Journal of Computing and Information Technology最新文献

{"title":"Mathematical modeling of biochemical processes rates in biological systems.","authors":"Г. Губаль","doi":"10.36910/6775-2524-0560-2021-42-07","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-07","url":null,"abstract":"Formulation of the scientific problem. The processes that take place in living cells consist of a large number of reactions catalyzed by various enzymes [1]-[3]. For mathematical modeling of these biochemical processes in biological systems, it is necessary to construct systems of a large number of nonlinear differential equations with the same large number of variables [4]-[6]. Even mathematical modeling of individual chains of biochemical processes that consist of a large number of enzymatic reactions is quite complex. Research analysis. To solve these problems, it is necessary to make simplifications taking into account some features of these reactions. In the chain of reactions that take place in a living cell, the slowest reaction is determining. The slowest reaction is determined by the lowest value of the velocities. In the chain of enzymatic reactions, the reaction with the lowest maximum rate will be decisive (see the example of a chain of two consecutive enzymatic reactions given below). When diffusing through several partitions, the determining link will be the partition with the lowest diffusion coefficient. By the reaction rate, we mean the maximum rate of that reaction. Presentation of the main material and the justification of the obtained research results. To find the determining link in the chain of biochemical reactions, it is necessary to find out how the rate of the whole process, i.e. the rate of production of the last link, depends on the rates of individual reactions. Obviously, when changing the maximum rates, any changes in the fast links will not affect the rate of the whole process. The rate of the whole process is affected only by the slowest link. When the rates of individual reactions in the chain of biochemical reactions differ by orders of magnitude, i.e. by 10; 100 or more times, all fast reactions have time to reach equilibrium during the slowest reaction. Since enzymatic reactions have the properties of low inversion and saturation, even when the rates of individual reactions differ little, the rate of the whole process depends only on the rate of the slowest link. Therefore, changes in other faster reactions have almost no effect on the overall rate. Let us prove this using the example of a chain of two consecutive enzymatic reactions:","PeriodicalId":38688,"journal":{"name":"Journal of Computing and Information Technology","volume":"26 1","pages":"43-49"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77940683","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Запобігання поширення коронавірусної інфекції у «розумних містах».","authors":"O. Палка, A. Станько, Григорій Валерійович Шимчук, O. Герасимчук","doi":"10.36910/6775-2524-0560-2021-42-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-12","url":null,"abstract":"DOI: https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-12 УДК 02:004.942 1 Палка Олег Вікторович, аспірант, https://orcid.org/0000-0001-5607-279X 1 Станько Андрій Андрійович, аспірант, https://orcid.org/0000-0002-5526-2599 1 Шимчук Григорій Валерійович, старший викладач, заступник зав. каф. комп'ютерних наук. https://orcid.org/0000-0003-2362-7386 2 Герасимчук Олег Олександрович, директор. https://orcid.org/0000-0003-3029-695X Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, м. Тернопіль, Україна. Відокремлений структурний підрозділ «Технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету», м. Луцьк, Україна.","PeriodicalId":38688,"journal":{"name":"Journal of Computing and Information Technology","volume":"20 1","pages":"79-88"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79234703","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Виявлення мережевих атак за допомогою Ентропії.","authors":"С. Соняк","doi":"10.36910/6775-2524-0560-2021-42-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-13","url":null,"abstract":"Проблема розподіленого відмови в обслуговуванні (DDoS) - це поширена проблема сьогодні. Існує безліч способів виявлення цього типу атак. В статті розглядається метод Ентропії","PeriodicalId":38688,"journal":{"name":"Journal of Computing and Information Technology","volume":"80 1","pages":"89-94"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85766450","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Глибинне навчання для аудіо-додатків","authors":"A. Логвін","doi":"10.36910/6775-2524-0560-2021-42-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-11","url":null,"abstract":"Розкрито принципи застосування глибокого навчання для нейронних мереж щодо розпізнавання аудіо-сигналів. Відокремлено області подання звуку. Підкреслено, що