Insight: the psychological dimensions of society最新文献

{"title":"MANIPULATIVE BEHAVIOR IN THE PROFESSIONAL ACTIVITIES OF OFFICE STAFF","authors":"Krupnyk Ivan, Tkalenko Natalya","doi":"10.32999/2663-970x/2019-1-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-1-15","url":null,"abstract":"The young specialist adapts, adapts to the new environment more than influences him. But, in the sample of the 26–44 years – a high level was found in twenty percent. Thus, manipulation as a type of behavior prevails in the sample of respondents aged 26–44 years. This suggests that older specialists are convinced that when communicating with other people they can and should be manipulated, they have the skills and specific skills to manipulate. The results of the study showed that adult respondents are more prone to manipulative behavior. This is due to the fact that an adult has an impressive Arsenal of manipulative techniques, it is understood where and how they can be used, have the skills and specific skills to manipulate. The differences in the use of manipulations between respondents of different age groups, allow us to trace the dynamics of the formation of interpersonal relationships in teams.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127216017","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"PERSONAL DETERMINANTS OF RESPONSI BILITY OF FUTURE EDUCATORS","authors":"Halian Ihor","doi":"10.32999/2663-970x/2019-1-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-1-2","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129025691","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"THEORETICAL AND METHODOLOGICAL ANALYZING OF CONTENT CHARACTERISTICS OF AN INDIVIDUAL’S PERFECTIONISM","authors":"Klenina Karina","doi":"10.32999/2663-970x/2019-1-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-1-13","url":null,"abstract":": The paper indicates that universal globalization, social transformations, complication of relationship areas, continuous growth of requirements to efficient functioning of an individual in society inevitably provoke increasing formation and spreading of such a psychological phenomenon as perfectionism. It highlights that this tendency has caused a stronger inclination to perfectionism of young people nowadays than that of their coevals in the ’90s of the past century. Purpose: to analyze basic theoretical and methodological approaches to the understanding of the concept “perfectionism”; to determine the key tasks of the research on an individual’s perfectionism; to distinguish its basic characteristics. Methods: theoretical analyzing, synthesizing, systematization and generalization of scientific primary sources. Results: the study analyzes basic theoretical and methodological approaches to the understanding of the concept “perfectionism”; it distin-guishes its basic characteristics; it suggests the logic of theoretical and methodological search, which made it possible to outline the algorithm of the research on psychology of an individual’s perfectionism. The paper finds out that the first phenomenological descriptions of perfectionism of psychological nature were related to the tendency of an individual to set extremely high standards, preventing him or her from being pleased with their results. It determines that the emphasis on searching for the ways, means and techniques of efficient implementation of progressive tech-nologies and innovations while changing from “undesirable / desirable trait” in the context of the research on personal characteristics and qualities of a subject of activeness is a methodologically important aspect in the research on the suggested phenomenon. The study looks at the views of the British and Canadian groups of scientists who created their multidimensional models. Conclusions: the paper outlines the understanding of the depth and complication of a psychological phenomenon of an individual’s perfectionism. It traces the tendency of the ambivalence of views on the problem in the genesis of studying this concept. The study determines that the majority of scientists are still inclined to destructive influence of this phenomenon.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"337 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124310198","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"CORRELATION OF MORAL ORIENTATION AND THE DEVIANT BEHAVIOR PROPENSITIES IN ADOLESCENCE","authors":"Dauksha Liliya","doi":"10.32999/2663-970x/2019-1-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-1-10","url":null,"abstract":"Целью нашего исследования стало изучение характера связи моральной ориентации и склонности к девиантному поведению в подростковом возрасте. Методы: опросник предпочтения моральных суждений «Справедливость–Забота» (С. В. Молчанов, А. И. Подольский); методика диагностики склонности к девиантному поведению несовершеннолетних (Э.