Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock最新文献

{"title":"КОНФОРМАЦІЯ ТУШ ПОМІСНИХ БУГАЙЦІВ ТА ЇЇ ЗВ’ЯЗОК З ЯКІСНИМИ ОЗНАКАМИ ЯЛОВИЧИНИ","authors":"Ольга Павлівна Крук, Анатолій Миколайович Угнівенко","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.11","url":null,"abstract":"Відповідно до системи EUROP передбачено оцінювання великої рогатої худоби під час реалізації на м’ясо за м’ясністю (конформацією) туш, ступенем розвитку підшкірного жиру-поливу. Це має велике значення для розвитку міжнародного, у тому числі і в Україні, класифікації туш, отриманих від тварин різного напрямку продуктивності. У статті наведено результати оцінювання у помісних бугайців української чорно-рябої та голштинської порід кореляції між забійними, морфологічними та технологічними ознаками туш і їх конформацією (м’ясистістю), яку використовують у стандартах ЄС та інших країн світу. Актуальність роботи полягала у визначенні необхідності застосування конформації туш як критерію оцінювання ознак забою бугайців цих генотипів у віці від 20 до 22 місяців. Дослідження провели на 26 тушах помісних тварин у фермерському господарстві (ФГ) «Журавушка» Броварського району Київської області. Відразу після забою тварин згідно з світовими методиками оцінили конформацію туш і покриття їх жиром, колір м’язової і жирової тканин, мармуровість м’яса, площу «м’язового вічка». Виявлено, що з конформацією туш у тварин вірогідно корелює розвиток жиру-поливу під шкірою (r=0,565; Р>0,99), клас мармуровості (r=0,399; Р>0,95), кількість м’язової тканини другого сорту (r=0,566; Р>0,99), кісток (r=0,608; Р>0,999) та сухожилок і зв’язок (r=0,419; Р>0,95). Проявляється тенденція до зворотнього зв’язку між конформацією туш і вмістом у них жирової тканини (r=-0,306), позитивної з масою тварин після голодування (r=0,193), забійною масою (r=0,213), товщиною жиру-поливу (r=0,344), кольором м’язової тканини (r=0,201), вмістом м’язової тканини у туші (r=0,255). Між конформацією (м’ясистістю) туш і вмістом у ній м’язової тканини вищого і першого сортів, площею «м’язового вічка» кореляційний зв’язок відсутній. За конформацією (м’ясистістю) туш можливо прогнозувати у ній вміст м’язової тканини другого сорту і кісток, сухожилок і зв’язок та мармуровість яловичини і розвиток жиру-поливу.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"128 45","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141811315","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СПІВВІДНОСНА МІНЛИВІСТЬ ПРОМІРІВ БУДОВИ ТІЛА КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ З ВЕЛИЧИНОЮ НАДОЮ У ДИНАМІЦІ ЛАКТАЦІЙ","authors":"Леонтій Михайлович Хмельничий, Ірина Олександрівна Супрун, Людмила Сергіівна Бартєнєва","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.16","url":null,"abstract":"Дослідження з вивчення співвідносної мінливості промірів будови тіла корів української червоно-рябої молочної породи з величиною надою у динаміці лактацій проведені у племінних господарствах Чернігівського регіону – племінному репродукторі ТОВ «Мена-Авангард» Менського та племінному заводі ПСП «Пісківське» Бахмацького районів. Вивчення зв’язку між промірами статей будови тіла та величиною надою за оцінювану лактацію підконтрольних стад, засвідчив їхню істотну варіабельність та достовірність залежно від стада, віку оцінки та проміру конкретної статі. Найвищі коефіцієнти кореляцій виявлено у корів-первісток племінного заводу «Пісківське» між надоєм і промірами висоти в холці та крижах (r=0,362 і 0,344), ширини у маклаках та кульшових суглобах (r=0,374 і 0,369) і обхвату грудей за лопатками (r=0,375). Низькі та від’ємні кореляції у корів-первісток були між величиною надою та ознаками ширини грудей за лопатками (r=-0,105) і обхвату п’ястку (r=-0,028). У віці другої та третьої лактації рівень цих показників змінився і становив відповідно (r=-0,055 та 0,077) і (r=-0,055 та -0,068). Найвищий рівень фенотипових кореляцій між промірами будови тіла корів-первісток племінного репродуктора ТОВ «Мена-Авангард» та величиною надою у віковій динаміці одержано за висотними та широтними промірами: висотою у холці (r=0,345), висотою у крижах (r=0,335), шириною в маклоках (r=0,364), кульшах (r=0,358) та сідничних горбах (r=0,355). Виявлена у піддослідних стадах від’ємна кореляція у віці першої лактації (r=-0,105 та -0,087) та низька додатна у старші лактації (r=+0,044-0,079) між глибиною грудей та надоєм свідчить про те, що коровам молочного типу притаманні більш глибокі та вужчі груди. Встановлені достовірні додатні кореляції між більшістю промірів статей екстер’єру та величиною надою свідчать, що добір корів за цими ознаками забезпечить ефективність селекції як за екстер’єром, так і за молочною продуктивністю.