Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki最新文献

{"title":"Large Chicory aphid (Uroleucon cichorii (Koch, 1855): Sterrnorhyncha: Aphididae) – Invasive Alien Aphid Species in the Fauna of Belarus","authors":"D. Zhorov, Nadzeya Lyashchynskaya","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-3-101-108","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-101-108","url":null,"abstract":"Uroleucon cichorii (Insecta: Hemipteroidea: Rhynchota: Sternorrhyncha: Aphididae) is an invasive alien species in the fauna of Belarus. In 1854 the species has been described by C. L. Koch from Germany. For the first time U. cichorii has been noted in Great Britain in 1876, in Estonia – 1894, in Romania – 1896, in Italy – 1900, in Belgium – 1901, in Crimea – 1903, in Latvia – 1924, in Poland –1930, in Netherlands – 1939, in Finland – 1941, in Ukraine – 1945, in France – 1948, in Sweden – 1949, in Norway – 1953, in Denmark – 1954, in Moldavia – 1955, in Austria – 1956, in Czech – 1958, in Hungary – 1959, in Bulgaria – 1960, in European Russia – 1962–1964, in Bosnia and Herzegovina – 1963, in Serbia – 1963, in Lithuania – 1963–1980, in Macedonia – 1964, in Switzerland – 1967, in Spain – 1971, in Sicily –1973, in Corsica – 1973, in Balearic Islands (Mallorca) – 1982, in Belarus – 1986 and Greece – after 1992. It is obvious that this chronological list describes a history of aphidological research rather than spreading of the invider across the European regions. As considered, the species has Mediterranean origin. Outside of Europe the species is known from Near East as well as Central Asia, Korea and North America. As host plants U. cichorii s.str. uses common chicory (Cichorium intibus L.) and related species of Cichorieae (Asteraceae). The species is known as a pest of common chicory (including leaf chicory) and endive. For the first time U. cichorii has been registered in 1986. At present the species is common for C. intibus growing on roadsides and in other ruderal biotopes. During 1986–2018 U. cichorii has been registered in the all regions of the Republic of Belarus. The map of geographic points of registrations is given. It is obvious that the invider’s expansion in the regions of Belarus is finished. The species is holocyclic and monoecious. Feeding on forage plants contributes to the loss of a significant amount of plastic substances, which leads to their dehydration and slow growth, and, as a result, a slight deformation of the stem. U. cichorii does not initiate the deformation of leaf blades and the premature dying off of the inflorescences, and also does not lead to the formation of galls. Perennial data show the appearance of fundatrices from overwintering eggs in the third decade of April – the first decade of May. Further a series of successive parthenogenetic generations and the growth of colonies occur. The winged females are recorded in July–August. The appearance of winged males and normal females occurs in September – the first decade of October. The eggs are deposited in the end of October. The largest peak in the number of U. cichorii registrations occurs in July–August.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"2 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86712868","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Прісноводні голі амеби (Tubulinea, Discosea, Heterolobosea) Закарпатської області та прилеглих територій (Україна)","authors":"M. Patsyuk, O. Uvayeva","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-109-115","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-109-115","url":null,"abstract":"У водоймах Закарпатської області та прилеглих територій знайдено 19 видів голих амеб, які за сучасною системою належать до 3-х класів, 8 родин та 12 родів. Це такі види: D. mycophaga, S. stagnicola, Saccamoeba sp. (2), Rhizamoeba sp. (1), Rhizamoeba sp. (2), K. stella, Vexillifera sp., V. lata, Vannella sp., Cochliopodium sp. (1), M. cantabrigiensis, M. vespertilioides, Mayorella sp. (1), T. striata, T. terricola, S. stenopodia, Acanthamoeba sp. (1), Vahlkampfia sp. (1), Vahlkampfia sp. (2). Знайдені нами види належать до 11 морфотипів: моноподіального, язикоподібного, стріатного, ругозного, лінзоподібного, віялоподібного, майорельного, дактилоподіального, акантоподіального, розгалуженого, еруптивного. На