Громадянська ідентичність українців: вікові, статеві, політичні виміри

Abstract

Метою статті є з’ясування та аналізування особливостей громадянської ідентичності українських громадян різного віку, статі та політичних орієнтацій. Методи: анкетування, тестування (“Діагностика зрілості та типу громадянської ідентичності” (Петровська, 2021), “Політична орієнтація” (Карковська, 2011)), описова статистика, частотний аналіз, порівняльний аналіз (t-тест, ANOVA, тест Шеффе). Результати. З’ясовано статистично значущі відмінності в осіб різних вікових груп за такими показниками, як репрезентованість, концептуальність, суб’єктна орієнтація та інтегральний показник зрілості громадянської ідентичності. Громадяни віку середньої дорослості мають вищі значення репрезентованості та концептуальності громадянської ідентичності; громадяни віку ранньої дорослості – вищі значення суб’єктної орієнтації громадянської ідентичності; громадяни юнацького віку – нижчі значення інтегрального показника зрілості громадянської ідентичності. Встановлено статистично значущі відмінності між чоловіками і жінками за такими ознаками, як репрезентованість, суб’єктна орієнтація, концептуальність, інтегральний показник зрілості громадянської ідентичності. У чоловіків вони вищі, ніж у жінок. Виявлено статистично значущі відмінності між громадянами з правими та лівими політичними орієнтаціями за такими показниками, як суб’єктна орієнтація та стійкість. Громадяни, що поділяють праві політичні погляди, мають вищі значення суб’єктної орієнтації, але нижчі значення стійкості громадянської ідентичності. Статистично значущі відмінності виявлено між прихильниками демократизму й авторитаризму за такими показниками, як концептуальність, репрезентованість та зрілість громадянської ідентичності. У громадян, що підтримують демократизм (визнання і здійснення демократії), поділяють демократичні цінності, ці показники вищі, ніж у прихильників авторитаризму. Висновки. Емпірично доведено наявність відмінностей у показниках зрілості громадянської ідентичності у жінок і чоловіків, представників різних вікових груп та політичних орієнтацій. Перспективою подальших досліджень є розробка програм щодо стимулювання розвитку зрілої громадянської ідентичності особистості з урахуванням з’ясованих вікових, статевих, політичних особливостей громадянської ідентичності українців.