В. Леус; А. Г. Соловьев). Результаты выявления статистически значимых различий в предпочитаемых моральных суждениях мальчиков-подростков и девочек-подростков свидетельствует о том, что мальчики-подростки в большей степени ориентированы на себя и свои интересы. Статистически значимые различия в склонностях к девиантному поведению у мальчиков-подростков и девочек-подростков не выявлены. Выявлена положительная корреляция между склонностью к делинквентному поведению и доконвенциональным уровнем морального развития (по Л. Кольбергу) и самоозабоченностью (по К. Гиллиган и Н. Айзенберг). Получена отрицательная связь между склонностью к деликвентному поведению и постконвенциональным уровнем морального развития подростков. Высокий уровень склонности подростка к аддиктивному поведению отрицательно связан с постконвенциональным уровнем морального развития и самопожертвованием. Высокий уровень склонности подростка к агрессивному поведению (вербальная и физическая агрессия, враждебность, негативизм, дерзость и мстительность) связан с меньшей значимостью для подростка моральных суждений, обосновывающих моральные нормы необходимостью проявлять заботу об окружающих людях и защищать их права на основе эмпатии. Выявлена отрицательная корреляция между склонностью к самоповреждающему поведению и моральными суждениями подростков, ориентированными на учет прав личности и социальный контакт. Выводы. Выявлен факт взаимосвязи моральной ориентации и склонности к девиантному поведению в подростковом возрасте. Высокая склонность к зависимому, самоповреждающему, агрессивному, делинквентному поведению отрицательно коррелирует с постконвенциональным уровнем морального развития и самопожертвованием подростков. Ключевые слова: моральные суждения, моральное развитие, зависимое поведение, самоповреждающее поведение, агрессивное поведение, делинквентное поведение, мальчики-подростки, девочки-подростки.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124853413","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"INDIVIDUALIZATION AND DIFFERENTIATION AT TEACHING OF PUPILS WITH COGNITIVE DEVELOPMENT","authors":"Yakovleva Svitlana","doi":"10.32999/2663-970x/2019-1-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-1-17","url":null,"abstract":"The practical aspect of the issue was studied on the basis of a junior special needs school, where children with cognitive development disorders have been studied. The classroom form of education was used with taking into account the peculiarities of each child and application of appropriate educational techniques. Different levels of support for children were used as well as right approaches to their work analyzing and evaluating. Children were divided into several groups according to their typological features and their potential abilities, thus the individual and differential approach was applied. Conclusions. The analysed learning peculiarities of children with cognitive development disorders showed their increased positive attitudes to task completion and more successful mastering of the educational material.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"113 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125914331","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"TECHNOLOGIES OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEIN G RESTORATION OF INTERNALLY DISPLACED PERSONS","authors":"Volodarska Nataliia","doi":"10.32999/2663-970x/2019-1-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-1-12","url":null,"abstract":"organization. The restoration of sensibility of personality becomes a new experience, finding a new meaning of life in crisis situation, which is a key to the psychological well-being restoration. Satisfaction with life, creating stability in own thoughts and life plans, forms the well-being feeling of a human being. The first step to this consists in the determination of future life plans, goals and new life meanings. Restoration of body and thoughts interconnection, as well as feelings and experiences return back the reality feeling of personality and finding a new meaning of life in crisis situation. Feelings, emotions, experiences, as the fundamental basis of methods of the body-oriented approach, enables the personality to determine differences between its existing ideas and reality, opening to him/her the possibilities of change.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132100865","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"EMPIRICAL INVESTI GATION OF THE FEATURES OF THE COMMUNICATION UNIT OF MATERIAL READIN G AND THE FACTORS OF IMPACT ON IT","authors":"G. Victoria, Blуnova Olena","doi":"10.32999/2663-970x/2019-1-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-1-3","url":null,"abstract":"Мета. Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження особливостей психологічної готовності до материнства, а саме, дослідження статистичної залежності між особливостями комунікативного блоку готовності до материнства та факторами, що на нього впливають. Практичне значення проведеного дослідження: можливість роботи з вагітними, недосвідченими мамами, а також з тими, хто планує стати мамою на основі отриманих даних дослідження. Отримані дані можна використовувати в центрах з планування сім’ї, пологових будинках, школах материнства та інших. Методи. Дослідження проводилося на базі Херсонської міської клінічної лікарні ім. О. Лучанського та Херсонського державного університету. Емпіричну вибірку склали 27 вагітних віком від 20 до 30 років (перша вагітність, термін 4–7 місяців, Група 1) та 20 не вагітних віком від 19 до 21 року (студенти 4 курсу, Група 2). Для досягнення поставленої мети були використані наступні психодіагностичні методики: 1. Тест рівня комунікабельності (В. Ряховського), 2. Авторська анкета «Готовність до материнства». Результати. З’ясовано, що готовність бути матір’ю та материнство – складний фізіологічний, еволюційний, культурний та індивідуальний феномен, який має свої особливості. Феномен материнства є сукупністю не тільки вроджених компонентів та механізмів, а є інтеріоризацією соціальних норм. Сьогодні до особливостей материнства підходять з точки зору жіночого розвитку, особливостей різних періодів вагітності. Висновки. Материнство розвиває самосвідомість майбутньої мами, яка визначає свою батьківську позицію, аналізує власний дитячий досвід, інтегрує себе з майбутньою дитиною. Ключові слова: девіація материнства, материнська ідентичність, комунікативність, вагітність, материнська функція.