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"125 51","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141811356","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СПОСОБІВ ПОПЕРЕДЖЕННЯ МІКОТОКСИКОЗІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СВИНЕЙ","authors":"Олександр Анатолійович Базурін, Віктор Олексійович Опара, Ольга Василівна Корж, В’ячеслав Васильович Попсуй","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.2","url":null,"abstract":"У роботі наведено результати досліджень по визначенню ефективності різних способів попередження мікотоксикозів молодняку свиней, а саме використання сорбентів та комплексного препарату, що є інгібітором цвілі і протигрибковим засобом і вноситься в зернові при його закладці на зберігання. Згідно методики досліджень, на їх першому етапі, при збиранні зерна кукурудзи, його частина була закладена на зберігання із додатковим (1 кг на тону) внесенням препарату Мікофанг. Через 3 місяці зберігання були відібрані середні проби обробленого фунгіцидом та необробленого зерна кукурудзи для досліджень на наявність мікотоксинів. Згідно результатів лабораторних досліджень в зерні кукурудзи, що не оброблялось фунгіцидом спостерігався підвищений вміст Т-2 токсину та дезоксиніваленолу в 3,5 та 3,7 рази відповідно порівняно з нормативами. На другому етапі досліджень була розроблена схема годівлі та рецепти комбікормів для двох груп молодняку свиней. Для виробництва комбікормів використовували зернові власного виробництва, в т .ч. і кукурудза, що зберігалась після попередньої обробки захисним препаратом (дослідна група) та без нього. Для профілактики мікотоксикозів тварин контрольної групи до складу комбікорму було включено сорбент. Результати експерименту показали, що поросята контрольної групи протягом всього періоду вирощування поступалися за інтенсивністю росту аналогам з дослідної групи. Але різниця на всіх етапах досліду була незначною і відповідно невірогідною. В кінці терміну вирощування різниця за середньою живою масою однієї голови складала 2,1 кг. За весь період експерименту середньодобовий приріст поросят контрольної і дослідної груп склав 721±11,9 та 737±12,4 г, а конверсія корму – 2,98 і 2,88 комбікорму на 1 кг приросту відповідно. Економічна оцінка результатів проведеного досліду показала, що використання для профілактичної обробки зерна кукурудзи фунгіцидного препарату Мікофанг є більш доцільним, порівняно з застосуванням сорбенту при годівлі свиней кормами, ураженими мікотоксинами.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"132 51","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141811397","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТУПІНЬ ВПЛИВУ ПОХОДЖЕННЯ ЗА БАТЬКОМ НА ПРОЯВ ГОСПОДАРСЬКИ КОРИСНИХ ОЗНАК ЇХ ДОЧОК В УМОВАХ КОНВЕНЦІЙНОГО ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА","authors":"Олександр Анатолійович Кочук-Ященко, Людмила Григорівна Євтух, Дмитро Миколайович Кучер, Олег Віталійович Трохимець","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.9","url":null,"abstract":"У статті, на підставі проведених досліджень в умовах племінного заводу із розведення великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності ДП ДГ «Нова Перемога» Житомирської області, з’ясували ступінь впливу походження за батьком на прояв господарськи корисних ознак їх дочок. Для проведення досліджень було відібрано потомство п’яти найбільш чисельних за кількістю дочок бугаїв-плідників голштинської породи: Асал DE 579542573 (n=19), Кармелло DE 349214112 (n=149), Левіц DE 356447182 (n=133), Денсіті CA 10845509 (n=18) та Саруко DE 350995813 (n=62). Нами встановлено, що найвищими показниками молочної продуктивності характеризувалися дочки плідників Сарукко і Кармелло, їх надій за 305 днів лактації становив 5780 і 5718 кг молока із вмістом жиру 3,54 і 3,55 %, молочним жиром – 205 і 203 кг, відносною молочністю – 973 і 999 кг. Жива маса дочок різних бугаїв-плідників коливалася в широких межах. Різниця між крайніми