{"title":"Означення як другорядний член речення: структурно-семантичний і стилістичний аспекти","authors":"Ніна Грозян","doi":"10.29038/2413-0923-2018-9-23-33","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-9-23-33","url":null,"abstract":"У статті узагальнено диференційні ознаки другорядних членів речення, визначено їхні структурно-семантичні особливості. Схарактеризовано класифікаційні параметри означень, підґрунтям яких є кореляції їхніх формально-синтаксичних та семантико-синтаксичних відповідників. Проаналізовано види означень за семантичними та стилістичними ознаками, закцентовано на засобах їхнього вираження. Докладно схарактеризовано синкретичні члени речення, що перебувають в атрибутивній сфері.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133022195","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Діалектні та розмовні одиниці в мові газети «Волинь»: стилістичний та лексико-граматичний аспекти","authors":"Л. М. Деркач","doi":"10.29038/2413-0923-2018-8-64-76","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-8-64-76","url":null,"abstract":"У статті досліджено вживання говіркових елементів у мові регіонального періодичного видання «Волинь» як засобу емоційно-оцінного ставлення авторів публікацій до певних понять. Проаналізовано використання механізму зіставлення, обігрування різних лексичних одиниць національної мови з метою досягнення художньо-естетичного ефекту в публіцистиці. Доведено, що використання територіально здиференційованих елементів зумовлене їхньою експресивно-виражальною функцією у мові засобів масової інформації, створює ефект безпосередності, неофіційності, комунікативної взаємодії з читачем його ж мовою. Говіркові лексичні одиниці в публіцистиці – вияв актуалізації усності в газетному дискурсі, орієнтації ЗМІ на повсякденну мовну практику, що дозволяє наблизити зміст текстів до читацького сприйняття.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122649969","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Словотвір загорєнського іменника́ (за романами В. Лиса «Століття Якова» та «Cоло для Соломії»)","authors":"Оксана Нестерчук","doi":"10.29038/2413-0923-2018-8-97-105","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-8-97-105","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано творення варіантів імен, вжитих у романах В. Лиса «Століття Якова» та «Соло для Соломії». Виявлено словотвірні типи з продуктивними та непродуктивними суфіксами, а також римовані варіанти як гру слів. До літературних варіантів імен подані паралелі з волинсько-поліських говірок. Досліджено, що розмовно-побутові варіанти імен утворені за допомогою загальновживаних суфіксів, які зафіксовані в інших населених пунктах.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131169732","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Вербальний образ Волинського Полісся в романі Василя Гея «Тенета для Полісся»","authors":"Ніна Горик","doi":"10.29038/2413-0923-2018-8-40-52","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-8-40-52","url":null,"abstract":"У статті досліджено текст роману Василя Гея «Тенета для Полісся» з погляду вербальних можливостей лексики задля створення образу Волинського Полісся, змалювання образних картин поліської природи. Основну увагу зосереджено на домінантах, образних номінаціях та стилістичних конструкціях, які розкривають особливості індивідуального стилю письменника.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134353661","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Лінгвософія часопростору в мовній картині світу Є. Пашковського","authors":"Лариса Голоюх","doi":"10.29038/2413-0923-2018-8-152-159","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-8-152-159","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано поняття мовна картина світу в контексті лінгвістичних досліджень, подано лінгвостилістичні параметри мовних образів часу і простору в художніх текстах Є. Пашковського. Доведено, що лінгвософія (світосприймання і світовідтворення) письменника тісно пов’язана з концептами часу і простору. Висвітлено лінгвостилістичні характеристики образних назв України, у тому числі авторських новотворів; простежено образні засоби формування лексико-семантичного поля час. Встановлено текстові конотації ключових лексем – мовних знаків часу і простору.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116245068","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"«Тверда» і «м’яхка» хахлацька мова","authors":"Григорій Левкович Аркушин","doi":"10.29038/2413-0923-2018-8-8-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-8-8-16","url":null,"abstract":"Уздовж східного кордону Республіки Польща на Підляшші побутують східнослов’янські говірки, які територіально поділяють на південнопідляські (Люблінське воєводство) і північнопідляські (Підляське, давніше – Білостоцьке воєводство). Корінні мешканці добре відчувають особливості мовлення і безпомилково визначають білоруські говірки, відділяючи їх від хахлацьких. Місцевий термін хахлáцька мо́ва вживаний у нейтральному значенні. Крім цього, самі носії цю мову поділяють на м’яку та тверду відповідно до вимови звукосполук [ли] – [лʹі], [ни] – [нʹі], [ди] – [дʹі], [си] – [сʹі] та ін.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"286 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131867279","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Особливості народної ботанічної термінології в українських західнополіських говірках","authors":"Руслана Омельковець","doi":"10.29038/2413-0923-2018-8-106-114","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-8-106-114","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню однієї з найстаріших терміносистем української мови – ботанічної термінології. Показано чинники формування цієї терміносистеми в українських західнополіських говірках та висвітлено її структурні й семантичні особливості. Встановлено, що семантичні деривати є наслідком метонімічного та метафоричного перенесень на основі асоціативного зв’язку за просторовою, часовою чи логічною суміжністю.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131438015","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Актуалізація південнопідляської говірки у творах Степана Сидорука","authors":"Юрій Васильович Громик, Андрій Яворський","doi":"10.29038/2413-0923-2018-8-160-172","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-8-160-172","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано особливості місцевої української говірки на матеріалі творів поета з Південного Підляшшя (Польща) Степана Сидорука, зокрема прокоментовано специфіку рефлексації давніх голосних, відмінності у вживанні приголосних, простежено специфіку формотворення іменників, прикметників, дієслів, займенників, виявлено лексичні діалектизми. З’ясовано специфіку використання автором діалектних елементів.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121588331","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Лексико-семантичні та граматичні особливості порівнянь у повісті Володимира Лиса «Соло для Соломії»","authors":"Лариса Тиха","doi":"10.29038/2413-0923-2018-8-123-128","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-8-123-128","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано роль порівнянь в індивідуально-авторській картині світу Володимира Лиса. Зокрема, охарактеризовано лексичне наповнення порівняльних конструкцій, визначено семантику ключових слів, які формують художні образи. Вказано, що основою порівнянь є, як правило, лексеми на позначення різних характеристик людини: зовнішність, внутрішній світ, психологічні особливості тощо. Крім того, основою порівнянь виступають слова на позначення предметів та об’єктів навколишньої дійсності, тварин, рослин. Що стосується будови порівняльних конструкцій, то це і прості порівняння, і складні структури.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116493794","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Особливості залежних компонентів предикатів стану в прозових творах Йосипа Струцюка","authors":"Тетяна Масицька","doi":"10.29038/2413-0923-2018-8-87-96","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-8-87-96","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано семантико-синтаксичні особливості залежних компонентів предикатів стану. Встановлено, що семантико-синтаксична залежність компонентів семантико-синтаксичної структури простого семантично елементарного речення – це їхня здатність залежати від ознакового слова в реченнєвій конструкції. Предикати стану зумовлюють переважно семантико-синтаксичну залежність суб’єкта стану, відображають самостійну, автономну ознаку предмета. За семантичним критерієм виокремлено групи предикатів стану. Схарактеризовані та визначені групи суб’єктних та об’єктних залежних компонентів, умотивованих предикатами стану.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"444 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115938173","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}