Sotsiologichni studiyi最新文献

{"title":"Status Characteristics and Peculiarities of Accommodation of Ukrainian War Refugees in Germany (Konstanz)","authors":"M. Sydorov, Yeliena Kovalska","doi":"10.29038/2306-3971-2022-02-20-32","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2306-3971-2022-02-20-32","url":null,"abstract":"The crisis of forced migrants from Ukraine due to the war became one of the biggest in Europe in the 20th–21st centuries. A large increase in the number of refugees due to the war in Ukraine occurred after the start of the active phase of hostilities on February 24, 2022. Germany remains one of the countries that received the largest number of forced migrants from Ukraine. It is relevant to study the living conditions, employment, lifestyle, leisure time, well-being and future plans of forced migrants from Ukraine in Germany (using the example of the city of Konstanz). We conducted an exploratory web survey: respondents were interviewed using a formalized questionnaire with a series of open-ended questions implemented on the LimeSurvey online platform. Based on the results of the analysis, the main problems faced by Ukrainian refugees in the city of Konstanz were identified: living conditions and the lack of places in kindergartens. Both problems are characteristic of this city for many years before the war in Ukraine. Among the main features that distinguish forced migrants from Ukraine in connection with the war is a large share of highly qualified persons and persons with completed higher education. Plans for further stay in Germany or return to Ukraine deserve special attention – almost half of the respondents said that they plan to stay in Germany forever, and almost all the rest - to return to Ukraine as soon as it becomes possible. This information also brings new challenges for the country's migration policy and needs further discussion. \u0000In addition, a high sensitivity to questions about the property and financial status in Ukraine before the start of the Russian attack in 2022 was revealed.","PeriodicalId":33169,"journal":{"name":"Sotsiologichni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46948056","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Соціально-філософський вимір учення Григорія Сковороди про щастя","authors":"Nataliia Yukhymenko","doi":"10.29038/2306-3971-2022-02-14-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2306-3971-2022-02-14-19","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз учення Григорія Сковороди про щастя. Розкрито розуміння філософом феномену людини та її місця у Всесвіті. Зосереджено увагу на тому, що вся філософія Григорія Сковороди має ціль – навчити розпізнати в собі людину, ідентифіку­вати її й бути нею. Також визначено, що Григорій Сковорода саме людині у Всесвіті відводив основну роль завдяки здатності до самопізнання. Окреслено, що в Григорія Сковороди погляд на щастя ідеалістичний, християнський, який ґрунтується на таких складниках, як само­пізнання, сродність праці, легкість (що виводиться з необхідності), чистота внутрішнього світу людини, дружба. Адже вміння людини бути щасливою спрацює й на суспільне благо. Головне – визначити своє місце у Всесвіті. Дослідження вчення Григорія Сковороди про щастя здійснено в соціально-філософському вимірі сучасного суспільства.","PeriodicalId":33169,"journal":{"name":"Sotsiologichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41313751","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"The Value Dimension of Public Opinion in Ukraine During the Full Scale War and Its Role for Post-War Reconstruction","authors":"S. Dembitskyi, Roman Kyrychenko, S. Salnikova, M. Sydorov","doi":"10.29038/2306-3971-2022-02-42-56","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2306-3971-2022-02-42-56","url":null,"abstract":"The article is devoted to the relevance of the social values of liberal-democratic societies during the war, their structural features, and their role in the post-war reconstruction of Ukraine. The corresponding values include safety, diversity, selectivity, normativity, freedom, equality, order, stability, development, independence, and strength. \u0000The empirical part of the study is based on the results of an online survey conducted in July 2022. The sample size is 2,350 respondents (women – 51,3 %, men – 48,7 %, average age – 37,3 years). The structure of the sample repeats the structure of the urban population of Ukraine aged 18 to 55 at the beginning of the war in settlements with 50 thousand inhabitants or more for all regions, except the following groups:              1) population on the territories of Donetsk and Luhansk regions temporarily occupied at the beginning of the war, as well as AR Crimea; 2) population on other territories of Luhansk