{"title":"Аналіз видового складу автохтонних дендросозофітів, інтродукованих у штучні заповідні парки Українського Полісся","authors":"Natalia Myhailovych","doi":"10.29038/2617-4723-2016-337-12-54-63","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Виконано структурний аналіз видового складу автохтонних дендросозофітів гірських систем України, інтродукованих у штучні заповідні території Українського Полісся. На досліджуваній території росте 17 видів автохтонних неполіських заповідних дендросозофітів. Із відділу голонасінних представлено шість видів рослин, покритонасінних – 11. Мезофанерофіти представлені однаковою кількістю у двох відділах, у відділі голонасіннихмегафанерофіти та хамефіти відсутні, серед покритонасінних вони становлять по одному виду. Лише одна рослина (Cerastium biebersteinii) належить до відділу напівдеревних рослин: тип чагарники й напівчагарники, усі інші – до відділу деревних рослин: тип дерева, тип чагарники, тип чагарнички. Загалом, серед досліджених нами дендросозофітів переважають рослини, розміри яких становлять від 5 до 25 (30) м.Згідно з географічним поділом Землі А. Л. Тахтаджяна досліджувані дендросозофіти походять із Голарктичного царства. Автохтонні неполіські дендросозофіти з відділу голонасінних менш вибагливі до багатства ґрунтових умов, ніж представники з відділу покритонасінних. Натомість види відділу покритонасінних стійкіші до несприятливих умов зволоження.Із дев’яти категорій класифікації раритетності видів рослин Червоного списку міжнародного союзу охорони природи досліджувані дендросозофіти віднесені лише до чотирьох, при цьому переважають види, що близькі до загрозливого стану. У природних корінних фітоценозах досліджувані види рослин найрідше відіграють роль співедифікаторів, найчастіше вони виступають асектаторами. Досліджувані денросозофіти мають важливе господарське значення. Здебільшого це харчові, лікарські та промислові рослини. Усі досліджувані види мають декоративне значення.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"175 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2019-01-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"2","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-54-63","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 2
Abstract
Виконано структурний аналіз видового складу автохтонних дендросозофітів гірських систем України, інтродукованих у штучні заповідні території Українського Полісся. На досліджуваній території росте 17 видів автохтонних неполіських заповідних дендросозофітів. Із відділу голонасінних представлено шість видів рослин, покритонасінних – 11. Мезофанерофіти представлені однаковою кількістю у двох відділах, у відділі голонасіннихмегафанерофіти та хамефіти відсутні, серед покритонасінних вони становлять по одному виду. Лише одна рослина (Cerastium biebersteinii) належить до відділу напівдеревних рослин: тип чагарники й напівчагарники, усі інші – до відділу деревних рослин: тип дерева, тип чагарники, тип чагарнички. Загалом, серед досліджених нами дендросозофітів переважають рослини, розміри яких становлять від 5 до 25 (30) м.Згідно з географічним поділом Землі А. Л. Тахтаджяна досліджувані дендросозофіти походять із Голарктичного царства. Автохтонні неполіські дендросозофіти з відділу голонасінних менш вибагливі до багатства ґрунтових умов, ніж представники з відділу покритонасінних. Натомість види відділу покритонасінних стійкіші до несприятливих умов зволоження.Із дев’яти категорій класифікації раритетності видів рослин Червоного списку міжнародного союзу охорони природи досліджувані дендросозофіти віднесені лише до чотирьох, при цьому переважають види, що близькі до загрозливого стану. У природних корінних фітоценозах досліджувані види рослин найрідше відіграють роль співедифікаторів, найчастіше вони виступають асектаторами. Досліджувані денросозофіти мають важливе господарське значення. Здебільшого це харчові, лікарські та промислові рослини. Усі досліджувані види мають декоративне значення.