John Dewey and the mind-body problem in the context: the case of «neutral monism»

Головним фокусом статтi є психофiзична проблема на прикладi доктрини ‘нейтрального монiзму’, а також, прояснення питання, хто може вважатися її пропонентами. Згiдно з Бертраном Расселом, такими є Ернст Мах, Вiльям Джеймс та Джон Дьюї (серед iнших). Стаття намагається прояснити, чи сам Рассел був правий у своїх висновках чи нi. Спершу я прояснюю вiдношення мiж ‘нейтральним монiзмом’ та ‘двох-аспектною теорiєю’. По друге, я аналiзую ‘велику трiйку’ нейтрального монiзму: Мах, Джеймс, Рассел. Моєю стартовою позицiєю є саме розумiння Расселом по-зицiй Маха та Джеймса. Наостанок, виявляється, що анi Мах, Джеймс чи Дьюї не можуть розглядатися як нейтральнi монiсти. Радше, нерозумiння Расселом як радикального емпiризму Джеймса, так i аналiзу вiдчуттiв Маха спонукало його до створення власної оригiнальної версiї ‘нейтрального монiзму’ (чи ‘монiзму Рассела’).