region; 3) population on the territories of Kherson region. \u0000The ranking of societal values (Condorcet method) was established: safety (80,5 %), strength (63,8 %), order (61,3 %), normativity (58,9 %), equality (53,6 %), liberty (48,4 %), stability (44,0 %), independence  (37,4 %), development (35,6 %), diversity (34,1 %), selectivity (32.3 %). \u0000Two clusters are identified in the structure of societal values. The first includes order, safety, diversity, selectivity, normativity, liberty, and equality. In general, this value cluster emphasizes the need for internal balance, which is a fundamental guarantee of national resilience during a large-scale war, as it preserves the ability of society to generate additional resources needed by the state. The second value cluster includes strength, development, independence, and stability. This substructure is related to that part of national resilience responsible for responding to external crises and challenges. \u0000Forecasts were made regarding the priority relevance of almost all societal values in the period of post-war reconstruction: 1) safety due to the damage caused by the war to the population and territories of Ukraine; 2) strength due to the successes of Ukraine in the defense and diplomatic spheres; 3) order due to the inadmissibility of cleavage narratives in society; 4) normativity due to the request for implementation of the rule of law; 5) equality due to the need for support of broad sections of the population from the state; 6) liberty due to the need of gradual easing of restrictions that arose due to the war; 7) stability due to the constant demand for it in peacetime; 8) development due to its fundamental importance for the national subjectivity of Ukraine;              9) diversity due to modern landmarks of civilizational development;      10) selectivity due to the need for effective management decisions.","PeriodicalId":33169,"journal":{"name":"Sotsiologichni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47290588","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Solo Living outside Home: Case of Ukrainian Migrants","authors":"D. Yashkina","doi":"10.29038/2306-3971-2022-02-33-41","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2306-3971-2022-02-33-41","url":null,"abstract":"The article considers such a category of migrants as solo refugees. The author substantiates the need to study this category of refugees from the economic, political, and psychological points of view. Solo migrants face several specific challenges. So, the purpose of this article is to characterize and describe the life strategies used by refugees who find themselves abroad in the status of solo refugees. The study is a pilot study and was conducted using the method of semi-structured interviews. The interviews were divided into main thematic blocks that consider the history of the decision to leave the country; the process of adaptation in a new country and the main difficulties; the process of organizing work; daily and communicative aspects of life, as well as emotional self-awareness; vision of life prospects. Two main categories of solo refugees were distinguished: those who have decided to stay in host countries for a long time and those who are in a «suspended» state. Features of each of these two strategies have been outlined. The possibilities for further research of this category of refugees were also outlined.","PeriodicalId":33169,"journal":{"name":"Sotsiologichni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43894673","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Проблема закритості інститутів публічної влади в цифровому суспільстві: порівняльний аналіз країн пострадянського простору","authors":"O. Klymenko","doi":"10.29038/2306-3971-2022-01-41-48","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2306-3971-2022-01-41-48","url":null,"abstract":"Метою статті є вивчення особливостей функціювання сучасних політичних систем пострадянського простору на прикладі Росії та України, за допомогою аналізу таких елементів, як відкритість, закритість інститутів публічної влади та рівень довіри до влади з боку громадян. У статті аналізується проблема існування сучасного політичного суспільства Росії та України через прояв таких тенденцій як закритість публічної влади, розвиток корупції, зниження рівня довіри влади. Автором зроблено спробу співвіднести категорії «диктатури» як форми реалізації політичної влади та «демократії», як народовладдя. \u0000Також було описано один із характерних проявів, що підтверджує відсутність реальної демократії – прогресуючий розрив у суспільстві між владою та громадянами, причини якого були визначені як багатопланові та комплексні (економічного, історичного, соціального, ідеологічного контексту), але