Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock最新文献

{"title":"ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ІНТЕНСИВНІСТЬ РОСТУ ТА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КОРОПА","authors":"Віта Анатоліївна Главатчук","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.7","url":null,"abstract":"У науковій статті описано вплив пробіотичних препаратів на інтенсивність росту і гематологічні показники коропа. Розглянуто питання стимуляції вродженого імунітету коропа за допомогою натуральних і синтетичних імуномодуляторів, а також диверсифіковані програми імунологічного захисту в аквакультурі. Метою роботи є визначення впливу пробіотичного препарату з L. Plantarum на біохімічні та лінійні показники коропа. Об’єкт дослідження – однорічки лускатого коропа української нивківської селекції. Предмет дослідження – маса екземплярів риб, лінійні проміри тіла, біохімічні показники крові, приріст живої маси. Для виконання поставленої мети необхідно було: провести моніторинг лінійних та масових змін коропа; розрахувати середньоарифметичні показники маси тіла за різними дослідними групами; провести біохімічні дослідження крові коропів; сформулювати висновки щодо доцільності використання пробіотика. Наукова новизна. Комбікорм із додаванням пробіотика L. Plantarum та пробіотика, що містить наноселен, використовувалися для годівлі однорічних коропів з метою вивчення впливу складу раціону на темпи росту і біохімічні показники крові. Найкращі результати за динамікою живої маси були отримані у дослідної групи, в раціон якої включали наночастинки селену та пробіотичний препарат. Під час аналізу показників крові у досліджуваних груп виявлено аналогічну картину до оптимізації метаболічного та антиоксидантного статусу. Встановлено, що додавання наноселену у поєднанні з пробіотиками знижує біомаркери оксидативного стресу і перекисного окислення ліпідів, що оптимізує метаболічні показники та зменшує оксидативний стрес у риб. Практичне значення досліджень. Максимальний позитивний ефект при отриманні рибопосадкового матеріалу коропа підвищеної ваги спостерігався при введенні до основного раціону пробіотика L. Plantarum в комплексі із селенітом натрія із розрахунку 1 г на 1 кг комбікорму.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"50 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141810589","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИ КОРИСНИХ ОЗНАК У ТВАРИН УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ЗА ПОГЛИНАЛЬНОГО СХРЕЩУВАННЯ","authors":"Ольга Володимирівна Кругляк, Тетяна Олексіївна Кругляк, Андрій Петрович Кругляк","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.10","url":null,"abstract":"Проведено порівняльну оцінку фенотипового прояву основних ознак молочної продуктивності та відтворювальної здатності корів різних генотипів голштинської породи «вітчизняної селекції», виокремленої наказом Міністерства аграрної політики України із поголів’я тварин української чорно-рябої молочної породи, одержаного із підвищеною в їхньому генотипі умовною часткою крові за голштинською породою понад 96,8% в результаті поглинального схрещування, голштинської породи зарубіжної селекції та української чорно-рябої молочної породи. Корів використовували за традиційних та високотехнологічних норм годівлі та утримання. Встановлено, що в середньому, по 14 племінних заводах (перший варіант досліду) надій корів, віднесених до голштинської породи «вітчизняної селекції» за 305 днів першої лактації становив в середньому 8605±330,1кг і перевищував аналогів української чорно-рябої молочної породи на 54 кг, а кількість молочного жиру в молоці корів голштинської породи вітчизняної селекції склала 322,3±9,55 кг, і перевищувала аналогів української чорно-рябої молочної породи на 1,1 кг. Кількість загального білка в молоці корів голштинської породи вітчизняної селекції становила 280,5±12,79 кг і прирівнювалась до цього показника у корів української чорно-рябої молочної породи (280,7±6,35). Різниця між показниками досліджуваних ознак була статистично не вірогідною (td=0,08–0,12, при Р<0,90). За вмістом жиру та білка в молоці різниці між тваринами обох порід не виявлено. За 305 днів останньої закінченої лактації перевага корів голштинської породи «української селекції», в середньому, перед коровами української чорно-рябої молочної породи становила: за надоєм +34,6 кг, молочним жиром +0,1 та білком +1,2 кг, що статистично не вірогідно (td=0,08, Р<0,90). За ознаками відтворювальної здатності корови голштинської породи «вітчизняної селекції» суттєво (на 10,3 днів) поступались своїм аналогам. Вихід телят від корів голштинської породи становив 77,86±2,48 голів, а