А. А. Поліщук, Габріелла Олександрівна Бірта, Світлана Олексіївна Усенко, А. М. Шостя, Б. С. Шаферівський, М. О. Ільченко, Лариса Михайлівна Кузьменко
{"title":"ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОБРОБКИ НА ЯКІСТЬ СОЇ ТА ПРОЦЕСИ ТРАВЛЕННЯ У СВИНЕЙ","authors":"А. А. Поліщук, Габріелла Олександрівна Бірта, Світлана Олексіївна Усенко, А. М. Шостя, Б. С. Шаферівський, М. О. Ільченко, Лариса Михайлівна Кузьменко","doi":"10.32782/tnv-tech.2024.2.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.2.19","url":null,"abstract":"Проведені експерименти дають підставу стверджувати, що використання нативної сої є небажаним через високу активність антипоживного ензиму – уреази. Однак використання різних методів технологічної обробки даного зерна значно підвищує доступність поживних речовин. Зокрема встановлено, високу позитивну дію мікронізації (температура обробки 125 0С), оскільки більш висока температура обробки зерна веде до зниження його біологічної повноцінності. Це відкриває перспективу використання обробленої сої при виробництві хліба, що дає можливість підвищити масову частку білка та зменшити частку вуглеводів, для забезпечення збалансованого харчування населення. При цьому продукти переробки сої перш за все білки мають добрі функціонально-технологічні властивості та сумісність з м’язовими білками широко застосовуються у виробництві м’ясопродуктів. Виявлено, що застосовані способи мікронізації, екструдування і тостування зерна сої значно підвищили харчову цінність, оптимізували процеси травлення, сприяли високому засвоєнню поживних речовин дозволили уникати дискомфортного стану в органах травлення. При цьому додаткове використання в раціонах свиней екструдованого гороху і сої позитивно впливає на хімічний склад м`яса й печінки, що проявляється в підвищенні вмісту білка і тенденції до зниження вмісту жиру, збільшення маси парної туші свиней. Встановлено, що відносно сої нативної окремі методи технологічної обробки зерна цієї культури призводять до підвищення рівня вологи на 6,2% після екструдування чи мікронізації та 4,3% соєва макуха. Методи технологічної обробки сої впливали на кислотність в хімусі, де максимальний рівень спостерігався у нативних зернах, а мінімальний в екструдованих, а різниця між ними становила 29,1%. Використання методу екструдування сої та тостованої форми сої стимулює збільшення секреції ліпази відповідно в 2,1 та 1,8 рази порівняно із його нативною формою.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"21 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141663689","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"БАЗА ДАНИХ ТОПОМЕТРИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ПАКЕТІВ IC ІЗ ПРАВИЛАМИ ВИВОДУ","authors":"С. О. Сгадов","doi":"10.32782/tnv-tech.2024.2.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.2.10","url":null,"abstract":"Дизайн друкованих плат (PCB) відіграє важливу роль у виробництві радіоелектронних пристроїв. Хоча існує декілька систем САПР для автоматизації процесу, вони часто не враховують топологію схеми. Для вирішення цієї проблеми необхідна якісна автоматична система трасування друкованих плат. Це включає кілька кроків, зокрема розміщення компонентів на дошці, створення топометричних ліній, визначення перетину ребер графа з топометричними лініями та відстеження з’єднань через точки перетину. Створення топометричних ліній передбачає додавання додаткових ребер до графіка, які з’єднують виходи сусідніх компонентів. Це призводить до того, що модель складається з топологічної частини (график зв’язків та топометричні лінії) і геометричної частини. Щоб полегшити інтеграцію цих частин, вводиться топометрична модель компонента. Реалізація бази даних для зберігання цих моделей має вирішальне значення для систем САПР. База даних повинна містити інформацію про тип упаковки, геометричні розміри, креслення провідників, топологію, правила виводу та сценарії налаштування топологічних ліній. Зберігання правил виводу у кон’юнктивно-діз’юнктивній формі забезпечує ефективну обробку та менший обсяг даних. Топометрична база даних має містити записи для кожного типу упаковки IC, включаючи тип упаковки, зображення відбитка, цикл графіка, геометричні