вони дозволяють інститутам влади абстрагуватися від джерела своїх владних повноважень – народу. Серед багатьох ознак, які характеризують органи влади демократичної системи, на думку автора, однією з найважливіших є відкритість їхньої роботи, передумови якої були детально проаналізовані та висвітлені у статті. Це набуває особливої актуальності для органів представницької влади.","PeriodicalId":33169,"journal":{"name":"Sotsiologichni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42224617","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Типологія задач машинного аналізу текстів у сучасній соціології","authors":"Roman Kyrychenko","doi":"10.29038/2306-3971-2021-02-41-48","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2306-3971-2021-02-41-48","url":null,"abstract":"У статті розглянуто можливості використання сучасних методів обробки текстів для соціологічного аналізу. Основну увагу приділено трьом завданням, які наразі можна вирішити засобами обчислювального ана­лізу текстів: аналіз змістовної близькості, моделювання тем та сенти­мент-аналіз (аналіз тональностей). В останні роки методи обробки природної мови настільки прогресували, що це дає змогу соціологам автоматично фіксувати семантику текстів, порівнювати її в часі, групувати на підставі схожості. Також це уможливлює масштабування аналізу вели­ких масивів документів, що відкриває нову сторінку в розвитку контент-аналізу, за якої ми наближаємося до відмови від ручного кодування документів, а дослідники зможуть сконцентруватися на аналізі. Ми продемонстрували ці можливості на прикладі аналізу новин із ресурсу «Українська правда» за 2001–2020 рр. Методи, застосовані в статті, дали нам змогу повністю автоматизовано виявити, які семантичні зрушення щодо слів, пов’язаних із діяльністю правоохоронних органів, відбувалися під дією соціальних факторів протягом останніх двадцяти років. Також ми згрупували новини за основними темами повідомлень про поліцію в матеріалах видання й проаналізували, чи змінювалося ставлення до неї протягом його існування.","PeriodicalId":33169,"journal":{"name":"Sotsiologichni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44983388","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Group Nominations as an Instrument of Electoral Struggle: Ukrainian Discourse of 2019 Parliamentary Elections","authors":"Dmytro Boyko, R. Zaporozhchenko, A. Lytovchenko, O. Nekhaienko, D. Yashkina","doi":"10.29038/2306-3971-2021-02-41-52","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2306-3971-2021-02-41-52","url":null,"abstract":"The authors work within the framework of political sociology using interdisciplinary methodology. The article presents the results of a sociological analysis of the functions of group nominations in the electoral struggle in divided societies. The empirical basis of the article is the author's study of the electoral discourse based on the material of the parliamentary elections in Ukraine in 2019, carried out within the framework of the ARDU international research project, as well as a mass poll conducted within the framework of the same project. The authors investigate the electoral struggle as a factor and s reflection of macrosocial processes, relying on a combined theoretical and metho­dological foundation: the sociology of cleavages, social constructivism, and critical discourse analysis. The results of the analysis of the pre-election discourse and a mass survey of the adult population of Ukraine show the relationship between discursive group nominations and objective social cleavages. The division of society into conflict groups is used as a discursive tool for segmentation of the electoral audience, as well as for the consolidation and deepening of existing social divisions. Authors conclude that there is the interrelation between discursive group nominations and objective social cleavages. Group nominations (re) produce a macrosocial split of a complex, regional and ideological nature, which receives a technological dimension in the electoral discourse.","PeriodicalId":33169,"journal":{"name":"Sotsiologichni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44442377","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Instruments and Perspectives of Coping with Pandemic COVID-19 in the Assessments of Medical Workers of the Kharkiv Region","authors":"A. Lytovchenko, Dmytro Boyko, Maryna Baieva, Halyna Ostapenko","doi":"10.29038/2306-3971-2021-02-79-86","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2306-3971-2021-02-79-86","url":null,"abstract":"Groups with special qualities in the eyes of the public can help to overcome barriers to vaccination and other anti-pandemic measures. Such groups can be opinion leaders to advance the pandemic response. One of these groups is specialized