до національної окремішності. Вони знаходили таку можливість у спортивних вправах. Спорт у цьому випадку був не тільки фактором тілесного вдосконалення, збереження здоров'я, але й символом єднання українців, внутрішнього самоутвердження, почуття повновартості. Нині Україна відчула суттєву фінансову допомогу, допомогу у медичному і матеріально-технічному забезпечені національних збірних команд, волонтерську та моральну підтримку на міжнародних змаганнях.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136202828","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"SPECIAL FEATURES OF PHYSICAL EDUCATION SYSTEMS IN UNIVERSITY EDUCATION OF POLAND AND UKRAINE: COMMONALITIES AND DIFFERENCES, PATHS OF IMPROVEMENT","authors":"Olga Shevchenko","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-338-343","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-338-343","url":null,"abstract":"This article examines the peculiarities of the system of physical education in university education in Poland and Ukraine. It compares the common and different aspects of these systems, in particular, programs, approaches to learning and methods of teaching physical education. Attention is drawn to different approaches to the organization of physical activity in the universities of each country, including compulsory courses, clubs and sports events. The article also analyzes the factors that influence the development of physical culture in universities, such as funding, infrastructure and availability of qualified teachers. The activity of physical culture specialists is considered, which is dedicated to determining the physical capabilities of a person, studying the body's reaction to performing physical exercises of different intensity and load; analysis of physiological and psychological mechanisms during exercise; establishment of physiological, hygienic, anatomical, biomechanical bases of training in various sports. The problems of maintaining health, the importance of physical recreation, the preventive value of physical education, and the physical education of persons with mental and physical developmental disabilities are analyzed. It was revealed that Poland went through three stages of development of the physical education system, which have their own characteristic features: the 1st stage (80s of the 20th century - 1991) is characterized by a clear orientation of the Polish system of physical education to the system of physical education in the Soviet Union; the II stage (1991-2004) is characterized by the departure of landmarks in the training of young people, the peculiarity of physical education in this period was that it was aimed mainly at the comprehensive development of the personality; the third stage (2004-2015) is characterized by the restructuring of the physical education system in Poland in accordance with the standards of education in the European Union. In institutions of higher education, physical education involves the joint activity of a teacher and a student to develop those physical qualities and realization of physical abilities that the student would like to develop in himself. In the end, the article provides conclusions about similar features and differences between the systems of physical education in the universities of Poland and Ukraine, and indicates possible ways of further improvement of these systems.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136202897","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ADVANCED PROJECT MANAGEMENT AS A WAY OF INNOVATIVE CHANGES IN EDUCATION","authors":"Volodymyr Panchenko, Denys Koretsky","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-71-75","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-71-75","url":null,"abstract":"Інноваційні зміни вимагають від освітньої організації особливої діяльності, що відображає зміст та організацію нового. Інноваційний процес є сукупністю окремих стадій, пов'язаних зі змінами, специфіка яких полягає в тому, що вони досягаються за допомогою реалізації інноваційних проєктів в освіті. У статті розкрито особливості формування системи теоретичних знань і практичних навичок щодо використання методичного апарату та інструментарію управління проєктами для управління інноваційними проєктами в освітній організації. Проєкт розглядається як унікальний комплекс взаємопов'язаних робіт, що забезпечує створення продукту (послуги) в умовах заданих вимог та обмежень. Специфіка вітчизняної практики управління проєктами виникає в результаті синтезу різних професійних функцій суб'єктів проєктної діяльності співробітників організації, а також стейкхолдерів. Поширення практики застосування переваг проєктного менеджменту в інноваційної діяльності розглядається як як дієвий інструмент пожвавлення інноваційної активності сучасних освітніх організацій. Встановлено, що ефективність проєктної діяльності багато в чому обумовлена професійними та особистісними характеристиками керівника проєкту, який повинен мати навички формування та розвитку команди проєкту з урахуванням специфіки унікальних особливостей середовища проєкту. Доведено, що інноваційні проєкти є модерною формою організації інноваційної діяльності в умовах посилення кризових явищ, швидкої цифровізації і глобалізації економічних процесів, яка здатна забезпечити постійне підвищення інноваційності та конкурентоспроможності освітньої організації. Обґрунтовано напрями подальших досліджень з удосконалення управління інноваційними проєктами, націлені на посилення інтелектомісткості проєкту, що дає змогу інтелектуалізувати виробничі процеси, пожвавити інноваційну активність та забезпечити підвищення інноваційності освітньої організації.