Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi最新文献

{"title":"МІГРАЦІЙНИЙ ЧИННИК ЗНИЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ІНСТИТУТУ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ","authors":"Tetiana P. Khlivniuk","doi":"10.29038/2524-2679-2021-03-256-270","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-03-256-270","url":null,"abstract":"Аналіз впливу імміграції на стійкість соціальної держави аргументований: 1) довготривалою (понад півстоліття) кризою соціальної держави; 2) стрімким зростанням у високорозвинених державах кількості іммігрантів, особливо – біженців, прийняття та інтеграція яких є затратною. Відзначено, що вплив імміграційного чинника на соціальну державу узалежнений від того, про яку з груп мігрантів йдеться (від висококваліфікованих трудових мігрантів, за яких конкурують провідні держави, до біженців з зон конфліктів та воєн). Аргументовано, що навантаження на соціальну державу зростає передусім в частині іммігрантів-біженців, які мають складності з інтеграцією у новий соціум та на ринку праці. Вказано на фактори, від яких узалежнений характер впливу імміграції на соціальну державу: 1) вік іммігрантів, у якому вони прибувають; 2) швидкість, з якою мігранти виходять на ринок праці; 3) час, упродовж якого мігранти узалежнені від допомоги від держави; 4) характеристики людського капіталу іммігрантів; 5) розмір соціальних виплат, обсяг соціальних гарантій, які надані мігрантам та ін. Підкреслено, що вже друге десятиліття поспіль (з початку у 2008 році глобальної фінансової кризи) у більшості соціальних держав зменшується як державна (бюджетна економія), так і суспільна підтримка соціальних програм для іммігрантів. Після європейської міграційної кризи 2015 року увага урядів соціальних держав приділена не стільки інтеграції мігрантів, скільки зміцненню зовнішніх кордонів ЄС для убезпечення від неконтрольованого потоку біженців. Звернено увагу, що рецесія після локдаунів, зумовлених Covid-19, вкотре посилює режим економії навіть у найрозвиненіших соціальних державах, що позначається на реалізації іммігрантами гарантованих їм соціальних прав. Підкреслено, що зростання чисельності іммігрантів у розвинених країнах хоч і посилює тиск на національні інститути соціальної держави, але є лише одним із чинників зниження стійкості класичних моделей соціальної держави. Проблема, на думку авторки статті, вбачається радше у нездатності політичного істеблішменту організувати швидку інтеграцію новоприбулих мігрантів на ринку праці.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48960883","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ УЧАСТІ ЖІНОК У ТЕРОРИСТИЧНИХ РУХАХ СУЧАСНОСТІ","authors":"Serhii Kulyk, Anastasiia Panchuk","doi":"10.29038/2524-2679-2021-02-24-38","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-02-24-38","url":null,"abstract":"Сучасний тероризм істотно відрізняється від проявів терористичної активності в минулому за програмними цілями, тактиками та засобами боротьби. Встановлено, що особливістю діяльності терористичних угрупувань з кінця ХХ ст. є активне залучення жінок до своєї діяльності, здійснення жінками-смертницями терористичних атак. З’ясовано мотиви участі жінок у діяльності таких організацій, методи психологічного тиску, який на них чинять керівники, члени організацій та релігійні лідери. Звернута увага на ідеологічні засади (закони шаріату, шахідизм, джихад) і стійкість моральних переконань жінок-смертниць, пропагування їхньої справи серед нових членів радикальних угрупувань. Наголошено на тому як позиція чоловіка, близьких, родичів впливає на рішення жінки приєднатися до терористичної діяльності. За допомогою методу порівняння виявлено особливості ролей, статусів, вплив жінок у діяльності таких терористичних угрупувань як «Аль-Каїда», «Чорні вдови», «ХАМАС», «Тамільські тигри». На основі різноманітних інформаційних джерел автори намагались відтворити соціально-психологічний портрет сучасної жінки-терористки. Розглянуто мотиви, заяви, поведінку жінок перед, під час і після здійснення ними терористичних атак. Стверджується, що жіночий тероризм становить загрозу для національної безпеки держав світу й істотно впливає на міжнародні відносини.