Theory and practice of physical culture and sports最新文献

{"title":"КОНФІГУРАЦІЯ МОТИВАЦІЙНИХ ПРІОРИТЕТІВ СУЧАСНИХ СТУДЕНТІВ КНР ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ","authors":"Тетяна Круцевич, Оксана Марченко, Чжімінь Се","doi":"10.31470/2786-6424-2022-1(1)-119-127","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6424-2022-1(1)-119-127","url":null,"abstract":"Вступ. Актуальність вивчення мотивації до занять фізичною культурою і спортом китайських студентів обумовлюється низьким рівнем фізичної підготовленості молоді КНР та об’єктивними потребами китайського суспільства у сформованості цінностей фізичної культури молоді. Мета – дослідити мотиваційні пріоритети до занять фізичною культурою і спортом студентської молоді КНР. Методи: теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація); соціологічні (неформалізовані бесіди, опитування, анкетування); методи математичної статистики. Результати. На підставі результатів дослідження визначено, що 80% респондентів займаються спортом. Результати анкетування засвідчують, що у більшої кількості студентів КНР мотивація до занять фізичною культурою і спортом спрямована на особистісний розвиток, фізичне вдосконалення та поліпшення рівня фізичної підготовленості. Виявлено, що рівень неспеціальної фізкультурної освіти китайських студентів є недостатнім, що потребує додаткових теоретичних знань щодо впливу фізичних вправ на організм людини. Висновки. Для формування мотиваційно- ціннісного ставлення до фізичної культури і спорту та успішного залучення студентської молоді КНР до активних занять фізичною культурою і спортом необхідно включення до програми занять різних видів фізкультурно-оздоровчої активності, які б відповідали інтересам китайських студентів та їхньому прагненню до фізичного вдосконалення.","PeriodicalId":438090,"journal":{"name":"Theory and practice of physical culture and sports","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114720937","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИНИКНЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ГОЛОВНИХ ОСЕРЕДКІВ РОЗВИТКУ ХОКЕЮ НА ТРАВІ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ ХХ СТ.","authors":"Юрій Кривенко, Віктор Курочкін","doi":"10.31470/2786-6424-2022-1(1)-113-118","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6424-2022-1(1)-113-118","url":null,"abstract":"Вступ. Хокей на траві – одна з найбільш древніх спортивних ігор. Поява на Європейському континенті ігор, схожих з хокеєм, історики пов'язують з пануванням римлян. Римські воїни принесли з Греції паганіку – гру зігнутою палицею і м'ячем, обтягнутим шкірою і набитим пір'ям. У сучасному вигляді хокей на траві з’явився у XIX ст. в Англії. Базою розвитку були школи та університети. \u0000До 60-х років ХХ століття хокей на траві в Україні належного розвитку не отримав. Лише в 1969 р. в цю гру почали грати чоловіки, а перші жіночі команди з’явилися в кінці 70-х рр. ХХ ст. \u0000Результати. Починаючи з московської Олімпіади (1980 р.), до програми ігор були включені змагання серед жіночих команд. Збірні команди СРСР (жіноча і чоловіча) вибороли бронзові нагороди Олімпійських ігор у Москві (1980р.), чим започаткували масовий розвиток цього виду спорту і в Україні, тому що до складу збірних СРСР входили й українські спортсмени [4]. \u0000Висновки. У другій половині ХХ століття хокей на траві в Україні почав розвиватися завдяки осередкам в Чернівцях, Києві, Кривому Розі, Черкасах, Шостці та ін. Команди брали участь у Чемпіонаті СРСР в Першій лізі. Але потрібно було виходити на більш високий рівень, чим Перша ліга, і в Державному комітеті по фізичній культурі та спорту України, який тоді очолював Бака Михайло Михайлович було вирішено створити потужні чоловічі та жіночі команди в Київській області.","PeriodicalId":438090,"journal":{"name":"Theory and practice of physical culture and sports","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125388441","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПОЄДНАНОГО РОЗВИТКУ ФІЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ І НАВЧАННЯ ТЕХНІЦІ ЕЛЕМЕНТІВ МІНІ-БАСКЕТБОЛУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ","authors":"Ірина Юзковець","doi":"10.31470/2786-6424-2022-1(1)-81-88","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6424-2022-1(1)-81-88","url":null,"abstract":"Вступ. В зв’язку з погіршенням стану здоров’я і зниженням рівня фізичної підготовленості учнів важливого значення набуває інноваційна діяльність у фізичному вихованні. Як зазначають фахівці, основною метою фізичного виховання у молодшій школі є набуття досвіду практичної діяльності в школі рухів, формування стійкої мотивації до здорового способу життя. У теперішній час вітчизняними науковцями приділяється велика