Insight: the psychological dimensions of society最新文献

{"title":"Дослідження академічної обдарованості майбутніх учителів","authors":"Адлет Карієв, Фаузія Оразбаєва, Меруерт Іманкулова, Валентіна Васільєва","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-9","url":null,"abstract":"Метою дослідження є з’ясування психологічних змістових параметрів, кореляційних взаємозв’язків і факторів академічної обдарованості майбутніх учителів. Зроблено припущення, що особистісні фактори академічної обдарованості майбутніх вчителів матимуть статистично достовірні кореляційні зв’язки з академічною успішністю та параметрами інтелекту; досліджувані групи, розподілені за академічною оцінкою успішності, матимуть значущі відмінності за особистісними факторами академічної обдарованості, вербальним, математичним і просторовим інтелектом. Методи. У дослідженні взяли участь студенти 2–4 курсів, які навчаються на очній формі педагогічних спеціальностей трьох вищих навчальних закладів: двох з Казахстану – Казахського національного педагогічного університету імені Абая (КНПУ імені Абая), Південно-Казахстанського університету імені М. Ауезова (ПКУ імені М. Ауезова) й одного вищого навчального закладу Болгарії – Русенського університету “Ангела Канчева” (РУ “Ангел Канчев”), загальною кількістю 258 осіб віком від 18 до 22 років. Застосовано методику діагностики особистісних факторів обдарованості (ЛФО) (Бельская, 2019); “Тест структури інтелекту” (IST 2000) (Amtchauer et al., 2001). Додатково використано змінну – академічна оцінка успішності (АОУ). Результати. Кореляційним аналізом Пірсона (R) встановлено п’ятнадцять кореляційних зв’язків (р≤.050; р≤.010; p<.001) факторів академічної обдарованості з типами інтелекту й академічною оцінкою успішності. З’ясовано, що фактор обдарованості “надcитуативна активність” має найбільшу кількість достовірних кореляційних зв’язків – чотири (p<.001; р≤.050), й обґрунтовано, що цей фактор є найважливішим і найбільш залежним у академічній обдарованості майбутніх учителів. Встановлено U-критерієм Манна-Уітні статистично достовірну перевагу групи 2 (високий рівень академічної оцінки успішності) за параметром “надcитуативна активність” (U=6340.000; p<.040). Пояснено, що надситуативна активність респондентів є системоутворювальним фактором академічної обдарованості майбутніх учителів. Дискусія і висновки. Отримані емпіричні результати і з’ясовані статистично достовірні зв’язки та відмінності мають наукову новизну й прикладну цінність. Запропоновано низку рекомендацій, які стосуються реорганізації та впровадження інноваційних процесів підготовки майбутніх учителів із метою розвитку академічної обдарованості та надання обдарованим студентам якісного психолого-педагогічного супроводу.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"26 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141046510","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Громадянська ідентичність українців: вікові, статеві, політичні виміри","authors":"Інга Петровська","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-3","url":null,"abstract":"Метою статті є з’ясування та аналізування особливостей громадянської ідентичності українських громадян різного віку, статі та політичних орієнтацій. Методи: анкетування, тестування (“Діагностика зрілості та типу громадянської ідентичності” (Петровська, 2021), “Політична орієнтація” (Карковська, 2011)), описова статистика, частотний аналіз, порівняльний аналіз (t-тест, ANOVA, тест Шеффе). Результати. З’ясовано статистично значущі відмінності в осіб різних вікових груп за такими показниками, як репрезентованість, концептуальність, суб’єктна орієнтація та інтегральний показник зрілості громадянської ідентичності. Громадяни віку середньої дорослості мають вищі значення репрезентованості та концептуальності громадянської ідентичності; громадяни віку ранньої дорослості – вищі значення суб’єктної орієнтації громадянської ідентичності; громадяни юнацького віку – нижчі значення інтегрального показника зрілості громадянської ідентичності. Встановлено статистично значущі відмінності між чоловіками і жінками за такими ознаками, як репрезентованість, суб’єктна орієнтація, концептуальність, інтегральний показник зрілості громадянської ідентичності. У чоловіків вони вищі, ніж у жінок. Виявлено статистично значущі відмінності між громадянами з правими та лівими політичними орієнтаціями за такими показниками, як суб’єктна орієнтація та стійкість. Громадяни, що поділяють праві політичні погляди, мають вищі значення суб’єктної орієнтації, але нижчі значення