UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century"最新文献

{"title":"ПРИНЦИПИ І СПОСОБИ КУЛЬТИВУВАННЯ МАЙБУТНІМ ПЕДАГОГОМ ПСИХІЧНОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ І НАЦІОНАЛЬНО ЗНАЧУЩОЇ ДІЇ У ВОЄННИЙ ЧАС","authors":"Oleksandr Kucheriavyi","doi":"10.35387/ucj.1(5).2022.137-152","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(5).2022.137-152","url":null,"abstract":"У статті актуалізуються і розкриваються результати розв’язання сформульованої проблеми науково-методичного забезпечення синтезу психічного оздоровлення майбутнього педагога з його активною саморозвивальною в особистісно-професійному плані й громадянсько-патріотичною діяльністю в умовах боротьби українського народу з російськими загарбниками. Проаналізовано   складники теоретичної платформи обраної проблеми, чільне місце серед яких займають наукові положення щодо: зниження особистістю ступеня власної психічної напруги, виходу нею зі стресового стану; методів самонавіювання і особливостей їх застосування людиною в оздоровчих цілях; психологічного механізму установки, її різновидів за критерієм спрямованості на певний компонент діяльності; філософських основ української національної ідеї, її утвердження в соціумі та освітній сфері, зокрема; сутності, структури і розроблення «Я – концепції» особистості; проєктування учителем (майбутнім педагогом) особистісно-професійного і професійно-культурного розвитку засобами самоосвіти і самовиховання. Визначено і схарактеризовано такі принципи культивування майбутнім педагогом психічного самооздоровлення і національно значущої дії у воєнний час: психотерапевтичної й мобілізаційної спрямованості формул-настанов особистості на адекватне потребам у самозахисті й дії сприйняття стресу без дистресу; неперервності відкриття в собі нових життєтворних сил для допомоги людям, опанування цінностями змісту професійно- педагогічної освіти й самовдосконалення; невідкладності оновлення «Я – концепції» професійного становлення і розвитку в умовах війни та відродження України; панування близьких цілей і щоденних дій у власній системі особистісно-професійної самотворчості й волонтерської допомоги людям; пріоритетності українського вільного духу і патріотизму в системі культивування майбутнім педагогом національних цінностей як суб’єктом громадянської активності. Розроблено систему груп способів і прийомів, адекватних потребам студента в реалізації на практиці відповідних принципів: методи і прийоми зняття психофізичної напруги; методи самозабезпечення відкриття в собі нових життєтворних сил для активної діяльності; методи сприяння  повороту власної національної й професійної свідомості на своє «Я», організації саморозвитку особистості; методи проєктування далеких і близьких орієнтирів професійної самотворчості, перетворення її перспективних програм у плани конкретних самоосвітніх і самовиховних дій; методи здійснення серед громадян культурно-просвітницької, духовно-мотиваційної й інших різновидів україноцентричної діяльності. Закладам вищої педагогічної освіти рекомендовано: 1) забезпечити повну відповідність ідеології й політики професійної підготовки вчителя, її цілей, змісту, технологій і форм потребам суспільства у збереженні української нації, перемозі над ворогом, відродженні України після війни; 2) шляхи і способи створення у педагогічному університеті умов для підвищення рівня компетентності студентів у самоорганізації ","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129056427","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ ЩОДО ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ","authors":"Ірина Дарманська, Ігор Гасюк","doi":"10.35387/ucj.2(6).2022.74-84","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.2(6).2022.74-84","url":null,"abstract":"Ретроспективний аналіз будь-яких освітніх подій відіграє надзвичайно важливу роль в процесах оновлення системи освіти, приведення її до європейських стандартів. Правова держава функціонує на основі законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, саме тому нами було проаналізовано зміст Закону України «Про освіту» в редакції 1991, 1996 та 2017 років, а також похідних від них підзаконних нормативно-правових актів. Такий аналіз дає можливість виявити позитивні та негативні тенденції запровадження дієвого законодавчого механізму, що безпосередньо впливає на усі процеси, що відбуваються в освітньому середовищі країни.  