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136202903","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"THE CONTENT OF MUSIC EDUCATION IN THE UNIFIED LABOR SCHOOLS OF THE YELISAVETGRAD REGION IN THE 20S OF THE TWENTIETH CENTURY","authors":"Zhanna Koloskova","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-379-383","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-379-383","url":null,"abstract":"The article deals with the issue of studying the peculiarities of the content of music education in secondary schools - the unified labor schools of the Yelisavethrad region in the 20s of the twentieth century. The author draws attention to the need to address this problem as a means of studying the retrospective of school music and educational experience during the development of Ukrainian statehood in order to update it and introduce it into the educational process of our time, which is especially necessary in the period of filling the content of music education in the New Ukrainian School. Based on the analysis of archival documents, the article argues that changes in the educational system of the Yelisavethrad region took place in February 1919 and were associated with the establishment of Soviet power in the region. In the unified labor schools, introduced by the new government, art was seen as a means of organizing children's life, uniting the children's team and forming collective skills; the musical discipline \"singing\" became compulsory and was taught twice a week at both levels (the first level - grades 1-4; the second - grades 5-7). Along with the numerous refusals of teachers to teach singing due to lack of musical and theoretical knowledge, lack of musical ear, weak voice, etc., the author gives a positive example of the author's singing program by teacher O. Kosovsky, the content of which was built on the principles of accessibility, gradualness and connection with national musical culture and was implemented through musical-theoretical and vocal-choral activities. The article also analyzes the requirements for the content of music education that existed during the period under study. As a result, the author of the article concludes that music education after 1918 is characterized by the renewal of its content through the introduction of works related to the state communist ideology and the introduction of the best examples of Ukrainian musical art into the program, as well as the emergence of new forms of music education (musical and rhythmic activity, active listening and children's creativity).","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136203072","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"QUALITY OF HIGHER EDUCATION AS A COMPLEX CONCEPT AND SOCIAL PHENOMENON","authors":"Liliіa Rіabovol","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-98-103","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-98-103","url":null,"abstract":"У статті у результаті аналізу Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення й відбудова» та аналітичних звітів про стан вищої освіти встановлено, що в умовах воєнного стану та відновлення й відбудови вітчизняної вищої освіти у повоєнний час актуалізувалася проблема забезпечення якості освіти. Мета статті – розглянути якість вищої освіти та її забезпечення з позицій системного підходу, як складне, суспільно зумовлене явище. Вивчення наукових підходів до дослідження цього феномену дозволило встановити, що якість освіти – багатоаспектне поняття, має складну структуру. Вітчизняні й зарубіжні вчені розглядають якість освіти як: інтегральну характеристика освітньої діяльності та її результатів; синтетичну категорію, що відображає всі компоненти й аспекти розвитку освіти як системи; інтегральну характеристику системи освіти, що відображає ступінь відповідності ресурсного забезпечення, освітнього процесу, освітніх результатів до нормативних вимог, соціальних й особистісних очікувань; комплексний показник щодо забезпечення певного рівня знань, умінь, навичок, інших компетентностей та відповідного рівня задоволення очікувань від наданих освітніх послуг; систему складних об’єктів, процес і результат освітньої діяльності. Узагальнення дозволило репрезентувати бачення якості освіти як динамічного суспільно-освітнього феномену, що детермінований зовнішньо такими чинниками, як рівень політичного, соціально-економічного й культурного розвитку суспільства, що формують суспільний запит до освіти, отже, і до її якості, і до відповідних систем забезпечення якості вищої освіти. Констатовано, що істотним чинником становлення такої системи в Україні у воєнний та повоєнний час є європейська інтеграція нашої держави, яка висуває певні вимоги щодо релевантності вітчизняної освітньої практики, у тому числі щодо забезпечення якості вищої освіти, до Європейських стандартів.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"132 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136204126","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"THE USE OF CLOUD AND MOBILE TECHNOLOGIES IN THE PROCESS OF DISTANCE EDUCATION OF THE FUTURE TEACHER OF MUSIC ARTS","authors":"Iryna Levytska, Tetyana Osadcha","doi":"10.36550/2415-7988-2022-1-209-232-237","DOIUrl":"https://doi.org/10.36550/2415-7988-2022-1-209-232-237","url":null,"abstract":"У статті автори розглядають деякі хмарні та мобільні технології, які можуть застосовуватися в процесі дистанційного навчання майбутнього вчителя музичного мистецтва. Виклики реалій сьогодення стимулюють розвиток дистанційного навчання як безпечної форми організації навчально-виховного процесу, а використання новітніх технологій під час дистанційного навчання в будь-яких закладах освіти стає об'єктивною потребою, продиктованою вимогами сучасного суспільства. Хмарні та мобільні технології дедалі більше інтегруються у систему традиційної освіти: відбувається трансформація та оптимізація традиційного навчання, яке стає більш цікавішим й ефективнішим та формує такі важливі особистісні якості як мобільність, гнучкість, адаптивність, варіативність, креативність тощо. Серед величезної кількості хмарних сховищ даних найбільш популярними є Google Drive, LearningApp, Dropbox, Youtube тощо. В процесі дистанціного навчання рекомендується застосовувати відеоконференції в застосунках Zoom, Classroom, Google Meet. Для презентації музичного матеріалу – відтворення звуку і зображень (Microsoft Media Player, WinAmp, Apollo, WinDVD, АCD See, PhotoShop, CorelDraw). Для проведення занять з музичного мистецтва під час проходження педагогічної практики викладачі мистецьких дисциплін можуть рекомендувати студентам користуватися такими хмарними та мобільними технологіями, як LearningApps та «edpuzzle». Інтеграція хмарних технологій та мультимедійних засобів у навчально-творчу діяльність сприяє розвитку в майбутніх учителів музичного мистецтва мотивації, прагнень до творчої діяльності та застосуванні інновацій, залучає студентську молодь до комунікації та професійної активності.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"87 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136204421","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}