дослідження буде обмежено аудіо-сигналами. Описано принципи розбиття сигналу на складові елементи та їх вилучення із аудіо запису. Наведено схему формування розподілу аудіо-сигналу  та запропоновано загальний підхід до задачі розпізнавання аудіо-сигналів. Він умовно поділений на три окремі етапи: обробка аудіо-запису та його перетворення у частотно-часову область, побудова спектрограми та її перетворення на формат з подальшим виведенням послідовності ознак у вигляді векторів. Визначений коефіцієнт накладання та середньозважений коефіцієнт перекриття (частковий збіг). Сформовано низку значень на основі проведеного експерименту, які показали, що на характеристики / параметри аудіо-додатків, сформовані за допомогою нейронної мережі з глибоким навчанням, має вплив метод підготовки даних, додавання шарів та формування спектру одиниць, що покращує результат за рахунок помноженого часу навчання, те саме стосується і періодичних з'єднань.","PeriodicalId":38688,"journal":{"name":"Journal of Computing and Information Technology","volume":"128 4 1","pages":"72-78"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79592430","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості та функціональні можливості програмного комплексу Рspice","authors":"В. М. Заяць, Я. Маєвський, М. М. Заяць","doi":"10.36910/6775-2524-0560-2021-42-08","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-08","url":null,"abstract":"В роботі вдзначені особливості вхідної мови даного програмного комплексу, способи опису речень вхідної мови, побудови власних моделей досліджуваних об’єктів та використання моделей, заданих у відкритій бібліотеці даного коиплексу. Описано можливі режими роботи комплексу та способи їх ефективного використання. Отриримані результати дозволяють проводити ефективне схемо технічне моделювання та аналіз як відомих об’єктів, так і новостворюваних, забезпечуючи при цьому економію матеріальних та людських ресурсів","PeriodicalId":38688,"journal":{"name":"Journal of Computing and Information Technology","volume":"21 1","pages":"50-57"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86087424","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Розробка інформаційної системи управління електроспоживанням у розумному будинку.","authors":"Я. В. Ковівчак, Василь Дубук, Вадим Иванович Слюсар","doi":"10.36910/6775-2524-0560-2022-42-09","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-42-09","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню та розробці інформаційної системи управління електроспоживанням у ро­зумному будинку. У статті проведено аналіз основних існуючих систем та програмних засобів управління електро­спо­жи­ван­ням у розумному будинку. Приведено їх переваги та недоліки. Запропоновано структурну схему системи з урахуванням виз­начених інформаційних потоків. Розроблено програмні модулі та інтерфейс користувача системи управління електро­спо­жи­ванням у розумному будинку.","PeriodicalId":38688,"journal":{"name":"Journal of Computing and Information Technology","volume":"14 1","pages":"58-64"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77087236","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Гармонізація точкових поліномів.","authors":"Віктор Михайлович Верещага, Євген Олександрович Адоньєв, O. Павленко, К.О. Лисенко","doi":"10.36910/6775-2524-0560-2021-42-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-05","url":null,"abstract":"Точковий поліном – це ціла раціональна функція у параметричній формі, що складається із суми добутків, у яких першими множниками кожного з доданків є базисна точка вихідної дискретно поданої лінії (ДПЛ), а другим – алгебраїчний множник, що являє собою цілий раціональний вираз, який подається у вигляді добутку різниць між параметрами відповідних вузлових точок і поточним параметром – аргументом t для проміжної точки. Точкові поліноми покладено в основу композиційної геометрії та композиційного методу геометричного моделювання. Композиційна геометрія – це геометрія, у якій кожна вихідна геометрична фігура (ГФ) розділяється на геометричну та параметричну складові і розв’язок будь-якої задачі відбувається відносно усіх базисних точок цієї ГФ,безвідносно до системи координат, в якій ці базисні точки визначені. Процес розділення ГФ на геометричну та параметричну складові названо нами – уніфікацією вихідної ГФ. Геометрична складова описується за допомоги композиційної матриці точкової – АТ, а параметрична – за допомоги композиційної матриці параметричної – АП. Складові точкового поліному – доданки, являють собою добутки відповідних елементів композиційних матриць – точкової АТ = ((Аij)) та параметричної АП = ((аij)). Композиційні матриці точкові описують геометричні композиції точок для визначеної їх кількості. При цьому, геть не існую ніяких обмежень щодо координат, які ці точки визначають. Тобто, зміна або заміна будь-якої з точок геометричної композиції або, навіть, усієї