в УЧР – 83,64±1,99 голів, що менше на 5,8 телят від 100 корів. В племінних заводах, які розводять одночасно тварин голштинської породи зарубіжної селекції та української чорно-рябої молочної породи, за високого рівня годівлі (другий варіант досліду), корови голштинської породи зарубіжної селекції за 305 днів першої лактації переважали своїх аналогів української чорно-рябої молочної породи за надоєм на +939,8 кг, молочним жиром – на 33,4 та загальним білком – на 27,5 кг. Характерно, що вміст жиру та білка в молоці корів голштинської породи зарубіжної селекції також був нижчим ніж у аналогів української чорно-рябої молочної породи на 0,01–0,05%, відповідно. Рівень репродуктивної функції корів голштинської породи зарубіжної селекції, навіть за високого рівня годівлі, був також значно нижчим, порівняно із таким у тварин української чорно-рябої молочної породи. Тривалість сервіс-періоду у корів цієї групи становила 128,0±9,52 днів і перевищувала аналогів української чорно-рябої молочної породи на 9,2 дні, а вихід телят б","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"76 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141812590","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЦІНКА ДОВІЧНОЇ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ ТА ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНИХ ПОРІД","authors":"Ігор Олександрович Рубцов","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.15","url":null,"abstract":"Однією з селекційних ознак у молочному скотарстві в останні роки достатньо часто почали згадувати про продуктивне довголіття, що, на нашу думку, пов’язано в першу чергу з тим, що при більш інтенсивному використанні тварин ця тривалість почала скорочуватись і деякі господарства торкнулись проблеми заміни вибракуваних тварин на первісток, яких дуже часто перестало вистачати. Тому цю проблему почали закривати за рахунок використовування сексованої сперми. Але при цьому актуальність даного питання не втрачена. В результаті досліджень було встановлено, що в середньому по обох породах тривалість їхнього використання становила 2428 днів з перевагою української чорно-рябої молочної над червоно-рябими. Тварини української чорно-рябої молочної породи мали період господарського використання на 240 днів більше (Р>0,999) ніж тварини української червоно-рябої молочної породи. За показниками продуктивного використання перевага також на боці тварин української чорно-рябої молочної породи. Цей показник становив 1820 днів, що у порівняння з тваринами української червоно-рябої молочної породи на 290 днів більше (Р>0,999). Найбільша тривалість господарського використання у тварин л. Чіфа 1427381 – 2669 днів, що перевищує інших на 9 днів л. Старбака 352790, 108 днів л. Белла 166736674, 118 днів л. Елевейшна 1491007 (Р>0,95) та 234 дні тварин л. Валіанта 16504147315 (Р>0,999). Також вірогідне перевищення спостерігається у тварин л. Старбака 352790 над л. Валіанта 16504147315 – 225 днів (Р>0,999). Між тваринами інших груп вірогідних різниць не спостерігалось. Найбільша кількість тварин мала вміст голштинської крові від 51 до 87,5%, становило 77,5% від загальної кількості дослідних тварин. При цьому тварин до 50% – 11,7, а більше 87,6% – 10,8%. За тривалістю господарського та продуктивного використання а також лактаційних періодів просліджується тенденція їх зменшення з підвищенням вмісту крові голштинської породи. Хоча на рівні крові в генотипі 62,6-75% просліджується певна стабілізація і незначне підвищення, то при подальшому збільшенню крові маємо наступні зменшення тривалості використання, які досягають 325 днів по господарському використанню, 268 днів по продуктивному та 211 днів по лактаційній тривалості. За показниками продуктивності також маємо певні відмінності між тваринами різних генотипових груп. На один день господарського використання збільшення 22,1%, продуктивного використання – 23,4, і за день лактації – 23,0%.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"136 30","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141811177","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ФІТОБІОТИЧНОЇ КОРМОВОЇ ДОБАВКИ НА ЕНЕРГІЮ РОСТУ КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАТІ ТА ДИНАМІКИ ЗМІН ГЕМАТОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ Й ІМУННОЇ РЕАКЦІЇ","authors":"В’ячеслав Васильович Попсуй, Ольга Василівна Корж","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.1","url":null,"abstract":"Ці спостереження були проведені з метою вивчення впливу комплексного фітогенного водорозчинного стимулятора «VATAGANIMAL», основною діючою речовиною якого є ефірні олії кукурудзи, кмину, кунжуту, розмарину, часнику, чебрецю