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123287058","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"PECULIARITIES OF PSYCHOLOGICAL STABILITY IN YOUTH AGE","authors":"Chkhaidze Anna, Samkova Olesia","doi":"10.32999/2663-970x/2019-1-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-1-8","url":null,"abstract":"Анотація: У статті подано огляд проблеми психологічної стійкості, основних умов збереження психологічної стійкості та факторів, що формують психологічну стійкість особистості. Спираючись на наукові джерела, ми визначили, що психологічна стійкість – це цілісна характеристика особистості, що забезпечує її стійкість до фрустраційного і стресогенного впливу важких ситуацій. Метою статті є проведення емпіричного дослідження психологічної стійкості у юнацькому віці. Методи. Для дослідження особливостей психологічної стійкості було використано наступні емпіричні методи: бесіда, спостереження, тестування з метою дослідження особливостей психологічної стійкості юнаків (шкала толерантності до невизначеності Д. Мак-Лейна (валідизація Є.Г. Луковицька), діагностика самоактуалізації особистості (А.В. Лазукін в адаптації Н.Ф. Каліної), методика діагностики рівня розвитку рефлексивностіА.В. Карпова, методика дослідження самооцінки особистості С.А. Будассі, шкала психологічного благополуччя К. Ріфф (версія Т.Д. Шевеленкової – Т.П. Фесенко), методика визначення копінг-стратегій (Р. Лазарус), методика дослідження тривожності Ч. Спілбергера (адаптація Ю.Л. Ханіна), шкала суб’єктивного благополуччя Г. Перуе-Баду (адаптація М.В. Соколової); а також методи математико-статистичної обробки даних. Результати. В емпіричному дослідженні ми визначили, що основними передумовами формування психологічної стійкості є: позитивне самоставлення, гнучкість, відкритість новому досвіду, наявність особистісно значущих цілей в житті, вміння концентруватися на вирішенні актуальних завдань в сьогоденні, внутрішній локус контролю, рефлексивність, гуманітарна позиція. Виділені два значущих фактора, що лежать в основі формування психологічної стійкості особистості юнака: «людина як відкрита система» (вміння концентруватися на події в сьогоденні; потреба в пізнанні, відкритість новому, прагнення до творчості і здатність до нестандартного вирішення проблем, гнучкість в спілкуванні, розвинена здатність до рефлексії, внутрішній локус контролю, мотивація до особистісного росту і розвитку, адаптивний рівень тривожності і стан психологічного благополуччя) і «прийняття себе» (позитивний погляд на природу людини, саморозуміння, аутосимпатія, висока адекватна самооцінка, стан суб’єктивного благополуччя). Висновки. Визначено показники розвитку психологічної стійкості, які можна прийняти за критерії оцінки ефективності програми формування даної особистісної характеристики, до яких віднесено адаптивний рівень тривожності і переживання стану суб’єктивного благополуччя. Ключові слова: стресостійкість, життєстійкість, саморегуляція, фактори психологічної стійкості, юнаки.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125155618","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"YOUNG PEOPLE’S PERCEPTIONS ON THE PHENOMENON OF LOVE DEPENDING ON THE LEVEL OF DEVELOPMENT OF SPIRITUALITY","authors":"Kravtsiv Valentina, T. Nataliia","doi":"10.32999/2663-970x/2019-1-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-1-5","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123713949","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"PSYCHOLOGICAL CORRECTION OF NURSES` EMOTIONAL BURNOUT SYNDROME","authors":"Tanasiichuk Olena","doi":"10.32999/2663-970x/2019-1-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2019-1-6","url":null,"abstract":". The article presents a scheme of psychocorrection exercises designed to work with hospital staff, namely nurses who have signs of emotional burnout syndrome. The principles, content, tools and methodical methods of training on emotional burnout were disclosed for the formation of adaptive personal-environmental coping resources, which would facilitate the implementation of psycho-corrective measures to overcome the manifestations of emotional burnout in this professional environment. The need for timely psychological assistance for mental health and a sense of overall life satisfaction are emphasized. The purpose of the article is to highlight the features of practical work with the syndrome of emotional burnout. To establish the study of the severity of the syndrome was used the method of «Diagnosis of emotional burnout» V. Boyko. The choice was related to time and resource constraints and fully met the purpose of psychodiagnostic research. Psychocorrection work was constructed in accordance the methodological requirements. Results. It has been found that the formation of the «emotional burnout» syndrome begun in the starting of the professional path, the basis of which is emotional involvement in patients' problems, socio-economic insecurity and legal regulation of labor standards. It is established that the psychocorrective training program has its effectiveness, but is not completed. Conclusions. Based on the results of the psychodiagnostic study, a training psychocorrection program for nurses was developed, the effectiveness of which was proved by the emotional responses of the participants and feedback. Further perspectives of psychological work on overcoming the symptoms of occupational burnout syndrome are outlined.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124495387","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}