Київський юридичний журнал最新文献

{"title":"ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ РЕАЛЬНОГО ТА ПОТЕНЦІЙНОГО КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ У ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ","authors":"Валерія Юріївна Чернишова","doi":"10.32782/klj-2023-4.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj-2023-4.04","url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню доктринальних та нормативних підходів до визначенню конфлікту інтересів у діяльності публічних суб'єктів. Окрему увагу присвячено аналізу наявних дефініційних категорій, таких як «реальний конфлікт інтересів» та «потенційний конфлікт інтересів», а також їх співвідношення із поняттям «приватний інтерес». Наведено міжнародні передумови важливості дослідження та виявлення недоліків у нормативному регулюванні конфлікту інтересів. Наведені у статті приклади наукових підходів до визначення конфлікту інтересів дозволяють зробити висновки про їх узгодженість, що свідчить про наявність оптимального доктринального підґрунтя для подальшого вдосконалення законодавства. Також у роботі було охарактеризовано та проаналізовано зміст та ознаки наведених понять, визначено, що декларативний характер визначень не відповідає сучасним потребам у розрізі реалізації антикорупційної політики держави. Було з'ясовано, що законодавець застосовує дуалістичний підхід до визначення приватного інтересу, який є, з одного боку, ознакою наявності конфлікту інтересів, а з іншого – його безпосередньою складовою (як реального, так і потенційного). Досліджено, що фіксування наявності конфлікту інтересів у діяльності публічних службовців є основою кваліфікації правопорушень та встановлення балансу публічно-приватних інтересів у державі, як однієї з цілей адміністративного права. На підтвердження цього наведені приклади адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, які містять суб'єктивні та об'єктивні ознаки наявності конфлікту інтересів. Окремо з'ясовано, що відсутність чіткого прямого передбачення у чинних нормативно-правових актах наявності конфлікту інтересів в діяннях публічних службовців, провокує правові ситуації, в результаті яких будуть мати місце ознаки реального чи потенційного конфлікту інтересів. Зроблено висновок, що поточне нормативно-правове регулювання потребує грунтовного та глибокого доопрацювання в частині визначення елементів конфлікту інтересів. Окремо варто приділити увагу також розширенню та ідентифікації ознак конфлікту інтересів для правильної кваліфікації правопорушень.","PeriodicalId":486349,"journal":{"name":"Київський юридичний журнал","volume":"564 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135635619","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ACQUIS COMMUNAUTAIRE ЄС","authors":"Тамара Олексіївна Губанова","doi":"10.32782/klj-2023-4.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/klj-2023-4.05","url":null,"abstract":"Дану статтю присвячено аналізу трансформаційних змін у процесах наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу з урахуванням особливостей політично-державного розвитку та встановлення нового світового порядку. Проаналізовано історичні нормативні передумови закріплення двостороннього політико-правового зв'язку між Україною та ЄС, описано головні особливості та тенденції співпраці. Окрему увагу приділено положенням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка стала відправною точкою остаточної співпраці сторін та офіційного визнання України частиною Співтовариства. Окрему увагу приділено теоретичному аналізу поняття адаптації та визначення її ролі у процесі трансформації законодавства України. Встановлено та узагальнено, що теоретичне осмислення процесу адаптації зводиться до двох основних напрямів: як процесу поступового та безперервного наближення чинного законодавства України до законодавства ЄС або ж як процесу імплементації конкретно визначених положень законодавства Європейського Союзу, що регулює відносини у чітко визначених сферах спільного інтересу сторін Угоди про асоціацію. З'ясовано, що імплементація є засобом адаптації законодавства України до законодавства ЄС, а адаптація поняттям ширшим та полягає у перейнятті досвіду, традицій ЄС в правову систему України, універсалізації та уніфікації правових норм, приведенні до спільного знаменника регуляторної функції права наднаціонального та правової системи України. Окрему увагу було приділено аналізу впливу військового стану на стан адаптаційних процесів в законодавчій системі України в контексті дотримання принципів верховенства права та справедливості як основоположних в системі права ЄС та України та які відображають ціннісні орієнтири міжнародної співпраці. Визначено найбільш вразливі прояви даних концептуальних базисних стандартів, серед яких, зокрема перерозподіл влади у державі та створення тимчасових органів – військових державних адміністрацій; обмеження активного та пасивного виборчого права; зниження рівня захищеності та поваги до прав людини і громадянина і забезпечення базових потреб у безпеці; легітимне обмеження окремих прав та свобод громадян тощо.","PeriodicalId":486349,"journal":{"name":"Київський юридичний журнал","volume":"1980 11","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135637348","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}