увага розробці інновацій у сфері фізичної культури і спорту. Для підвищення мотивації учнів до уроків фізичної культури вчені пропонують вчителям використовувати нетрадиційні засоби, методи і форми проведення занять. Але, впровадження інноваційних технологій в процес шкільного фізичного виховання все ще залишається обмеженим, недостатнім є застосування цікавих для дітей видів рухової активності. Достатньо ефективним, на нашу думку, є застосування в процесі фізичного виховання молодших школярів засобів міні-баскетболу. Однак, на теперішній час бракує розробок у цьому напрямі, що і обумовлює актуальність нашого дослідження. \u0000Мета дослідження: обґрунтування і розробка методики поєднаного розвитку фізичних \u0000здібностей молодших школярів в процесі навчання техніці елементів міні-баскетболу. \u0000Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової та методичної літератури; педагогічні методи (спостереження, експерименти, тестування); антропометрія; фізіологічні методи дослідження (пульсометрія, спірометрія, проби Штанге і Генча, проба Руф’є); методи математичної статистики (кореляційний та факторний аналізи). \u0000Результати: отримані нами дані свідчать, що такі фізичні здібності, як сила, швидкість, координаційні здібності, гнучкість мають великі темпи приросту у досліджуваних груп дітей, що буде обумовлювати необхідність планування більшої кількості вправ цієї спрямованості. Використання поєднаного методу навчання рухів та розвитку фізичних здібностей потребує дотримання методичних рекомендацій (інтервали відпочинку, тривалість та інтенсивність виконання вправ, інтервали відпочинку), розроблені рекомендації в подальшому увійшли до змісту моделей вправ з міні-баскетболу. \u0000Висновки: Вправи для навчання техніко-тактичних дій міні-баскетболу були спрямовані не тільки на оволодіння технікою елементів гри на всіх етапах навчання (від рухового уміння до навички), але й на одночасний розвиток фізичних здібностей, що обумовлює застосування методу поєднаної фізичної й технічної підготовки. З цією метою були розроблені моделі комплексного розвитку фізичних здібностей дітей 9-10 років в процесі навчання елементам міні-баскетболу, які містять: опис вправи; її графічне зображення; фізичну здібність , яка переважно розвивається в процесі виконання даної вправи; параметри компонентів фізичного навантаження (інтенсивність, обсяг, інтервали відпочинку), які відповідають вимогам спрямованого розвитку тієї або іншої фізичної здібності.","PeriodicalId":438090,"journal":{"name":"Theory and practice of physical culture and sports","volume":"179 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124470204","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ САУНИ НА СПОРТИВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ","authors":"Віктор Куйбіда, Петро Коханець, Валентина Лопатинська","doi":"10.31470/2786-6424-2022-1(1)-11-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6424-2022-1(1)-11-17","url":null,"abstract":"Термічний вплив сауни на організм людини є різновидом термостресу. Досі спортивні, біохімічні, фізіологічні, медичні аспекти впливу тепла через призму динаміки змін в організмі людини комплексно не вивчені. Суперечливими є результати частини експериментаторів щодо нервової та гуморальної регуляції в різних системах органів людини. Не повністю з’ясовано ефекти сауни в процесі акліматизації до змагань в країнах з жарким кліматом, підтриманні спортивних кондицій травмованих спортсменів і представників масового спорту, корекції швидкісно-силових якостей та витривалості. Зазначені аспекти проблеми мають велике значення для сучасної теорії та методики фізичної культури і спорту, оптимальних здоров’язберігальних технологій. Тому проблема вивчення різновекторного впливу сауни є актуальною і додаткових доказів не потребує. \u0000Метою оглядового дослідження було з’ясування біохімічних, фізіологічних механізмів адаптації організму людини до перегріву, обезводнення упродовж різних фаз сеансу, віддалених оздоровчих і спортивних результатів та осучаснення методики її застосування. Пошук літератури у статті здійснено за методикою використання зазначених вище ключових слів в електронній базі даних PubMed. Пошукові терміни стосовно біологічних, медичних та спортивних аспектів впливу сауни, механізмів адаптації до неї та методики застосування термотерапії уведено в різних комбінаціях, використовуючи списки літератури в оригінальних наукових статях та оглядах. \u0000Результати дослідження та висновки: з’ясовано деякі аспекти механізму впливу тепла на фізичні кондиції та спортивні показники швидкісно-силової діяльності, витривалості людей та методики його використання. Показано місце, роль, динаміку змін активних форм кисню, балансу між ними та