стійкості громадянської ідентичності. Статистично значущі відмінності виявлено між прихильниками демократизму й авторитаризму за такими показниками, як концептуальність, репрезентованість та зрілість громадянської ідентичності. У громадян, що підтримують демократизм (визнання і здійснення демократії), поділяють демократичні цінності, ці показники вищі, ніж у прихильників авторитаризму. Висновки. Емпірично доведено наявність відмінностей у показниках зрілості громадянської ідентичності у жінок і чоловіків, представників різних вікових груп та політичних орієнтацій. Перспективою подальших досліджень є розробка програм щодо стимулювання розвитку зрілої громадянської ідентичності особистості з урахуванням з’ясованих вікових, статевих, політичних особливостей громадянської ідентичності українців.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"2 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141036917","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Українська адаптація шкали для оцінки генералізованого тривожного розладу GAD-7: досвід діагностики в умовах воєнного стану","authors":"Надія Алексіна, Ольга Герасименко, Денис Лавриненко, Олена Савченко","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-5","url":null,"abstract":"Мета дослідження – розробити україномовну адаптацію методики оцінки генералізованого тривожного розладу GAD-7 та перевірити її психометричні властивості. Методи. Прямий і зворотній переклад здійснювався незалежно декількома фахівцями, що мають фахову підготовку з англійської філології та психології, після чого підлягав експертній перевірці узгодженості. Збір даних відбувався онлайн і проходив у два етапи (грудень 2023 р., січень 2024 р.). Вибірку склали цивільні українці віком 17–75 років, які проживали в різних областях країни або перебували у вимушеній міграції за кордоном (786 та 315 осіб відповідно), серед них переважали жінки з вищою освітою. Результати переконують у високій психометричній компетентності адаптованого інструменту. Підтверджено відмінні показники внутрішньої узгодженості й дискримінативності пунктів, показано ретестову надійність та критеріальну валідність шкали (кореляції з показниками опитувальників “Психічне здоров’я дорослих” та Шкали позитивного ментального здоров’я). Факторна структура методики відповідає оригінальній одновимірній моделі. Показник GAD-7 достатньо точно прогнозує необхідність звернення за психологічною допомогою, має міцні прямі кореляції з діагностичними змінними, що вимірюють тривожність та депресію, негативно корелює з оцінками психологічного здоров’я. Водночас емпіричні показники GAD-7 у вибірці розподілені анормально: більше 40.0% респондентів отримали оцінку 10 та більше балів, що відповідає вияву патологічної симптоматики. Такі оцінки не рекомендовано однозначно інтерпретувати як свідчення генералізованого тривожного розладу, оскільки вони можуть відображати закономірний вплив тривалої воєнної агресії на психоемоційний стан українців (неадаптивна реакція на хронічний стрес, психологічне травмування тощо). Обидва статуси свідчать про порушення психічного здоров’я і потребують відповідних втручань, проте шляхи та засоби цієї допомоги різняться. Середній показник тривоги жінок значимо перевищує такий у чоловіків (9.70 та 6.93 відповідно), що відповідає природним особливостям цього стану. Висновки. Адаптована україномовна версія GAD-7 є ефективним інструментом для скринінгу симптомів тривожного розладу в психологічній практиці та наукових дослідженнях, у тому числі – в екстремальних умовах існування. У ситуації воєнного стану слід відрізняти клінічні розлади, пов’язані з тривогою, від ситуативно-обумовленої реакції на об’єктивну небезпеку, що потребує додаткових досліджень.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"5 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141047759","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особистісні предиктори адаптації майбутніх медичних працівників до умов професійної діяльності","authors":"Андрій Галян","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-18","url":null,"abstract":"Метою є дослідження предикторів, що прогнозують структуру процесу адаптації майбутніх медичних працівників до умов професійної діяльності. Зроблено припущення, що адаптацію до умов професійної діяльності майбутніх медичних працівників з-поміж інших забезпечують латентні фактори, які є наслідком взаємодії особистісних рис та якостей. Методи: тестування “Опитувальником соціально-психологічної адаптації” (Rogers, Dymond, 1954). Суб’єктивні ресурси подолання