{"title":"Наративний підхід до проблеми ідентичності особистості в аналітичній філософії","authors":"O. Olifer","doi":"10.31812/APD.V0I21.3880","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/APD.V0I21.3880","url":null,"abstract":"Анотація. У статті розглянуто наративний підхід до проблеми ідентичності особистості в аналітичній філософії. Зазначено, що наративний підхід розвивається разом з нормативним на противагу онтологічному погляду на ідентичність. У статті визнається, що нормативний та наративний підходи схожі між собою, оскільки вони обидва розглядають ідентичність особистості як категорію, що ґрунтується на цінностях. Крім того, вони обидва розглядають особистість як суб’єкта діяльності, який усвідомлює свої дії. Проте наративний підхід відрізняється від нормативного. Наративний підхід поглиблює розуміння особистості як суб’єкта діяльності, додаючи, що особистість не лише усвідомлює свої вчинки і може приписати їх собі, але й визначає себе як суб’єкта діяльності. Увесь досвід, набутий особистістю, об’єднується в єдину послідовність подій – у наратив. Отже, він не тільки автобіографічна історія, але й спосіб буття особистості у часі. У статті розкрито такі основні риси наративу: правдоподібність, телеологічність, тематичний зв’язок між подіями, гнучкість, динамічність і соціальну природу. Зазначено, що ідентичність особистості – це єдність Я протягом часу. Отже, ця категорія витлумачується як така, що ґрунтується на практичних засадах. Створюючи автобіографічну історію, особистість усвідомлює себе як унікальну істоту, яка залишається незмінною у часу. Наратив постає як єдина засада ідентичності особистості. У статті охарактеризовано процедуру ре ідентифікації, або характеризації, як механізм збереження ідентичності протягом часу. Отримуючи новий досвід, особистість синтезує його з попереднім. У такий спосіб ідентичність особистості відтворюється і зберігається протягом часу. Оскільки особистість може сформувати і підтримувати єдність свого Я лише в наративі, останній виступає єдиним критерієм ідентичності. У статті розглянуто зауваження, що висуваються до наративного підходу Дж. Девенпортом, Е. Руддом, Г. Стросоном та Д. Шумейкером. Усі аргументи, наведені проти наративного підходу, можна звести до таких: онтологічного, гносеологічного та практичного. Їх окреслено в останній частині статті.","PeriodicalId":305298,"journal":{"name":"Актуальні проблеми духовності","volume":"82 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129144861","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Ключовий дієвець історії","authors":"Olena Mishalova","doi":"10.31812/APD.V0I21.3877","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/APD.V0I21.3877","url":null,"abstract":"Анотація: Стаття присвячена огляду основних позицій стосовно проблеми ключового дієвця історії. Можна вирізнити дві позиції: уявлення про аперсоналізованого творця історії та уявлення про персоналізованого дієвця історії. Для першої групи характерно вбачати головного творця історії у певних надприродних сутностях, котру людина не може сприймати безпосередньо за допомогою органів чуття або розумом, однак він або вона здатні спостерігати їхній вплив на хід історії. Наприклад, це може бути: Бог у авраамічних релігійних традиціях (іудаїзм, християнство, іслам); доля та боги у давніх греків і римлян; абсолютний дух у філософії Георга Гегеля. До другої позиції відносяться уявлення про персоналізованого дієвця історії: видатної історичної особистості (політик, правитель, релігійний пророк, герой, харизматичний лідер, пасіонарній, ніцшеанська надлюдина, поет або художник), соціальної групи (соціальний клас, суспільна страта правляча еліта, аристократія, творча меншість, технічна інтелігенція, «нова» інтелігенція постіндустріального суспільства, технократи, соціальні рухи), великих колективних спільнот (народу, нації, раси, етносу, культури та/або цивілізації, культурно-історичні типи, натовпу та мас, людство у цілому). Автор показує, що усі розглянуті позиції єднає спільна думка, що людське минуле є результатом системної діяльності багатьох дієвців історії, однак домінуюча прогресивна роль, як правило, віддається лише одному із них. У статті також вводиться нове поняття «дієвець історії» для позначення видатної історичної особистості (соціальної групи чи великої колективної спільноти), котра своїми діями або бездіяльністю творить історію.","PeriodicalId":305298,"journal":{"name":"Актуальні проблеми