Journal of Clinical Dentistry最新文献

{"title":"Обґрунтування доцільності застосування місцевої анестезії в амбулаторному стоматологічному лікуванні підлітків","authors":"Наталия Владимировна Гасюк, В. Б. Радчук","doi":"10.11603/2311-9624.2022.4.13588","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2022.4.13588","url":null,"abstract":"Резюме. Одним із найважливіших та революційних досягнень у медицині XIX ст. стало відкриття загального знеболювання та початок «ери анестезії». Як відомо, значний об’єм стоматологічних втручань супроводжується болісними відчуттями, тому знеболювання є одним із найважливіших етапів лікування у сучасній стоматології. Особливо актуальним дане явище є для специфічного контингенту пацієнтів, таких, як діти та підлітки, на фоні психоемоційного формування їх особистості та особливої вразливості щодо сприйняття болю з подальшим формуванням взаємодовірливих відносин між стоматологом та пацієнтом. \u0000Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела для формулювання доцільності застосування місцевої анестезії в амбулаторному стоматологічному лікуванні підлітків. \u0000Матеріали і методи. Огляд та аналіз наукової та медичної літератури на основі баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, NCBI, вивчення яких не перевищує 10 років, включаючи огляди літератури та результати клінічних досліджень. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Контингент пацієнтів дитячого та підліткового віку, будучи одними з найскладніших для стоматологічного лікування, піддається страху та тривозі через брак попереднього досвіду. Навички долати вищенаведені стани є недостатньо розвиненими або відсутніми, і як наслідок, немає стимулу до співпраці між пацієнтом та лікарем. Базуючись на особливостях підліткового періоду, а саме психологічній та фізіологічній нестабільності, виражена тривожність і страх потенційно можуть посилити сприйняття болю. З цією метою впроваджено предмети та засоби, які знижують дискомфорт у момент проведення анестезії, що дозволяє максимально точно досягнути кінцевого пункту та чітко дозувати препарат. \u0000Висновки. Ефективність знеболювання на амбулаторному стоматологічному прийомі, особливо дитячого та підліткового віку, залежить не тільки від мануальних навичок лікаря, а й від його теоретичної підготовки щодо фармакології лікарських засобів, психології роботи з даним контингентом пацієнтів. Якщо раніше в стоматології дитячого віку нерідко використовувався підхід «лікувати дитину за будь-яку ціну у відведений для неї час», то сьогодні сучасні тенденції до надання стоматологічної допомоги населенню диктують: «Лікувати безболісно з підвищеним ступенем комфорту для дитини та її батьків». Поява нових засобів та способів знеболювання дозволяє лікарю досягти високого професійного рівня у роботі.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"81 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80311109","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вибір лікувальних засобів для місцевого застосування у комплексному лікуванні захворювань пародонта","authors":"І. Г. Ремезюк, О. В. Авдєєв","doi":"10.11603/2311-9624.2022.3.13236","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2022.3.13236","url":null,"abstract":"Резюме. Захворювання пародонта широко розповсюджені серед різних вікових груп. В умовах індустріалізації суспільства генералізований пародонтит має схильність все частіше бути діагностованим у молоді.\u0000Мета дослідження – вивчити наявні схеми лікування захворювань пародонта та обґрунтувати вибір місцевих засобів у їх комплексному лікуванні.\u0000Матеріали і методи. Проведено аналіз літературних джерел. Відповідні матеріали були знайдені у пошукових системах «PubMed» та «Google Scholar», Національній бібліотеці імені В. І. Вернадського, використовуючи пошук за ключовими словами та заголовками.\u0000Результати досліджень та їх обговорення. У даній статі подано огляд літератури щодо вивчення місцевих засобів при лікуванні захворювань пародонта. Описані сучасні схеми лікування і приклади місцевих засобів.