Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki最新文献

{"title":"Екологічна структура флори породних відвалів шахт Нововолинського гірничопромислового району","authors":"O. Muzychenko, Serhii Lishchuk, O. Karaim","doi":"10.29038/2617-4723-2020-390-2-38-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-38-44","url":null,"abstract":"В роботі наведено аналіз екологічної структури флори породних відвалів Нововолинського гірничопромислового району (НГПР). Описано видовий склад флори породних відвалів НГПР. У флорі відвалів домінують представники класу Magnoliopsida. Провідними родинами флори породних відвалів шахт є Asteraceae, Poaceae, Fabaceae та Brassicaceae. Флора вугільних відвалів шахт НГПР бідна на видовий склад, більшість родин мають низький рівень флористичного запасу (1-3 види). У флорі відвалів переважають мезофіти, мезотрофи та індиферентні види рослин за відношенням до сольового складу ґрунту. Характерний склад флори пов’язаний з морфологічними й мікрокліматичними умовами відвалівта біологічними особливостями рослин.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"20 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"72992946","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"EMG ACTIVITY OF UPPER LIMB MUSCLES IN THE CASE OF NERVOUS MUSCULAR TRANSMISSION’S PATHOLOGY IN THE HUMAN","authors":"O. Chekh, Olena Morenko, O. Tytiuk, A. Morenko","doi":"10.29038/2617-4723-2019-388-4-168-178","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-388-4-168-178","url":null,"abstract":"In many cases of a disease or an injury of the upper extremity nerve impulses are impaired. The high level of diagnostic and tactical errors in upper limb's nerve damage often leads to poor treatment outcomes. An important, and sometimes decisive, factor in the choice of treatment is the assessment of the functional state of the nerves and muscles of the affected limb segment. The purpose of this testing is to study the features of the upper limb muscles's EMG activity in normal and in the case of clinical pathology of neuromuscular transmission. \u000024 volunteers between the ages of 17 and 32, both male and female, with the right profile of manual asymmetry took part in the study. While dividing into groups, the presence of the diagnosted pathology of the upper right limb's neuromuscular transmission was taken into account. Accordingly, we created a \"pathological\" (n = 8) and \"healthy\" (n = 16) groups. In both groups, we sequentially recorded the M-response of the abductor pollicis brevis during stimulation of the nerve medianus as well as the M-response of the abductor digiti minimi during stimulation of the nerve ulnaris. The M-response amplitude, residual latency (RL), and excitation propagation rate (EPR) were analyzed. \u0000It has been established that the amplitudes of the M-responce during EMG stimulation of the abductor pollicis brevis and the abductor digiti minimi were lower in pathological group than tin normal. According to our results, RL of examined muscles' M-response increased with distanting away from the stimulation point (muscle's working point). In the case of pathology we observed longer RL of M-responce than in healthy testees. In the case of stimulation of the abductor pollicis brevis EPR was comparely higher on the elbow-shoulder segment and the wrist-shoulder segment in the pathological group, wereas while stimulation of the abductor digiti minimi we established inverse relationship. EPR in all segments, namely the wrist-shoulder and elbow-shoulder, was lower in the pathologic group compared to the norm.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"24 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85074691","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив інформаційного навантаження на динаміку часових параметрів варіативності серцевого ритму у студентів із різним рівнем тривожності","authors":"Karina Gochachko, Tetiana Kachinska, Olha M. Abramchuk, Natalia Kormosh, Maryana Matolinets","doi":"10.29038/2617-4723-2019-388-4-115-124","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-388-4-115-124","url":null,"abstract":"У роботі виявлено вплив інформаційного навантаження на динаміку часових параметрів варіативності серцевого ритму у студентів із різним рівнем тривожності.У дослідженні брали участь 28 студентів чоловічої і жіночої статі віком 18-20 років із різним рівнем особистісної тривожності (високий та середній). Запис варіативності серцевого ритму проводили на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Експеримент проходив у 2 етапи: психологічний; запис ВСР. Досліджували часові показники ВСР. Запис ВСР проводили під час експериментальних ситуацій: стан спокою – контрольна проба (І проба), з інформаційним навантаженням (ІІ проба) та з мотиваційним підкріпленням (ІІІ проба).