труднощів у різних сферах психічної діяльності вивчали за допомогою опитувальника “Способи поведінки подолання” (Folkman, Lazarus, 1980). Внутрішні психологічні регуляторні ресурси, залучені в адаптаційний процес, оцінювали за допомогою опитувальника “Контроль за дією” (Kuhl, 2001). Застосовано версії опитувальників, апробовані на українській вибірці. Загальну вибірку дослідження склали 84 майбутні медичні працівники (студенти коледжів) спеціальності “Лікувальна справа”, “Сестринська справа”. Вибірка гомогенна, сформована рандомно. Результати. Виокремлено латентні фактори (предиктори), що забезпечують адаптаційний процес майбутніх медичних працівників: “Прагнення підтримки” (F1), “Дружелюбність” (F2), “Конформізм” (F3), “Антистрес” (F4), “Раціоналізм” (F5), “Самоаналіз ситуацій” (F6). Визначено частку предикторів, що задіяні у формуванні адаптаційних процесів майбутніх медичних працівників. Чотири з шести факторів включені до регресійної моделі множинного аналізу. Два предиктори (“раціоналізм” t = 1.299; p = .201 та “самоаналіз ситуації” t = .356; p = .356) не увійшли до регресійних моделей через відсутність статистичної значущості їхнього t-критерію. Дискусія і висновки. У майбутніх медичних працівників діагностовано середній рівень адаптаційної здатності, що допомагає їм адаптуватися до умов професійної діяльності на етапі первинної професіоналізації. Виокремлено фактори, що формують структуру адаптаційної здатності майбутніх медичних працівників. Застосуванням методу лінійної множинної регресії визначено частку кожного з факторів у забезпеченні ефективності адаптаційного процесу. Частка “дружелюбності” (32.00%) у поясненні “адаптації” є найвищою. Дещо меншою є частка “конформізму” (20.00%). “Прагнення підтримки” припадає лише на 11.56% поясненої дисперсії. Найменша частка в регресійній моделі належить предиктору “антистрес” – 3.72% поясненої дисперсії. Перспективою подальшого дослідження висвітленої у статті проблеми є перевірка на дієвість факторної моделі, що потребує конфірматорного аналізу.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"6 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141051910","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Резильєнтність у змінених умовах навчально-професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічного профілю","authors":"Олексій Коваль, Ірина Фоміна, Юлія Голуб, Денис Озеров","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-11","url":null,"abstract":"Метою є дослідження зв’язку резильєнтності респондентів із ключовими показниками навчально-професійної підготовки у змінених умовах освітнього середовища. Вибіркову сукупність склали здобувачі першого і другого рівнів вищої освіти, що навчаються в університетах України, належать до майбутніх фахівців соціономічного профілю, і на час дослідження освітній процес цих університетів зазнав суттєвих трансформаційних змін. Загальні параметри вибірки: кількість респондентів (n=243); віковий діапазон – від 18 до 36 років; описові частотні характеристики віку (M=22.43; SD=4.91; Me=22.50). Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагностичні тести: “Шкала резильєнтності” (CD-RISC-10) (Connor, Davidson, 2003); методика “Диспозиційна характеристика саморозвитку особистості” (ДХСО) (Kuzikova, 2017); опитувальник “Життєстійкості” (Maddi, Khoshaba, 1994) та середній бал академічної успішності за результатами 2022–2023 навчального року. Результати. Констатовано відсутність значущих відмінностей між психологічними змістовими параметрами резильєнтності, життєстійкості та ключовими показниками навчально-професійної підготовки бакалаврів і магістрантів за критерієм Манна-Уітні (U). З’ясовано, що резильєнтність має п’ять статистично достовірних кореляційних зв’язків із досліджуваними параметрами (р<.050; р<.010): потреба саморозвитку; умови саморозвитку; залученість; контроль; прийняття ризику; загальний рівень життєстійкості. Порівняння низьких (група І) і високих (група ІІ) рівнів резильєнтності продемонструвало перевагу групи ІІ за п’ятьма параметрами (р<.050; р<.010): потреби саморозвитку (U=149.500; p=.000); умови саморозвитку (U=134.000; p=.000); механізми саморозвитку (U=198.500; p=.038); загальний рівень саморозвитку (U=178.500; p=.000) і залученість (U=145.500; p=.000). Дискусія і висновки. Доказано, що здобувачі з високим рівнем резильєнтності здатні розвиватися за будь- яких обставин, а негативні події, критичні ситуації і змінені умови сприймаються ними як черговий етап випробування. Рекомендовано отримані наукові факти впровадити у викладацьку і