\u0000Висновки. Місцеві лікувальні засоби зменшують кількість патогенної мікрофлори в пародонтальних кишенях у поєднанні з механічним видаленням зубних відкладень. Надалі планується порівняти у пацієнтів із захворюваннями пародонта кріофілізовану очеревину, яка просочена офіцинальними засобами на основі хлоргекседину, та в комбінації із гіалуроновою кислотою – PerioAid 0.12 %, PerioAid 0.20 % Chlorhexidine+Hyaluronic acid.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"14 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84640029","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Клініко-анамнестичні та гендерно-вікові особливості доброякісних новоутворень великих слинних залоз","authors":"І. С. Бродецький","doi":"10.11603/2311-9624.2022.3.13327","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2022.3.13327","url":null,"abstract":"Резюме. Новоутворення слинних залоз складають від 3–6 % усіх пухлин людини. Серед доброякісних новоутворень слинних залоз (ДНСЗ) – найбільш поширеними є плеоморфні аденоми (ПА), аденолімфоми, ретенційні кісти. Вони відрізняються за своїми клінічними особливостями. Вікова та статева приналежність, переважання певних анамнестичних показників має відмінності залежно від виду новоутворення, що зумовлює актуальність цього дослідження. \u0000Мета дослідження – виявити нові клінічні, гендерно-вікові та анамнестичні особливості доброякісних новоутворень слинних залоз. \u0000Матеріали і методи. Матеріалом дослідження були 67 хворих на ДНСЗ, з них – по 30 пацієнтів із ПА та аденолімфомами, 7осіб із ретенційними кістами. Усі хворі пройшли загальноклінічні обстеження (розподіл за віком, статтю, опис місцевого статусу, визначення анамнезу). \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведених досліджень хворих на ДНСЗ показали, що середній вік пацієнтів із аденолімфомами та ретенційними кістами складав (58,06±11,31) і (57,57±7,32) року відповідно, ПА – 39,58±15,39. ПА та ретенційні кісти домінували серед жінок – 21 (70 %) і 5 (71,42 %) відповідно, аденолімфоми у чоловіків – 21 (70 %). \u0000Висновки. Гендерно-вікова приналежність ДНСЗ відрізняється залежно від виду новоутворення. Анамнестичні особливості (перенесені оперативні втручання та супутні захворювання) були притаманні для усіх трьох груп хворих на ДНСЗ. Нових клінічних особливостей ДНСЗ не було виявлено.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"61 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75383856","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Системні захворювання як фактор ризику прогресування захворювань пародонта","authors":"М. Т. Слобода, Л. Ю. Мінько","doi":"10.11603/2311-9624.2022.3.13238","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2022.3.13238","url":null,"abstract":"Резюме. Зв’язок запально-дистрофічних процесів в тканинах пародонта з рядом системних захворювань, не одноразово підкреслюється в науковій літературі.Високий показник розповсюдження захворювань пародонта, відмічається у поєднанні з різними загальносоматичними захворюваннями на фоні значного зниження захисних сил організму. Інтерес до виявлення такого зв’язку зріс, оскільки професія охорони здоров’я шукає кращого розуміння патогенезу різних захворювань та їх зв’язку з пародонтом та іншими хворобами порожнини рота.\u0000Мета дослідження – проаналізувати дані наукових джерел літератури та надати свіжу інформацію щодо зв’язку між пародонтитом і системними захворюваннями, такими як: аномалії серцево-судинної, дихальної, ендокринної, кістково-м’язової та репродуктивної систем.\u0000Матеріали і методи. Застосовано бібліосемантичний метод для з’ясування стану проблеми, вивчення аналізу результатів попередніх наукових досліджень на основі джерел літератури та електронних ресурсів.\u0000Результати досліджень та їх обговорення. Часте поєднання та взаємообтяжуючий вплив захворювань пародонта із хворобами внутрішніх органів, свідчить про їх патогенетичну єдність, що виражається складними порушеннями гомеостазу. Системні порушення збільшують частоту і тяжкість захворювань пародонта, шляхом зміни імунної відповіді організму на дію пародонтопатогенних мікроорганізмів і продуктів їх обміну, а також переважно генералізований та швидкопрогресуючий перебіг захворювань пародонта.\u0000Висновки. Методи діагностики повинні ідентифікувати можливі ключові етіологічні чинники, що дозволить раннє виявлення захворювань пародонта, тим самим покращуючи прогноз захворювання, а у комплексному лікуванні необхідно враховувати не тільки стан тканин пародонта, зубів, порожнини рота, а й організму пацієнта в цілому.