Лінгвостилістичні студії最新文献

{"title":"Когнітивний аспект дослідження фразеологізмів української мови в медійному дискурсі","authors":"Тетяна Князь","doi":"10.29038/2413-0923-2020-13-62-71","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2020-13-62-71","url":null,"abstract":"У статті розглянуто когнітивні процеси сприймання явищ дійсності засобами фразеології, проаналізовано комунікативно-прагматичні особливості функціонування фразеологізмів у медійному дискурсі. Фразеологізми є засобом зберігання й організації знань про навколишній світ у свідомості суспільства. Проаналізовані фразеологізми в медійному дискурсі відображають сприймання українцями негативних ситуацій, пов’язаних із суспільно-політичною сферою в країні.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133992465","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"До походження давніх топонімів Львівської області (матеріали до історико-етимологічного словника). 35–41","authors":"Василь Яцій","doi":"10.29038/2413-0923-2020-13-186-198","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2020-13-186-198","url":null,"abstract":"Стаття присвячена лінгвістичному аналізу сучасних назв населених пунктів Львівської області: Бíбрка, Бíтля, Бóриня, Велúке Колóдно, Верхня Лукавиця, Городисько та Демня. На матеріалі документально засвідчених історичних фіксацій найдавніших ойконімів досліджуваного регіону України простежено як особливості словотвірних моделей, так і фонетичні модифікації аналізованих онімів у часі.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121474715","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Образи сонця, зорі та місяця у творчості С. Васильченка","authors":"Юлія Онищенко","doi":"10.29038/2413-0923-2020-13-121-127","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2020-13-121-127","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано найменування космонімів на матеріалі творів С. Васильченка, зокрема досліджено номінації на позначення сонця і пов’язаних із ним понять; зорі та сузір’їв; місяця; неба. Зафіксовано використання художніх засобів та їхнє інформаційне й естетичне значення. Астроніми найчастіше ужито з метою відтворення картин природи, для характеристики внутрішніх переживань, зовнішності героїв тощо. Простежено частотність вживання астролексем. Більшість проаналізованих номенів – загальновживані слова, інша частина – назви, відомі в говірках.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114490551","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Структурно-семантичні параметри присяг працівників силових структур","authors":"Тетяна Тарасюк, Софія Кашуб’як","doi":"10.29038/2413-0923-2020-13-164-175","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2020-13-164-175","url":null,"abstract":"У статті досліджено структурно-семантичну будову текстів присяг працівників та військовослужбовців силових структур України. Встановлено, що структурно текст присяги складається зі самоназивання особи, яка приймає присягу, вказівки на того, кому чи перед ким присягають і в чому клянуться, тобто перелік узятих на себе зобов’язань. Факультативними в таких текстах є фрази «самоклятьби» у разі порушення присяги та звертання до Божих сил допомогти дотриматися обітниці.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114741382","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"„Льольо грає сольо”: прізвиська гравців українських футбольних команд міжвоєнного періоду (20–30-ті роки ХХ століття)","authors":"Ірина Процик","doi":"10.29038/2413-0923-2020-13-140-153","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2020-13-140-153","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано прізвиська українських футболістів, які грали за західноукраїнські клуби в період між двома світовими війнами – у 20–30-ті роки ХХ століття. З’ясовано мотиваційну базу прізвиськ футболістів і скласифіковано особові найменування гравців за критерієм мотивованості – виокремлено неофіційні антропоніми, що походять від демінутивних форм імен футболістів, їхніх прізвищ, назв живих і неживих об’єктів, різних ознак. Описано способи творення прізвиськ, серед яких метафора, синекдоха та різні трансформації, найчастіше утинки прізвищевих назв.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"75 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116065166","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Концепція Божого синівства (παῖδα κυρίου): лінгвістичний аналіз Муд 2:13б","authors":"Halyna Teslyuk","doi":"10.29038/2413-0923-2020-13-176-185","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2020-13-176-185","url":null,"abstract":"This article discusses the concept of divine sonship (παῖδα κυρίου) in the Book of Wisdom, chapter 2, verse 13b from the linguistic, literary,and theological perspectives. In this verse, the Bible author uses the phrase “a child/son of God” to express the unique relationship a righteous person has with God and demonstrate the consciousness of belonging to the Lord by the Jewish populace in diaspora. The aim of this paper is to explore how the author, by describing the pivotal feature of the life of the righteous in Wis 2:13b, uses the Greek terminology of his time as a means to teach about the faith. Lexical-syntactical, historical-cultural, and theological analyses are used to interpret the concept of the divine sonship in the Book of Wisdom. The patrimony of the Old Testament is taken into consideration as well. The Book of Wisdom written by a Jewish author in Egyptian Alexandria between 30 BCE – 14 CE reflects biblical theological thought, yet Pseudo-Solomon uses the terminology relevant to a Hellenistic milieu