значеннями на користь дочок бугая Денсіті склала 62 кг порівняно з значеннями дочок Левіца. Найбільш наближеними до оптимальних значень показників відтворювальної здатності були дочки бугая Левіц, їх вік при першому осіменінні становить 22 місяці, тривалість сервіс-періоду – 117, міжотельного – 395 днів, коефіцієнт відтворної здатності – 0,95. Кращими значеннями промірів будови тіла відзначалися дочки бугая Денсіті. Вони були вищими в холці (135 см), в крижах (142), довшими в грудях (82), косій довжині тулуба (172) і заду (52), ширшими в грудях (46) та кульшах (48 см). Різниця між крайніми значеннями усіх досліджуваних показників у 63 % випадків була високодостовірною (Р<0,05-0,001). За показниками молочної продуктивності найкраще відповідали параметрам тварин бажаного типу дочки бугая Денсіті. Критерій достовірності різниці Стьюдента у них був найменшим і становив 3,09. За показниками промірів будови тіла значення критерію досягло майже мінімального рівня і склав 0,78 на користь дочок бугая Кармелло, за відтворною здатністю – 0,61, бугая Сарукко. Найгірше, за усіма блоками ознак, відповідали параметрам бажаного типу корови бугая Левіц (7,09, 3,16 і 2,94 відповідно).","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"107 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141812430","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГІСТОСТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ М’ЯЗОВОЇ ТКАНИНИ ЧИСТОПОРОДНИХ І ПОМІСНИХ СВИНЕЙ","authors":"Габріелла Олександрівна Бірта, Олена Олександрівна Горячова, Надія Василівна Левошко, Дмитро Олегович Одарюк, Олександр Олександрович Кузьмін","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.3","url":null,"abstract":"В статті розглянуто результати вивчення і аналізу особливостей гістологічної будови м’язової тканини свиней при чистопородному розведенні і схрещуванні. Проведені гістологічні дослідження найдовших м’язів свиней різних порід свідчать про принципову схожість їх будови. Відмінності зводяться до різного співвідношення між сполучнотканинним компонентом м’яза, жировою тканиною і м’язовими волокнами. У свиней при досягненні 100 кг живої маси у найдовшому м’язі спини переважають м’язові волокна полігональної форми діаметром 29-58 мкм. Їх частка становила від 67,6 мкм (велика біла порода) до 71,7 мкм (помісі – велика біла х миргородська). М’язових волокон малого діаметра (до 29мк) у помісей менша кількість – 22,9% в порівнянні з великою білою – 28,7% та миргородською – 25,9%. На поперечних зрізах найдовшого м’яза спини чітко виявляються м’язові пучки першого порядку, відмежовані один від одного ніжними прошарками сполучної тканини. Три-п’ять таких пучків об’єднуються сполучнотканинними прошарками у пучки другого порядку, які в свою чергу утворюють пучки третього порядку. У найдовшому м’язі спини великої білої породи сполучнотканинні прошарки між м’язовими пучками менш виражені. У тварин миргородської породи ці прошарки значно грубіші і мають порівняно невелику кількість прошарків. Порівнянням даних щодо скупчення внутрішньом’язових жирових відкладень між досліджуваними групами тварин встановлено дещо нижчий процент жиру на поперечних зрізах м’яза свиней миргородської породи. Між підсвинками великої білої породи і помісями значної різниці не виявлено. У помісей ВБхМ дещо більший процент м’язових волокон діаметром від 29 до 58 мкм і понад 60 мкм. М’язових волокон малого діаметра (до 29 мкм) у помісей порівняно велика кількість – 22,9%. Встановлені деякі корелятивні взаємозв’язки між розвитком структурних елементів м’язової тканини та продуктивністю тварин.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"105 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141812478","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОВГОЛІТТЯ КОРІВ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ ЗАЛЕЖНО ВІД НАДОЮ ПЕРШОЇ ЛАКТАЦІЇ","authors":"Ігор Олегович Компанець","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.8","url":null,"abstract":"У селекційному процесі пошуку предикторів довголіття вивчали рівень співвідносної мінливості надою за першу лактацію та показниками тривалості продуктивного використання й довічної продуктивності. Оцінювали корів голштинської та української чорно-рябої молочної порід в умовах стада приватного підприємства «Буринське» Підліснівського відділення