У студентів із високим рівнем тривожності під час інформаційного навантаження відбувалося зниження показників ВСР – mRR, SDNN, RMSSD, pNN50, Мо, тоді як Аmo, SI – зростали. У студентів, які мали середній рівень тривожності, показники mRR, SDNN, RMSSD, pNN50, Мо, навпаки, зростали, а Amo, SI знижувались. Це свідчить про переважання симпатичної ланки вегетативної нервової системи у досліджуваних обох експериментальних груп з більш вираженими змінами у студентів із високим рівнем тривожності. При цьому присутні великі енергозатрати регуляторних систем організму на підтримання гомеостазу. Зниження параметрів ВСР супроводжується централізацією регуляції ритму серця, що свідчить про зміщення вегетативного гомеостазу в бік переважання активності симпатичної нервової системи. Досліджувані з високою особистісною тривожністю характеризуються явищем компенсованого дистресу, що збільшує ризик захворювань серцево-судинної системи та зменшує рівень адаптації до всебічного потоку інформації.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"25 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77876620","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Характеристика основних біомаркерів ішемічного ураження м’язової тканини","authors":"I. Chorna, O. Motuziuk","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-3-162-172","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-162-172","url":null,"abstract":"Ішемія становить основу патогенетичних механізмів гострих і хронічних захворювань серця й судин. Найвищу смертність спричинено саме ішемічною хворобою серця. Важливу роль у відповіді на ішемічне пошкодження відіграє активація низки кіназ, які встановлюють складні зв’язки між клітинами для досягнення біологічних ефектів. Через каскад реакцій, індукований кіназами, синтезуються та виділяються в кров’яне русло різні фактори білкової природи. Найбільш вивченими є натрійуретичні пептиди, кардіальні тропоніни, кінази, різні фактори росту. Вони використовуються як діагностичні маркери ушкодження міокарда. Найбільш точними маркерами вважаються натрійуретичні пептиди та кардіальні тропоніни. Проте на сьогодні важливе використання комплексу маркерів для більш точної діагностики ішемічного ураження. Концентрація цих білкових факторів зростає вже в перші години пошкодження й залежить від його ступеня. Деякі серед наведених білкових факторів не є специфічними до серцевої тканини та впливають також на скелетну мускулатуру. Систематизація літературних даних дає змогу зрозуміти основні ланки в механізмі дії цих факторів і їх впливу на ішемізовану тканину. Виявлені особливості є актуальними для проведення подальших досліджень щодо впливу білкових факторів на параметри скорочення м’язової тканини.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"43 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78713577","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Показники крові та діяльності серцево-судинної системи в працівників шкідливих професій","authors":"O. Pokotylo, Tetiana F. Poruchynska, O. Stasiuk","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-179-184","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-179-184","url":null,"abstract":"Оцінка загальних показників крові й серцевої діяльності серця є важливою у визначенні стану досліджуваних, у т. ч. працівників шкідливих професій. Мета роботи – вивчити загальні дані крові та серця в працівників шкідливих професій. У досліджені брали участь 43 особи, які проходили обстеження в межах періодичного медичного огляду. Це були працівники восьми різних професій (водій-рятувальник – 17 %, електрогазозварювальник – 10 %, електромонтер – 12 %, кранівник – 15 %, лаборант – 15 %, оператор АЗС – 12 %, оператор котельні – 7 %, слюсар – 12 %). Роботу серця оцінювали за параметрами електрокардіограми. Запис ЕКГ здійснювали, застосовуючи електрокардіограф ECG 300G у відділені функціональної діагностики, визначення загальних показників крові відбувалося за загальними методиками на базі клініко-діагностичної лабораторії Тернопільської міської комунальної лікарні № 2. Аналізували показники загального аналізу крові та характеристики ЕКГ (кут відхилення ЕВС, частоту серцевих скорочень, коливання інтервалу RR й інтервали: RR, PQ, QT, зубець P, комплекс QRS і систолічний показник). Показники загального аналізу крові в більшості досліджуваних перебували в межах норми. Виявили відмінності показників гемоглобіну, еритроцитів, сегментоядерних клітин і моноцитів у працівників різних професій. Порівняння показників ЕКГ засвідчило відмінності між величиною кута ЕВС, який мав значні відхилення від норми в електромонтерів, операторів котелень і слюсарів. Також за межі норми виходили показники тривалості інтервалу RR в електромонтерів, лаборантів й операторів АЗС. Незначні відхилення виявлено в значеннях зубця P і комплексу QRS.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"86 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80897637","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив N-ацетилцистеїну на рухову активність геміпаркінсо-нічних щурів, викликану ін’єкцією агоніста дофамінових рецепторів","authors":"I. Mishchenko, Olena Mankivska, Bohdan Kopyak, Nataliya Pil’kevych, O. Motuziuk","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-173-178","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-173-178","url":null,"abstract":"Мета роботи – виявити профілактичний ефект попередньої ін’єкції N-АЦ на розвиток м’язової втоми в неанестезованої тварини з експериментальним геміпаркінсонізмом під час тривалих циркуляторних рухів, викликаних ін’єкцією апоморфіну (АМ).