where he lives. The author teaches a younger Jewish generation in diaspora about their own religious tradition. The Jewish youth born in diaspora was more interested in contemporary philosophical/cultural trends than in the tradition of the ancestors. To attract them, the religious mentors present the topic using the conceptual terminology of the time. The concept of the divine sonship articulates the idea of a privileged status of the Jews and at the same time a responsibility that this status requires. This privileged status is traced back to the Exodus story when Israel was chosen as God’s people. As the book was written in diaspora, it also reflects the challenges the Jewish community was facing at that time. It was vital for the older generation to teach the younger generation about their ancestors and their beliefs. At the same time, the Hellenistic settings required Pseudo-Solomon to write in language that the audience spoke and to use the terminology that would yield meaning. The father-son image helps to identify the close relationship between the God and his people, mutual responsibility, and affection.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133885738","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Образ вітру в мовотворчості Богдана-Ігоря Антонича","authors":"Світлана Локайчук","doi":"10.29038/2413-0923-2020-13-93-102","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2020-13-93-102","url":null,"abstract":"У статті виокремлено та проаналізовано мовні засоби творення образу вітру, який широко представлений у поезіях Б.-І. Антонича З’ясовано, що опорна лексема вітер у мовотворчості поета зазнає багатопланових та багатоманітних образних ускладнень й емоційно-експресивних зрушень. В аналізованих поезіях образ вітру амбівалентний: він є символом і жаги життя, молодого завзяття, і перешкод, протистояння. Майстерно використовуючи художній прийом персоніфікації, автор перетворив явище природи в ліричного героя, сповненого енергії руху. Образ вітру пов’язаний з асоціаціями, типовими для мови фольклору, і водночас є втіленням індивідуально-авторського бачення світу.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"47 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117266326","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Моделювання національного стереотипу в романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого»","authors":"Н. В. Ляшук","doi":"10.29038/2413-0923-2020-13-103-111","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2020-13-103-111","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості функціонування національного стереотипу в романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого»; здійснено аналіз основних концептуальних понять, що моделюють авторський стереотип української нації; акцентовано увагу на різноманітті мовностилістичних засобів актуалізації характерних ознак українців. Встановлено комплекс оцінних номінацій, що конструюють модель національного стереотипу. Визначено чинники, що могли вплинути на індивідуальне сприйняття і відтворення автостереотипу в художньому тексті.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127012162","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Склад і функції розмовної лексики в романі Н. Гуменюк “Вересові меди”","authors":"Світлана Локайчук","doi":"10.29038/2413-0923-2020-12-107-116","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2020-12-107-116","url":null,"abstract":"У статті досліджено розмовну лексику в романі Н. Гуменюк «Вересові меди» як засіб стилізації усного мовлення персонажів та суб’єктивної авторської розповіді. Встановлено, що орієнтація на розмовні засоби мови є особливою стильовою домінантою письменниці. До складу розмовної лексики належать слова на позначення реалій переважно сільського життя, назви-характеристики людей, дій, станів, ознак. Розмовна лексика використовується в описах побутових ситуацій, діалогах, монологах. У творі розмовні слова виконують інформативну функцію, оскільки завдяки їм зображувані події співвіднесено з культурно-історичним і просторово-часовим контекстом – відтворено реалії сільського життя поліщуків 30-х років минулого століття. Однак основні функції розмовної лексики – соціально-мовна, що дозволяє точно передати інтонації мовлення, рівень освіти, культури персонажів, емоційно-оцінна та експресивна.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"465 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-02-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123655290","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Структурно-семантичний аналіз прізвищ жителів Ківерцівського району Волинської області","authors":"Ірина Скорук, Андрій Случик","doi":"10.29038/2413-0923-2018-9-118-132","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2018-9-118-132","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано прізвища жителів Ківерцівського району Волинської області (зафіксовані у 12 населених пунктах). За твірними основами прізвища розподілено на лексико-семантичні групи відповідно до основних джерел їх творення: власні особові імена; назви осіб за походженням і місцем проживання; назви осіб за соціальною належністю та родом заняття; назви осіб за індивідуальними ознаками. Наведені та проаналізовані прізвища зберігають у собі інформацію для нащадків про різноманітні історичні та суспільно-економічні процеси в житті українського народу.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"164 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-01-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122701991","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}