на стан здоров’я, витрати корму, особливості і характер росту і розвитку курчат-бройлерів різної статі, а також динаміку змін фізіологічних процесів у курчат в процесі досліджень за гематологічними показниками. Для досліду відібрали 200 голів курчат-бройлерів кросу “Кобб-500” в добовому віці, яких розділили за принципом аналогів на 2 групи – контрольну і дослідну. Групи були поділені за статтю на рівні по кількісні курчат підгрупи. У відповідності до настанови застосування, для дослідної птиці додавали у воду фітодобавку «VATAGANIMAL», у дозі 3 г на 10 літрів води протягом всього періоду вирощування – 42 дн. Все піддослідне поголів’я птиці протягом всього часу спостережень утримувалось в однакових умовах, на глибокій підстилці. Основою раціону для курчат-бройлерів обох груп протягом всього періоду вирощування служили повнораціонні комбікорми які включали стартерний, ростовий та відгодівельний періоди. За рахунок кращої енергії росту, збереженості у бройлерів з дослідної групи спостерігалося зменшення витрат корму на одиницю приросту на 7,7%. Починаючи з 7-добового віку, дослідні курчата мали на 4,5 г (2,45%) вищу живу масу (188,5 ± 2,70г) порівняно з ровесниками із контрольної групи (184,0 ± 2,88г). Середня передзабійна жива маса бройлерів дослідної групи склала 2682,1 ± 39,31 г, тоді як у контрольній групі цей показник був меншим – 2472,2 ± 35,16 г. За шість тижнів спостереження середня жива маса курчат з дослідної групи майже на 8,5% (Р<0,001) була вищою, ніж у ровесників з контрольної групи. Зазначена тенденція була характерна для всіх статевих підгруп. Бройлери обох груп характеризувалися високим рівнем статевого диморфізму за живою масою. Протягом всього періоду показник рівня статевого диморфізму збільшувався і перед забоєм досяг у курчат дослідної групи 205,9г (7,98%), тоді як у ровесників контрольної групи статеві відмінності в живій масі були меншими – 154,2г (6,44%). Проведені гематологічні спостереження не виявили значних міжгрупових відмінностей (Р<0,05). Вміст вивчених морфологічних та біохімічних показників у крові всіх курчат знаходився в межах фізіологічних норм. Міжгрупові відмінності по більшості випадків незначні, в межах похибки, та можуть використовуватися тільки для тенденційних висновків.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"114 26","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141811799","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕАЛІЗАЦІЯ ГЕНЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СВИНЕЙ ДАНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ ВПРОДОВЖ РОКУ ЗА САМОРЕМОНТУ СТАДА НА ФЕРМІ МАЛИХ РОЗМІРІВ","authors":"Ігор Борисович Вощенко","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.6","url":null,"abstract":"Стаття присвячена вивченню залежності ступеня реалізації генетичного потенціалу гіпепродуктивних сучасних генетичних ліній свиней данської селекції за різних методів розведення при саморемонті основного стада свиней в умовах малої ферми від сезонних параметрів макроклімату. Досліджувались наступні відтворювальні якості свиноматок: загальна кількість народжених поросят, багатоплідність, великопліднсть, кількість та маса поросяти і гнізда в цілому при відлучені, збереженість та інтенсивність росту поросят в підсисний період. З цією метою всі опороси свиноматок були розділені на три групи залежно від методів розведення, який використовувався при саморемонті стада свиноматок. До першої групи ввійшли свиноматки отримані за чистопородного розведення данського ландрасу, до другої помісні тваринами F1 одержаними за прямого схрещування свиноматок породи ландрас та кнурів данської великої білої породи, а до третьої були віднесені свиноматки, отримані за використання зворотного схрещування помісей F1 від ♀ данського ландраса і ♂великої білої порід, запліднених спермою кнурів великої білої данської селекції. Вивчались відтворні якості свиноматок, яких осіменяли в зимовий період року (з 1 грудня по 28 лютого), весняний період (з 1 березня по 31 травня), літній період (з 1 червня по 31 серпня) та осінній період (з 1 вересня по 30 листопада). Встановлено, що за чистопородного розведення вищі значення показника кількості поросят при народженні були при заплідненні свиноматок в осінній сезон порівняно із зимовим 14,73%. За багатоплідністю свиноматки при їх заплідненні у весняний сезон перевищували показники зимового на 21,38%, а при осінньому осіменінні перевищували значення показника зимового періоду на 34,92% та літнього на 31,36%. За великоплідностю встановлено вищі його значення взимку відносно весни на 7,04%, літа на 7,75% осені на 4,23%. Маса гнізда поросят при народженні була