Біоелектрична активність musculus masseter у стані спокою в осіб із повною відсутністю зубів на нижній щелепі

Abstract

Резюме. Поверхнева електроміографія – це золотий стандарт електрофізіологічних методів діагностики нервово-м’язових захворювань. М’язові волокна при функціональному стані спокою біоелектричної активності не проявляють. Проте існують незначні ритмічні потенціали дії, які необхідні для підтримки положення м’яза у просторі. Спонтанну активність м’язових волокон реєструють лише в умовах патології. Мета дослідити – вивчити якісні та кількісні показники стану біоелектричної активності mm. masseter dexter et sinister у пацієнтів із потребою ортопедичного лікування повної відсутності зубів на нижній щелепі. Матеріали і методи. На базі кафедри стоматології післядипломної роботи Івано-Франківського національного медичного університету (ІФНМУ) ми провели первинне обстеження 138 осіб: 108 пацієнтів із потребою ортопедичного лікування повної відсутності зубів на нижній щелепі та 30 осіб віком 23–28 років з інтактними зубними рядами, які склали контрольну групу. Дослідження проводили у два етапи. На першому етапі ми обстежили пацієнтів та осіб контрольної групи шляхом анкетування за коротким Гамбурзьким тестом щодо визначення ступеня дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). За результатами першого етапу сформовано 3 клінічні групи, яким проведено другий етап дослідження: електроміографічне обстеження власне жувальних м’язів у стані відносного фізіологічного спокою. Результати досліджень та їх обговорення. Середні значення максимальних амплітуд (мкВ) біопотенціалів власне жувальних м’язів у стані відносного фізіологічного спокою для осіб контрольної групи становили 18,74 мкВ справа та 19,31 мкВ – зліва. Зафіксовано підвищення середніх показників у пацієнтів першої групи обстеження – на 31,4 % справа та на 17,4 % зліва відносно показників осіб контрольної групи. У другій групі обстеження рівні показників були на 73,2 % справа та на 76,9 % зліва вищі за показники при виконанні аналогічних проб у групі контролю. Середні значення максимальних амплітуд (мкВ), отримані у результаті електроміографічного обстеження пацієнтів третьої групи, становили 203,4 % справа та 181,1% зліва порівняно з показниками контрольної групи. Висновки. Середні значення мкВ у стані відносного фізіологічного спокою демонструють фізіологічний стан м’язово-суглобових структур. При сформованій м’язово-суглобовій дисфункції середні показники біоелектричної активності зросли на 203,4 % справа та на 181,1% зліва порівняно з контролем. Не зафіксовано суттєвого підвищення середніх значень показників у стані відносного фізіологічного спокою у пацієнтів із потребою ортопедичного лікування повної відсутності зубів на нижній щелепі першої та другої груп порівняно з контрольною групою.