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"110 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77061415","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Характеристика клітинного та видового складу мікрофлори слизової оболонки порожнини рота у хворих на червоний плоский лишай","authors":"С. С. Божик","doi":"10.11603/2311-9624.2022.3.13224","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2022.3.13224","url":null,"abstract":"Резюме. Червоний плоский лишай є поліетіологічним захворюванням, у патогенезі якого беруть участь імунні, нейроендокринні, інтоксикаційні, метаболічні процеси з ураженням шкіри і слизових оболонок у вигляді специфічних висипань, що розвиваються унаслідок запальних і дистрофічних процесів в уражених тканинах. Крім того, існує підвищений ризик малігнізації окремих клінічних форм, у зв'язку з чим актуальним є пошук критеріїв ранньої діагностики захворювання.\u0000Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела з характеристикою клітинного складу та видового складу мікрофлори слизової оболонки порожнини рота у хворих на червоний плоский лишай.\u0000Матеріали і методи. Огляд та аналіз наукової та медичної літератури на основі баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, NCBI, вивчення яких не перевищує 10 років, включаючи огляди літератури та результати клінічних випробувань.\u0000Результати досліджень та їх обговорення. Червоний плоский лишай слизової оболонки порожнини рота є одним із найбільш поширених хронічних кератозів, у патогенезі яких важливе значення має безліч екзогенних і ендогенних факторів у комплексі, однак дані про частоту ураження вельми суперечливі. Домінуючими патоморфологічними процесами при даному захворюванні є запалення й альтерація тканин. Реалізація даних механізмів відбувається при безпосередній участі системи мікроциркуляції незалежно від етіології захворювання. У зв’язку з цим, при цитологічному та бактеріологічному дослідженнях мають місце як загальні ознаки вищевказаних процесів, так і специфічні маркери, діагностична цінність яких має вагоме значення при встановленні діагнозу, і як наслідок, коректно проведеному комплексі лікувальних заходів.\u0000Висновки. Велика різноманітність клінічних проявів, відсутність чіткого уявлення про етіопатогенетичні механізми розвитку червоного плоского лишаю порожнини рота вимагають персоніфікованого, комплексного лікування, заснованого на індивідуальному підході до кожного хворого з урахуванням імовірного етіологічного чинника, клініки та застосованого спектра лабораторних  досліджень.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"83057098","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Порівняльна оцінка ефективності використання «ICON» та «R.O.C.S. Medical Minerals» при початковому карієсі зубів у дітей","authors":"Н. О. Гевкалюк, Інна Назаренко","doi":"10.11603/2311-9624.2022.3.13325","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2022.3.13325","url":null,"abstract":"Резюме. Протягом останніх років спостерігається тенденція до збільшення поширеності та інтенсивності карієсу зубів у дітей. Відомо, що поширення карієсу зубів у дітей віком до 4 років у різних регіонах України становить від 20 до 80 %, а в 20 % дітей 6-річного віку вже діагностується карієс постійних зубів. Тому використанням засобів спрямованої гігієнічної та лікувально-профілактичної дії сприяє зниженню поширеності та інтенсивності карієсу зубів як у дітей, так і в дорослого населення. \u0000Мета дослідження – оцінити ефективність застосування ремінералізуючої терапії за допомогою «ICON» та «R.O.C.S. Medical Minerals» для лікування та профілактики початкового карієсу зубів (у стадії білої плями) в дітей молодшого шкільного віку. \u0000Матеріали і методи. Ми обстежили 62 дитини віком від 6 до 8 років (1–2 навчальні класи Шумської ЗОШ I–II ступенів), яким лікували початковий карієс (у стадії білої плями). Відповідно до виду ремінералізуючого гелю усіх обстежених дітей поділили на 2 групи: у дітей першої групи (n=30) використовували «ICON», другої (n=32) – «R.O.C.S. Medical Minerals». Інтенсивність демінералізації емалі при карієсі зубів оцінювали методом фарбування каріозних плям 2 % розчином метиленового синього за 10-бальною шкалою Аксаміт. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Під час первинного стоматологічного обстеження дітей усі виявлені каріозні плями при фарбуванні 2 % розчином метиленового синього фарбувалися в темно-синій колір (від 6 до 9 балів). При диспансерному обстеженні через 3 місяці у пацієнтів першої підгрупи каріозні плями зберігалися, однак вони не фарбувалися 2 % розчином метиленового синього (0 балів). Поверхня проінфільтрованої емалі засобом «ICON» відновила початковий блиск і гладкість емалі. Зона переходу проінфільтрованої емалі в здорову була малопомітною, не визначалася шорохуватість її при зондуванні, мала добру крайову адаптацію, текстура поверхні перифокальних ділянок емалі була однорідною. У пацієнтів другої підгрупи усі каріозні плями на емалі зубів зберігалися, хоч спостерігався позитивний симптом ковзання зонда та більшість із каріозних плям не фарбувалися 2 % розчином метиленового синього (0 балів) у 29 обстежених дітей (90,6 %) та ледь помітно фарбувалися (1 бал) у 3 дітей (9,4 %) другої підгрупи. \u0000Висновки. Проведення лікувально-профілактичних заходів із застосуванням ремінералізуючої терапії дозволило зменшити інтенсивність прогресування карієсу зубів. Використання мікроінвазивного методу лікування карієсу зубів у стадії білої плями – системи «ICON» в умовах стоматологічного кабінету є більш ефективним порівняно із застосуванням ремінералізуючого гелю «R.O.C.S. Medical Minerals» в домашніх умовах. Отже, використанням засобів спрямованої гігієнічної та лікувально-профілактичної дії сприяє зниженню поширеності та інтенсивності карієсу зубів у дітей.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"20 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84453210","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Сучасний стан проблеми внутрішньокореневої резорбції зуба","authors":"Д.В. Добровольський, Н. О. Гевкалюк","doi":"10.11603/2311-9624.2022.3.13275","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2022.3.13275","url":null,"abstract":"Резюме. В огляді представлено аналіз досліджень щодо проблеми внутрішньокореневої резорбції зуба, методів її діагностики та лікування. Особливу увагу приділено аналізу експериментальних та клінічних досліджень, присвячених формуванню резистентності твердих тканин зуба до дії карієсогенних факторів. На сьогодні однією з актуальних проблем сучасної стоматології залишається проблема розробки заходів впливу на репаративний дентино- та остеогенез. Однак такого роду дослідження нечисленні, більшість, яку ми опрацювали, стосується зовнішньої резорбції кореня зуба, тоді як внутрішні резорбції твердих тканин становлять не меншу проблему для практичного стоматолога.\u0000Мета дослідження – проаналізувати дані наукових джерел літератури щодо внутрішньокореневої резорбції зуба, методів її діагностики та лікування у практиці терапевтичної стоматології.\u0000Матеріали і методи. Застосовано бібліосемантичний метод для з’ясування стану проблеми, вивчення аналізу результатів поперед­ніх наукових досліджень на основі джерел літератури та електронних ресурсів.\u0000Результати досліджень та їх обговорення. В огляді детально описано внутрішню резорбцію – деструкцію внутрішньокореневого дентину та дентинних трубочок уздовж стінок кореневого каналу, а також резорбтивний процес в альвеолярному відростку щелепних кісток. Така патологічна резорбція виникає після травматичних уражень, ортодонтичного переміщення зубів або внаслідок хронічних інфекцій пульпи чи структур пародонта. Продемонстровано можливості ранньої діагностики та досвід використання нових препаратів, ефективних у лікуванні внутрішньої резорбції. Однак для широкого впровадження їх в клінічну практику необхідні достовірні клінічні докази, подальші довготривалі рандомізовані клінічні дослідження.\u0000Висновки. Проблема внутрішньокореневої резорбції зуба потребує всестороннього дослідження механізмів його виникнення та розвитку, а також пошук й упровадження в клінічну практику нових високоефективних лікувально-профілактичних методів.