Степанівської громади Сумської області. Корови-первістки голштинської породи, надій яких за першу лактацію становив у межах градації 5001-6000 кг, використовувалися у стаді найдовше – 3,7 лактації, з найвищою тривалістю життя (2118 днів) та продуктивного використання (1616 днів). Із зростанням надою корів-первісток вище за 6001 кг, тривалість життя, продуктивного використання та кількості використаних лактацій знижувалася з достовірною різницею відповідно на 163-652 дні (Р<0,001), 148-639 днів (Р<0,001) та 0,4-1,5 лактації за недостовірної різниці. Довічні показники надою та молочного жиру зростали разом із надоєм за першу лактацію і набули максимального значення за надоїв первісток 8001-9000 кг, відповідно досягнувши рівня 24794 та 932,3 кг. Тривалість життя, продуктивного використання та кількості використаних лактацій корів української чорно-рябої молочної породи була також найвищою у групи корів з надоєм первісток 5001-6000 кг. Перевага корів цієї групи за зростання надою вище за 6001 кг склала відповідно за тривалістю життя з високодостовірною різницею 199-612 дні (Р<0,001), за тривалістю продуктивного використання – 169-591 день (Р<0,001) та кількістю використаних лактацій – 0,4-1,4 за достовірної різниці. Найвищий надій та вихід молочного жиру також отримано у корів української чорно-рябої молочної породи з надоєм первісток 8001-9000 кг, які перевершували тварин решти груп відповідно на 71-7347 та 1,8-272,2 кг відповідно.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"38 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141813325","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"БІЛОГОЛОВА УКРАЇНСЬКА ПОРОДА МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ ЯК ОДИНИЦЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ","authors":"Антон Євгенійович Почукалін, Сергій Володимирович Прийма","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.14","url":null,"abstract":"Україна, як країна з розвинутим молочним скотарством пройшла довгий шлях становлення галузі. Особливо, це прослідковується у селекції сільськогосподарських тварин, де процес породоутворення пройшов від методології створення порід запропонованої М. Ф. Івановим до концептуалізації теорії породи у сучасних реаліях. З часом, у світі та нашій країні зокрема, серед вчених постало нагальне питання збереження генетичних ресурсів тварин. Білоголова українська порода великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності постійно цікавила (на сьогодні не має племінних стад з розведення зазначеної породи) вчених своїми специфічними цінностями. За даними Держплемреєстру українську білоголову породу утримували лише у одному господарстві за різних власників, якщо до 2012 року – це ВАСТ «Антонінське», а з 2013 – ТОВ «Подільський господар» Красилівського району Хмельницької області. Аналізом встановлено стабільність кількісних показників стада до 2010 року, підвищенням загального поголів’я до 924 голів у 2012 році і зменшенням до рівня 663 у 2020 році. Оцінка основної селекційної ознаки у молочному скотарстві засвідчила позитивну динаміку збільшення рівня надою та вмісту жиру в молоці. І хоча середній надій білоголової української породи залишається посереднім 4019 кг відмічений ріст у часі з 3005 кг у 2002 році до 5084 кг у 2020 році. Молочна продуктивність пробонітованих первісток у середньому становить 3691,9 кг зі вмістом жиру 3,83% та його кількістю 140 кг а повновікових відповідно 4313,7 кг, 3,79%, 163,3 кг. За різних форм власності відмічена суттєва перевага корів ТОВ «Подільський господар» порівняно з ПАТ «Антонінське». Жива маса ремонтних телиць у віці 6 міс., 12 міс. та 18 міс. становила відповідно 154 кг, 246 кг, 335 кг. Це дозволило отримати невисокі середньодобові прирости, за весь період вирощування на рівні 496,2 г. Стабільно високими залишаються середні значення, які належать до відтворних показників. А саме, вік телиць за першого осіменіння (556 днів), а також тривалість сервіс-періоду (88 днів). Щодо реалізації племінного матеріалу, то за 16-річний період було закуплено лише 50 голів, у тому числі 14 бугайців.