Старожитності Лукоморʼя最新文献

Аграрні відносини в Україні у добу нової економічної політики 新经济政策时代的乌克兰农业关系

Старожитності Лукоморʼя Pub Date : 2023-09-08 DOI: 10.33782/2708-4116.2023.4.223

Наталія Тацієнко, Олександр Чучалін

{"title":"Аграрні відносини в Україні у добу нової економічної політики","authors":"Наталія Тацієнко, Олександр Чучалін","doi":"10.33782/2708-4116.2023.4.223","DOIUrl":"https://doi.org/10.33782/2708-4116.2023.4.223","url":null,"abstract":"У статті визначені особливості аграрних відносин в Україні в добу нової економічної політики. Зазначається, що основне завдання нової економічної політики зводилося до того, щоб заспокоїти селянство та забезпечити йому стимули для підвищення виробництва продуктів. Охарактеризовано ставлення влади до питань землекористування й оренди-найму землі та робочої сили. Звертається увага на окремі успіхи сільського господарства у роки нової економічної політики, що дало можливість не лише відновити сільське господарство, але й налагодити експорт його продукції. Наголошується, що успіхи сільського господарства України тісно пов’язані з ростом одноосібних селянських господарств, розвитком кооперації.","PeriodicalId":475387,"journal":{"name":"Старожитності Лукоморʼя","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136364029","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Складання мережі повітових відділень Піклувальних комітетів про в’язниці у Наддніпрянській Україні протягом першої половини XIX ст. 19 世纪上半叶，在纳德尼普里扬什吉纳建立了监狱托管人县分支网络。

Старожитності Лукоморʼя Pub Date : 2023-09-07 DOI: 10.33782/2708-4116.2023.4.221

Євген Юраш

{"title":"Складання мережі повітових відділень Піклувальних комітетів про в’язниці у Наддніпрянській Україні протягом першої половини XIX ст.","authors":"Євген Юраш","doi":"10.33782/2708-4116.2023.4.221","DOIUrl":"https://doi.org/10.33782/2708-4116.2023.4.221","url":null,"abstract":"У статті досліджено формування мережі повітових відділень Піклувальних комітетів у Наддніпрянській України, зроблено порівняльний аналіз специфіки діяльності Комітетів та їхніх відділень, їх становища та реорганізації у першій половині ХІХ ст. З’ясовано, що спочатку відкривались Комітети в губернських містах або прирівняних до них, як наприклад Одеса, а потім відкривалися Відділення у повітових містах і містечках. Процес відкриття був досить тривалим і не завжди успішним. Показано, що протягом 1830-40-х років було відкрито більшість Комітетів у Києві, Чернігові, Миколаєві, Житомирі, Полтаві, Сімферополі та їхніх Відділень. Доведено, що Відділення часто виконували роль з простого утримання арештантів або пересильних пунктів. Їх функціонування напряму залежало від центрального фінансування та благодійних внесків.","PeriodicalId":475387,"journal":{"name":"Старожитності Лукоморʼя","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135097093","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Czechoslovakia in the Context of Nestor Makhno’s Exile (1922-1924) 内斯托尔·马赫诺流亡背景下的捷克斯洛伐克(1922-1924)

Старожитності Лукоморʼя Pub Date : 2023-09-07 DOI: 10.33782/2708-4116.2023.4.225

Jakub Frynta

{"title":"Czechoslovakia in the Context of Nestor Makhno’s Exile (1922-1924)","authors":"Jakub Frynta","doi":"10.33782/2708-4116.2023.4.225","DOIUrl":"https://doi.org/10.33782/2708-4116.2023.4.225","url":null,"abstract":"The article introduces two handwritten letters of Nestor Makhno to the Ministry of Foreign Affairs of Czechoslovakia and to President Tomáš G. Masaryk. It also publishes hitherto unknown documents from the Archive of the Ministry of Foreign Affairs of the Czech Republic that partly charted Makhno’s fate in the years 1922-1924. The article expands and completes the source base of research on Makhno’s exile. For the first time, it puts these sources in the context of the Russian Aid Operation and activities of Makhno in Poland. An analysis of the two letters reveals how Makhno perceived Czechoslovakia; what he expected from it and how he presented himself to T.G. Masaryk. On the basis of archival documents, the attitude of the Czechoslovak authorities towards Makhno can be partially explained. Based on his historical experience, Makhno compared the Czech nation to that of the Ukrainians, and he also believed that «Czechoslovak Slavonicity» could indicate potential solidarity with the Ukrainian nation. Initially, in Czechoslovakia, Makhno intended to launch his resistance against Bolshevism. Nevertheless, although the sources are ambiguous, owing to the miserable living conditions experienced in Polish exile, it is likely that he also dreamed of repatriation from Czechoslovakia. Moreover, Makhno was purposely vague in describing his role and the situation in Poland to Masaryk to curry favour. Due to Czechoslovakia’s geopolitical goals, any tendencies towards an uprising against Bolshevism with the goal of Ukrainian independence were perceived rather negatively. The Czechoslovak authorities viewed Makhno unfavourably because of the Polish press. He was described as a «bogeyman» of the landowners, and was seen as a distrustful bandit rather than a principled anarchist.","PeriodicalId":475387,"journal":{"name":"Старожитності Лукоморʼя","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135097305","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Сучасні підходи в антропології: зміна парадигм та інтердисциплінарність 人类学的现代研究方法：范式转变和跨学科性

