{"title":"Угруповання турунів лісових екосистем природного заповідника «Горгани»","authors":"Olena Slobodian","doi":"10.29038/2617-4723-2016-337-12-77-83","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-77-83","url":null,"abstract":"У статті представлено дослідження екологічного розподілу турунів у різних типах лісових екосистем заповідника. Визначено видовий склад турунів на дослідних ділянках. Проаналізовано відмінності в складі домінантів, структурі домінування та сезонній динаміці угруповань турунів, що дасть змогу розробити рекомендації для довгострокового збереження турунів у Карпатському регіоні.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"11 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87595565","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Аналіз видового складу автохтонних дендросозофітів, інтродукованих у штучні заповідні парки Українського Полісся","authors":"Natalia Myhailovych","doi":"10.29038/2617-4723-2016-337-12-54-63","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-54-63","url":null,"abstract":"Виконано структурний аналіз видового складу автохтонних дендросозофітів гірських систем України, інтродукованих у штучні заповідні території Українського Полісся. На досліджуваній території росте 17 видів автохтонних неполіських заповідних дендросозофітів. Із відділу голонасінних представлено шість видів рослин, покритонасінних – 11. Мезофанерофіти представлені однаковою кількістю у двох відділах, у відділі голонасіннихмегафанерофіти та хамефіти відсутні, серед покритонасінних вони становлять по одному виду. Лише одна рослина (Cerastium biebersteinii) належить до відділу напівдеревних рослин: тип чагарники й напівчагарники, усі інші – до відділу деревних рослин: тип дерева, тип чагарники, тип чагарнички. Загалом, серед досліджених нами дендросозофітів переважають рослини, розміри яких становлять від 5 до 25 (30) м.Згідно з географічним поділом Землі А. Л. Тахтаджяна досліджувані дендросозофіти походять із Голарктичного царства. Автохтонні неполіські дендросозофіти з відділу голонасінних менш вибагливі до багатства ґрунтових умов, ніж представники з відділу покритонасінних. Натомість види відділу покритонасінних стійкіші до несприятливих умов зволоження.Із дев’яти категорій класифікації раритетності видів рослин Червоного списку міжнародного союзу охорони природи досліджувані дендросозофіти віднесені лише до чотирьох, при цьому переважають види, що близькі до загрозливого стану. У природних корінних фітоценозах досліджувані види рослин найрідше відіграють роль співедифікаторів, найчастіше вони виступають асектаторами. Досліджувані денросозофіти мають важливе господарське значення. Здебільшого це харчові, лікарські та промислові рослини. Усі досліджувані види мають декоративне значення.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"175 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75978556","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Порівняльно-морфологічне дослідження еритроцитів форелі струмкової, лина та сома звичайного","authors":"Yaroslav A. Omelkovets","doi":"10.29038/2617-4723-2016-337-12-64-71","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-64-71","url":null,"abstract":"Досліджено еритроцити лина (Tinca tinca L.), сома звичайного (Silurus glanis L.) та форелі струмкової (Salmo trutta L.). Наведено відмінності щодо розмірів червонокрівців, їх щільності, ядерно-цитоплазматичного співвідношення й умісту гемоглобіну в крові вищеназваних видів.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"39 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79388167","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Екологічна оцінка фіторізноманіття плавневих біотопів степових річок межиріччя Тилігулу-Південного Бугу","authors":"I. Mazur","doi":"10.29038/2617-4723-2016-337-12-47-53","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-47-53","url":null,"abstract":"Проведено екологічну оцінку фіторізноманіття плавневих бітопів степових річок межиріччя Тилігулу-Південного Бугу з використанням аналітично-статистичних методів, а саме інформаційно-статистичних індексів флористичного багатства – індексу різноманіття Шенона (1949) та домінантності фітоугруповань (за індексами Сімпсона (1949) та Бергера-Паркера (1970)). Аналітичний аналіз засвідчив, що найбільше різноманіття біоти характерне для прибережно-водної рослинності плавнів. Флористично «збідненими» є ценози остепнених та засолених луків із нерівномірним розподілом рясності видів відповідних угруповань або високим ступенем домінантності.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"13 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74306546","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Екологічна характеристика Carex bohemica Schreb. (Cyperaceae) в Україні","authors":"Svitlana Serednytska","doi":"10.29038/2617-4723-2016-337-12-42-47","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-42-47","url":null,"abstract":"У статті наведено результати екологічного аналізу Carex bohemica Schreb. (Cyperaceae Juss.) флори України за екологічними шкалами Г. Елленберга та синфітоіндикаційними шкалами Я. П. Дідуха. Установлено, що осока богемська відзначається значною стенотопністю до кліматичних й едафічних факторів середовища існування, яка частково може пояснювати її рідкісність.