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"57 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141810574","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНА ГЕНЕАЛОГІЧНА СТРУКТУРА ПЛІДНИКІВ ШВІЦЬКОЇ ПОРОДИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В УКРАЇНІ","authors":"Володимир Іванович Ладика, Юрій Іванович Скляренко, Юлія Миколаївна Павленко, Вікторія Вікторівна Вечорка, Альона Іванівна Малікова","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.12","url":null,"abstract":"У статті наведені результати досліджень особливостей сучасної генеалогічної структури плідників швіцької породи, які допущені до відтворення, та які використовувалися в племінних господарствах з розведення української бурої молочної породи. Дослідження проведеня шляхом аналізу Каталогів плідників молочних і м’ясо-молочних порід допущених до відтворення на маточному поголів’ї за період 2015-2024 роки та даних міжнародного сайту https://www.cdn.ca. Генеалогічну структуру маточного поголів’я і рівень продуктивності худоби визначали за даними племінного обліку – звіту з бонітування (Форма 7-МОЛ) племінних господарств ДП ДГ ІСГПС НААН Сумського району та ТДВ «Маяк» Охтирського району. Протягом останніх десяти років в Україні використовувалося сім’я тридцяти плідників швіцької породи шести генеалогічних ліній. Близько сорока відсотків плідників були представниками лінії Елеганта 148551, двадцять відсотків – лінії Дістінкшна 159523. Представники ліній Стретча 143612, Пейвена 136140, Вігате 083352, Ладді 125640 в сумі складали менше сорока відсотків. Плідники всіх генеалогічних ліній мали певні особливості походження, а саме були отримані в результаті внутрішньолінійного розведення та кросування ліній. Лінія Елеганта 148551 розвивається через три гілки: Телстара 170838, Ка Ва Балісона 172466, Сімона Елеганта 148551 176173. Лінія Дістінкшна 159523 розповсюджена через гілку Джубілейшна 170157, а лінія Стретча 143612 – Імпрувера 163153493. Встановлена міжлінійна диференціація за рівнем молочної продуктивності дочок. Доведена перевага дочок плідників ліній Дістінкшна 159523, надій яких за першу лактацію перевищував 6,0 тис. кг. При цьому бугаї лінії Вігате 083352 переважають за значенням племінної цінності за надоєм (+1166). Більшість плідників ліній Елеганта 148551, Дістінкшна 159523 та Пейвена 136140 походили з Сполучених Штатів Америки (відповідно 50%, 61%, 44%). Швейцарське походження мали більшість бугаїв лінії Стретча 143612 – 41%. Більшість плідників лінії Вігате 083352 походили з Австрії (44%). Серед бугаїв швіцької породи більше 30% були оцінені за геном бета-казеїну, 40% з яких мали бажаний генотип А2А2. За генотипом гену капа-казеїну оцінено 35% плідників, з яких 26% мали бажаний генотип ВВ. Встановлена істотна різниця між плідниками різного лінійного походження за роком народження. Переважна кількість бугаїв, які допущених до відтворення знаходяться в 7-9 рядах від родоначальника, а генеалогічні лінії мають розгалуженість, тому з метою їхнього впорядкування, необхідним є виділення нових гілок (а можливо і генеалогічних груп) у межах кожної. Розширенню генеалогічної структури плідників також може сприяти використання оригінальної бурої німецької породи на маточному поголів’ї української бурої молочної породи.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"138 36","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141810893","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВЕЛИКОВАГОВИХ СВИНЕЙ В УКРАЇНІ: ВІД ПЕРСПЕКТИВ РИНКУ ДО ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ","authors":"Роман Юрійович Бутенко","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.5","url":null,"abstract":"Основною метою даної статті є ознайомлення та аналіз сучасних тенденцій та перспектив розвитку великовагових свиней в Україні, як важливої складової галузі свинарства в цілому в наш час. Проведено аналіз ключових тенденцій в свинарстві, вивчено різні підходи та технології, які спрямовані на підвищення рівня та якості вирощування великовагових свиней. У цій роботі висвітлено важливість удосконалення генетичних ресурсів свиней, поліпшення умов утримання та годівлі, а також впровадження сучасних методів управління фермами. Особлива увага приділена дотриманню екологічних норм, забезпеченню належної якості продукції, відповідності умовам безпеки. Стаття включає в себе економічні та ринкові аспекти свинарства та його вплив на соціально-економічний розвиток окремих регіонів та країни загалом. Предметом огляду по даній темі слугували великовагові свині, а саме тенденції їх розвитку за останні роки. Матеріалом