Оскільки мета освіти згідно нової редакції закону має реалізовуватись задля забезпечення сталого розвитку України, було проаналізовано певні положення про освіту з метою встановлення їх відповідності законодавчим актам. В статті представлено думку авторів щодо впливу інноваційних перетворень на якість функціонування усієї системи освіти. Проаналізовано норму закону щодо безоплатності здобуття освіти на основі сучасних реалій. Подано обмірковування проблеми створення мовного середовища в закладах освіти незалежно від типу, рівня акредитації. В статті представлено позитивні тенденції в частині рівнів освіти, видів освіти та форм здобуття освіти. Висловлено позицію авторів стосовно другого (магістерського) рівня вищої освіти та його значення у становленні майбутнього фахівця. Обґрунтовано підходи держави до обов’язковості здобуття дошкільної освіти, які мають свої прогалини та недоліки, а також до здобуття загальної середньої освіти. Автори вважають позитивними ті зміни закону нової редакції, що зобов’язують громадян України здобувати загальну середню освіту в обов’язковому порядку. Проаналізовано проблему впровадження інклюзії в заклади освіти різних типів, на основі чого сформульовано висновки про те, що вказані процеси потребують ґрунтовного доопрацювання. На основі здійснено аналізу автори намагались показати динаміку змін у сфері освіти, що мають позитивні та негативні тенденції у процесах розвитку освітнього середовища нашої країни.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123408773","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ НУШ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"Олена Михайлівна Ігнатович, Оксана Радзімовська, Галина Татаурова-Осика","doi":"10.35387/ucj.1(5).2022.125-136","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(5).2022.125-136","url":null,"abstract":"Метою цієї статті є висвітлення результатів прикладного дослідження «Розвиток психологічної готовності педагогічного персоналу до професійної діяльності в умовах Нової української школи», що виконується в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України; виокремлення основних тенденцій та визначення впливу тривожних станів на психологічну готовність особистості до професійної діяльності під час реалізації Концепції НУШ в умовах війни; з’ясування особливостей динаміки виникнення панічних розладів внаслідок переживання досліджуваними особами воєнних подій. Психологічна готовність особистості до професійної діяльності як проблема дослідження є складним для вивчення феноменом. Це зумовило вибір комбінованого підходу до експериментальної роботи та відповідних методів і методик дослідження: діагностичне інтерв’ю, спостереження; методики самооцінки здоров’я та психічних станів; госпітальна шкала тривоги і депресії HADS, шкала тривоги, HARS, шкала депресії BDI та ін. Основні результати дослідження полягають у: виявленні серед досліджуваних осіб високого рівня тривожності та депресії; з’ясуванні того, що переважна частина досліджуваних мають недостатній рівень психологічної готовності до професійної діяльності та виявляють ознаки панічних нападів і симптоми панічного розладу; констатації потреби не тільки у попередженні та подоланні станів депресії й тривоги, а зокрема психотерапії панічних розладів, що виникли та розвинулися у представників досліджуваних категорій внаслідок війни. Практичне значення дослідження зумовлене прикладним аспектом його результатів стосовно забезпечення педагогічним працівникам збереження психічного та професійного здоров’я; зниження загального емоційного навантаження; підвищення ресурсності особистості та формування цілісності професійної самореалізації, професійної рефлексії в загальній системі розвитку психологічної готовності до професійної діяльності. Результати дослідження враховані та використані: в комплексній психотерапевтичній роботі у когнітивному, індивідуально-орієнтованому, позитивному підходах, гіпнотерапії; груповому навчанні прийомам психічної саморегуляції, психологічної самодопомоги, а також можуть бути корисними для працівників допомагаючих професій в роботі з людьми, постраждалими внаслідок війни.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133570142","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"THE INTERNATIONAL DIMENSION OF PEACE EDUCATION IN THE PERSPECTIVE OF KNOWLEDGE DIPLOMACY DEVELOPMENT","authors":"Наталія Авшенюк","doi":"10.35387/ucj.1(5).2022.103-112","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(5).2022.103-112","url":null,"abstract":"The article is devoted to the study of the experience of peace education formation in the United Nations Universities on the basis of cultural and knowledge diplomacy. The important strategic aspects of knowledge diplomacy are defined: the diversity of participants and partners; recognition of different motives and needs, as well as collective use of resources of all participants; cooperation and partnership; availability and support of cooperation on different levels; building and strengthening relations between countries; search for common approaches to solving global problems of mankind, in particular the resolution of international conflicts through the development of peacebuilding. The article proposes an analysis of the basic concepts and theoretical provisions for Peace and Conflict Studies (PACS) as a combination of two academic disciplines: Peace Studies and Peace Education. On the basis of an integrated analysis of literary sources, the key aspects of its theoretical foundations, which