поширення голих амеб та їх морфотипів у водоймах Закарпатської області впливають гідрофізичні й гідрохімічні чинники середовища (температура, активна реакція водного середовища, концентрація розчиненого у воді кисню та концентрація розчинених у воді органічних речовин).","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"33 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"76628121","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив «акутравматичного зубця» аудіограми на нейромережі головного мозку ветеранів ООС із черепно-мозковою травмою під час тестування зорової оперативної пам’яті","authors":"Olena Zmazhenko, N. Filimonova, Mykola Makarchuk, I. Zyma, Oleh Horbunov, V. Kalnysh","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-116-122","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-116-122","url":null,"abstract":"У контрольній групі при рівні складності до п’яти фігур виявлено вентральну систему візуальної оперативної пам’яті, а за підвищення складності завдання – активацію процесів top-down контролю. У групі без «акутравматичного зубця» виявлено лише вентральну систему зорової оперативної пам’яті, а в групі з «акутравматичним зубцем» – хаотичну активацію на різних рівнях складності різноманітних зон, у результаті чого не була створена адекватна система зорової оперативної пам’яті. Підвищення порогів слухової чутливості на 4/6 кГц і формування «акутравматичного зубця» аудіограми можна вважати специфічним маркером більш глибоких уражень структур головного мозку при ЧМТ та акутравмі.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"35 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"81309148","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Віддалені наслідки пасивного куріння батьків на морфофункціональний стан тимуса в їхніх нащадків","authors":"V. Tkachenko, Tetiana Komisova","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-148-153","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-148-153","url":null,"abstract":"У дослідженні показано, що зміни в морфофункціональному стані тимуса в нащадків-щурів, виношених в умовах батьківського тютюнокуріння, проявляються залежно від обкурювання лише батька або батька й матері, а також від терміну зробленого надрізу шкіри. Мета дослідження – вивчити морфофункціональний стан тимуса нащадків, виношених в умовах батьківського куріння, яким нанесено механічну рану. Тварини підлягали інтоксикації тютюновим димом від цигарок «Ватра» без фільтру з умістом 0,8 мг нікотину та 15 мг смоли. Двомісячних нащадків із механічною раною на зовнішній поверхні правої задньої кінцівки, батьки яких підлягали пасивному курінню, виводили з експерименту через 24 і 48 год після зробленого надрізу. Виявлено збільшення абсолютної маси тимуса на 54 % (р0,01) у щуренят групи ВБ24, де обкурювався лише самець-«батько», а в нащадків групи ВМБ24, де обкурювалися самець-«батько» й самиця-«мати» – на 52 % (р0,01). Відносна маса тимуса в нащадків цих груп збільшується на 15 % (р≤0,01). Установлено збільшення площі ядер епітеліоцитів тимуса на 14 % (р≤0,01) у нащадків групи ВМБ24. Показано, що в мозковій речовині тимуса нащадків групи ВБ48 спостерігаємо проліферацію епітеліальних клітин. Мозкова речовина тимуса нащадків групи ВМБ48 характеризувалася зменшенням епітеліальних клітин та ознаками апоптозу. Виявлені зміни є специфічними проявами стресорної відповіді на загоєння ран у нащадків, батьки яких підлягали хронічному обкурюванню.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"6 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87347187","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Морфологічні особливості та показники кислотного гемолізу еритроцитів алкоголізованих щурів за дії таурину","authors":"Tetiana Korol, Mariya Vyvirka","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-123-130","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-123-130","url":null,"abstract":"Споживання людиною тауриновмісних енергетичних напоїв разом з алкоголем призводить до важких функціональних розладів в організмі та навіть смерті. Зручним об’єктом для з’ясування впливу хімічних речовин на клітинні мембрани є еритроцити, а критерієм для оцінки стану клітинних мембран за дії різних чинників – показники гемолізу еритроцитів. Дослідження параметрів гемолізу