антиоксидантною системою. Уточнено наслідки змін температури ядра тіла людини та стабілізаційну функцію білків термального шоку. Зроблено спробу усунення протиріччя в розумінні експериментальних результатів щодо ендокринної та нервової регуляції в різних системах організму.","PeriodicalId":438090,"journal":{"name":"Theory and practice of physical culture and sports","volume":"96 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132067283","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ТА ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПОСТКОВІДНОГО ТУРИЗМУ У СВІТІ ТА В УКРАЇНІ","authors":"Ігор Смирнов, Ольга Любіцева","doi":"10.31470/2786-6424-2022-1(1)-104-112","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6424-2022-1(1)-104-112","url":null,"abstract":"Вступ. Розкрито особливості та чинники розвитку постковідного туризму у світі та в Україні, зокрема сутність явища відкладеного попиту, як двигуна розвитку постковідного туризму. Наведено думку проф. Саймона Гадсона про особливості розвитку туризму у ковідний і постковідний періоди згідно його опублікованої праці «Covid-19: Travel Impacts, Responses and Outcomes». Висвітлено тенденції розвитку та відновлення туристичної галузі світу у постковідний час, враховуючи дію чинника відкладеного попиту. Показано особливості розвитку та відновлення туристичної галузі та сфери гостинності в Україні у постпандемійний період з наведенням прикладів з вітчизняної практики виїзного (закордонного), в’їзного (іноземного) та внутрішнього туризму. \u0000Мета дослідження. Розкрити особливості та чинники розвитку постковідного туризму у світі та в Україні. \u0000Методи дослідження включали збирання інформації, її аналіз та синтез з метою окреслення шляхів відродження туризму у світі і в Україні з наведенням конкретних прикладів з туристичної практики розвитку. \u0000Результати дослідження. За час пандемії люди стали активніше брати участь у житті своїх регіонів, у т.ч. підтримувати місцевий бізнес. Тепер мандрівники прагнуть робити це. Так, 58% вважають важливим, щоб їхні поїздки приносили користь місцевим спільнотам, 29% хотіли б дізнатися, як гроші, витрачені ними на подорож, вплинуть на розвиток місцевих спільнот. Всесвітня туристична організація (UNWTO) закликає усіх до «свідомих подорожей» у наступні роки. Це означає обирати для подорожі більш віддалені місця, залишатись там якомога довше, не змінюючи локацію кожні два дні. \u0000Висновки. Розвиток туризму у 2020-2021 рр. проходить в кризових умовах через пандемію Covid-19, що викликає велику невизначеність, яка у світі отримала скорочену назвуVUCA, що означає: Volatility – нестабільність; Uncertainty – невизначеність; Complexity – складність; Ambiguity – неоднозначність. Але туризм відновлюється за першої ліпшої нагоди. Важливим чинником відродження туризму після пандемії Covid-19 є відкладений попит як у світі, так і в Україні. Це слід враховувати українським туристичним фірмам у своїй діяльності у ці складні часи.","PeriodicalId":438090,"journal":{"name":"Theory and practice of physical culture and sports","volume":"74 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128296229","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗМІСТ МОНІТОРИНГУ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ПРОЦЕСІ ПОЗАКЛАСНИХ ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ","authors":"Тетяна Круцевич, Олена Андрєєва, Інна Головач","doi":"10.31470/2786-6424-2022-1(1)-96-103","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6424-2022-1(1)-96-103","url":null,"abstract":"Вступ. Одним із стратегічних завдань системи освіти стає формування особистості з високим рівнем екологічної культури, важливим періодом формування якої є молодший шкільний вік. Актуальність дослідження обумовлюється необхідністю обґрунтування підходів до розробки шкільного екологічного моніторингу для формування екологічної культури школярів початкових класів та підвищення показників їх фізичного стану в процесі позакласних занять з фізичного виховання. Мета – розробити структуру та зміст шкільного екологічного моніторингу для формування екологічної культури школярів початкових класів та підвищення показників їх фізичного стану. Методи: теоретичний аналіз фахової науково-методичної літератури, антропометричні, фізіологічні, педагогічні, соціологічні методи дослідження, методи математичної статистики. Результати роботи. Започатковано структуру та розроблено зміст моніторингу екологічної культури у процесі позакласних занять з фізичного виховання, що містить діагностику екологічної освіченості дітей молодшого шкільного віку, рівень адаптаційно-резервних можливостей, рухової активності та фізичного здоров’я школярів молодшого шкільного віку. За результатами моніторингу оцінено