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47068019","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ІМПЕРАТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЧАЮ","authors":"Daria Didur, Andrii Boiar","doi":"10.29038/2524-2679-2021-02-189-198","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-02-189-198","url":null,"abstract":"У  статті  проаналізовано динаміку розвитку міжнародного ринку чаю та здійснено прогнозну оцінку майбутнього галузі. Продемонстровано загальний обсяг міжнародного ринку чаю,  визначено основні тенденції, виклики та загрози. Розмір світового ринку чаю у 2020 р. становив понад 54 322,1 млн. дол. США, прогнозується, що до 2028 р. він досягне 67 920,8 млн. дол. США. Одними з найбільших провідних компаній, що працюють на цьому ринку є Associated British Foods, Plc., Barry's Tea Limited та Nestlé S.A. Ринкові стратегіїкомпаній пов’язані з випуском інноваційної продукції, інвестуванням у науково-дослідну діяльність для розробки нових продуктів та технологій. Очікується, що до 2028 р. найбільше зростанні демонструватиме ринок чаю в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Цей регіон має великі інвестиційні можливості, для перспективного зростання в майбутньому. Акцентується увага на проблемах та викликах, з якими стикається міжнародний ринок чаю. Перш за все це наявність товарів-замінників, таких як кава; вони складають конкуренцію для чайної промисловості і в деякій мірі гальмують її розвиток. Не менш важливим викликом є проблеми, які пов’язані зі специфікою вирощування самої чайної культури, адже рослина вимагає певних кліматичних умов, наявних лише у певних регіонах світу. Вагомим потрясінням для світової економіки став спалах епідемії коронавірусу Covid-19, наслідки від якого відчули усі галузі й міжнародний ринок чаю не виключення. Найбільшого потрясіння зазнало виробництво чаю в Індії, яка є другим за величиною виробником цієї продукції у світі; протягом кількох місяців виробничі потужності були повністю закриті, що вплинуло і на великих виробників чаю, і на існування дрібних фермерських господарств. Проте, варто зазначити, що кілька компаній своїми технологічними досягненнями, інноваціями та ініціативами допомагають ринку знайти вихід з кризової ситуації. Для детальнішого розуміння й зіставлення структурних змін на міжнародному ринку чаю необхідно проводити подальший аналіз основних процесів в галузі, відслідковувати тренди та моніторити ринок.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48861182","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДИНАМІКА ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ ТА КОРОЛІВСТВОМ НОРВЕГІЯ В УМОВАХ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ","authors":"I. Slyusarenko, Olena Braichevska, Oleksandr Tsvietkov","doi":"10.29038/2524-2679-2021-03-182-200","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-03-182-200","url":null,"abstract":"У статті проаналізована динаміка українсько-норвезьких відносин у зовнішньополітичній та економічній сферах в умовах агресії Російської Федерації проти України (2014-2021 рр.). Дослідження проводилось з позицій структурно-функціональних підходів, використанням методів документального, контент- та компаративного аналізу. \u0000Українсько-норвезькі відносини в політичному вимірі значно активізувалися з початком Революції Гідності в кінці 2013 року. З моменту окупації Криму Королівство Норвегія чітко заявляло про підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Протягом 2014-2018 років відбувався інтенсивний політичний діалог на високому та найвищому рівнях, здійснювалась розбудова каркасу нормативно-договірної бази двосторонніх партнерських відносин. \u0000Важливим інструментом економічної співпраці стала заснована 2014 року Українсько-норвезька міжурядова комісія з питань співробітництва в галузі торгівлі, підприємництва та економіки. Під час її засідань у 2016, 2018 та 2020 роках обговорювалися та узгоджувалися питання про стан та перспективи двосторонньої співпраці, статус Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ, співробітництва у сфері енергетики та енергоефективності, транспорту, торгівлі морепродуктами, рибальства, сільського господарства, культури і туризму. \u0000Було налагоджено двосторонній діалог з питань європейської інтеграції. В рамках цього Норвегія ділиться з Україною досвідом європейської інтеграції поза членства в ЄС. Норвезькі інвестиції в українську економіку спрямовані на підвищення енергоефективності, реформування енергетичного сектору та підвищення ядерної безпеки. Норвезькі компанії Scatec Solar та NBT стали потужними інвесторами в сферах відновлюваної енергетики. \u0000Після 2019 року спостерігається уповільнення співробітництва у політичній та економічній сферах. Зменшуються показники обсягів зовнішньої торгівлі товарами та послугами. Занепокоєння і розчарування норвезьких інвесторів викликають ступінь прозорості умов для інвестицій, раптові юридичні зміни в галузі поширення відновлюваних джерел енергії та зворотна дія нових юридичних норм. Збереження і закріплення подібних процесів може стати на заваді позитивній динаміці зростання норвезьких інвестицій в економіці України та подальшої двосторонньої економічної співпраці.