{"title":"Формування комунікативної компетентності у студентів-іноземців. Рецензія на наукове видання Масицька Т. Є. Українська мова як іноземна: комунікація: навчальний посібник. Луцьк: Вежа-Друк, 2019. 232 с.","authors":"Ніна Данилюк","doi":"10.29038/2413-0923-2019-11-174-177","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2019-11-174-177","url":null,"abstract":"ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ. \u0000РЕЦЕНЗІЯ НА НАУКОВЕ ВИДАННЯ \u0000Масицька Т. Є. Українська мова як іноземна: комунікація : навчальний посібник. Луцьк: Вежа-Друк, 2019. 232 с.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-12-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124842482","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Рідна мова у вихованні сучасної мовної особистості","authors":"Надія Олександрівна Бабич","doi":"10.29038/2413-0923-2018-9-7-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-9-7-13","url":null,"abstract":"У статті закцентовано увагу на тому, що сучасна людина, якщо вона відчуває себе частинкою мікро- і макросвіту, в якому з’явилася і за який відчуває себе відповідальною – як істота мисляча і мовляча – перед нащадками, завжди хоче знати силу слова; саме пізнання різних способів матеріалізації відомих понять, допоможе зрозуміти внутрішню сутність людини. Прагненням з’ясувати, чим особлива життєдайність і роль рідної мови в сучасному соціумі зумовлена активізація сучасних мовознавчих досліджень у цій царині. Власне, втрата рідної мови змінює не лише енергетичну силу людської діяльності, а й водночас означає втрату зв’язку з традиціями предків, позбавляє народ самобутності","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"54 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124899990","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Запозичення як джерело збагачення екологічної терміносистеми польської мови","authors":"Наталія Касянчук","doi":"10.29038/2413-0923-2018-9-74-80","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-9-74-80","url":null,"abstract":"У статті узагальнено теоретичні позиції щодо суті явища запозичення та його функцій у термінологічних системах. Проаналізовано види запозичень в екологічній терміносистемі сучасної польської мови, визначено основні мови-джерела поповнення словникового складу цієї терміносистеми, вказані причини запозичень та особливості функціонування в сучасній польській мові.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"80 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130412617","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Лексичні парадигми мовної картини світу Ю. Іздрика","authors":"Голоюх Лариса","doi":"10.29038/2413-0923-2018-9-14-22","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-9-14-22","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано поняття мовна картина світу в контексті лінгвістичних досліджень; виокремлено лексичні парадигми, що переважають у мовній картині світу Ю. Іздрика; досліджено компоненти лексичних парадигм абстрактних понять, назв простору, побутової культури; проаналізовано лексичну парадигму людина. Простежено вплив лінгвософії письменника і жанрової специфіки творів на формування лексичних парадигм його мовної картини світу.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"227 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114308932","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Антропоніми роману-балади М. Нестерчука “Блакитна сарна”","authors":"Оксана Нестерчук","doi":"10.29038/2413-0923-2018-9-100-107","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-9-100-107","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано творення офіційних та неофіційних найменувань мешканців села Затишшя (за романом М. Нестерчука «Блакитна сарна»). Виявлено словотвірні типи з продуктивними та непродуктивними суфіксами у варіантах імен. Виділено лексико-семантичні мотиваційні групи прізвиськ героїв роману. Встановлено, що в прізвищевих дериватах переважають поліфункційні форманти відіменного походження. Порівняно художні антропоніми з говірковими записами («Силенська гуторка» Г. Аркушина).","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124009076","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Лінгвостилістичні студії Надії Бабич","authors":"Марина Івасюта","doi":"10.29038/2413-0923-2018-9-63-73","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-9-63-73","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано наукові та науково-методичні праці Н. Бабич, присвячених вивченню стильової диференціації мови, з’ясуванню ознак різних стилів сучасної української літературної мови та їх описові; досліджено праці авторки з погляду вивчення додаткових стилістичних значень різних елементів мовної системи; з’ясовано значення праць Н. Бабич про індивідуальний авторський мовний стиль в контексті лінгвостилістичних досліджень; окреслено перспективи роботи над мовним образом Н. Бабич як науковця в сучасній лінгвоперсонології.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130018157","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Варіантність пунктуаційної системи драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”","authors":"Наталія Григорівна Приходько","doi":"10.29038/2413-0923-2018-9-108-117","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-9-108-117","url":null,"abstract":"У статті виокремлено два типи пунктуаційної системи – в ремарковому тексті (власне авторському) та основному, представленому мовленням персонажів; проаналізовано особливості пунктуаційного малюнка як цілісної системи в драматичному творі; окреслено зміни в системі розділових знаків у виданні драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» 1914 року і сучасному; з’ясовано функційний статус домінувальних пунктуаційних знаків у мовленні персонажів і в ремарках; досліджено семантику пунктуаційних знаків, їх взаємозв’язок зі специфікою мовлення персонажів.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"140 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132697202","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Національно-мовна поведінка П. Куліша як перекладача драми В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта”","authors":"Тетяна Тарасюк, Дарина Косик","doi":"10.29038/2413-0923-2018-9-141-162","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-9-141-162","url":null,"abstract":"Статтю присвячено вивченню актуального на сучасному етапі розвитку науки питання духовної спорідненості людини та її мови, а звідси й національно-мовної поведінки особистості чи спільноти. На матеріалі перекладів звертальних конструкцій драми В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» досліджено особливості національно-мовної поведінки П. Куліша як першопрохідця української перекладацької школи. Відповідно до мети та завдань роботи запропоновано визначення поняття національно-мовна поведінка, на основі теоретичних праць учених узагальнено типологічні й національно марковані риси функціонування звертань у мовленні українців та особливості перекладу звертальних конструкцій, встановлено словотвірні та лексичні можливості відтворення звертань українською мовою, а саме: транскрибування власнихта деяких загальних іншомовних апелятивів відповідно до норм чинного в часи П. Куліша правопису, відтворення гоноративівздебільшого українськими відповідниками, або ж спорадично за допомогою транслітерування, послуговування демінутивами та звертаннями-експресивами, а також національно маркованими лексемами свого часу та типовими для звертань українців атрибутивами у складі поширених звертальних конструкцій.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121612645","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Відіменні прізвища жителів смт Володимирець Рівненської області","authors":"Анастасія Комісарова, Ірина Скорук","doi":"10.29038/2413-0923-2018-9-81-90","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-9-81-90","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано відіменні прізвища жителів смт Володимирець Рівненської області. З’ясовано, що прізвища лексико-семантичного способу творення співвідносні з власними особовими іменами, переважно християнськими за походженням, та їхніми розмовними варіантами. Виявлено, що серед прізвищ морфологічного способу творення переважають антропоніми з формантом -ук /-юк. Проведений аналіз репрезентує церковно-християнські, давньослов’янські та запозичені імена.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133137049","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Частиномовний аспект індивідуально-авторського словотворення Олеся Гончара","authors":"Надія Миколаївна Сологуб","doi":"10.29038/2413-0923-2018-9-133-140","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-9-133-140","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано домінантну рису мовотворчості Олеся Гончара – індивідуально-авторське словотворення; з’ясовано концептуальну значимість, умотивованість і природність новотворів, насамперед у назвах людини та суспільних явищ; визначено продуктивні, малопродуктивні й непродуктивні способи словотворення; схарактеризовано потенційні можливості різних частин мови у творенні оказіональних найменувань Олеся Гончара.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128601255","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}