проводили на суспензії еритроцитів білих щурів-самців через 2 години після одноразового внутрішньошлункового введення тваринам 40 % етанолу або води в контролі (4 г на 1 кг маси тіла). Суспензію клітин інкубували впродовж 30 хв за температури 37°С у безтауриновому та тауриновмісному (0,45 мМ) середовищах. З’ясували, що інтенсивність гемолізу еритроцитів залежить від впливу етанолу й наявності таурину в середовищі інкубування. Спостерігали збільшення часу гемолізу 50 % еритроцитів щурів контрольної та дослідної груп у 1,20 (р<0,01, n=4) і 1,38 (р<0,01, n=4) раза відповідно внаслідок їх інкубування в тауриновмісному середовищі. Проте за дії таурину час повного гемолізу еритроцитів алкоголізованих щурів у 1,27 раза (р<0,05, n=4) був меншим, ніж час гемолізу еритроцитів контрольної групи тварин. Розподіл еритроцитів на групи за стійкістю до HCl засвідчив, що в крові алкоголізованих щурів було найбільше низькостійких і найменше середньостійких еритроцитів. Найбільший відсоток еритроцитів із підвищеною стійкістю до HCl ми спостерігали внаслідок дії таурину на еритроцити інтактних щурів, проте взагалі не виявили їх за впливу таурину на еритроцити алкоголізованих тварин. Також ми спостерігали агрегацію еритроцитів алкоголізованих щурів (без впливу таурину й після їх модифікації таурином) на мікрофотографіях клітин, одержаних за допомогою методів світлової та електронної мікроскопії.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"38 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74642734","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Дія L-глутамінової кислоти та піридоксину на імунологічні й гематологічні показники за дії епінефрин-індукованого стресу в щурів","authors":"N. Salyha","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-3-131-136","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-131-136","url":null,"abstract":"Відомо, що глутамінова кислота (L-Glu) є найпоширенішою й універсальною амінокислотою в організмі. Майже в кожній клітині L-Glu може бути використана як субстрат для синтезу нуклеотидів, NADPH, антиоксидантів та багатьох інших біосинтетичних шляхів, що беруть участь у підтримці клітинної цілісності. Цитопротекторні й антиоксидантні властивості L-Glu можуть бути надзвичайно важливими в умовах окисного стресу. Пошук речовин, які б сприяли більш швидкій адаптації організму в умовах оксидаційного стресу, є особливо актуальним. Мета роботи – дослідити дію L-Glu як окремо, так і в поєднанні з піридоксином (L-Glu+Pyr) за дії епінефриніндукованого стресу в щурів. У наших дослідженнях для пом’якшення дії оксидаційного стресу ми досліджували вплив вищезгаданих речовин на показники Т- і В-клітинного імунітету, загальну кількість еритроцитів і лейкоцитів та фагоцитарну активність нейтрофілів.У результаті дослідження встановлено, що після застосування епінефрину та додаткового введення L-Glu і L-Glu+Pyr змінюється рецепторний апарат Т-лімфоцитів. Виявлено, що внутрішньоочеревинне введення епінефрину першій дослідній групі тварин, що зазнавала дії стресу, без додаткового застосування L-Glu й L-Glu+Pyr зумовило підвищення індексу співвідношення Т-хелперів до цитотоксичних Т-лімфоцитів, відносний уміст яких був вірогідно вищим (р0,05) відносно контролю. Відзначено зниження кількості загальних Т-лімфоцитів і з нульовою (0) та середньою (6–10) щільністю рецепторів (р<0,05), кількості Т-супресорів (р0,05) у тварин першої дослідної групи, порівняно з контрольною групою тварин. Додаткове введення L-Glu і L-Glu+Pyr впливало на Т-клітинну ланку імунітету, а саме на кількість Т-загальних лімфоцитів за допомогою підвищення захисних сил організму, про що може свідчити відсутність змін, порівняно з контролем.