Дослідження проводили на щурах лінії Вістар-Кіото, у яких викликали однобічне руйнування дофамінергічної (ДА) висхідної системи мозку за допомогою ін’єкції 8 мкг 6-гідроксидофаміну, розчиненого в 4 мкл фізіологічного розчину з додатком 0,1 % аскорбінової кислоти, яка гальмує окислення нейротоксину. Поведінкові реакції тварин на ін’єкцію дофаміноміметика апоморфіну були непрямим тестом на ступінь дегенерації ДА-нейронів середнього мозку. Через сім днів після введення 6-гідроксидофаміну тварин розділили на такі групи: 1 – контрольні тварини, у яких викликали інтенсивні циркуляторні рухи за допомогою ін’єкції апоморфіну (0,5 мг/кг) (n = 6); 2 – щури, яким за годину до ін’єкції АМ вводили 0,5 мл фізіологічного розчину (n = 6); 3 – тварини, яким за годину до ін’єкції АМ вводили розчин N-ацетилцистеїну (150 мг/кг) (n = 6).Порівнюючи поведінкові тести на щурах у трьох групах, можемо припустити, що зменшення числа обертів щурів контрольної групи й тварин із попередньою ін’єкцією фізіологічного розчину відбувалося не через припинення дії апоморфіну, а через розвиток м’язової втоми під час тривалих циркуляторних рухів. Водночас у щурів третьої групи після застосування N-АЦ зниження середньої кількості обертів не спостерігали. Це може вказувати на активацію захисної дії антиоксидантної системи у відповідь на тривалу м’язову активність, а N-АЦ можна розглядати як потужний активатор захисних механізмів, спрямованих на зниження втоми скелетних м’язів.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"13 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80989023","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Гістологічні особливості литкового м’яза щура за умов хронічної алкоголізації та ішемії різної тривалості","authors":"O. Motuziuk, V. Pykaliuk","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-137-147","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-137-147","url":null,"abstract":"Мета роботи – провести аналіз гістологічних змін у литковому м’язі за умов експериментальної ішемії різної тривалості, ускладненої хронічною алкоголізацією. Експеримент реалізовано на щурах інбредної лінії Wistar масою 140–160 г. Виділено такі групи тварин: контрольна, тварини з ішемією (1, 2 та 3 год), алкоголізовані тварини й алкоголізовані тварини з експериментально-індукованою ішемією тривалістю 1, 2, 3 год. Експериментальну ішемію здійснювали через 30 днів після введення останньої дози етилового спирту методом Халілова-Захірходжаєва через перетискування джгутом основних артерій. Гістологічну обробку тканини проводили за загальноприйнятою методикою, фарбувалили за методом Ван-Гізон. Виявлено, що за умов хронічної алкоголізації й ішемії різної тривалості порушуються структура й хід частково атрофованих унаслідок алкогольної міопатії волокон, відбуваються дегенеративні зміни в цілісності сарколеми, у деякої частини волокон зменшується об’єм міофібрил, ендомізій набрякає та починає некротизуватися, міофібрили роз’єднуються. Відзначено появу нейтрофілів поміж міофібрил і дифузні крововиливи, але, попри це, в окремих ділянках зберігається типова поперечна посмугованість. Отримані результати свідчать про негативну синергію міотоксичних впливів етилового спирту та руйнівного впливу судинної ішемії на волокна литкового м’яза щурів.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"23 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87709813","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості екологічної ніші молюска Monacha (Monacha) cartusiana (O. F. Muller, 1774) у техноземі на сіро-зеленій глині (Нікопольський марганцеворудний басейн)","authors":"Darya Kovalenko","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-91-100","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-91-100","url":null,"abstract":"У роботі встановлено особливосто екологічної ніші молюска Monacha (Monacha) cartusiana (O. F. Muller, 1774) у техноземі на сіро-зеленій глині (Нікопольський марганцеворудний басейн) та показано стаціонарність у часі одержаного результату. Дослідження проводили протягом 2012–2014 рр. на ділянці рекультивації Нікопольського марганцеворудного басейну в м. Покров. Як екогеографічні предиктори екологічної ніші молюсків виміряно такі показники, як електропровідність ґрунту, агрегатний склад, твердість ґрунту на глибині до 0,5 м, проективне покриття фізіономічних типів рослинності та фітоіндикаційні оцінки екологічних режимів. Для кількісної характеристики екологічної ніші застосовано ENFA-аналіз. У результаті дослідження встановлено, що маргінальність екологічної ніші M. cartusiana визначають такі екогеографічні предиктори, як уміст агрегатів розміром 1–2 та 2–3 мм (позитивна маргінальність) і > 10 мм (негативна маргінальність), твердість ґрунту на глибинні 0–5, 20–25 та 35–40 см і фізіономічний вигляд рослинного покриву. Цей вид надає перевагу ділянкам із більшим проективним покриттям фізіономічного типу ІІІ та уникає ділянок із переважанням фізіономічного типу V і VI. Надають перевагу ділянкам із підвищеною аерацією ґрунту. Спеціалізацію екологічної ніші M. cartusiana визначають такі екогеографічні предиктори, як уміст агрегатів розміром 0,5–1,0 та > 10 мм, твердість на різних глибинах, електрична провідність ґрунту, кріоклімат і континентальність, проективне покриття фізіономічних типів ІІІ та VI. Установлені особливості екологічної ніші є стаціонарними за період досліджень.