його складові у дітей молодшого шкільного віку. Отримані результати покладено в основу розробки програми позакласних занять з використанням засобів екологічного туризму. Висновки. Результати констатувального експерименту свідчать про потенційні можливості молодших школярів щодо формування екологічно доцільної поведінки.","PeriodicalId":438090,"journal":{"name":"Theory and practice of physical culture and sports","volume":"65 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125198919","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ","authors":"Олександр Красов","doi":"10.31470/2786-6424-2022-1(1)-47-52","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6424-2022-1(1)-47-52","url":null,"abstract":"Актуальність теми дослідження. Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань. Виконання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв’язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої – підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. Тому актуальним завданням сучасної школи є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості. \u0000Мета дослідження: розкрити сутність компетентнісного підходу в процесі фізичного \u0000виховання молодших школярів. \u0000Методи дослідження: теоретичний аналіз, узагальнення та систематизація даних науково- методичної літератури та офіційних документів. \u0000Результати: компетентнісний підхід до навчання учнів на уроках фізичної культури доцільно розглядати як систематичну роботу педагога, спрямовану на розвиток у здобувачів освіти предметних, загальногалузевих і ключових компетентностей, які у своїй єдності дозволяють учням ефективно вирішувати проблеми у галузі збереження, підтримання та відновлення здоров’я людини. \u0000Висновки. Формування гармонійно розвиненої особистості дитини вимагає оптимізації освітніх програм, які спрямовані на підвищення рівня рухової активності дитини, соматичного і психічного здоров’я, фізичної підготовленості. Необхідною умовою реалізації такого підходу є врахування усіх зазначених компетентностей, які можуть застосовуватися у різних контекстах і комбінаціях у процесі фізичного виховання молодших школярів.","PeriodicalId":438090,"journal":{"name":"Theory and practice of physical culture and sports","volume":"108 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132444481","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАНЯТЬ АКВАФІТНЕСОМ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ","authors":"Наталія Пангелова, Владислав Рубан, Денис Діас","doi":"10.31470/2786-6424-2022-1(1)-53-60","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6424-2022-1(1)-53-60","url":null,"abstract":"Вступ. Аналіз проблеми оптимізації системи фізичного виховання у закладах дошкільної освіти свідчить, що одним з шляхів розв’язання цієї проблеми є впровадження у практику фізкультурно-оздоровчої роботи з дошкільнятами нових прогресивних педагогічних технологій. Значну зацікавленість у цьому напрямі викликають питання застосування фізкультурно- оздоровчого потенціалу засобів аквафітнесу, змістом якого є система фізичних вправ вибіркової спрямованості в умовах водного середовища. Однак, у доступній нам літературі виразно бракує даних щодо змісту, організації та методики проведення занять аквафітнесом з дітьми дошкільного віку. \u0000Мета дослідження – визначити особливості організації та методики проведення занять аквафітнесом з дітьми дошкільного віку. \u0000Методи дослідження: теоретичний аналіз, синтез та узагальнення даних науково- методичної літератури щодо застосування аквааеробіки у процесі фізичного виховання дошкільнят. \u0000Результати. Заняття аквафітнесом здійснюють інтегративний вплив на розвиток фізичних та психоемоційних складових особистості дитини. Головними пріоритетами занять є здоров’язбереження, а також формування основних навичок плавальних рухів і вміння їх застосовувати під час виконання більш складних за координацією вправ у водному середовищі. Оновленим змістом занять є: виконання вправ у воді в парах, за допомогою партнера; повільне плавання, виконання рухів, тримаючись за нерухому опору; акробатичні і хореографічні рухи у воді; ігри у воді; імітаційні рухи. Основою побудови занять з аквафітнесу є загальні теоретичні положення, які містять сутність і фундаментальні закономірності навчання, виховання і всебічного розвитку особистості в процесі занять фізичними вправами. \u0000Висновки: проведений теоретичний аналіз з проблеми дослідження дозволив визначити \u0000організаційно-методичні особливості занять аквафітнесом з дітьми дошкільного віку.","PeriodicalId":438090,"journal":{"name":"Theory and practice of physical culture and sports","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129911095","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРИОРІТЕТНІ МЕТОДИ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАНЯТЬ ЖІНОК ПЕРШОГО ЗРІЛОГО ВІКУ","authors":"Валентина Данилко, Тетяна Кравченко","doi":"10.31470/2786-6424-2022-1(1)-42-46","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6424-2022-1(1)-42-46","url":null,"abstract":"У статті на основі аналізу науково-методичної літератури та практичного досвіду визначено роль фізичної та рухової активності жінок першого періоду зрілого віку, як умови збереження здоров’я та працездатності. Розглянуто фактори, які мотивують жінок репродуктивного віку до фізкультурно-оздоровчої діяльності, їх ставленню та інтересу до використання різних видів, форм рухової активності у вільний час. Мета дослідження полягає у визначенні мотивів до фізкультурно- оздоровчих занять жінок першого зрілого віку. Методи та організація дослідження. В процесі проведення дослідження використовувалися: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, анкетування, методи математичної статистики. Результати дослідження. Однією з найактуальніших проблем сучасності є збереження та зміцнення здоров’я кожного члена суспільства, тому не залишились поза увагою і жінки репродуктивного віку. В результаті проведення анкетування були виявлені основні мотиваційні пріоритети для формування мотивації до фізкультурно-оздоровчої діяльності жінок першого періоду зрілого віку. Встановлено, що повсякденне використання фізичних вправ суттєво підвищує ефективність процесу відновлення фізичної та розумової працездатності жінок репродуктивного віку та сприяє їх гармонійному розвитку. Висновки. Результати власних досліджень, аналіз науково-методичної літератури та передового практичного досвіду дає підставу стверджувати, що основними причинами зниження фізичної працездатності, стану здоров’я жінок першого зрілого віку є недостатня їх мотивація до фізкультурно-оздоровчих занять у вільний час.","PeriodicalId":438090,"journal":{"name":"Theory and practice of physical culture and sports","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130585020","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІСТОРІЯ ТУРИЗМУ КРІЗЬ ПРИЗМУ НЕДОСКОНАЛОСТІ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ ТУРИЗМУ","authors":"Валерий Андреевич Абрамов","doi":"10.31470/2786-6424-2022-1(2)-126-132","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2786-6424-2022-1(2)-126-132","url":null,"abstract":"Вступ. Державна структура управління в галузі туризму в Україні зазнавала значних змін продовж останніх 30 років. У світовій літературі прийнято виділяти три моделі державного управління туризмом: діяльність туристичної галузі контролюється сильним централізованим міністерством; управління туристичної галузі здійснюється в системі багатогалузевого міністерства; відсутність центрального державного туристського органу. Але слід виділити також модель, що існувала в період з квітня 1936 по грудень 1991 рік, коли Україна входила у склад СРСР. Держава делегувала повноваження з розвитку туризму в країні профспілкам, як частини державного апарату правлячої партії, яка виконує специфічні функції. \u0000Мета дослідження. Метою роботи є дослідження шляху становлення апарату державного управління туризмом в Україні та визначення недоліків у статтях Закону України «Про туризм». \u0000Матеріали і методи. В ході роботи були досліджені матеріали, що стосуються розвитку державного управління туризмом в незалежній Україні. Проведено аналіз Закону України «Про туризм» та Закону України про внесення змін до Закону України «Про туризм». \u0000Результати. За період незалежності України модель державного управління туризмом змінювалось багато разів. Таке різноманіття форм структур (агентства, адміністрація, департамент, комітет, міністерство, служба) системи державного управління, коли при цьому змінилося, як мінімум, 7 керівників галузі, не кажучи вже про зміну самого апарату, не може позитивно позначитися на розвиток туризму в країні. Україна була першою країною СНГ яка прийняла Закон «Про туризм», але швидкість його прийняття не дала змогу досконало його пропрацювати, тому він є недосконалим і потребує деяких змін. \u0000Висновки. За для сталого розвитку туризму в Україні перш за все необхідно чітко визначитись із державною структурою управління туристською галуззю. Також розробити Туристський Кодекс України, залучаючи до цього науковий потенціал закладів вищої освіти, які готують туристські кадри, а також фахівців туристичної галузі, що володіють великим практичним досвідом роботи в туризмі.","PeriodicalId":438090,"journal":{"name":"Theory and practice of physical culture and sports","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121865849","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}