Старожитності Лукоморʼя Pub Date : 2023-09-07 DOI: 10.33782/2708-4116.2023.4.227

Анна Шауренко

{"title":"Сучасні підходи в антропології: зміна парадигм та інтердисциплінарність","authors":"Анна Шауренко","doi":"10.33782/2708-4116.2023.4.227","DOIUrl":"https://doi.org/10.33782/2708-4116.2023.4.227","url":null,"abstract":"Сучасна антропологія як наука постійно знаходиться у стані еволюції та трансформації, адаптуючись до нових викликів, змін у суспільстві та науковому середовищі. Стаття має на меті ретельно дослідити два важливих аспекти сучасної антропології: зміну парадигм і роль інтердисциплінарності, що відображають актуальні тенденції у розвитку цієї науки. Розглядається еволюція антропологічних парадигм. Вивчається перехід від класичних еволюціоністських концепцій, які намагалися пояснити різноманітність культур на основі їх розвитку, до більш сучасних підходів, де аналізується вплив культурної релятивності та контекстуальності на розуміння людських явищ. З’ясовуються ключові фактори, що призвели до зміни парадигм та розширення обсягу досліджень в антропології. Досліджується роль співпраці антропології з іншими науками, а саме: соціологія, біологія, психологія, лінгвістика тощо. Аналізуються позитивні аспекти використання інтердисциплінарності, такі як: збагачення теоретичного апарату, розширення методологічних підходів та відкриття нових можливостей для досліджень. Робота підсумовує, що зміна парадигм та інтердисциплінарність є ключовими чинниками розвитку сучасної антропології, які допомагають розкрити різноманітність та складність людського життя, а також призвичаїтися до реалій ХХІ ст.","PeriodicalId":475387,"journal":{"name":"Старожитності Лукоморʼя","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135097306","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Релігія та освіта у повсякденному житті німецького населення України (20- 30-і рр. ХХ ст.) 乌克兰德裔居民日常生活中的宗教与教育（20 世纪 20-30 年代）

Старожитності Лукоморʼя Pub Date : 2023-09-07 DOI: 10.33782/2708-4116.2023.4.224

Алла Тараненко

{"title":"Релігія та освіта у повсякденному житті німецького населення України (20- 30-і рр. ХХ ст.)","authors":"Алла Тараненко","doi":"10.33782/2708-4116.2023.4.224","DOIUrl":"https://doi.org/10.33782/2708-4116.2023.4.224","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню ролі релігії та освіти у повсякденному житті німців України 20-30-х рр. ХХ ст. Визначено кількість католицьких, лютеранських і менонітських релігійних общин, склад яких формували німецькі жителі України. На прикладі менонітської спільноти з’ясовано рівень залученості німців до участі у житті релігійних громад, а саме проаналізовано відвідуваність ними культових споруд, обов’язки віруючих тощо. Виявлено роль духовних осіб у забезпеченні функціонування об’єднань віруючих. У контексті наступу радянської влади на церкву наголошено на процесі згортання в Україні колективних форм релігійного життя німецької меншини. Оскільки релігія в середовищі німців України традиційно доволі тісно співіснувала з освітою, охарактеризовано особливості ліквідації більшовиками цього зв’язку. Висвітлено перепони, які зустріла радянська влада на шляху впровадження державної шкільної освіти в місцях компактного проживання німецького населення.","PeriodicalId":475387,"journal":{"name":"Старожитності Лукоморʼя","volume":"58 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135097094","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

У полоні музи Кліо (до 55-річчя українського історика Олега Григоровича Бажана) 在缪斯女神克莱奥的囚禁中（纪念乌克兰历史学家奥列赫-赫里霍洛维奇-巴赞诞辰 55 周年）

Старожитності Лукоморʼя Pub Date : 2023-09-07 DOI: 10.33782/2708-4116.2023.4.218

Олександр Тригуб

引用次数: 0

Повсякдення козацької старшини в жіночих тестаментах XVIII ст. 十八世纪妇女遗书中哥萨克工头的日常生活。

Старожитності Лукоморʼя Pub Date : 2023-09-07 DOI: 10.33782/2708-4116.2023.4.219

Ірина Кривошея

引用次数: 0

Основні напрями зовнішньої політики Ірану в контексті сучасних геополітичних викликів: підходи та перспективи 当前地缘政治挑战背景下伊朗外交政策的主要方向：途径与前景