організаційно-педагогічну роботу. ","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"33 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141049912","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Дослідження асертивності в організації часової перспективи здобувачів вищої освіти","authors":"Олеся Смолінська, Ігор Коваль, Марія Павлюк, Дмитро Шульга","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-12","url":null,"abstract":"Метою є емпіричне дослідження й теоретичне обґрунтування асертивності здобувачів вищої освіти у організації структури часової перспективи. Обґрунтовано, що асертивність у структурі часової перспективи є гнучкою і конструктивною стратегією і тактикою поведінки, яка відображає життєву позицію та супроводжується часовими децентраціями у формі домінуючих уявлень про психологічне майбутнє і психологічне минуле, що відображається у поточний момент часу. Методи. Учасниками дослідження є студенти денної форми навчання 2–3 курсів закладів вищої освіти України. Досліджувані віком від 18 до 20 років (M = 18.44; Me = 18.50; SD = 3.23), загальною кількістю n = 120 осіб. Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, який пройшов адаптацію й апробацію на українській вибірці: “Тест асертивності особистості” (ТАО) (Sheinov, 2014); опитувальник “Часова перспектива особистості” (ЧПО) (Zimbardo, Boyd, 1999), адаптація О. Сеник (2012); “Локус контролю” (ЛК) (Rotter, 1992) – та використано методи статистичної обробки емпіричних даних. Теоретичними методами здійснено ретроспективне аналізування, синтезування й узагальнення основних теоретичних положень, реалізовано дискусію, подано пояснення й обґрунтування отриманих емпіричних результатів і висновків. Результати. Зафіксовано три прямих статистично достовірних кореляційних зв’язки асертивності з параметрами “гедоністичне теперішнє”, “майбутнє” і локус контролю. Встановлено, що найбільш значущим і залежним є зв’язок асертивності з гедоністичним теперішнім (rs = .283; p < .001) і, відповідно, найбільш небезпечним. Пояснено таку небезпеку тим, що в сенс гнучкої і конструктивної поведінки досліджуваних можуть вкладатися матеріальні цінності, які почасти є прагненням отримання миттєвої насолоди. Здійснено зіставлення досліджуваних параметрів оптимального профілю (група 1) з параметрами загального профілю (група 2). Зафіксовано статистично достовірну перевагу оптимального профілю за асертивністю та інтернальним локусом контролю. Дискусія і висновки. Узагальнено й пояснено, що асертивність у структурі часової перспективи посідає важливе місце та виконує регулятивну роль. Рекомендовано організаторам освітнього процесу звернути увагу на формування цієї компетентності у здобувачів.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"15 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141031933","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Соціальні та індивідуально-психологічні чинники схильності особистості до корупційної поведінки","authors":"Олег Анатолійович Зарічанський","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-16","url":null,"abstract":"У статті наведено результати дослідження соціальних та психологічних чинників, які пов’язані з корупційною поведінкою. Метою дослідження є аналізування соціальних та індивідуально-психологічних чинників, пов’язаних із корупційними діяннями, й дослідження зв’язку між рисами темної тріади та схильністю індивіда до корупційної поведінки. Методи. Короткий опитувальник темної тріади D. Paulhus, K. Williams (2002) та методика А. Фернема “Шкала грошових переконань та поведінки” (модифікований варіант М. Сімків (2012) “Шкала грошових уявлень та поведінки”). Результат. Обґрунтовано, що корупційну поведінку зумовлює фактор влади (сили), особистісні риси корумпованої особистості (егоцентризм, відсутність почуття провини), моральні риси (маніпулятивність, схильність використовувати інших для досягнення власних цілей) та характеристики самооцінки (негативної самооцінки чи відчуття провини), а також низка індивідуальних рис особистості, таких як макіавелізм, нарцисизм, психопатія. Емпірично встановлено кореляційний зв’язок між рисами “темної тріади” та типами грошових настановлень, що в свою чергу дозволяє прогнозувати схильність до корупційної поведінки. Встановлено, що риси темної тріади є предикторами фінансової тривоги та фінансових маніпуляцій. Дискусія і висновки. Пояснено, що соціальні та психологічні чинники корупційної поведінки, це – дезадаптований моральний розлад, низький рівень емпатії, пошук вигоди, потреба в контролі та владі, низький рівень страху перед покаранням, ефекти групового впливу. Ці чинники взаємодіють із культурними, соціальними та економічними чинниками, визначаючи, наскільки індивід може бути схильним до корупційної поведінки. Аспекти грошової поведінки та риси темної тріади також пов’язані зі схильністю до корупційної поведінки. З’ясовано, що особи з вираженим макіавеллізмом більш схильні до фінансових стратегій та дій через маніпуляції або використання інших. Нарциси схильні підвищувати власну самооцінку через збагачення. Психопати більш схильні до ризикованих фінансових рішень і фінансової маніпуляції через брак емпатії та здатність використовувати інших.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"2018 27-28","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141026898","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив професійно важливих якостей працівників патрульної поліції на стратегії прийняття рішень","authors":"Любов Віталіївна Помиткіна, Едуард Олександрович Помиткін, Лада Яковицька","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-17","url":null,"abstract":"У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження впливу професійно важливих якостей працівників на стратегії прийняття рішень у діяльності патрульної поліції; на теоретичному рівні проаналізовано досягнення сучасних учених і практиків стосовно специфіки прийняття рішень в екстремальних умовах діяльності; уточнено дані щодо особливостей діяльності патрульної поліції в умовах військових дій. Метою публікації є висвітлення результатів дослідження впливу професійно важливих якостей працівників на стратегії прийняття рішень у професійній діяльності патрульної поліції. Методи дослідження: “Оцінка оперативної зорової пам’яті” (Münsterberg, 2011), “Діагностика вибірковості уваги” (Münsterberg, 2011); “Дослідження рівня імпульсивності” В. Лосенкова (Лемак, Петрище, 2012); “Діагностика комунікативної соціальної компетентності” (Фетіскін та ін., 2002); “Мельбурнський опитувальник прийняття рішень” (Mann et. al., 1997). Результати. З’ясовано, що конструктивна стратегія прийняття рішень “пильність” детермінована такими домінантними характеристиками, як емоційна стійкість, самостійність, раціональність, вибірковість уваги та цілеспрямованість. Отже, для патрульних, яким властива висока емоційна стійкість, самостійність, раціональність, цілеспрямованість, а також високий рівень вибірковості уваги, характерною стратегією буде “пильність”, тобто раціональна стратегія. Щодо неконструктивних стратегій прийняття рішень, які, на жаль, мають місце серед працівників патрульної поліції, результати наступні: стратегія “уникнення” детермінована чуттєвістю, емоційністю, що перешкоджає здатності вирішувати проблему та приймати рішення самостійно; на вибір стратегії “прокрастинація” впливає показник імпульсивності; на стратегію “гіперпильність” впливають такі характеристики, як неуважність та імпульсивність мислення. Дискусія і в исновки. Обґрунтовано, що на вибір стратегій прийняття рішень у роботі патрульної поліції впливає рівень розвитку професійно важливих якостей працівників; отримані дані необхідно враховувати під час формування команд патрульної поліції, а також у підготовці та перепідготовці працівників, що в цілому забезпечить свідомий вибір конструктивних стратегій та підвищить ефективність діяльності. ","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"9 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141058115","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Взаємозв’язок між корпоративною культурою і психологічною безпекою тренувально-освітнього простору юних спортсменок","authors":"Валентина Олександрівна Каленчук, Олександр Валерійович Федчук, Віталій Михайлюк","doi":"10.32999/ksu2663-970x/2023-9-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-970x/2023-9-7","url":null,"abstract":"Метою є встановлення взаємозв’язків між уявленнями юних спортсменок про корпоративну культуру та психологічну безпеку тренувально-освітнього простору. У емпіричному дослідженні взяли участь спортсменки юнацького віку (від 15 до 17 років; M=16.12; SD=3.11), які тренувалися і навчалися у вищому училищі фізичної культури (Група I) (n=28; 60.87%) та представниці цього училища, які продовжили свою спортивну і навчально-професійну кар’єру у закладі вищої освіти (від 18 до 21 року; M=19.56; SD=4.05), на факультетах фізичної культури та спорту і факультеті психології, історії та соціології (Група II) (n=18; 39.13%). Вибіркову сукупність склали юні спортсменки, які займалися такими видами спорту: гандбол, волейбол