композиції точок, в цілому, призведе тільки до зміни елементів композиційної матриці (КМ) точкової, і ніяк не потягне за собою зміни подальшого розв’язку. При цьому, зовсім не відбудеться змін у КМ параметричній, яка визначає взаємне розташування між елементами композиції точок, які утворюють ГФ. Окрім випадків, коли нововведені точки змінили своє розташування уздовж напрямку, у якому здійснювалася параметризація елементів вихідної ГФ. І, навіть, у цьому випадку, зміні підлягають тільки окремі елементи КМ параметричної, а подальший алгоритм розв’язку геть не стануть змін. Під композицією, взагалі, необхідно розуміти дискретний набір взаємопов’язаних елементів (часток, об’єктів, факторів, точок тощо), з яких складають цілісний об’єкт, що сприймається як ціле, має певну внутрішню єдність, при цьому, зміна або заміна будь-якого з цих елементів, у цілому, не тягне за собою ніяких змін для решти інших елементів наявної геометричної композиції. Геометрична композиція – це композиція, елементами якої є непуста скінчена множина точок, частина з яких може утворювати певну підмножину, і, при цьому, для кожного елементу цієї множини встановлено його власні розміри та розміри, що визначають їх взаємне розташування","PeriodicalId":38688,"journal":{"name":"Journal of Computing and Information Technology","volume":"104 5","pages":"31-36"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"72562902","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Фур’є перетворення в якості аплікації спектрального аналізу звуків у курсах комп’ютерної фізики та захисту інформації.","authors":"Микола Головін, Ніна Головіна","doi":"10.36910/6775-2524-0560-2021-42-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-06","url":null,"abstract":"Розглянуто та апробовано прості приклади програмного коду в яких реалізуються Фур’є перетворення на мові Python засобами бібліотеки Numpy. Програмний код може бути використаний, як аплікація в багатьох розділах фізики для ілюстрації аналізу хвильових процесів, зокрема, в першу чергу, в акустиці та в оптиці, а також в курсі захисту інформації. Матеріал демонструє чисельні міжпредметні зв’язки математики та інформатики з різними розділами фізики та з курсом захисту інформації.","PeriodicalId":38688,"journal":{"name":"Journal of Computing and Information Technology","volume":"6 1","pages":"37-42"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80555908","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Підвищення ефективності передстартової системи термостатування повітря космічних апаратів.","authors":"С. Булавка","doi":"10.36910/6775-2524-0560-2021-42-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-04","url":null,"abstract":"Булавка С. С. Підвищення ефективності передстартової системи термостатування повітря космічних апаратів. У роботі було запропоновано модифіковані структурні схеми передстартової системи термостатування повітря космічних апаратів для підвищення її ефективності та виконано порівняльну оцінку. Теоретичні результати, отримані для передстартової системи термостатування повітря космічних апаратів показали, що розроблені структурні схеми мають більшу ефективність роботи у порівнянні з існуючою, оскільки відхилення значень розподілення градієнту температур за довжиною по осі при температурі зовнішнього середовища в 20 і 30oС не перевищує 16,7%. Отримані результати вказують на доцільність в застосуванні запропонованої модифікованої схеми передстартової системи термостатування повітря з підпірним дроселем та фільтрами грубого і тонкого очищення. Ключові слова: космічні апарати, передстартова система термостатування, ефективність, ракети-носії, підпірний дросель, фільтри грубого і тонкого очищення","PeriodicalId":38688,"journal":{"name":"Journal of Computing and Information Technology","volume":"12376 1","pages":"24-30"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"91237386","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Розробка розширення до браузера Google Chrome для блокування графічного контенту","authors":"К. Безкостна, Т. Гришанович, Л. Глинчук, В. Булатецький","doi":"10.36910/6775-2524-0560-2021-42-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-03","url":null,"abstract":"У роботі розглянуто питання, що стосуються процесу  розробки розширення до браузера, яке блокуватиме контент за певною ознакою. Для блокування графічного контенту використано бібліотеку NSFW.js, яка у свою чергу використовує відкриту програмну бібліотеку для машинного навчання TensorFlow. Розроблено розширення для браузера Google Chrome, що блокує графічні зображення, які потрапляють під категорію 18+. При розробці використані HTML, CSS, JavaScript.","PeriodicalId":38688,"journal":{"name":"Journal of Computing and Information Technology","volume":"11 1","pages":"18-23"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86898492","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}