have a common methodological basis, are outlined in the research. It was revealed that the «Peace Studies» examines the causes of wars, security phenomena and non-violence; methods of teaching non-violent communication and resolving conflicts; as well as the heritage of world-famous leaders in the struggle for peace. At the same time, «Peace Education» focuses on transforming the methodology, the content of education and pedagogical approaches to combat violence in all its forms. Peace Education involves the study of alternative artistic and narrative teaching methods; democratic methods of partnership pedagogy; inclusive education approaches; as well as the heritage of the leading teachers of the world. The organizational and pedagogical principles of its implementation in the field of higher education, in particular, at UN universities are outlined. The potential of education for peace in the development of transformative education, establishment of social justice and peacebuilding is revealed.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123766322","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗ’ЄДНАНА УКРАЇНСЬКА РОДИНА – ОГЛЯД СИТУАЦІЇ, СПРИЧИНЕНОЇ ВІЙНОЮ","authors":"Тереза Яніцка-Панек","doi":"10.35387/ucj.1(5).2022.94-102","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(5).2022.94-102","url":null,"abstract":"Упродовж століть сім’я вважається осередком суспільства з особливою силою впливу. Тут дитина отримує перший досвід у сфері соціального, емоційного та когнітивного співіснування. Звідси цінність і незаперечна якість цієї основної соціальної одиниці. Сім’я має фундаментальне значення як для окремих осіб, які входять до її складу, так і для суспільства загалом. Для правильного розвитку дитини необхідні не тільки відповідні умови життя, але, насамперед, активна присутність обох батьків. Кожен з них вносить у розвиток дитини свої особливості. Війна росії проти України та жорстокість окупантів змусити велику чисельність українського населення виїхати в різні європейські країни з метою убезпечення дітей та/або членів родини. Метою статті є спроба окреслити проблеми роз’єднаної та географічно розпорошеної сім’ї, яка перебуває поза межами своєї батьківщини, зокрема в Польщі. У статті визначено, що систематичний приплив українців до Польщі вимагає наступних дій у сфері освіти та навчання: налагодження системної співпраці Міністерства освіти і науки України з Міністерством освіти і науки Польщі; започаткування різноманітних освітніх шляхів з урахуванням шкільної системи України та Польщі; спрощення системи іспитів; врегулювання питання навчання релігії; вирішення питань завдань та обов’язків учителів, які працюють у школах/навчальних закладах; створення системи співфінансування навчання українських учнів з державного бюджету; уточнення ролі органів місцевого самоврядування; розгляд питання про включення в педагогічний колектив українських учителів та врегулювання цих умов; розширення шкільного самоврядування (класного та учнівського) та місцевого самоврядування шляхом включення українських представників; врахування методологічного і наукового аспекту цієї складної ситуації, використання дослідницької перспективи, розвиток порівняльної педагогіки.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129071408","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УКРАЇНСЬКА ОСВІТА В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ ВІЙНИ: ВИПРОБУВАННЯ, НОВИЙ ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ","authors":"Нелля Григорівна Ничкало, Оксана Василівна Овчарук, Валентина Павлівна Гордієнко, І.В. Іванюк","doi":"10.35387/ucj.1(5).2022.7-39","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(5).2022.7-39","url":null,"abstract":"Аналіз стану української освіти в умовах російської агресії здійснено на основі матеріалів Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України та громадських організацій, а також результатів міжнародних  досліджень та публікацій у вітчизняних і зарубіжних засобах масової інформації, онлайн-джерел та законодавчих і нормативно-правових документів, офіційної інформації щодо освіти внутрішньо переміщених осіб та українських біженців за кодоном в умовах війни. Проаналізовано стан системи освіти України в умовах російської агресії проти України. Наведено офіційні статистичні дані перших місяців війни щодо вимушених переселенців та біженців, які змушені покинути місця проживання і втратили можливість навчання у закладах освіти, а також дітей, що знаходяться на територіях, де тривають бойові дії. Висвітлено вітчизняні та міжнародні ініціативи щодо освіти тимчасово переселених осіб та українських біженців. Розкрито питання організації освіти дітей, молоді та дорослих, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях і за кордоном. Наведено окремі приклади організації освіти українських біженців за підтримки міжнародних організацій (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Європейської Комісії та ін.), урядів і громадян зарубіжних країн, організацій громадянського суспільства щодо допомоги українцям під час російської війни. Розкрито особливості організації освіти біженців за кордоном, зокрема у Королівстві Нідерландів та Республіці Польща. Схарактеризовано діяльність МОН України, НАПН України в умовах російської агресії. Запропоновано рекомендації для органів управління освітою та закладів освіти щодо організації освітнього процесу в Україні для різних категорій населення, зокрема учнівської і студентської молоді з урахуванням ситуації в регіонах нашої держави.