{"title":"乞讨是十八和十九世纪乌克兰人的一种社会现象。","authors":"Олена Бороденко","doi":"10.33782/2708-4116.2023.4.220","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті вивчаються особливості жебракування як соціального явища українського суспільства XVIII-ХІХ ст. Жебрацтво визначалося провинністю людини щодо справедливого чи неправомірного отримання подаяння. Основними відмінними ознаками жебраків вважалися наявність явних фізіологічних вад і проживання за рахунок милостині, яку жертвувало населення. Розрізняли вимушений або професійний характер цього соціального феномену. Виділяли малорухливих (міських) і більш рухливих, працездатних і непрацездатних маргіналів, добровольців і тих осіб, які приєдналися до цієї соціальної категорії через об’єктивні чи суб’єктивні чинники. Прохачі милостині переслідувалися цивільним і кримінальним законодавством. Відповідно до соціального походження людей відправляли у монастирі, поміщицькі господарства, інвалідні команди, на поселення у новостворені населені пункти або Сибір, на утримання в богоугодні заклади (богадільні, лікарні, робітничі, сирітські, виховні будинки) тощо.","PeriodicalId":475387,"journal":{"name":"Старожитності Лукоморʼя","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-09-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Жебрацтво як соціальний феномен українського населення XVIII-ХІХ ст.\",\"authors\":\"Олена Бороденко\",\"doi\":\"10.33782/2708-4116.2023.4.220\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"У статті вивчаються особливості жебракування як соціального явища українського суспільства XVIII-ХІХ ст. Жебрацтво визначалося провинністю людини щодо справедливого чи неправомірного отримання подаяння. Основними відмінними ознаками жебраків вважалися наявність явних фізіологічних вад і проживання за рахунок милостині, яку жертвувало населення. Розрізняли вимушений або професійний характер цього соціального феномену. Виділяли малорухливих (міських) і більш рухливих, працездатних і непрацездатних маргіналів, добровольців і тих осіб, які приєдналися до цієї соціальної категорії через об’єктивні чи суб’єктивні чинники. Прохачі милостині переслідувалися цивільним і кримінальним законодавством. Відповідно до соціального походження людей відправляли у монастирі, поміщицькі господарства, інвалідні команди, на поселення у новостворені населені пункти або Сибір, на утримання в богоугодні заклади (богадільні, лікарні, робітничі, сирітські, виховні будинки) тощо.\",\"PeriodicalId\":475387,\"journal\":{\"name\":\"Старожитності Лукоморʼя\",\"volume\":\"15 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-09-07\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Старожитності Лукоморʼя\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.33782/2708-4116.2023.4.220\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Старожитності Лукоморʼя","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33782/2708-4116.2023.4.220","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Жебрацтво як соціальний феномен українського населення XVIII-ХІХ ст.
У статті вивчаються особливості жебракування як соціального явища українського суспільства XVIII-ХІХ ст. Жебрацтво визначалося провинністю людини щодо справедливого чи неправомірного отримання подаяння. Основними відмінними ознаками жебраків вважалися наявність явних фізіологічних вад і проживання за рахунок милостині, яку жертвувало населення. Розрізняли вимушений або професійний характер цього соціального феномену. Виділяли малорухливих (міських) і більш рухливих, працездатних і непрацездатних маргіналів, добровольців і тих осіб, які приєдналися до цієї соціальної категорії через об’єктивні чи суб’єктивні чинники. Прохачі милостині переслідувалися цивільним і кримінальним законодавством. Відповідно до соціального походження людей відправляли у монастирі, поміщицькі господарства, інвалідні команди, на поселення у новостворені населені пункти або Сибір, на утримання в богоугодні заклади (богадільні, лікарні, робітничі, сирітські, виховні будинки) тощо.