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"21 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86159926","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Матеріали до вивчення видового складу галоутворювальних комах Ківерцівського НПП","authors":"S. Klymenko","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-65-71","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-65-71","url":null,"abstract":"Галоутворювальні комахи розвиваються в тканинах рослин, індукуючи на них патологічні утвори – гали. Представники різних груп галоутворювачів є численною й функціонально значущою компонентою ентомофауни національних парків. У роботі наведено дані щодо поширення, чисельності, біології та екології восьми видів галоутворювальних комах, виявлених на території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» під час попередніх досліджень, проведених у 2018 р. Дослідження здійснювали як у лісових (переважно дубових) насадженнях, так і на відкритих ділянках парку (лісових галявинах, вирубках, берегах річок, схилах пагорбів). Матеріал отримували методом польового збору галів і суцвіть. Під час виведення імаго із суцвіть Centaurea spp. використовували резервуари окремо для кожного суцвіття, що дало змогу достовірно встановити приналежність до певного виду. Відзначено, що п’ять видів належать до ряду Hymenoptera (чотири види горіхотворок й один – пильщика); три види належать до ряду Diptera (два – мух-осетниць та один – галиці). Установлено чіткий розподіл виявлених видів за ярусами кормових рослин. Так, три види галоутворювачів (Andricus foecundatrix (Hartig, 1840), Cynips quercusfolii Linnaeus, 1758, Neuroterus numismalis (Geoffroy, 1785) населяють деревний ярус; два (Euura amerinae (Linnaeus, 1758), Lasioptera rubi (Schrank, 1803)) пов’язані з чагарниками; три (Urophora cardui, U. quadrifasciata, Aulacidea hieracii (Linnaeus, 1758)) паразитують на трав’янистій рослинності. За трофічною спеціалізацією всі види є олігофагами. Виявлено, що серед досліджуваних видів галоутворювачів є такі, що розвиваються на бур’янах, пригнічуючи їх розвиток (Urophora cardui (Linnaeus, 1758), Urophora guadrifasciata (Meigen, 1826)), а є види, які уражують господарсько важливі види рослин (A. foecundatrix, C. quercusfolii, N. numismalis, Lasioptera rubi (Schrank, 1803)). Галоутворювальні двокрилі, як і галоутворювальні перетинчастокрилі займають важливе місце в комплексі фітофагів у зв’язку з високою специфічністю, що унеможливлює перехід представників цих груп на інші види рослин.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"50 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85493236","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Сучасний стан популяції західного кукурудзяного жука Diabrotica virgifera virgifera (Coleoptera: Chrysomelidae) на території Волинської області","authors":"Katerina Sukhomlin, Vitaliy Koshirets, M. Zinchenko, O. Zinchenko, Yu. Biletskyi","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-3-72-80","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-72-80","url":null,"abstract":"Diabrotica virgifera virgifera – шкідник кукурудзи віднесений до карантинних об’єктів у Європі. Тому стан популяції західного кукурудзяного жука потребує постійного моніторингу й контролю чисельності та поширення. Проаналізовано результати проведених обстежень чисельності й поширення у 2017–2018 рр. на території Волинської області за даними ДУ «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія». Моніторинг проводили методом маршрутних обстежень і за допомогою синтетичних статевих феромонів у посівах кукурудзи. Осередки захворювання виявляли завдяки наземно-візуальному обстеженню посадок кукурудзи, зокрема огляду кореневої системи та листкової поверхні ослаблених рослин кукурудзи. Для аналізу фітосанітарного ризику західного кукурудзяного жука здійснено розрахунок середньозважених показників вірогідності проникнення, акліматизації, потенційної економічної шкодочинності, вірогідність інтродукції та потенційних утрат. У Волинській області цей карантинний організм уперше простежено у 2017 р. Із того часу він збільшує площі ураження. Осередки шкідника зареєстровано в 10 районах, 11 населених пунктах на площі 406,238 га. З’ясовано, що найбільші площі зараження (50–80 га) відзначено в Луцькому, Іваничівському, Ратнівському й Ковельському районах. Не зареєстровано осередків у Шацькому, Любомльському, Камінь-Каширському, Маневицькому, Ківерцівському, Рожищенському районах. Найвищий рівень ураження – у Луцькому районі. Проведений кількісний аналіз можливості акліматизації й поширення західного кукурудзяного жука показав, що шкідник належить до карантинних організмів і потребує застосування всіх фітосанітарних заходів щодо стримування й обмеження його поширення територією Волинської області. Установлено, що в межах області кліматичні умови та достатня кормова база сприйнятливі для розвитку D. virgifera virgifera, тому шкідник буде не лише виживати, а й збільшувати чисельність. Відсутність природних бар’єрів, які б обмежували поширення, сприяє розширенню ареалу.