для аналізу та досліджень являлися роботи сучасних експертів, науковців у галузі свинарства, які весь час вносять різноманітні пропозиції щодо вдосконалення технології ведення та вирощування свиней, а також постійно слідкують за розвитком галузі. Визначено, що в даний час галузь свинарства знаходиться в невизначеному тяжкому стані, внаслідок непреривної дії АЧС і війни. Враховуючи саме ці два аспекти, на малих та середніх товарних фермах більш перспективним стає вирощування великовагових свиней. Але для успішного розвитку великовагового свинарства необхідно вводити сучасні технології вирощування, годівлі, а також зарубіжну генетику, і при всьому цьому не припиняти слідкувати за появою новинок, які можуть впливати на розвиток свинарських підприємств. Ще одним дуже важливим, необхідним фактором є робота над зниженням собівартості свинини. Адже економіка являється основою ведення будь-якої діяльності, так як, відомо всім, що якщо собівартість продукції буде вище ціни реалізації, то розвиток такої ферми буде приречений на провал. Висновки та рекомендації, зроблені наприкінці статті, можуть бути використані різними фахівцями галузі сільського господарства та допомогти в аналізі розвитку великовагових свиней в Україні, а також галузі свинарства загалом.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"122 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141812116","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЯКІСНИХ ТА МОРФОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ШКАРАЛУПИ КУРЯЧИХ ЯЄЦЬ НА ОСНОВІ ФІЗИКО-ГЕОМЕТРИЧНОГО ПІДХОДУ В ТЕРМОХІМІЧНОМУ АНАЛІЗІ","authors":"Ганна Олександрівна Петренко, Ольга Бордунова","doi":"10.32782/bsnau.lvst.2024.2.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsnau.lvst.2024.2.13","url":null,"abstract":"В роботі представлені результати оцінки показників якості та морфологічних особливостей шкаралупи курячих яєць як біонанокомпозитних захисних бар’єрних структур на основі фізико-геометричного підходу в термохімічному аналізі. Зважаючи на це, метою нашого дослідження була розробка методу оцінки якості яєчної шкаралупи на основі комплексу «мас-спектрометр – високовакуумна електрична піч – ПК». Цей метод надає можливість оцінити морфологічні і нерозривно пов’язані з ними механічні та міцнісні параметри за допомогою термодесорбційного аналізу (ТДС). Метод визначення щільності та мікроструктури шарів кальциту (СаСО3) як базового інгредієнту шкаралупи пташиних яєць включає дослідження кінетичних параметрів вуглекислого газу (СО2; m/z 44 а.о.м.) із зразка шкаралупи масою 0,5-5 мкг, який знаходиться у вакуумі в кварцовій пробірці при поступовому підвищенні температури (від 25 до 950 оС). Вимірювання кількості СО2 проводиться методом газової мас-спектрометрії (мас-спектрометр МХ-7304А (SELMI, Суми, Україна) з подальшою комп’ютерної обробкою отриманої термограми (крива інтенсивності піку в мас-спектрі, котрий обумовлений іонами СО2, яка тісно корелює з кількістю вуглекислого газу, що утворюється в реакції термічної деструкції кальциту). Теоретичною основою нашого дослідження є роботи N. Koga, котрий ввів термін фізико-геометричний підхід в термохімії, що демонструє, зокрема пряму залежність форми та інтенсивності піків іонів на термограмах, які відповідають певним компонентам газової суміші, що утворюються при нагріванні твердофазових структур при високих температурах і термічному розкладанні цих структур. Більш того, крім змін форми та інтенсивності піків, відбуваються зрушення цих піків на температурній шкалі, які корелюють з морфологічними та міцнісними характеристиками твердофазових структур. Проведений аналіз методом ТДС та електронної мікроскопії (ЕМ) шкаралупи яєць курей трьох груп – 1 – контроль, 2 – яйця з кальцитними наростами, 3 – яйця, шкаралупі яких притаманна хаотична кристалічна структура та мікро- і макродефекти і встановлена наявність прямого зв’язку між формами термограм, характерних для шкаралупи зазначених яєць. Створена бібліотека типових термограм шкаралупи, на основі яких можна проводити визначення якісних та морфологічних особливостей шкаралупи яєць курей.","PeriodicalId":319084,"journal":{"name":"Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock","volume":"140 46","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141810996","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}