кращою в осінній період порівняно із зимовим на 12,80% та літнім на 20,30%. Кількість поросят при відлученні була вищою при заплідненні свиноматок у зимовий період відносно літнього на 11,88%. Маса одного поросяти та їх гнізда при відлученні не мала суттєвих розбіжностей впродовж всіх сезонів запліднення свиноматок. У двопородних свиноматок F1 встановлено найнижчий показник багатоплідності при заплідненні свиноматок у осінню пору, який поступився зимовим значенням на 10,59%, весняним на 12,36% та літнім на 9,29% тоді як великоплідність, маса гнізда поросят при народжені, кількість поросят та маса однієї голови при відлученні у були незмінними в усі пори року, а показник маси гнізда поросят при відлученні був вищим навесні на 5,22% ніж в літні місяці, але порівняно із іншими сезонами осіменіння свиноматок різниці не встановлено. Кількість поросят при відлученні, маса однієї голови та гнізда поросят не залежала від пори року, в яку проводили осіменіння.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"127 29","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141811637","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОРІВНЯННЯ ГОСПОДАРСЬКО-КОРИСНИХ ОЗНАК ПЕРВІСТОК СУМСЬКОГО ВНУТРІШНЬОПОРОДНОГО ТИПУ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ БУРОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРІД","authors":"Тетяна Олексіївна Чернявська, Альона Іванівна Малікова","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.17","url":null,"abstract":"Фактор породи має істотний вплив на показники молочної продуктивності корів. Певний інтерес має вивчення показників молочної продуктивності корів нових вітчизняних молочних порід, створених на маточній основі однієї місцевої породи. Прикладом таких порід можуть бути українська бура молочна порода та сумський внутрішньо-породний тип української чорно-рябої молочної породи, які створені на основі лебединської породи. Для виконання поставленої мети, проведені дослідження в державному племінному заводі ДП «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України», Сумського району на первістках української бурої молочної породи та сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. Молочну продуктивність оцінювали шляхом щомісячних контрольних доїнь з відбором проб молока. Для відбору проб молока використовували лічильник – індикатор ИУ-1. Вміст складових молока визначали в лабораторії Інституту тваринництва НААН методом інфрачервоної фотометрії на обладнанні корпорації «Bentley Instruments» (США). Вміст соматичних клітин у молоці корів визначали методом лазерної поточної цитометрії, використовуючи лічильник «Somacount 150» зазначеного лабораторного обладнання. У результаті проведених досліджень встановлено, що за середньою величиною надоїв, кількістю молочного жиру та білка чорно-рябі первістки переважали бурих ровесниць. За вмістом жиру та білка в молоці вірогідної різниці не встановлено. Встановлена міжпорідна диференціація за динамікою змін складових молока протягом лактації. Вміст жиру протягом лактації змінювався хвилеподібно, вміст білка мав чітку тенденцію до поступового зростання, починаю чи з третього-четвертого місяця лактації. Вміст сухої речовини та сухого знежиреного молочного залишку від початку лактації поступово зростали. Середня кількість соматичних клітин в молоці не перевищувала 200 тис. см3. Поряд з показниками молочної продуктивності, досліджені показники відтворної здатності. За ними тварин обох порід відповідали бажаним значенням та характеризували тварин обох досліджуваних порід як таких, що відповідали стандартам порід за ростом та розвитком. Тварини сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи мали нижчі значення віку першого осіменіння та отелення.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"85 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141812635","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВІДГОДІВЕЛЬНІ ТА ЗАБІЙНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ ПРИ ЧИСТОПОРОДНОМУ РОЗВЕДЕННІ ТА СХРЕЩУВАННІ","authors":"Юрій Георгійович Бургу, Зоя Яківна Котова, Надія Володимирівна Гнітій, Сергій Вікторович Оліферчук, Валерій Олександрович Олефір","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.4","url":null,"abstract":"В статті розглянуто результати вивчення відгодівельних, забійних і м’ясо-сальних показників при чистопородному розведенні великої білої породи та її помісей з кнурами полтавської м’ясної породи та ландрас. В якості контрольної групи була вибрана велика біла порода (ВБхВБ – І група), в якості дослідних – помісі від поєднання велика біла х полтавська м’ясна (ВБхПМ – ІІ група) та велика біла х ландрас (ВБхЛ – ІІІ група). На основі показників приросту живої маси встановлено, що інтенсивність росту молодняка свиней значною мірою визначається його породністю. Протягом усього досліду за показниками приросту живої маси помісний молодняк ВБхПМ та ВБхЛ перевищував чистопородних ровесників. Найбільш скороспілими виявились помісні тварини. Молодняк поєднання ВБхПМ відгодівельних кондицій в 100 кг досягав на 11 днів раніше, ніж тварини контрольної групи. Крім того, вони перевищували чистопородний молодняк за приростом живої маси на 7,9% при зниженні витрат кормів на 1кг приросту на 0,27 корм.