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"132 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78173458","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Оцінка успішності акліматизації, характеристика біоекологічних особливостей малопоширених плодових та ягідних видів на базі Кременецького ботанічного саду","authors":"O. Vasilyuk, Svetlana Yevsikova","doi":"10.29038/2617-4723-2016-337-12-36-42","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-36-42","url":null,"abstract":"У статті наведено результати аналізу біоекологічної структури дендрофлори. Установлено оцінку результатів успішності акліматизації на прикладі колекції малопоширених плодових і ягідних видів у Кременецькому ботанічному саду за показниками росту, генеративного розвитку та впливу екологічних факторів.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"128 2 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77440385","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Онтогенетична структура ценопопуляцій Polygonum Aviculare L. в умовах Кролевецько-Глухівського геоботанічного району","authors":"I. Zubtsova","doi":"10.29038/2617-4723-2016-337-12-30-36","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-30-36","url":null,"abstract":"У статті наведено онтогенетичну характеристику ценопопуляцій Polygonum aviculare L. на луках Кролевецько-Глухівського геоботанічного району. Розраховано індекс віковості за А. А. Урановим (Δ) та індекс ефективності за Л. В. Животовським (ω). Визначено належність кожної з досліджених ценопопуляцій до певної категорії, згідно з класифікацією Т. О. Работнова (інвазійні, нормальні, регресивні), Л. В. Животовського (молоді, перехідні, зріючі, зрілі, старіючі, старі). Побудовано та проаналізовано онтогенетичні спектри ценопопуляцій P. аviculare в аспекті їх належності до одного з типів: лівобічні, центровані, правобічні. Визначено частку рослин різних онтогенетичних станів у шести популяцій P. аviculare. На основі отриманих результатів зроблено висновки про онтогенетичну структуру ценопопуляцій P. аviculare в умовах досліджуваного району.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"28 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"82347998","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Оцінювання декоративності дендросозоекзотів штучних заповідних парків Українського Полісся","authors":"A. Savoskina","doi":"10.29038/2617-4723-2016-337-12-19-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-19-23","url":null,"abstract":"У статті оцінено ступінь декоративності дендросозоекзотів ex situ штучних заповідних парків Українського Полісся. Для цього використано нову комплексну методику оцінки декоративності, розроблену спеціально для дендросозоекзотів на основі оцінювання їхніх декоративних ознак. У результаті аналізу виявлено, що зі 105 видів дендросозоекзотів 69 (65,7 %) видів мають високу декоративність та дуже високу – три види. Посередньоюдекоративністю відзначаються 23 (21,9 %) види, низькою – 10 (10,0 %) видів.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"28 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77998582","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Ризики культивування субтропічних плодових культур у лісостеповій зоні України","authors":"Volodymyr Кrasovsky, Тaisiya Chernyak","doi":"10.29038/2617-4723-2016-337-12-4-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-4-11","url":null,"abstract":"На прикладі Полтавської обл., природно-кліматичні умови якої є типовими для фізико-географічної зони Лісостепу України, показано, що в окремі роки в зимовий період сукупна дія низьких від’ємних температур повітря та вітру може бути критичною з огляду на морозостійкість інтродукованих видів Asimina triloba (L.) Dunal, Punica granatum L., Zizyphus jujuba Mill., Ficus carica L., Amygdalus communis L., Diospyros virginiana L.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"5 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90793809","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Характеристика вікових дерев Кременецького ботанічного саду за кількісними та якісними ознаками","authors":"A. Lisnichuk, R. Panasenko, Leonid Verykivskyi","doi":"10.29038/2617-4723-2016-337-12-11-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-11-15","url":null,"abstract":"У ландшафтах парку Кременецького ботанічного саду зростає 93 екземпляри дерев 14 видів трьох категорій: потенційно вікові, вікові та багатовікові. Середні показники віку варіюють у межах 114–202 р. із максимальною позначкою 245 р., висоти дерев – від 19 до 34 м, діаметра крони – від 5 до 12 м, діаметра стовбура – від 43, 9 до 98,7 см. Збереглися дерева, висаджені за часівЄзуїтського колегіуму та в періодфункціонування ботанічного саду в складі Вищої Волинської гімназії. За санітарним станом до першої категорії (без ознак ослаблення) віднесено 32 дерева (34,0 %). Високоестетичні якості виявлено в 53 дерев (57, %). Такі дерева мають природоохоронну, наукову, історичну, педагогічну, рекреаційну цінності, тому потребують невідкладних заходівщодо збереження та утримання.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"87 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-01-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79856755","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}