духовності","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125832320","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Нормативний або етичний пiдхiд до проблеми iдентичностi особистостi в сучаснiй англо-американськiй фiлософiї","authors":"O. Olifer","doi":"10.31812/apd.v0i20.2509","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apd.v0i20.2509","url":null,"abstract":"У статті розглянуто проблему ідентичності в нормативному або етичному підході, що розвивається в англо-американській філософії з 1990-х рр. Окреслено, що його становленню сприяли нон-редукціонізм Д. Парфіта та анімалізм Е. Олсона. Нормативний підхід витлумачує особистість як морального суб’єкта діяльності, який утворює себе шляхом вибору на основі власних уявлень про благо. Тотожність особистості розуміється не як формальне відношення типу рівності між двома етапами буття особистості у часі, а як конституювання Я у процесі прийняття рішень. Розглянуто концепцію практичної тотожності К. Корсгаард та ідею тотожності як раціональної єдності у міжсуб’єктній діяльності К. Ровейн","PeriodicalId":305298,"journal":{"name":"Актуальні проблеми духовності","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133644920","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Критичне мислення i когнiтивнi практики освiти","authors":"Halyna Baluta","doi":"10.31812/apd.v0i20.3681","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apd.v0i20.3681","url":null,"abstract":"У статтi дослiджуються емпiричнi аспекти наукового мислення, аналiзуються структурнi рiвнi критичного мислення на основi аргументiв Я. Хiнтiкки та М. Лiпмана. Запропоновано розглядати критичне мислення як буденний прототип наукового мислення та наукової культури.","PeriodicalId":305298,"journal":{"name":"Актуальні проблеми духовності","volume":"60 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123987977","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Яка критика потрiбна критичному мисленню?","authors":"Nadiia Kozachenko","doi":"10.31812/apd.v0i20.3682","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apd.v0i20.3682","url":null,"abstract":"Осмислення критичного мислення залежить вiд поняття критики, яке кладеться в його основу. Критика розглядається як судження, iнтерпретацiя, оцiнка, обмеження в їх позитивному i негативному проявах. Загалом критика постає на двох рiвнях: як критика основ та як критика методу. Коли критика сама перетворюється на основу та метод, спостерiгається спалах скепсису, який iнодi може набувати надмiрних крайнiх форм. В цiлому ж, критика пов’язується з досить позитивними явищами: змагальнiстю, проясненням, захистом, вдосконаленням, розкриттям. Мета такої критики — пошук iстини, мiнiмiзацiя або нейтралiзацiя недолiкiв, вироблення кращої стратегiї, оптимiзацiя, спрощення, систематизацiя. Попри те, що критика має значний конструктивний потенцiал, iснує небезпека поширення унiверсальностi критицизму, а тому виникає необхiднiсть так званої «критики критики», тобто критики, спрямованої на перегляд власних пiдстав з метою визначення своєї можливостi. Можна говорити про наявнiсть двох рiвнiв розгляду критики: емпiричний i трансцендентальний. Саме завдяки цьому розрiзненню iснують вiдмiнностi у вживаннi слова «критика» для позначення нею будь-якої оцiночної дяльностi чи суперечки та його вживання для позначення процесу дiагностування пiдгрунть i критерiїв. На нашу думку, критика можлива лише з залученням трансцендентального рiвня, на якому розглядаються належнi, апрiорнi, безумовнi границi розуму.","PeriodicalId":305298,"journal":{"name":"Актуальні проблеми духовності","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114454261","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Наративна толерантнiсть: вихiд iз лабiринту нацiональних iсторичних наративiв","authors":"Olena Mishalova","doi":"10.31812/apd.v0i20.2780","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apd.v0i20.2780","url":null,"abstract":"Метою даної роботи є спроба обґрунтувати тезу, що відсутність уніфікуючого «національного проекту» у написанні української історії (тобто національного історичного наратива) є скоріше перевагою нашої країни, оскільки Україна має реальний шанс створити історичний наратив культурної конвергенції. Від часів колоніального минулого, коли українські території входили до складу різних культурно-цивілізаційних регіонів, українці успадкували не лише негативний досвід, але й позитивний – досвід культурної взаємодії (конвергенції). На сьогодні