doctors. A research question: how ready are they today to act as a group opinion leader in promoting vaccinations and other responses to the pandemic? We present original data that allow us to draw the local (national) characteristics of attitudes towards measures to coping the pandemic of medical workers in Ukraine, and about their potential as an agent for informational promotion of vaccination. We used a questionnaire survey of medical workers (797 medical workers were interviewed in March-September 2021) in the Kharkiv region to collect empirical material. We focused on their assessment of the readiness to vaccinate their environment – as an indirect indicator of assessing the prospects for mass vaccination and their own ability to act as agents of promoting mass vaccination. According to the results of the survey, the social group potential of medical workers in promoting vaccination is relatively high. About half of doctors with higher education, who are included in the pandemic topics of the information space and are confident in the need for mass vaccination, can be the agent core of the information promotion of anti-pandemic tools, particularly vaccination.","PeriodicalId":33169,"journal":{"name":"Sotsiologichni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42053088","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Проблематика соціально-філософського складника вищої освіти: український аспект","authors":"Yuliia Yemelianova","doi":"10.29038/2306-3971-2021-02-14-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2306-3971-2021-02-14-20","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз ролі філософії й соціології як двох головних векторів формування світогляду сучасної людини в європейській культурі і їх сьогоднішнього стану в програмах підготовки студентів закладів вищої освіти в Україні. Скорочення часу вивчення основ філо­софії та соціології, відмова де­яких негуманітарних факультетів від цих курсів у навчальних планах під­готовки студентів оцінено як не лише помітну тенденцію в українській освіті. Зміст цього процесу розглянуто в контексті функціо­нування й розвитку україн­ського суспільства та Української держави: освіта є фундаментальним соціальним інститутом і повинна забезпечити індивіда фундаментальними орієнтирами в просторі й часі, у межах етнічної та національної культури, індивідуальної й громадянської етики, політичних духовних та інших цінностей. Курс на забезпечення індивіда лише професійними компетенціями з позиції філософії й соціології вида­ється хибним, безперспективним. Такий курс, якщо він стає основним орієнтиром і критерієм оцінки ролі освіти в суспільстві, на нашу думку, призведе до знецінення національної освіти й збіднення людського потен­ціалу країни. Доведено, що вже зараз майбутні перспективи «звуже­ної» вищої освіти помітні в українському соціальному процесі у всіх його аспектах. Відсутність або зменшення обсягу світоглядної освіти в молодого покоління українських громадян становить стратегічну небезпеку для України.","PeriodicalId":33169,"journal":{"name":"Sotsiologichni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49331928","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Міжнародні макросоціальні показники: потенціал соціологічної компаративістики","authors":"Svitlana Salnikova, Olena Muradyan, Daria Yashkina","doi":"10.29038/2306-3971-2021-02-63-78","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2306-3971-2021-02-63-78","url":null,"abstract":"У статті продовжено розгляд низки  ініційованих міжна­род­ними інституціями проєктів, які є джерелом системи показників для порівняльного вивчення суспільств на глобальному рівні, а також розширюють спектр методичних й аналітичних інструментів у соціології. Дослідницька розвідка є змістовим продовженням однойменної статті, вони поєднані актуальністю та обґрунту­ван­ням окремих положень і повинні розглядатися в сукупності. Виокрем­лені авторами обмеження під час використання даних міжнародних порівняльних проєктів (порівнюваність, інтерпре­тація й рейтингування) отримують додаткові інтерпретації, спри­чинені різною кількістю країн-учасниць, проєктів через пандемію коронавірусу, а також темпоральними змінами в структурі показників. \u0000Продемонстровано обчислення індексів, візуальні відмін­ності даних у темпоральному та просторовому вимірах. Ця частина дослідження, аналогічно до попередньої, також акумулює до­статній обсяг електронних посилань про міжнародні проєкти в межах одного джерела. Потрібно зауважити, що кількість і тема­тична варіативність міжнародних макросоціальних показників не вичерпується цим дослідженням.","PeriodicalId":33169,"journal":{"name":"Sotsiologichni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42366517","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}