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114962762","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АРТ-ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАННІ ЛЮДЕЙ ТРЕТЬОГО ВІКУ В УМОВАХ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ","authors":"Г.І. Сотська","doi":"10.35387/ucj.2(4).2021.7-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.2(4).2021.7-14","url":null,"abstract":"У статті розкрито значення неформальної освіти у задоволенні освітніх потреб різних категорій дорослого населення, зокрема людей третього віку. Визначено освітні інституції України, що здійснюють різні види неформальної освіти дорослих. На основі статистичних даних та вивчення практичного досвіду діяльності закладів неформальної освіти дорослих з’ясовано, що затребуваним для людей третього віку є мистецький напрям. Акцентовано увагу на тому, що у на-вчанні людей третього віку мистецтву в умовах неформальної освіти важливу роль відіграють арт-технології. Проаналізовано наукові погляди щодо визначення змісту та сутності поняття «арт-технологія», в основі якої – мистецтво, що володіє потужним соціалізуючим, духовним, вихо-вним, творчим потенціалом. На підставі аналізу наукових джерел виявлено, що ефективність ви-користання арт-технологій забезпечується дотриманням андрагогічних принципів навчання людей третього віку. Доведено значущість арт-технологій в освітньому процесі, що зумовлено виконува-ними функціями (навчальна, розвивальна, комунікативна, компенсаторна, терапевтична). Обґрун-товано доцільність упровадження арт-технологій, що ґрунтуються на видах образотворчого ми-стецтва, вміщують значну кількість різноманітних технік та художніх матеріалів. Схарактери-зовано переваги використання цих технологій у навчанні людей третього віку в умовах неформаль-ної освіти. Узагальнено, що арт-технології слугують механізмом творчого освоєння геронтологіч-ного етапу життя людей, що сприяє подоланню соціальної ізоляції; реабілітує літню людину в умо-вах вікової втрати багатьох соціальних ресурсів; відновлює гармонію, яку було втрачено в реально-сті; стимулює процем самореалізації, особистісного вдосконалення, активного і здорового старіння через мистецтво.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115807298","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ПІДТРИМКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЛІТНІХ ЛЮДЕЙ В УМОВАХ КАРАНТИНУ","authors":"Інна Романова, Марина Васильєва","doi":"10.35387/ucj.2(4).2021.15-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.2(4).2021.15-20","url":null,"abstract":"Карантинні обмеження виявили проблеми в роботі соціальних інституцій з літніми людьми у напрямі підтримки інтелектуальної активності. Для поширення досвіду визначено необхідним узагальнити особливості підготовки майбутніх соціальних працівників до підтримки інтелектуальної активності літніх людей в умовах карантинних обмежень у ХНПУ імені Г.С.Сковороди. В освітньо-професійній програмі «Соціальна педагогіка» з підготовки здобувачів пер-шого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності «Соціальна робота» в ХНПУ імені Г.С.Сковороди виділено освітні компоненти, які дозволяють набути необхідних загальних і фахових компетентностей для роботи з літніми людьми в напрямі підтримки інтелектуальної активності. Доведено, що проблема підтримки інтелектуальної активності літніх людей входить до на-прямів наукових пошуків здобувачів. Вивчення змісту сайтів соціальних інституцій щодо підтримки інтелектуальної активності літніх людей; консультації зі стейкхолдерами ‒ громадськими організаціями, які надають соціальні послуги літнім людям, визначили необхідні доповнення до тематики освітніх компонентів. Проведене дослідження виявило необхідність комплексного підходу до розв’язання проблеми підтримки інтелектуальної активності літніх людей в умовах карантинних обмежень: на загальнодержавному рівні мають бути розроблені рекомендації для роботи з літніми людьми у визначеному напрямі; необхідною є розробка єдиної дозвіллєвої платформи для соціальної роботи з різними категоріями клієнтів соціальної галузі на рівні територіальної громади або держави, яка містила б ресурси й для літніх людей, можливості для проведення спільних віртуальних заходів (ігор, квестів, віртуальних виставок, майстер-класів) між клієнтами різних соціальних інституцій; в освітньо-професійні програми підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти мають бути внесені необхідні освітні компоненти, що забезпечать готовність фахівців соціальної галузі до роботи з підтримки інтелектуальної активності літніх людей в умовах карантинних обмежень.