прив’язки, правила виводу та сценарій ініціалізації для додаткових полюсів. Щоб використовувати базу даних топометричних моделей упаковки IC, користувач вибирає тип упаковки для кожного елемента схеми. Відповідний запис завантажується з бази даних, включаючи геометричну та топометричну модель, яка потім копіюється в локальну базу проекту. Можна ініціалізувати додаткові кейси та редагувати правила формування провідників під пакет. Застосування цих правил визначає можливість виконання з'єднань під пакетом. Автор припускає, що цей підхід, що використовує експертну систему, може бути використаний для автоматичної маршрутизації друкованих плат з використанням топологічного підходу","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"10 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141665354","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В РОЗРОБЦІ ANDROID ЗАСТОСУНКІВ","authors":"К. О. Антіпова, В. С. Раленко","doi":"10.32782/tnv-tech.2024.2.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.2.9","url":null,"abstract":"У даній роботі розглянуто використання бібліотеки машинного навчання WEKA в Android-застосунках через її портування на цю платформу. Основна увага приділяється можливостям використання WEKA у контексті визначення настрою тексту на мобільних пристроях Android. Визначення настрою тексту є важливою задачею в області обробки природної мови, яка має широкий спектр застосувань, включаючи аналіз соціальних медіа, відгуки клієнтів та багато іншого. У рамках цього дослідження було розроблено власну методологію для використання WEKA для визначення настрою тексту. Ця методологія базується на використанні датасету twitter_emotion, який був розділений на навчальні та тестові вибірки для експериментального порівняння різних бібліотек. Результати дослідження демонструють, що найкращий відсоток точності досягнуто за допомогою бібліотеки WEKA. Це може бути пов’язано з актуальністю реалізації алгоритму та оптимізацією коду, що використовується в даній бібліотеці. Крім того, проведено порівняння швидкодії алгоритму на різних пристроях Android. Було виявлено різницю в часі виконання, що може бути пов’язано з архітектурними особливостями мобільних пристроїв та рівнем адаптації Android для них. Отримані результати сприятимуть оптимальному вибору бібліотеки та методів для вирішення завдань визначення настроїв тексту на мобільних пристроях. Ця робота спрямована на покращення розуміння можливостей та обмежень використання машинного навчання в мобільних застосунках з огляду на специфіку платформи Android. Вона також сприяє розробці нових стратегій та технологій для ефективного використання машинного навчання в мобільних застосунках. Важливо зазначити, що використання бібліотеки WEKA в Android-застосунках не обмежується лише визначенням настрою тексту. WEKA може бути використана для різноманітних завдань машинного навчання, включаючи класифікацію, регресію, кластеризацію та інше. Таким чином, ця робота може слугувати основою для подальших досліджень використання WEKA в Android-застосунках.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"118 19","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141665452","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИННИХ КОМПОНЕНТІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ М’ЯСНИХ ВИРОБІВ","authors":"І. О. Ряполова, І. О. Татьянін","doi":"10.32782/tnv-tech.2024.2.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.2.22","url":null,"abstract":"Згідно з принципами раціонального або збалансованого харчування, раціон людини повинен містити певну кількість усіх основних поживних речовин. Наразі недостатнє надходження основних поживних речовин з їжею є проблемою в усіх цивілізованих країнах. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є розробка продуктів харчування, збагачених необхідними компонентами. Розробка передбачає заміну деяких інгредієнтів на добавки рослинного походження. Це перспективний шлях вирішення проблеми підвищення доступності м'ясних продуктів, розширення їх асортименту та підвищення харчової цінності. Робота присвячена обґрунтуванню введення рослинних компонентів до рецептури м’ясного рулету дієтичного спрямування для закладів ресторанного господарства. Для розробки дієтичних м’ясних страв ресторанної подачі використовували тільки охолоджене індиче м’ясо та охолоджену телятину, у фарш додавали спеції, сіль і насіння гарбузу і льону, для начинки – тушковану м’якоть гарбузу, моркву та зелені яблука. Вироби виготовлені за запропонованою рецептурою порівнювали з виробами за класичною рецептурою. Порівняльним аналізом визначено основні показники готової страви (органолептичні, фізико-хімічні, структурно-механічні). Дані дегустаційної комісії свідчать, що введення рослинної маси у вигляді начинки для м’ясних рулетів, підвищують їх смакові властивості, це властиво як для рулетів з телятини так і з індичого м’яса. Вологозв'язуюча та вологоутримуюча здатності фаршевих систем з індичого м’яса, нижчі ніж з телятини і яловичини, але спостерігається загальна тенденція збільшення цих показників у фаршевих системах в які введено насіння льону і гарбузу. Використання рослинної сировини у вигляді начинки до м’ясних рулетів дієтичного спрямування позитивно відображається на консистенції та ніжності виробів.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"122 26","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141666389","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В СУЧАСНОМУ БУДІВНИЦТВІ","authors":"Д. С. Барулін","doi":"10.32782/tnv-tech.2024.2.26","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.2.26","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню та аналізу найпоширеніших добровільних стандартів «зеленого» будівництва. «Зеленому» будівництву приділено велику увагу на початку ХХІ століття через зростання занепокоєння щодо екологічного стану навколишнього середовища. Зростання попиту на «зелені» будівлі призвело до необхідності певної їх оцінки, а саме сертифікації цих будівель за набором визначених критеріїв. Це сприяло появі численних систем оцінки «зеленого» будівництва. Висвітлено сучасні виклики, зокрема енергетичну кризу та погіршення екологічного стану, які є актуальними через високе енергоспоживання будівельної галузі. Зазначено, що будівельний сектор є значним джерелом викидів парникових газів, що потребує впровадження стратегій сталого розвитку. У дослідженні виконано аналіз основних стандартів BREEAM, LEED, узагальнено категорії їх оцінювання. Проаналізовано успішні приклади впровадження «зеленого» будівництва у різних країнах, таких як США, Великобританія, Австралія, Канада та Японія. Наголошено на важливості державної підтримки у розвитку екологічного будівництва. Наведені приклади успішних проектів, які отримали сертифікати BREEAM та LEED в Україні. Запропоновані заходи для України: підвищення популярності сертифікації за стандартами BREEAM та LEED; активізація державної участі у проектах екологічного будівництва; використання досвіду інших країн для розвитку власних стандартів «зеленого» будівництва. Зроблено висновок, що «зелене» будівництво сприяє підвищенню вартості будівель, забезпечує краще середовище для життя та роботи, а також сприяє довговічності та якості будівельних матеріалів і рішень. Встановлено, що сертифікація «зеленого» будівництва відіграє ключову роль у зменшенні негативного впливу на довкілля, підвищенні енергоефективності, покращенні якості життя та стимулюванні економічного зростання через впровадження інноваційних та сталих практик у будівельній галузі. Стаття підкреслює, що впровадження «зеленого» будівництва є важливим кроком на шляху до сталого розвитку та покращення екологічної ситуації в Україні та світі.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"55 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141663244","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"АВТОМАТИЗОВАНА ІОТ СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ НАСОСНОЇ СТАНЦІЇ ВОДОПОСТАЧАННЯ СЕЛИЩА ТЕПЛИК","authors":"Ю. В. Легойда, О. В. Кравченко","doi":"10.32782/tnv-tech.2024.2.