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"52 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69637257","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КРАЇНОЗНАВСТВО ЯК ОДНА З ГОЛОВНИХ СКЛАДОВИХ ОСВІТИ ЗДОБУВАЧІВ-МІЖНАРОДНИКІВ","authors":"Bohdan Shevchenko","doi":"10.29038/2524-2679-2021-03-200-215","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-03-200-215","url":null,"abstract":"У статті досліджується країнознавство як одна з головних складових освіти здобувачів - міжнародників, яка являється важливою дисципліною для забезпечення якісного освітнього процесу в навчальних закладах. Проаналізовано трактування сутності категорій «полікультурна компетентність» та «країнознавство» та досліджено основні характеристики дисципліни «Країнознавство». Проаналізовано основні складові якості освіти здобувачів-міжнародників, до яких належить якість цінностей, цілей і норм; якість умов; якість навчально-виховного процесу та якість результату освіти. Надано комплексну характеристику дисципліні «Країнознавство». Встановлено, що мета дисципліни «Країнознавство» полягає у вивченні кожної конкретної держави світу. Визначено, що об'єктом дисципліни «Країнознавство» є країни як основні одиниці соціально-політичної організації світу, їх райони і регіональні угруповання. Встановлено, що предметом дисципліни «Країнознавство» являється єдина територіальна макроструктура країни (географічна територія, окреслена державними кордонами). Проаналізовано основні завдання, принципи, напрямки та функції дисципліни «Країнознавство». Визначено, що в межах вивчення дисципліни «Країнознавство» для здобувачів-міжнародників діють такі принципи: принцип отримання знань і творчої активності, принцип поступового переходу, принцип наочності, принцип формування позитивного емоційного фону навчання, принцип колективного характеру навчання та врахування індивідуальних особливостей, принципи гуманізації та гуманітаризації. Встановлено, що надзвичайно ефективним є використання нових підходів до вивчення дисципліни «Країнознавство», а саме методу проектів. Визначено, що творчі роботи є ефективною основою для формування полікультурної компетентності здобувачів - міжнародників. Встановлено, що мета фестивалів полягає у знайомстві здобувачів - міжнародників з особливостями культур країн світу, сприянні формуванню особистості на основі толерантності та взаємоповаги до інших культур та народів. Відображено основні завдання та приклади імплементованих країнознавчих фестивалів.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"40 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69637342","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОБМЕЖЕННЯ «ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ СИЛИ» ЄС У ДЕРЖАВАХ СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА","authors":"T. Sydoruk, V. Pavliuk","doi":"10.29038/2524-2679-2021-03-16-38","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-03-16-38","url":null,"abstract":"У статті досліджується ініціатива Східного партнерства ЄС через призму конструктивістських концепцій «нормативної сили» та «трансформаційної сили». Проаналізовано зміст, механізми і результати реалізації Східного партнерства з точки зору ефективності «трансформаційної сили» ЄС. Розглянуто інституційні та геополітичні обмеження і виклики, які ускладнюють реалізацію нормативного впливу ЄС у державах Східного партнерства. \u0000Стверджується, що вплив ЄС у державах-партнерах ґрунтується на складному поєднанні його економічної привабливості, взаємозалежності, просуванні міжнародних норм та обіцянки більш тісної інтеграції, привабливої ​​для деяких східних сусідів (Грузії, Молдови, України). Але творці Східного партнерства не врахували обмежень «трансформаційної сили» ЄС без перспективи членства, суттєвих внутрішніх перешкод на шляху реформ у країнах-партнерах, а також геополітичної ситуації в регіоні, зокрема сили російського впливу. Нездатність ЄС запропонувати сильні стимули для забезпечення реальних демократичних реформ у державах-партнерах, а також відсутність дієвих геополітичних важелів для противаги російській присутності в регіоні виявили слабкість підходу ЄС. Тенденція до геополітизації Східного партнерства, яка простежується з часу початку російсько-українського конфлікту – неминуча. Однак передчасно твердити, що вона призводить до зниження рівня трансформаційних амбіцій ЄС у регіоні, що нанесло б непоправної шкоди не лише його східній політиці, а й в цілому його суб’єктності на міжнародній арені. Аби Україна (можливо, також Грузія та Молдова) стала частиною об’єднаної Європи, ЄС, безумовно, не має позбуватися свого нормативного впливу та сили економічного тяжіння, однак він має виходити також із усвідомлення свого існування як геополітичної сили, здатної до активної дипломатії та задіяння важелів політичного впливу.