од., або на 5,5%. Схрещування свиноматок з кнурами полтавської м’ясної породи і породи ландрас порівняно з чистопородним розведенням сприяло підвищенню виходу м’яса в тушах відповідно на 5,36-8,38%. Істотної різниці за вмістом кісток у тушах між тваринами окремих піддослідних груп не спостерігалось. При вивченні топографії осалювання туш між помісними і чистопородними тваринами виявлено відмінності за товщиною шпику. У помісей товщина шпику на рівні 6-7-го грудних хребців на 5,4-6,1 мм менша, ніж у чистопородних тварин. Вміст м’яса в окості помісних свиней становив відповідно 75,46 і 75,55%, або на 5,24 і 5,33% більше, ніж у тушах чистопородних тварин. Вихід м’яса з поперекової частини у свиней цих груп становив 64,48 і 63,15%, або на 5,83 і 4,50% більше, ніж у тварин контрольної групи. У досліджуваних свиней всіх груп спостерігалась зворотна залежність між товщиною шпику і абсолютною та відносною масою м’язової тканини в туші.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"57 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141813015","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АКТИВНІСТЬ ПЛЕМІННОЇ ЧАСТИНИ МОЛОЧНИХ ПОРІД УКРАЇНИ У ЧАСОВІЙ ДИНАМІЦІ","authors":"Антон Євгенійович Почукалін, Сергій Володимирович Прийма","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.1.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.1.9","url":null,"abstract":"Племінна база молочного скотарства представлена породами різного напряму продуктивності, які розміщені в усіх природно-кліматичних зонах (лісостеп, полісся, степ) України. Частина з них – локальні з обмеженою чисельністю тварин, інша – поширені усією територією країни. Тому, постійно постає питання моніторингу чисельності племінних тварин молочних порід, а також встановлення рівня молочної продуктивності корів у середньому по популяції та її динаміка за певні часові періоди. На допомогу у вирішенні даного питання постає інформаційний Державний племінний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві (Державний племінний реєстр) з відповідними показниками. Дослідженнями встановлено, що за період 2002 … 2022 років чисельність племінних тварин та рівень основної селекційної ознаки корів у транскордонних (айрширська, англерська, голштинська, джерсейська, швіцька) так і вітчизняних (українські червоно-ряба, чорно-ряба, червона, бура молочні) порід мають суттєві відмінності. Максимальна амплітуда чисельності племінної частини популяції та середнього надою корів у вітчизняних породах має наступні значення: українська чорно-ряба молочна – 293696 голів у 2002 році та 8158 кг молока у 2022 році; українська червоно-ряба молочна – 125955 голів у 2002 році та 8816 кг у 2022 році; українська бура молочна – 4566 кг у 2002 році та 6456 кг у 2022 році; українська червона молочна – 36887 голів у 2006 році та 6832 кг у 2022 році. Також встановлено, що за чисельністю у айрширській та українській червоній молочні породах відмічена хвилеподібність значень зі стабільністю в останні роки. У вітчизняних породах, а саме в українській червоно-рябій молочній породі скорочення становить -93662 голови або зменшення у 3,9 рази, українській чорно-рябій молочній на 173050 голів або у 2,4 рази та українській бурій молочній на 3295 голів або у 3,6 рази. За середнім надоєм корів в усіх породах спостерігається позитивна динаміка збільшення рівня. Найбільше зростання рівня надою за досліджуваний період характерне для корів української червоно-рябої молочної (+4904 кг або на 56 %), швіцької (+4401 кг або на 51 %) та корів айрширської (+4299 кг або на 60 %) породи. Незначна різниця надою між роками спостерігається у корів англерської (+362 кг або на 9 %) та джерсейської (+253 кг або на 4 %) порід.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"18 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140248414","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ГЕНОТИПУ І ПЕРЕДЗАБІЙНОЇ МАСИ НА ХІМІЧНИЙ СКЛАД М’ЯСА СВИНЕЙ","authors":"Габріелла Олександрівна Бірта, Юрій Георгійович Бургу, Зоя Яківна Котова, Надія Василівна Левошко","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.1.