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"94 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"76063019","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Фітосанітарний стан зелених насаджень у міському озелененні Луцька","authors":"Mariia Shepeliuk, Yuliia Rybak","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-3-52-58","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-52-58","url":null,"abstract":"Визначено фітосанітарний стан зелених насаджень, які формують дендрофлору міста. У результаті інвентаризації зафіксовано, що 80,0 % дерев та кущів характеризуються ростом, котрий загалом відповідає нормі, і мають близько 20–25 % нежиттєздатної поверхні. Дерева з ослабленим ростом становлять 13,1 % від загальної кількості рослин. В озелененні міста найменша кількість (0,8 %) мертвих та повністю всохлих дерев, а 2,5 % – із пригніченим ростом, приріст поточного року яких практично відсутній. Дерева без пригніченого росту з повноцінною листовою поверхнею становлять лише 3,6 %. Досліджено поширення основних фітопатогенних організмів та грибкових захворювань.Значну увагу приділено хворобам листків, серед яких найбільш притаманні для деревних видів міста Луцька такі, як борошниста роса, крайовий некроз, бура плямистість, чорна плямистість листків клена, іржа груші, чернь листків. Із дереворуйнівних грибів виявлено значне поширення трутовиків – справжнього, несправжнього, лускатого та сірчано-жовтого.Наведено характеристику динаміки поширення Cameraria ohridella Deschka & Dimic та Viscum album L., ураховуючи дані попередніх років.Відповідно до результатів дослідження найбільш поширених ентомошкідників, виокремлено ушкодження Pulvinaria betulae L., Aphis pomi Deg., Myzus cerasi F., Disaphis reaumuri Mordv., Drepanosiphum platanoidis Schrank, Eucalipterus tiliae L.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"38 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"76930138","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Розмірні ознаки ценопопуляцій Polygonum aviculare L. в умовах заплавних лук Кролевецько-Глухівського геоботанічного району","authors":"I. Zubtsova","doi":"10.29038/2617-4723-2019-387-45-51","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-45-51","url":null,"abstract":"Представлено результати вивчення розмірних ознак ценопопуляцій Polygonum aviculare L., сформованих у різних місцезростаннях заплавних лук Кролевецько-Глухівського геоботанічного району. Досліджено сім ценопопуляцій Polygonum aviculare, які входять до складу монодомінантних угруповань, провідну роль у формуванні яких відіграє Polygonum aviculare із проективним покриттям у межах 90–95 %. Досліджувані місцезростання суттєво відрізнялися між собою за ступенем та характером антропогенного впливу: для трьох із них характерні рекреаційні навантаження, для чотирьох інших – пасквальні. У процесі роботи використано морфметричний аналіз і комплекс методів статистично-математичного опрацювання даних. Показано, що реалізація морфологічної мінливості (варіювання значень морфопараметрів рослин у межах однієї популяції) та морфологічної пластичності (зміна середніх значень морфопараметрів при «переході» від популяції до популяції) є невід’ємною складовою комплексу процесів і перетворень, які забезпечують існування ценопопуляцій Polygonum aviculare на теренах досліджуваного регіону. За результатами морфометричного аналізу визначено характерні розмірні ознаки рослин Polygonum aviculare у кожному з місцезростань та ідентифікаційні особливості їхніх модельних особин. Показано, що зміни в розмірі рослин й у їх архітектоніці, що проявляються на тлі антропопресії, мають наслідком суттєві зміни не лише кількісних, але і якісних показників лікарської сировини. Пасквальні навантаження, порівняно з рекреаційними, виявилися більш потужним чинником трансформації морфопараметрів рослин Polygonum aviculare. За результатами проведених досліджень виявлено ценопопуляції, які можуть розглядатися як потенційні осередки регламентованої заготівлі лікарської сировини.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"71 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78088445","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}