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69637505","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНОЇ ПАНДЕМІЇ НА СВІТОВУ ТА ВІТЧИЗНЯНУ ЕКОНОМІКУ","authors":"Andrii Boiar, Kateryna Makhnovets","doi":"10.29038/2524-2679-2021-02-177-188","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-02-177-188","url":null,"abstract":"У статті проведено аналіз стану найбільших економік світу та економіки України в умовах пандемії COVID-19. Встановлено головні напрями впливу пандемії коронавірусу на сучасні економічні процеси. Виявлено, що кризові явища останніх років у світовій економіці знаходять своє відображення у: зниженні більшості індексів фондових бірж світу; зменшенні вартості нафти та продукції металургії; скорочення обсягів промислового виробництва; значному зменшенні доходів компаній у сферах авіаперевезень, морського транспорту, торгівлі та розваг, туризму; скороченні доходів домогосподарств; збільшенні прибутків компаній у сферах онлайн послуг (ігор, освіти тощо); підвищенні попиту інвесторів на активи з низьким ризиком. Експертами передбачається суттєве скорочення темпів глобального економічного зростання до кінця 2025 року, а глобальні економічні втрати ймовірно  досягнуть 5 трлн доларів. Криза, що викликана пандемією COVID-19, може сильно підірвати і економічний стан нашої держави. Зайнятість і темпи зростання реального ВВП можуть зменшитися, а сектор бізнесу може зазнати великих втрат. Існують загрози подальшої девальвації української валюти. Протягом 2020 р. економіка України скоротилась на 7,2 %, а з 2021 р. до 2025 р. очікується щорічне зростання на рівні 3-4 %.  Такі дані вказують на необхідність виваженої політики з боку уряду та органів місцевого самоврядування; прийняття ними рішень, що не лише враховують ефект карантину, а й спрямовані на формування інноваційної, конкурентоспроможної та соціально орієнтованої економіки. Подальші дослідження процесів постпандемічного відновлення повинні бути спрямовані на вивчення соціальних та економічних наслідків карантину, шляхів мінімізації негативних ефектів пандемії, пошуку нових механізмів організації суспільних процесів та стабілізації економіки в умовах карантину.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48142343","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКО-ГРУЗИНСЬКІ ВІДНОСИНИ","authors":"Nataliia Romaniuk, Maksym Herasymchuk","doi":"10.29038/2524-2679-2021-02-115-135","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-02-115-135","url":null,"abstract":"Визначено основні причини та особливості розвитку сучасних українсько-грузинських відносин. Охарактеризовано політичний діалог між державами, основними досягненнями якого є незмінність позицій щодо взаємного підтвердження суверенітету та територіальної цілісності України та Грузії, політика невизнання, спільна реалізація основних цілей стратегічного партнерства щодо деокупації української та грузинської території, стійкий демократичний розвиток та економічне зростання двох країн та їх інтеграція до ЄС та НАТО. \u0000Проаналізовано торговельно-економічне співробітництво держав, охарактеризовано динаміку зовнішньоторговельного обороту України з Грузією. Наведено приклади основних видів продукції, які експортувала Україна до Грузії у 2020 р. Визначено, що найважливішими у торгівлі сторін є сировинні, ресурсномісткі та низькотехнологічні товарні групи. Зазначено, що важливим фактором, який суттєво вплинув на економічні зв’язки двох країн, став перерозподіл експортних орієнтирів Грузії на, порівняно, стабільні ринки країн Євросоюзу, які, у порівнянні з пострадянським простором, є більш стійкими і, крім того, ринками з високою купівельною спроможністю. \u0000Розглянуто перспективи України та Грузії щодо вступу в НАТО. Визначено, що Україна і Грузія прагнуть активізувати свій вступ до НАТО, розглядаючи це як пріоритетний напрям зовнішньої політики. Акцентовано увагу на чинниках, які стоять на заваді цього процесу. Визначено, що одним із стратегічних пріоритетів у відносинах між Грузією та Україною є розширення культурно-гуманітарного співробітництва, яке реалізується шляхом вдосконалення двосторонньої законодавчої бази в цій галузі, та розвиток прямих зв’язків між науково-освітніми, культурно-освітніми, культурно-мистецькими організаціями та установами обох країн. \u0000 ","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49344844","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ПОЛЬСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕНШИНИ УКРАЇНИ ВІД ПОЧАТКУ ХХІ СТ. ( НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)","authors":"Vasyl