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"10 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86591887","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Морфофункциональное состояние нижнечелюстных костей лабо-раторных белых крыс при 1- и 3-месячном воздействии бис-фосфонатов в дозах, вызывающих остеонекротические изменения","authors":"S. Mostovoy, Vasyl Pykaliuk","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-154-161","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-154-161","url":null,"abstract":"Известно, что препараты группы бисфосфонатов могут вызывать тяжелые осложнения – остеонекрозы челюстей. Однако воздействия этих соединений в дозах, вызывающих остеонекротические поражения, на рост и формообразование нижнечелюстных костей остаются малоизученными. Целью работы явилось рассмотрение морфофункционального состояния (составляющих размера и формы) нижнечелюстных костей на фоне приёма бисфосфонатных соединений в дозах, вызывающих остеонекротические поражения. Исследование проводили на 60 белых беспородных крысах, которым вводили исследуемые соединения. Объектом исследования явились нижнечелюстные кости. Производилось сканирование исследуемых объектов, их оцифровка и определение 22 ландмарок. Анализ составляющей формы (геометрическая морфометрия) производился в программах TPSDig и MorphoJ. Цифровые данные, характеризующие линейные размеры, анализировались в программе Statistica 10.0 с использованием одно-, двух- и многофакторного дисперсионных анализов (АNOVA, MANOVA), а также апостериорного критерия Ньюмана-Кеулса. Выявлено, что в ранние сроки воздействия исследуемые бисфосфонатные соединения обладают выраженным остеостимулирующим действием, несмотря на наличие «реакции острой фазы», возникающей в первые две недели использования. В поздние сроки исследования вещества вызывают торможение роста и нарушение процессов формообразования, что обусловлено фармакологическими свойствами исследуемых веществ, блокированием костной резорбции и широким спектром возможных токсических реакций со стороны мочевыделительной, пищеварительной и сердечно-сосудистой систем.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"18 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86736426","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"О патогенных видах мошек (Diptera, Simuliidae) подзоны смешанных лесов Восточной Европы","authors":"Ekaterina Sukhomlin, O. Zinovyeva, V. Kaplich","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-81-90","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-81-90","url":null,"abstract":"Географическое положение подзоны смешанных лесов Восточной Европы, ее рельеф и климат, гидрография способствуют формированию очагов массового размножения и нападения кровососущих мошек. Симулииды являются активными кровососами сельскохозяйственных животных, переносчиками возбудителей различных заболеваний, они снижают продуктивность животных, причиняя значительный экономический ущерб хозяйствам региона. Материалом для написания работы послужили сборы и наблюдения за фауной мошек смешанных лесов Восточной Европы, которые проводились с 2000 по 2018 гг. методами маршрутных сборов и наблюдений сотрудниками Восточноевропейского национального университета имени Леси Украинки, Московской государственной академии ветеринарной медицины и биотехнологии имени К. И. Скрябина, Белорусского государственного технологического университета. В работе анализируются морфобиологические особенности пяти наиболее активных кровососов подзоны смешанных лесов Восточной Европы, вызывающих симулиидотоксикоз крупного рогатого скота. Установлено, что в смешанных лесах обитает 65 видов мошек из 16 родов, в т.ч. экспериментальным путем определены кровососы, вызывающие симулиидотоксикоз крупного рогатого скота. Доказывается, что в регионе исследования среди 25 видов кросососущих мошек заболевание у крупного рогатого скота вызывают Schoenbaueria pusilla Fries, 1824, Boophthora erythrocephala (De Geer, 1776), B. chelevini Ivashchenko (1968), Simulium morsitans Edwards, 1915 и S. promorsitans Rubtsov, 1956. Ведущее место в продуктивности активных кровососов смешанных лесов мошек родов Schonbaueria, Boophthora и Simulium – занимают пойменные биоценозы. Они не только экологически емкие, благодаря сочетанию мест развития преимагинальных фаз, мест укрытия имаго и наличия прокормителей, но и представляют наибольшую угрозу для возникновения эпизоотических очагов симулиидотоксикоза. В целом антропогенное воздействие, в частности сеть мелиоративных каналов как дополнительное место развития личинок, создает благоприятные условия для развития эврибионтных видов, имеющих повышенную потребность в белковом питании – крови.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"36 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78574506","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}