Старожитності Лукоморʼя Pub Date : 2023-09-07 DOI: 10.33782/2708-4116.2023.4.226

Володимир Дубінський

{"title":"Основні напрями зовнішньої політики Ірану в контексті сучасних геополітичних викликів: підходи та перспективи","authors":"Володимир Дубінський","doi":"10.33782/2708-4116.2023.4.226","DOIUrl":"https://doi.org/10.33782/2708-4116.2023.4.226","url":null,"abstract":"У статті визначені та проаналізовані основні напрями зовнішньої політики Ісламської республіки Іран в умовах сучасного геополітичного становища країни. Звернуто увагу на «теорію освітніх просторів», яка допомагає охарактеризувати вплив країн-лідерів на ситуацію у світі й певному регіоні, у тому числі пов’язану з інтересами Ірану. Акцентується на системі відносин з країнами західного світу, євразійського простору та ісламського світу. В дослідженні окрему увагу приділено російсько-іранським відносинам, пов’язану з подіями російсько-української війни, що почалася 24 лютого 2022 р. Водночас проаналізовано еволюцію змісту зовнішньої політичної доктрини Ірану кінця ХХ – початку ХХІ ст. У роботі визначено й охарактеризовано механізми реалізації концепцій зовнішньої політики Ірану у взаєминах з різними державами світу, виокремлено перспективи їх розвитку.","PeriodicalId":475387,"journal":{"name":"Старожитності Лукоморʼя","volume":"80 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135097091","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Жебрацтво як соціальний феномен українського населення XVIII-ХІХ ст. 乞讨是十八和十九世纪乌克兰人的一种社会现象。

Старожитності Лукоморʼя Pub Date : 2023-09-07 DOI: 10.33782/2708-4116.2023.4.220

Олена Бороденко

{"title":"Жебрацтво як соціальний феномен українського населення XVIII-ХІХ ст.","authors":"Олена Бороденко","doi":"10.33782/2708-4116.2023.4.220","DOIUrl":"https://doi.org/10.33782/2708-4116.2023.4.220","url":null,"abstract":"У статті вивчаються особливості жебракування як соціального явища українського суспільства XVIII-ХІХ ст. Жебрацтво визначалося провинністю людини щодо справедливого чи неправомірного отримання подаяння. Основними відмінними ознаками жебраків вважалися наявність явних фізіологічних вад і проживання за рахунок милостині, яку жертвувало населення. Розрізняли вимушений або професійний характер цього соціального феномену. Виділяли малорухливих (міських) і більш рухливих, працездатних і непрацездатних маргіналів, добровольців і тих осіб, які приєдналися до цієї соціальної категорії через об’єктивні чи суб’єктивні чинники. Прохачі милостині переслідувалися цивільним і кримінальним законодавством. Відповідно до соціального походження людей відправляли у монастирі, поміщицькі господарства, інвалідні команди, на поселення у новостворені населені пункти або Сибір, на утримання в богоугодні заклади (богадільні, лікарні, робітничі, сирітські, виховні будинки) тощо.","PeriodicalId":475387,"journal":{"name":"Старожитності Лукоморʼя","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135097095","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

«Муравйовщина»: російська військова диктатура в Одесі (лютий-березень 1918 р.) у листівках і наказах з колекції бібліотечного фонду Державного архіву Одеської області "Muravyovshchyna"：敖德萨州国家档案馆收藏的传单和命令中的俄罗斯在敖德萨的军事独裁统治（1918 年 2 月至 3 月

Старожитності Лукоморʼя Pub Date : 2023-09-07 DOI: 10.33782/2708-4116.2023.4.222

Віктор Савченко

{"title":"«Муравйовщина»: російська військова диктатура в Одесі (лютий-березень 1918 р.) у листівках і наказах з колекції бібліотечного фонду Державного архіву Одеської області","authors":"Віктор Савченко","doi":"10.33782/2708-4116.2023.4.222","DOIUrl":"https://doi.org/10.33782/2708-4116.2023.4.222","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу одеського епізоду російської агресії в Україні, який увійшов в історію під назвою «муравйовщина» (лютий-березень 1918 р.). У той час російський колоніалізм проявився у вигляді вторгнення на терени незалежної України й окупації значної частини УНР. М. Муравйов був призначений російським комуністичним урядом командуючим військом, що окупувала Україну, а згодом, Командувачем фронтом, який діяв проти «румунської олігархії». Цей фронт проходив на Одещині, а своїм «центром» М. Муравйов призначив Одесу, де він вирішив встановити особисту військову диктатуру. Фактично відсторонивши від прийняття владних рішень одеський Совєт, одеську Раду Народних комісарів, Румчерод та арештувавши представників міського самоврядування, він встановив військове «осадне» положення у місті. Три тижні «муравйовщини» в Одесі висвітлили особливості колоніальної залежності від РСФРР: грабунки та здирництво з боку «завойовників», злочини проти особистості стали буденною справою. Диктатура будувалася завдяки знищенню місцевого самоврядування, свободи слова, свободи зборів, української ідентичності. «Червона» диктатура трималася на більшовиках, що були «відряджені» до Одеси з Петрограду, солдат армії Муравйова з РСФРР, та на матросах Чорноморського флоту. Брутальна поведінка військової хунти Муравйова привела до масових протестів, що проявлялися у бойкоті мобілізації і бойкоті підтримки армії та військової диктатури, протестах і маніфестаціях одеситів.","PeriodicalId":475387,"journal":{"name":"Старожитності Лукоморʼя","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135097303","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0