багатонаціональність, мультикультурність та релігійна поліконфесійність є вагомою перевагою української держави, оскільки це співпадає з загальною світовою тенденцією до побудови спільного полікультурного глобального світу, що ґрунтується на ідеї прав людини.","PeriodicalId":305298,"journal":{"name":"Актуальні проблеми духовності","volume":"117 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124117109","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Що таке модель i яка вiд неї користь фiлософу? (на прикладi моделей iдеального суспiльства)","authors":"Nadiia Kozachenko","doi":"10.31812/APD.V0I19.2081","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/APD.V0I19.2081","url":null,"abstract":"Моделювання представлене не лише як науковий, але й як загальнофiлософський метод. З точки зору автора, iсторiя фiлософiї яввляє собою iсторiю створення моделей, якi виконують ряд функцiй: забезпечують наочнiсть, здiйснюють спрощення, впорядкування, пояснення i таким чином уможливлюють розумiння, надають певну iнтерпретацiю, дають змогу зробити передбачення i окреслюють певний спосiб дiй. Модель може слугувати iнтерпретацiєю та пiдтвердженням певної фiлософської концепцiї. До особливостей побудови фiлософських моделей автор вiдносить мiнiмальнiсть обраних критерiїв, простоту та унiверсальнiсть.","PeriodicalId":305298,"journal":{"name":"Актуальні проблеми духовності","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114886504","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Iдея прогресу та моделi розгортання iсторичного процесу","authors":"Olena Mishalova","doi":"10.31812/APD.V0I19.2083","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/APD.V0I19.2083","url":null,"abstract":"У статтi розглядаються можливостi поєднання iдеї прогресивного розвитку iсторiї з рiзними моделями розгортання iсторичного процесу. Наголошується, що справжня фiлософiя iсторiї за своєю сутнiстю завжди є прогресистською, iдея прогресу у рiвнiй мiрi притаманна для усiх моделей розгортання iсторичного процесу — лiнiйної, циклiчно-стадiальної, культурно-цивiлiзацiйної.","PeriodicalId":305298,"journal":{"name":"Актуальні проблеми духовності","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121271249","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Наративне пояснення, практичний силогiзм та iсторична наука","authors":"Oksana Panafidina","doi":"10.31812/apd.v0i19.2082","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apd.v0i19.2082","url":null,"abstract":"У статтi розглянуто i проблематизовано традицiйний для iсторикiв спосiб пояснення та його формально-логiчну модель (практичний силогiзм). Здiйснено порiвняльний аналiз вирiшення проблеми можливостi наукового iсторичного пояснення в межах наративної фiлософiї iсторiї та критичного рацiоналiзму. Автор вбачає причину вiдмiнностей у баченнi ними завдань iсторiї на теоретичному рiвнi у тому, що вони по-рiзному вирiшують бiльш загальну проблему — проблему науковостi iсторiї.","PeriodicalId":305298,"journal":{"name":"Актуальні проблеми духовності","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116757877","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"John Dewey and the mind-body problem in the context: the case of «neutral monism»","authors":"A. Leonov","doi":"10.31812/APD.V0I19.2078","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/APD.V0I19.2078","url":null,"abstract":"Головним фокусом статтi є психофiзична проблема на прикладi доктрини ‘нейтрального монiзму’, а також, прояснення питання, хто може вважатися її пропонентами. Згiдно з Бертраном Расселом, такими є Ернст Мах, Вiльям Джеймс та Джон Дьюї (серед iнших). Стаття намагається прояснити, чи сам Рассел був правий у своїх висновках чи нi. Спершу я прояснюю вiдношення мiж ‘нейтральним монiзмом’ та ‘двох-аспектною теорiєю’. По друге, я аналiзую ‘велику трiйку’ нейтрального монiзму: Мах, Джеймс, Рассел. Моєю стартовою позицiєю є саме розумiння Расселом по-зицiй Маха та Джеймса. Наостанок, виявляється, що анi Мах, Джеймс чи Дьюї не можуть розглядатися як нейтральнi монiсти. Радше, нерозумiння Расселом як радикального емпiризму Джеймса, так i аналiзу вiдчуттiв Маха спонукало його до створення власної оригiнальної версiї ‘нейтрального монiзму’ (чи ‘монiзму Рассела’).","PeriodicalId":305298,"journal":{"name":"Актуальні проблеми духовності","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126863224","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
求助内容：
应助结果提醒方式：
京公网安备 11010802042870号