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"78 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120987963","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ ОСІБ ТРЕТЬОГО ВІКУ","authors":"О.В. Тринус","doi":"10.35387/ucj.2(4).2021.38-46","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.2(4).2021.38-46","url":null,"abstract":"В статті розкрито значення навчальної мотивації для освіти осіб третього віку. Наведено власне визначення мотивації до навчання зазначеної вікової категорії як системи біологічних, соціальних, особистісних чинників, які керують поведінкою особи третього віку та спонукають включитися у процес навчання з метою реалізації власних можливостей та здібностей, розкриття внутрішнього потенціалу задля збереження гідної якості життя. Представлено типологію навчальних мотивів людей третього віку за критеріями: цілеспрямованістю – соціальні, пізнавальні та особистісні мотиви; модальністю – позитивні та негативні мотиви; локалізацією стимулів діяльності – зовнішні та внутрішні мотиви, та охарактеризовано їх роль у забезпеченні навчальної діяльності. Визначено фактори, що зумовлюють розвиток мотивації навчальної діяльності – внутрішньо-особистісні, міжособистісні фактори та фактори, що діють на рівні спільнот. Важливими внутрішньо-особистісними факторами виокремлено усвідомлене бажання вчитися, інтеграцію в суспільне життя, відчуття потрібності та корисності; наявність пізнавальної активності; самостійне обирання способу отримання знань тощо. Серед міжособистісних факторів визначено створення сприятливого навчального середовища, атмосфери підтримки та безпеки; розуміння унікальності кожного старшого учня; формування у людей третього віку відчуття приналежності до групи тощо. До мотивуючих факторів, що діють на рівні спільнот, віднесено розуміння значення навчальної діяльності людей третього віку та вироблення відповідних заходів державної політики щодо їхнього залучення в систему неперервної освіти. Зроблено висновок, що розвиток навчальної мотивації пов’язаний зі створенням умов для пробудження власних мотивів людини, мотиваційного середовища, збагаченого стимулами, в якій актуалізуються мотиви людей третього віку.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129368261","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМУНІКАТИВНИЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ВЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА","authors":"Валентин Іванович Гордієнко","doi":"10.35387/ucj.2(4).2021.68-74","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.2(4).2021.68-74","url":null,"abstract":"Стаття присвячена розвитку комунікативного компонента у процесі розвитку професіоналізму вчителя-філолога, аналізу складових зазначеного компонента і окресленню ефективних шляхів його вдосконалення. Методологічну основу дослідження становлять положення філософії освіти щодо діалектичної єдності процесів навчання, виховання,  розвитку і неперервного професійного саморозвитку особистості вчителя-філолога; методологічні принципи системності, науковості, цілісності; положення гуманістичної психології, педагогіки, комунікативної лінгвістики про комунікативну складову розвитку професіоналізму вчителя-філолога. З метою одержання обґрунтованих висновків у процесі розв’язання завдань дослідження використовували комплекс методів: теоретичний аналіз філософських, психологічних, педагогічних, економічних, культурологічних, лінгвістичних, методичних джерел, що дозволив сформулювати вихідні положення дослідження; спостереження, опитування, анкетування, тестування, метод бесіди, інтерв’ювання. Під професіоналізмом вчителя-філолога ми розуміємо особливу властивість систематично, ефективно і  надійно виконувати складну педагогічну діяльність у  найрізноманітніших умовах. Комунікативний компонент професіоналізму вчителя-філолога полягає у  свідомому засвоєнні певної сукупності знань, які є складовими професійного педагогічного мовлення. Це означає практичне й усвідомлене володіння всіма нормами сучасної української літературної мови,  наявність знань з професійного мовлення, вміння правильно, переконливо, виважено структурувати власні висловлювання, знання правил культури професійного спілкування. Питання розвитку комунікативного компоненту професіоналізму вчителя-філолога залишається актуальним, оскільки потребує подальших досліджень психолого-педагогічних критеріїв, показників і умов формування цієї складової. Також актуальними залишаються питання щодо розроблення методик по подоланню комунікативних бар’єрів у професійній діяльності як молодих, так і досвідчених учителів.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128098531","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}