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"88676665","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Клінічна ефективність первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей 10-13-річного віку","authors":"Г. В. Сороченко, Л. О. Хоменко, О. І. Остапко","doi":"10.11603/2311-9624.2022.3.13326","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2022.3.13326","url":null,"abstract":"Резюме. Захворювання твердих тканин зуба різного генезу на сьогодні є однією з основних проблем у сучасній стоматології. В Україні актуальність вивчення стану твердих тканин постійних зубів зумовлена високими показниками розповсюдженості та інтенсивності карієсу, особливо в перші роки після прорізування постійних зубів. \u0000Мета дослідження – оцінити ефективність розробленої схеми екзогенної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 10–13 років, що враховує ступінь мінералізації емалі. \u0000Матеріали і методи. Клініко-лабораторне обстеження 393 дітей віком від 10 до 13 років. При огляді визначали індекс карієсу КПВ, індекс найвищої інтенсивності карієсу (SiC-index), розповсюдженість та інтенсивність вогнищевої демінералізації емалі, індекс гігієни ротової порожнини за Гріном – Вермільйоном (ОНІ-S), приріст інтенсивності та редукцію приросту інтенсивності карієсу зубів. \u0000Результати досліджень та їх обговорення. Результати клінічного дослідження запропонованої схеми первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 10–13 років упродовж двох років спостережень свідчать про достовірно низький приріст інтенсивності карієсу постійних зубів в основній групі (0,23±0,04), високі показники редукції приросту інтенсивності карієсу постійних зубів (69 %), зниження кількості ділянок демінералізації (5,6–9,3 %), підвищення карієсрезистентності твердих тканин постійних зубів до високого рівня (на 59,4 %), підвищення мінералізуючого потенціалу ротової рідини за рахунок зростання кількості фтору (в 1,55–1,73 раза) та кальцію (24,4–28,8 %) (р<0,05). \u0000Висновки. Доведено ефективність розробленої схеми первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей віком 10–13 років.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"43 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"83051872","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Біоелектрична активність musculus masseter у стані спокою в осіб із повною відсутністю зубів на нижній щелепі","authors":"Б. Л. Пелехан, М. М. Рожко, Л. І. Пелехан","doi":"10.11603/2311-9624.2022.2.13029","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2022.2.13029","url":null,"abstract":"Резюме. Поверхнева електроміографія – це золотий стандарт електрофізіологічних методів діагностики нервово-м’язових захворювань. М’язові волокна при функціональному стані спокою біоелектричної активності не проявляють. Проте існують незначні ритмічні потенціали дії, які необхідні для підтримки положення м’яза у просторі. Спонтанну активність м’язових волокон реєструють лише в умовах патології.\u0000Мета дослідити – вивчити якісні та кількісні показники стану біоелектричної активності mm. masseter dexter et sinister у пацієнтів із потребою ортопедичного лікування повної відсутності зубів на нижній щелепі.\u0000Матеріали і методи. На базі кафедри стоматології післядипломної роботи Івано-Франківського національного медичного університету (ІФНМУ) ми провели первинне обстеження 138 осіб: 108 пацієнтів із потребою ортопедичного лікування повної відсутності зубів на нижній щелепі та 30 осіб віком 23–28 років з інтактними зубними рядами, які склали контрольну групу. Дослідження проводили у два етапи. На першому етапі ми обстежили пацієнтів та осіб контрольної групи шляхом анкетування за коротким Гамбурзьким тестом щодо визначення ступеня дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). За результатами першого етапу сформовано 3 клінічні групи, яким проведено другий етап дослідження: електроміографічне обстеження власне жувальних м’язів у стані відносного фізіологічного спокою.