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.1.2","url":null,"abstract":"У статті розглянуто результати дослідження основних показників хімічного складу (вміст загальної вологи, сухої речовини, внутрішньо-м’язового жиру, протеїну та золи), найдовшого м’яза спини свиней різних генотипів двох вагових кондицій (100 і 120 кг). Дослідження проводились на чистопородному поголів’ї свиней порід різного напряму продуктивності: І група – велика біла порода (ВБ), ІІ група – миргородська порода (М), ІІІ група – полтавська м’ясна порода (ПМ), ІV група – порода ландрас (Л), V група – червона білопояса порода (ЧБП). Відгодівля здійснювалась за трьома рівнями: середньодобові прирости – 250–350 г (типовий рівень), 600–800 г (середній рівень) та 800–1000 г (інтенсивний рівень). Результати досліджень хімічного складу найдовшого м'яза спини підтвердили той факт, що такі показники, як вміст протеїну та жиру в м'ясі визначаються перш за все породним фактором. З віком у свиней відбувається зниження вмісту вологи в м’язовій тканині. При середньодобових приростах 250–350 г не визначено вагомої різниці між показниками кількісті протеїну, яка коливалась на рівні 19,88–19,93 % за передзабійної маси 100 кг та 18,08–19,43 % – 120 кг. В певній мірі низькі прирости живої маси не дали змогу проявитись генетичним можливостям свиней різних генотипів. При середньодобових приростах 600-800 г кількість вологи в м’ясі знаходилась в межах фізіологічної норми, статистично значущої різниці між групами свиней за цим показником не встановлено. Вміст жиру в м’ясі свиней сального напряму був значно вищий – 3,12 і 3,98 %, ніж у дослідних тварин м’ясних порід як за передзабійної живої маси 100 кг, так і 120 кг. При середньодобових приростах 800-1000 г встановлено, що м’ясо тварин, отриманих від м’ясних генотипів, відрізнялось підвищеним вмістом протеїну та нижчим вмістом жиру. З підвищенням передзабійної живої маси зі 100 до 120 кг у м’ясі тварин усіх досліджуваних генотипів простежувалась тенденція до підвищення вмісту внутрішньо-м’язового жиру завдяки зменшенню вмісту вологи та протеїну.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"54 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140248485","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВІДГОДІВЛІ ГІБРИДНИХ СВИНЕЙ ДАНСЬКОГО ТА КАНАДСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ","authors":"Василь Вікторович Волошинов, Микола Григорович Повод, Олександр Григорович Михалко, Світлана Олексіївна Усенко, Б. С. Шаферівський, Генадій Михайлович Шостя, Іван Геннадійович Шпирна","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.1.4","url":null,"abstract":"В статті вивчались ріст, збереженість, конверсія корму та ефективність відгодівлі гібридних свиней данського та канадського походження в умовах півдня України. Для проведення дослідження було взято дві групи піддослідних поросят по 240 голів кожна. Перша контрольна група включала підсвинків, отриманих від помісних свиноматок порід ландрас × велика біла данського походження, яких осіменяли спермою кнурів данського дюроку. Друга дослідна група включала тварин отриманих від помісних свиноматок аналогічних порід канадського походження за їх осіменіння спермою кнурів породи дюрок такого ж походження. В результаті експерименту було доведено, що під час відгодівлі свині данського походження мали вищі на 2,1% середньодобові та абсолютні прирости, але поступались аналогам канадського походження за збереженістю на 0,8% та оплатою корму приростами на 2,9% і комплексним індексом відгодівельних якостей на 1,4%, та завершували відгодівлю на 177 добу життя з майже рівною живою масою. Встановлено, що свині канадського походження під час відгодівлі щодоби споживали на 5,0% менше кормів, що спричинило на скільки ж відсотків менше їх споживання за період відгодівлі та їх вартість за цей час й собівартість відгодівлі однієї голови. Водночас, за рахунок різної інтенсивності росту під час відгодівлі, кормова собівартість 1 кг приросту у свиней цієї групи виявилась на 2,9% нижчою порівняно з аналогами данського походження. Тоді як, собівартість однієї голови по завершенню відгодівлі завдяки вищій вартості підсвинка при постановці на відгодівлю виявилась у них уже вищою на 0,4%, а собівартість 1 кг живої маси на 0,6%, вартість однієї голови без ПДВ по завершенню відгодівлі у них виявилась лише на 0,2% меншою, тоді як дохід від її відгодівлі був на 2,9% меншим, а рентабельність на 0,77% гіршою.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"42 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140250157","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}