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.2.7","url":null,"abstract":"Інтернет речей (IoT) – це мережа пристроїв, даних та інших технологічних функцій для здійснення будь-якої операції більш інтуїтивно з мінімальним втручанням людини. IoT поступово проникає в повсякденне життя та комерційну сферу. Концепція четвертої промислової революції (Промисловість 4.0) в значній мірі базується на інтуїтивній адаптації IoT та інтелектуальній автоматизації в кожній промисловій діяльності. У останні кілька років IoT також увійшов у сферу управління водою та стічними водами. Погіршення якості води, зниження рівня води, моделі споживання води та брак резервних ресурсів – це кілька проблем, з якими зараз стикаються водопровідні промислові підприємства, а необдумане використання води негативно вплинуло на біорізноманіття та природні середовища проживання до такого рівня, що його стало замало в основних регіонах України та у світі в цілому. Технологія ІоТ надає рішення для моніторингу в режимі реального часу для промисловості водопостачання та інших секторів, які використовують воду як основний ресурс, допомагаючи пом’якшити вплив дефіциту. Традиційно спеціалісти в різних галузях використовували ваги для вимірювання рівня води та записували все вручну. Це створило проблеми, головною з яких були неточності вимірювання, що впливало на рівень запасів і порушувало весь процес. Технологія ІоТ є революційною концепцією, яка процвітає завдяки швидкому промисловому визнанню. У даній роботі було розглянуто розробку та впровадження автоматизованої системи IoT для управління насосною станцією водопостачання селища Теплик. Основним завданням є створення системи, що забезпечить стабільний рівень води та оперативно реагуватиме на зміни у водопостачанні, забезпечуючи надійні умови життя для мешканців. Завдяки цьому оператори можуть віддалено спостерігати, контролювати та оптимізувати зміни відповідно до умов навколишнього середовища або інших викликів під час військового стану. В ході дослідження було проведено розрахунки оптимального рівня баку для конкретної категорії користувачів та визначено час пік, коли попит на воду найвищий. Розроблена система відображає практичний приклад застосування Інтернету речей для вирішення актуальних проблем водопостачання та демонструє можливості автоматизації та оптимізації ресурсів у сучасних умовах.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"76 22","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141664407","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ОГЛЯД ХОРЕОГРАФІЇ ВЕБ-СЕРВІСІВ WSMO ДЛЯ ВИКОНАННЯ СИНХРОННИХ ТА АСИНХРОННИХ ЗАПИТІВ","authors":"І. В. Касьянчук","doi":"10.32782/tnv-tech.2024.2.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.2.4","url":null,"abstract":"Популярність Інтернету зумовлює стрімке зростання обсягів його інформаційного наповнення. Дані, які надають веб-ресурси орієнтовані здебільшого на розуміння людиною, і лише невелика їх частина придатна для обробки програмними агентами. Через це виникає складність у пошуку потрібної інформації, послуг або сервісів тощо. Це зумовило потребу у стандартизації ресурсів, а саме – уніфікації обміну даними між різними сервісами, чи інтегрування об’єктів реального світу в мережу Інтернет. Концепція семантичного Web (Semantic Web) дає можливість пов’язувати сервіси за допомогою опису взаємодії, включаючи пошук потрібних сервісів за запитом (Service Discovery). Таким чином досягається «розуміння» інформації не лише людиною, а й системами для подальшої автоматичної обробки програмами інших виробників, після чого вона передається користувачу. Другою концепцією, яка доповнює Семантичний Web є теоретичне уявлення про моделі предметних областей, або онтологією. Стандартом мови опису консорціумом W3C визначено XML (eXtensible Markup Language), що являє собою документ з переліком тегів та атрибутів, визначених певних протоколом або специфікацією. Для онтологій однією з таких специфікацій визначено RDF (Resource Definition Framework) – абстрактна мова метаданих, сформованих у вигляді графу. Консорціумом рекомендовано багато фреймворків для здійснення безпосереднього опису семантичної моделі, одним з прикладів є OWL (Web Ontology Language), що визначає мережу понять та відносини між ними. Іншою важливою адаптацією до програмування сервісних додатків є WSMO. Цей фреймворк підтримує безпосереднє виконання Service Discovery – викриття потрібних сервісів для виклику за запитом користувача, а також хореографію разом з