\u0000Результати досліджень та їх обговорення. Середні значення максимальних амплітуд (мкВ) біопотенціалів власне жувальних м’язів у стані відносного фізіологічного спокою для осіб контрольної групи становили 18,74 мкВ справа та 19,31 мкВ – зліва. Зафіксовано підвищення середніх показників у пацієнтів першої групи обстеження – на 31,4 % справа та на 17,4 % зліва відносно показників осіб контрольної групи. У другій групі обстеження рівні показників були на 73,2 % справа та на 76,9 % зліва вищі за показники при виконанні аналогічних проб у групі контролю. Середні значення максимальних амплітуд (мкВ), отримані у результаті електроміографічного обстеження пацієнтів третьої групи, становили 203,4 % справа та 181,1% зліва порівняно з показниками контрольної групи.\u0000Висновки. Середні значення мкВ у стані відносного фізіологічного спокою демонструють фізіологічний стан м’язово-суглобових структур. При сформованій м’язово-суглобовій дисфункції середні показники біоелектричної активності зросли на 203,4 % справа та на 181,1% зліва порівняно з контролем. Не зафіксовано суттєвого підвищення середніх значень показників у стані відносного фізіологічного спокою у пацієнтів із потребою ортопедичного лікування повної відсутності зубів на нижній щелепі першої та другої груп порівняно з контрольною групою.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"120 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87899259","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Стан тканин пародонта та твердих тканин зубів у жінок в різні триместри вагітності","authors":"О. І. Годованець, Д. Г. Романюк","doi":"10.11603/2311-9624.2022.2.13102","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2311-9624.2022.2.13102","url":null,"abstract":"Резюме. Значну роль у формуванні здоров’я дітей, у тому числі стоматологічного, відіграють батьки, які власним прикладом навчають дітей із перших років життя доглядати за ротовою порожниною, правильно ставитись до профілактичних заходів та необхідності відвідувати лікаря-стоматолога. У багатьох дослідженнях встановлено зв'язок між станом ротової порожнини матері та рівнем стоматологічної захворюваності в їх дітей.\u0000Мета дослідження – встановити рівень стоматологічного здоров’я вагітних жінок з урахуванням терміну їх вагітності.\u0000Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 210 вагітних жінок віком від 18 до 36 років, які проходили стоматологічне обстеження у кожний триместр вагітності. Під час огляду визначали стоматологічний статус жінки, а саме: стан гігієни ротової порожнини за допомогою спрощеного індексу гігієни Green – Vermillion (OHI-S), стан твердих тканин зубів за індексами КПВ та КпПпВ, стан тканин пародонта з використанням папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА).\u0000Результати досліджень та їх обговорення. Зі збільшенням терміну вагітності відзначалося зростання значень індексу OHI-S на 10,90 % в II та на 17,95 % у III триместрах, що свідчить про погіршення стану гігієни ротової порожнини вагітних. Насамперед, це відбувалося за рахунок збільшення кількості твердих зубних відкладень. Відсоток вагітних жінок, які мали проблеми пародонтологічного характеру, коливався в межах 71,90–82,38 % та залежав від терміну вагітності. Найменшим показник ураженості тканин пародонта був при огляді жінок у ІІ триместрі вагітності, що певною мірою пояснюється активним санаційним процесом саме у цей період. Поширеність карієсу зубів у вагітних жінок є високою та дорівнює 98,57 %. Інтенсивність карієсу за даними індексу КПВ складає (9,74±0,65) ураженого зуба у І триместрі вагітності, (10,13±0,77) – у ІІ та (10,13±0,77) – в ІІІ.\u0000Висновки. Рівень гігієни ротової порожнини вагітних жінок за даними індексу OHI-S коливається в межах (1,56±0,11)–(1,84±0,15) бала та має тенденцію до погіршення зі збільшенням терміну вагітності. Поширеність уражень тканин пародонта в жінок зростала з 71,90 % на початку вагітності до 82,38 % на момент її завершення. Середнє значення індексу РМА в жінок у І триместрі вагітності склало (6,74±0,35) % та характеризувалося зростанням показника на 46,44 % (р<0,05) у ІІ триместрі, та на 63,80 % (р<0,05) у ІІІ триместрі. Високий рівень поширеності та інтенсивності каріозного процесу, недостатній рівень санації жінок, які планують вагітність, перманентне погіршення стоматологічного здоров’я вагітної жінки.","PeriodicalId":35793,"journal":{"name":"Journal of Clinical Dentistry","volume":"67 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85934278","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}