Studia Methodologica最新文献_第4页

НОВЫЕ ГРАНИ ВОСПРИЯТИЯ ПОЭМЫ А. С. ПУШКИНА «ПОЛТАВА»

Studia Methodologica Pub Date : 2019-11-10 DOI: 10.25128/2304-1222.19.48.08

O. Bogdanova

{"title":"НОВЫЕ ГРАНИ ВОСПРИЯТИЯ ПОЭМЫ А. С. ПУШКИНА «ПОЛТАВА»","authors":"O. Bogdanova","doi":"10.25128/2304-1222.19.48.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.19.48.08","url":null,"abstract":"У статті з нової точки зору інтерпретується поема О. С. Пушкіна «Полтава» і висловлюється ідея про більш широке, ніж традиційно прийнято, тлумачення назви: не як відображення подій переможної Полтавської битви, але як спогади про Полтаву (Полтавщину), з якої у Пушкіна і адресата його поеми були пов’язані особливі спогади. Низка посилань, виявлених автором статті, дозволяє простежити двоплановість повіствування Пушкіна, вибудовує чітку паралель між подіями 1709 р. і подіями 1825 р. на Сенатській площі у Петербурзі. Пірамідальна структура поеми Пушкіна, поділяється на три композиційних пласта, поетапно вибудовує історію людських пристрастей (героїв-пристрастей) і показує, як любов-пристрасть трансформується в пристрасть-ненависть, пристрасть-помсти і розрішається вищим (за Пушкіним) проявом пристрасті – пристрасті-любові до батьківщини. Відносини героїв «Марія – Мазепа» (перша пісня), «Кочубей – Мазепа» (друга пісня), «Мазепа – Петро» (третя пісня) демонструють, що в центрі пушкінської поеми стояло не зображення подій Північної війни і битви Петра зі шведами, а роздуми над людськими пристрастями, над місцем окремої людини у величезному світі.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116481323","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Conceptual metaphors in internet articles concerning climate change – a case study 有关气候变化的网络文章中的概念隐喻-个案研究

Studia Methodologica Pub Date : 2019-11-10 DOI: 10.25128/2304-1222.19.48.02

Marta Kwaśniewska

引用次数: 0

ANTROPOCENTRYCZNE I FUNKCJONALNO-PRAGMATYCZNE ZAŁOŻENIA WSPÓŁCZESNEJ ETNOLINGWISTYKI: PROPOZYCJE METODOLOGICZNE

Studia Methodologica Pub Date : 2019-11-10 DOI: 10.25128/2304-1222.19.48.06

Oleg Leszczak, A. Borowiec

{"title":"ANTROPOCENTRYCZNE I FUNKCJONALNO-PRAGMATYCZNE ZAŁOŻENIA WSPÓŁCZESNEJ ETNOLINGWISTYKI: PROPOZYCJE METODOLOGICZNE","authors":"Oleg Leszczak, A. Borowiec","doi":"10.25128/2304-1222.19.48.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.19.48.06","url":null,"abstract":"Стаття присвячена онтологічній оцінці об’єкта етнолінгвістики й етнокультурології з точки зору функціонально-прагматичної і антропоцентричної методології. Автори пропонують перенести центр уваги у цього роду дослідженнях з аналізу історії етнокультурних рис гіпостазованих об’єктів (народів, націй, етносів, мовних груп) на аналіз взаємодії осіб як реальних носіїв культурно-цивілізаційних характеристик у актуальній дійсності під час міжцивілізаційних інтеракцій. Окрім того Автори звертають увагу на наявність внутрішньої диференціації етнокультурних спільнот з точки зору культурно-цивілізаційних цінностей, що робить дослідження т.зв. мовної картини світу чи національного характера неефективними.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"83 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126289565","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІ ПІДХОДИ У ВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 乌克兰总统竞选活动中的后现代方法

Studia Methodologica Pub Date : 2019-11-10 DOI: 10.25128/2304-1222.19.48.10

Diana Grushanska

引用次数: 0

Использование коммуникативных и лингводидактических стратегий при обучении языкам 在语言教学中使用交际和灵性策略

Studia Methodologica Pub Date : 2019-11-10 DOI: 10.25128/2304-1222.19.48.03

Halyna Diduk-Stupyak

{"title":"Использование коммуникативных и лингводидактических стратегий при обучении языкам","authors":"Halyna Diduk-Stupyak","doi":"10.25128/2304-1222.19.48.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.19.48.03","url":null,"abstract":"У статті розглядаються методологічні аспекти комунікативно-лінгводидактичних стратегій вивчення української мови при використанні інноваційної макротехнології «Інтеракція рзновидових підходів». Розкрито положення навчальної стратегії в лінгводидактиці на базі досліджень когнітивної психології, а також мета навчальної стратегії в процесі вивчення мовного матеріалу в основній школі. В роботі запропонована лінгводидактична система, в якій використовуються аналізовані навчальні стратегії в процесі використання лінгвометодичної макротехнології «Інтеракція різновиідових підходів до вивчення української мови».","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"136 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122455634","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

«HOMO SAPIENS» vs «ΆΝΘΡΩΠΟΣ ΓΡΑΠΤΏΣ» “智人”vs“ΆΝΘΡΩΠΟΣ ΓΡΑΠΤΏΣ”