оркестрацією, що робить його більш досконалим та повним рішенням у порівнянні з OWL-S. У статті розглядаються підходи, запропоновані фреймворком WSMO для оркестровки та хореографії веб-сервісів, а також недоліки цього рішення у контексті обробки нескінченних потоків даних (data streams).","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"19 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141664162","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"РОЗРОБКА БАГАТОФАКТОРНИХ ПЛАНІВ ЕКСПЕРИМЕНТІВ З ВИСОКОЮ ТОЧНІСТЮ ЇХ АНАЛІТИЧНОГО ОПИСУ ДЛЯ ОПЕРАТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИ ЛАБОРАТОРНИХ ВИПРОБУВАННЯХ","authors":"Роман Чепок","doi":"10.32782/tnv-tech.2024.2.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.2.12","url":null,"abstract":"На сучасному етапі прискореного бурхливого розвитку різних галузей науки і техніки, збагачення духовної культури людства, стрімкого соціального і політичного життя України ставляться відповідні вимоги до всебічного розвитку особистості в суспільстві розвинутої країни. Не мало важливим фактором в цьому аспекті постає навчальний процес у вищих закладах освіти. Данна наукова стаття присвячена розробці ефективних методів планування багатофакторних експериментів з метою отримання високоякісних результатів у лабораторних умовах. Вона розглядає важливість точного опису планів експериментів для забезпечення оперативного та ефективного використання під час проведення лабораторних випробувань і написання випускних робіт у вищих закладах освіти. В статті досліджуються методи вибору факторів та їх рівнів, а також планування експериментів. Для аналітичного опису планів експериментів розглянуті статистичні методи та моделі, які дозволяють визначити вплив окремих факторів та їх взаємодію на результати досліджень. Автор статті пропонує практичні рекомендації з вибору оптимальних планів експериментів з високою точністю, що сприяє підвищенню ефективності лабораторних досліджень та прискоренню процесу прийняття рішень у наукових та промислових галузях. Ця стаття має значний внесок у розвиток методів планування експериментів та забезпечення їхнього оперативного використання у лабораторних умовах та використання їх під час написання наукових і випускних робіт, а також деякою мірою ліквідує відсутність навчальної літератури з математичного моделювання систем і процесів для здобувачів закладів вищої освіти України різних технічних спеціальностей. Сучасний інженер повинен використовувати математику не тільки як метод розрахунку, а й як метод мислення, формалізації та формування інформаційних понять. Доповнюючи досвід інженера та його інтуїцію, багатофакторні плани експерименти з високою точністю їх аналітичного опису для оперативного використання створюють фундаментальну базу для розробки та експлуатації технічних систем і значно підвищують якісний рівень підготовки інженерів, інженерів-дослідників та наукових співробітників.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"100 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141664030","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В БУДІВНИЦТВІ – ПАСИВНІ БУДИНКИ","authors":"М. М. Волошин","doi":"10.32782/tnv-tech.2024.2.27","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.2.27","url":null,"abstract":"У статті запропоновано варіанти застосування енергозберігаючих технологій в будівництві, а саме на прикладі будівель. Представлено проблематику питання енергозбереження в Україні і світі. Проблематику пов'язано з дефіцитом основних енергоресурсів, зростаючої вартістю їх видобутку, а також з глобальними екологічними проблемами. Запропоновано сучасні енергозберігаючі технології поділити на кілька видів: енергозберігаючі технології на виробництві; енергозберігаючі технології на транспорті; енергозберігаючі технології індивідуального споживання; енергозберігаючі технології загального споживання. Представлено основні напрямки і способи енергозбереження. Проаналізовано данні таблиці із показниками витратами теплової енергії за видами будівель в Україні. Виконаний аналіз енергоефективності в країнах Євросоюзу. Наведено інформацію про активні будинки, які з’явилися в Україні завдяки Закону про «зелений» тариф. Наведено поняття нульовий відхід, під нульовими відходами розуміється не відсутність побутового сміття, а можливість демонтажу будівлі без шкоди для екології. Представлено будівельні матеріали, які відносяться до екологічної сировини – дерево, камінь, склобетон. На сьогоднішній день у світі налічується більше 100 реалізованих проектів активних будинків. Попереду планети всієї, звичайно ж, економні європейці (33 будинки), в США побудували 30 активних будинків, у Латинській Америці понад 20, в Канаді понад 10 і промірних стільки ж в Азії та Австралії разом взяті. Активний будинок з позитивним енергобалансі – це будівля, яка отримує енергію з навколишнього середовища, за допомогою альтернативних джерел, у кількості перевищує власні потрібні. Наведено принцип проектування активного будинку, який починається з вивчення місцевості, зокрема: рельєфу; клімату (вологості, світлового режиму, напрямів і швидкостей повітряних потоків); складу повітря і наявності в ньому хімічно агресивних речовин.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"59 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141663078","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
М. Ю. Криворучко, Артем Антоненко, С. М. Неіленко, В. С. Михайлик, Н. П. Форостяна, О. Г. Тонких
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЧНОГО ПОДРІБНЮВАЛЬНОГО УСТАТКУВАННЯ В РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ ТА ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ","authors":"М. Ю. Криворучко, Артем Антоненко, С. М. Неіленко, В. С. Михайлик, Н. П. Форостяна, О. Г. Тонких","doi":"10.32782/tnv-tech.2024.2.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.2.15","url":null,"abstract":"У статті описано особливості механічного подрібнювального технологічного устаткування. У роботі розглянуто особливості взаємодії механічного технологічного устаткування з продовольчою сировиною та харчовими продуктами та дано огляд застосування для різних технологічних процесів у харчовій промисловості та закладах ресторанного господарства. Незважаючи на велику кількість наукових праць, присвячених темі технологічного обладнання, зокрема механічного устаткування, в Україні це недостатньо висвітлена тема, яка потребує дослідження, враховуючи сучасні умови в національній економіці. Розглянуто будову та принципи дії машин для подрібнення кави, розмелювальних механізмів та протиральних машин для закладів ресторанного господарства. Залежно від характеру діючих сил на продукт, розрізняють такі види дроблення: роздавлювання, розколювання, розламування, розтирання, зріз, удар. Названі способи мають різну ступінь деформацій стискання та зсуву. Дробленням подрібнюють тверді та крихкі матеріали. Роздавлювання деформує увесь об’єм матеріалу, і під час досягнення значень напружень, які перевищують межу міцності до стискання, відбувається руйнування матеріалу. Зазвичай подрібнювання здійснюється впливом комбінації зусиль: роздавлювання і стирання, стирання і удар та ін. Процес різання поділяється на розрізання та розпилення. Розрізання застосовують для подрібнення напівтвердих і пластичних матеріалів. Під час розрізання частинам продукту надається задана форма та розміри, тобто, на відміну від дроблення, процес керований. Застосування технологічного механічного устаткування з іншими фізичними методами та енергоносіями дає змогу інтенсифікувати технологічні процеси, знизити собівартість готової продукції, а також підвищити харчову та біологічну цінність сировини, напівфабрикатів і готової продукції. Перебіг процесу подрібнення залежить від таких чинників: структура та фізико-мехнічні властивості продуктів, конструктивні та геометричні показники робочих органів і характер їх руху, кінематичні та динамічні параметри подрібнювального устаткування. Кожний продукт має свою структуру, яка визначає спосіб подрібнення. Фізико-механічні властивості продукту впливають на характер його руйнування в місці контакту з робочим органом.","PeriodicalId":242216,"journal":{"name":"Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки","volume":"112 49","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141665694","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}