і легка атлетика. Методи: застосовано валідні апробовані в спортивній сфері методики, за якими визначено типи корпоративної культури і психологічні змістові параметри безпеки тренувально-освітнього простору. Емпіричні дані подано через описові частотні характеристики, застосовано коефіцієнти статистичної достовірності α-Кронбаха, коефіцієнт кореляції Спірмена (rs), t-критерія Ст’юдента. Результати. Побудовано відмінні структури типів корпоративної культури спортивно-освітніх закладів і з’ясовано достовірні відмінності закритого типу (ЗT) (t=-2.42; р<.05) і відкритого типу (ВT) (t=2.48; р<.05). Констатовано, що в уявленнях респонденток достовірно переважає відкритий тип корпоративної культури: Група I (t=2.48; р<.05), Група II (t=2.17; р<.05). Встановлено кореляційні зв’язки ВТ зі змістовими параметрами психологічної безпеки. З’ясовано, що для юних спортсменок достовірними є такі взаємозв’язки: можливість демонструвати ініціативу, активність (rs=.283; p<.01), збереження особистісної гідності (rs=.273; p<.01), можливість висловити свою думку (rs=.173; p<.05), поважне ставлення (rs=.163; p<.05), емоційний комфорт (rs=.143; p<.05), взаємовідносини з тренерами і викладачами (rs=.133; p<.05), допомога у виборі власного рішення (rs=-.113; p<.05), взаємовідносини з тренерами і викладачами (rs=.133; p<.05), врахування особистих проблем та складнощів (rs=-.093; p<.05). Обґрунтовано, що для юних спортсменок бажаним є ВТ корпоративної культури, у вимірах якого вони можуть демонструвати ініціативу і активність, зберігати особистісну гідність, реалізовувати потребу в безпечному тренувально-освітньому просторі, повноцінно розвиватися та максимально розкривати себе як індивідуальність. Висновки. Отримані наукові факти доцільно операціоналізувати у тренувально-освітній простір спортивно-освітніх закладів.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"59 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126977258","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Професійна відповідальність та совісність державних службовців на різних етапах професійного становлення","authors":"Олег Анатолійович Зарічанський, Валерій Васильович Сокуренко, О.О. Євдокімова","doi":"10.32999/ksu2663-970x/2023-9-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-970x/2023-9-11","url":null,"abstract":"У статті наведено результати дослідження професійної відповідальності і совісності державних службовців у контексті їхньої професійної діяльності. Метою роботи стало вивчення специфіки професійної відповідальності і совісності державних службовців на різних етапах професійного становлення. Методичний інструментарій: опитувальник “Структура і рівень професійної відповідальності” Н. Макеєвої (2014) і “Шкала совісності”, створена В. Мельниковим та Л. Ямпольським в адаптації І. Фурманова та Л. Пергаменщика (1998). Емпіричну базу дослідження склали державні службовці на різних етапах професійного становлення: студенти першого курсу закладу вищої освіти, що навчаються за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”; державні службовці першого року професійної діяльності; а також державні службовці, що мають десять і більше років служби. Результати теоретичного вивчення показали, що як інтегральні ознаки якісного характеру совісність і відповідальність виявляють себе у процесах професійної самореалізації та самоздійснення. Емпірично виявлено, що студенти, які навчаються за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”, характеризуються меншим усвідомленням значущості своєї діяльності, необхідності її якісного та сумлінного виконання, меншим рівнем відповідальності та переживання за результати діяльності. Державні службовці першого року своєї діяльності є менш спроможними самостійно вибудовувати плани дій та менш зорієнтованими на розгортання поля своєї активності у виборі більш оптимальних шляхів вирішення професійних завдань. Держслужбовці, що мають десять і більше років служби, є більш схильними у професійній діяльності керуватися нормами закону, соціальними і професійними вимогами та правилами. Висновки: зважаючи на те, що емпірично встановлено, що у державних службовців, які мають десять і більше років служби, переважає високий рівень совісності, а в студентів та держслужбовців-початківців – середній рівень (водночас із істотно більшою частотою низького рівня), акцентовано необхідність діагностування означених характеристик та розробки спеціальних програм їх розвитку.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127699379","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}