Studia Methodologica Pub Date : 2019-11-10 DOI: 10.25128/2304-1222.19.48.04

A. Glotov

{"title":"«HOMO SAPIENS» vs «ΆΝΘΡΩΠΟΣ ΓΡΑΠΤΏΣ»","authors":"A. Glotov","doi":"10.25128/2304-1222.19.48.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.19.48.04","url":null,"abstract":"Соціальний статус учасника літературних творів як якоїсь паралельної, вигаданої дійсності є очевидним винятком в парадигмі соціальних ролей будь-якого суспільства. Незалежно від часу і місця літературного процесу самиі твори літератури служать перш за все об’єктом для моральних, психологічних і естетичних рефлексій. Більшість існуючих педагогічних концепцій розглядає літературу саме як плацдарм для дидактичної, перш за все – виховної, роботи. Разом з тим домінантною ідеєю виховання завжди було досягнення життєвого успіху. І тут виникає кричуща суперечність між дидактичним кредо «людини розумної» (homo sapiens) і фактичним становищем «людини, яка пише» (άνθρωποσ γραπτώσ). Більшість письменників, з античних часів до сучасності не були зразком моральності, не досягали матеріального успіху, більш того – і не прагнули до цього. Перелік драматичних доль Езопа, Овідія, Байрона, Боккаччо, Війона, Вольтера, Верлена, Гофмана, Пушкіна, Достоєвського і багатьох інших класиків світової літератури викликає думку про те, що літератори, творячи етичний і естетичний ідеал, свою власну біографію очевидним чином проживали всупереч написаному. Порівняльний аналіз історико-літературного матеріалу підтверджує, що навіть приклади відносно благополучних письменницьких життєписів (Вергілій, Горацій, Гете) парадоксальним чином підтверджують ідею того, що творчої особистості, «людині авторові» житейська благополуччя швидше противказано.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116675328","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Травестування жанру через заголовок у "Дияболічних параболах" Порфирія Горотака

Studia Methodologica Pub Date : 2019-11-10 DOI: 10.25128/2304-1222.19.48.01

Inna Volkovynska

{"title":"Травестування жанру через заголовок у \"Дияболічних параболах\" Порфирія Горотака","authors":"Inna Volkovynska","doi":"10.25128/2304-1222.19.48.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.25128/2304-1222.19.48.01","url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемі співвідношення заголовка і жанру твору. У поле дослідження потрапляють заголовки з номінацією певного жанру. Предметом розгляду слугують тексти збірки “Дияболічні параболи” містифікованого поета Порфирія Горотака. Проаналізовано функціональні можливості заголовків із номінацією жанру, їхній вплив на рецепцію жанру. Ускладнені звʼязки, що виникають між анонсованим жанром і жанровими рисами твору, можна поділити на три різновиди: травестування жанру, “пристосування” до канонів жанру і взаємозвʼязки, що наближаються до еквівалентності. Прийом травестування жанру реалізується шляхом пародіювання і перелицювання жанрового канону. Це призводить до утворення своєрідного жанрового симулякру. “Пристосування” до канонів жанру втілюється через іронічний пафос, застосування елементів низького стилю у “високих” творах. Еквівалентні звʼязки між заголовком, що містить номінацію жанру, і текстом – явище рідкісне. Це пояснюється приналежністю текстів збірки до літературної містифікації, яка сприяє смисловій багатошаровості. У “Дияболічних параболах” містифікований автор залучає до заголовків номінації таких жанрів як фуга, ода, елегія, балада, пісня, містерія. Зумисна неузгодженість між піднесеним змістом і його формальним травестуванням покликана донести до читача основні смислові домінанти збірки – змалювання невідповідності між приземленою, “низькою” дійсністю та високими, романтичними ідеалами ліричного героя.","PeriodicalId":224441,"journal":{"name":"Studia Methodologica","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126810194","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

ANALIZA DYSKURSU POLSKICH INFORMACJI INTERNETOWYCH DOTYCZĄCYCH ROZDZIAŁU UKRAIŃSKIEJ CERKWI PRAWOSŁAWNEJ OD PATRIARCHATU MOSKIEWSKIEGO

Studia Methodologica Pub Date : 2019-11-10 DOI: 10.25128/2304-1222.19.48.09

Justyna Szajnowska-Borkowska

引用次数: 0

«ШТИРНАЙЦЯТИЙ РІК СУМНИЙ НАСТАВ»: ФОЛЬКЛОРНО-ФІЛОСОФСЬКЕ БАЧЕННЯ «ТРУДНОЇ» ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТА ЇЇ НАРОДУ В ПЕРІОД ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Studia Methodologica Pub Date : 2019-11-10 DOI: 10.25128/2304-1222.19.48.11

Zhanna Yankovska

引用次数: 0

ARTISTIC INTERPRETATION AS AN OBJECT OF LITERARY STUDIES: METHODOLOGICAL ASPECTS 作为文学研究对象的艺术阐释:方法论方面

Studia Methodologica Pub Date : 1900-01-01 DOI: 10.32782/2307-1222.2023-55-1

N. Astrakhan

引用次数: 0