Hulai","doi":"10.29038/2524-2679-2021-03-61-77","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-03-61-77","url":null,"abstract":"Метою  статті є міждисциплінарний аналіз трансформації комунікативних механізмів взаємодії польської національної  меншини  у межах Львівській області від початку ХХІ ст. Теоретико-методологічні основи роботи становлять загальнофілософські, загальнологічні та спеціальнонаукові методи  аналізу простору міжінституційної / міжособистісної взаємодії  поляків Львівщини в межах України та із Республікою Польща. \u0000Джерельну базу пропонованого дослідження становлять електронні версії польськомовних ЗМІ, веб-сайти польських інституцій та загальнодоступні групи у соціальній мережі Фейсбук. Історіографічну основу роботи складає широкий масив публікацій вітчизняних істориків, політологів, філологів, що, однак, не відображає сучасного етапу функціонування польської національної меншини на території Львівщини загалом та особливості використання новітніх інформаційно-комунікативних механізмів взаємодії у власному національно-культурному та релігійному середовищі, ширшому просторі комунікації за місцем постійного проживання  в Україні та із Польщею зокрема. Відповідно до поставленої  мети  на основі  визначеної методологічної бази дослідження та комплексного аналізу джерел та історіографії, вирішено наступні основні дослідницькі завдання та сформульовано висновки й пропозиції. Проаналізовано динаміку чисельності та територіально-поселенську структуру польської національної меншини на території Львівської області. Розкрито  процес становлення та еволюції інституцій артикуляції соціокультурних  та суспільно-політичних інтересів  української Полонії загалом та на прикладі Львівщини особливо. Окремо показано специфіку задоволення освітніх потреб поляків Львівщини у домінуючому україномовному середовищі. Основна увага зосереджена на аналізі механізмів функціонування та контент найпопулярніших польськомовних періодичних видань, веб-сайтів суспільно-політичного й культурно-освітнього спрямування та відповідні групи й сторінки у соціальній мережі  Фейсбук.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48200695","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕКОНОМІЧНА ДИПЛОМАТІЯ УКРАЇНИ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ","authors":"Ivan Roshko, Viktoriia Kukharyk","doi":"10.29038/2524-2679-2021-02-221-232","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-02-221-232","url":null,"abstract":"Розглянуто поняття «економічна дипломатія». Висвітлено класифікацію національних інтересів України. Розкрито положення щодо визначення політичних і економічних цілей економічної дипломатії згідно Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 р. №2411-VI. Проаналізовано напрями вітчизняної економічної дипломатії: підтримка розвитку торговельно-економічного, інвестиційного співробітництва України з іноземними державами на засадах взаємної вигоди; розширення міжнародного співробітництва з метою залучення іноземних інвестицій в національну економіку. Визначено, що в Україні досягнення цілей економічної дипломатії здійснюється за допомогою діяльності таких органів державної влади: Президента України і його адміністрації; Верховної Ради України (провідна роль у сфері економічної дипломатії у Верховній Раді належить Комітету у закордонних справах; Кабінету Міністрів України; відділів з економічних питань у складі закордонних дипломатичних установ. \u0000Наголошено, що Україні доцільно розвинути наявну практику економічних відділів дипломатичних представництв за кордоном за рахунок низки інституційних та організаційних кроків. Досліджено такі моделі організації економічної дипломатії як: держави, у яких провідне місце у економічній дипломатії відіграють міністерства закордонних справ, а саме Бельгія, Греція, Грузія, Данія, Македонія та Україна (принаймні щодо формального розподілу); країни, де досягнення цілей економічної дипломатії делеговані зовнішньополітичному та зовнішньоекономічному відомствам – Австралія, Канада, Велика Британія; функції економічної дипломатії здійснюються діяльністю спеціально створених структур. \u0000Автор підсумував, що Україна як і більшість країн світу використовують різні моделі організації офіційної економічної дипломатії, а саме: концентрації зовнішньоекономічної роботи в Міністерстві зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі; передання функцій такого спеціалізованого міністерства до складу єдиного Міністерства економіки; передачі координуючих функцій та функцій управління торговельно-економічними місіями за кордоном (перетвореними на відділи економічних радників) Міністерству закордонних справ України.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69636218","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}