Лінгвостилістичні студії最新文献_第3页

Залежність ідіостилю перекладача від ідіостилю письменника

Лінгвостилістичні студії Pub Date : 2021-12-29 DOI: 10.29038/2413-0923-2021-15-96-104

Наталя Сидяченко

{"title":"Залежність ідіостилю перекладача від ідіостилю письменника","authors":"Наталя Сидяченко","doi":"10.29038/2413-0923-2021-15-96-104","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2021-15-96-104","url":null,"abstract":"Ідіостиль перекладача художніх творів має підпорядковуватись ідіостилеві автора. Текст при перекладі завше зазнає змін внаслідок перекодуванням його на іншу мову. Незмінними мають залишатися особливості художнього тексту, які належать до семантичної домінанти, або ж до інваріанта. Інваріант включає в себе як формальні, так і значеннєві складові тексту. На прикладі тексту роману польського письменника Веслава Мисливського «Видноколо» визначено його інваріант, до якого передовсім віднесено стилістичні прийоми та мовні засоби, пов’язані зі стилізацією під розмовний стиль. Продемонстровано еквівалентні прийоми та засоби, застосовані в тексті перекладу для збереження семантичної домінанти.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130713185","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Лінгвостилістичні особливості урочистих промов Президента Польщі Анджея Дуди

Лінгвостилістичні студії Pub Date : 2021-12-29 DOI: 10.29038/2413-0923-2021-15-55-66

Ірина Левчук

{"title":"Лінгвостилістичні особливості урочистих промов Президента Польщі Анджея Дуди","authors":"Ірина Левчук","doi":"10.29038/2413-0923-2021-15-55-66","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2021-15-55-66","url":null,"abstract":"У статті досліджено специфіку актуалізації мовностилістичних параметрів урочистих промов Президента Польщі Анджея Дуди; вирізнено домінанти стилістичних тропів і фігур як засобів емоційного увиразнення мовлення політика. Зосереджено увагу на типових та індивідуально-авторських складниках лінгвостилістичної організації урочистих промов; встановлено особливості функціонування метафоричних конструкцій тощо. З’ясовано, що в урочистих промовах А. Дуди емоційно-експресивний вплив на авдиторію посилюють численні повтори, антитези, синтаксичні паралелізми, риторичні запитання, питання і відповіді, парцельовані конструкції та ін","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133450708","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Вербальний образ Лесі Українки у волинській поезії

Лінгвостилістичні студії Pub Date : 2021-12-29 DOI: 10.29038/2413-0923-2021-15-15-37

Ніна Горик, Світлана Богдан

{"title":"Вербальний образ Лесі Українки у волинській поезії","authors":"Ніна Горик, Світлана Богдан","doi":"10.29038/2413-0923-2021-15-15-37","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2021-15-15-37","url":null,"abstract":"У статті досліджено твори волинських поетів, присвячені Лесі Українці, власне ті з них, які містять не звичайну посвяту, а є віршами-присвятами й моделюють її образ, як встановлено, насамперед через різноманітні асоціативно-семантичні зв'язки з особистістю та творчістю, рідше – через проєкції на топонімікон, безпосередньо поєднаний із нею, зокрема, це Волинь, Колодяжне, Волошки, Чекно, Ялта (твори В. Гея, Н. Горик, Н. Гуменюк, В. Лазарука, Л. Лежанської, Й. Струцюка), а також – на подієвий вимір її життєпису – дитяче віче в замку Любарта (Н. Гуменюк), участь у роботі «Плеяди» (Й. Струцюк). \u0000Основну увагу було зосереджено на вияві образних, функційно-стилістичних та синтаксичних засобів моделювання образу Лесі Українки в поетичних присвятах (із виразною диференціацією щодо вікових параметрів: портретування Лесі-дитини, Лесі-юнки, Лесі-дорослої), зокрема встановлено й проаналізовано найбільш продуктивні з них – перифрази, з-поміж яких виокремлено ті, що належать до індивідуально увиразнених – як-от: провісниця (О. Богачук), сльозинка Тарасової долі (В. Гей), пророк, голос, надія, геній ясночолий (Н. Гуменюк), а також метафори й порівняльні звороти, які вербалізують головно її внутрішній світ і визначальні риси характеру, – мужність, стійкість, непохитність у відстоюванні національних інтересів і рідного слова. Спостережено також частотне моделювання образу Лесі Українки за допомогою асоціативних актуалізацій і смислових співвіднесеностей із героїнями її творів – здебільшого з Мавкою і Касандрою (О. Богачук, Н. Горик, Ю. Сільчук). Типовими можна вважати такох численні експлікації псевдоніма Українка як домінувального оцінного елеманта в контекстах, що розкривають її непроминальну й невичерпну роль у розбудові українського національно-мовного й духового простору. \u0000У багатьох волинських поетів вірші-присвяти утворюють окремі цикли (В. Гей, В. Лазарук , Й. Струцюк). У текстах деяких присвят наявні епіграфи-цитування з творів Лесі Українки (Р. Братунь, Н. Гуменюк, О. Криштальська).","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"9 11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120985242","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

V Міжнародна наукова конференція «Лінгвостилістика ХХІ ст.: стан і перспективи» (24-26 червня 2021 року, м. Луцьк)

Лінгвостилістичні студії Pub Date : 2021-12-29 DOI: 10.29038/2413-0923-2021-15-158-162

Лариса Голоюх, Тетяна Тарасюк

{"title":"V Міжнародна наукова конференція «Лінгвостилістика ХХІ ст.: стан і перспективи» (24-26 червня 2021 року, м. Луцьк)","authors":"Лариса Голоюх, Тетяна Тарасюк","doi":"10.29038/2413-0923-2021-15-158-162","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2021-15-158-162","url":null,"abstract":"У статті подано інформацію про V Міжнародну наукову конференцію «Лінгвостилістика ХХІ ст.: стан і перспективи», організовану кафедрою історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки спільно з Інститутом української мови НАН України та Університетом Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка). Проаналізовано тематику пленарного та секційних засідань, закцентовано увагу на актуальних проблемах сучасної лінгвостилістики, як-от: теоретичних здобутках української лінгвоперсонології, поліфункційності мовної особистості, елітарній мовній особистості, прочитанні мови Лесі Українки у ХХІ столітті, ідіолекті сучасного мовця, ідіостилі й медіадискурсі, онімах в індивідуальному слововжитку, індивідуальному стилі перекладача, методиці вивчення ідіостилістики в закладах середньої і вищої освіти. Перспективи наступних конференційних зустрічей окреслено на круглому столі «Українська лінгвоперсоно-логія завтра: вектор розвитку».","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"224 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129106683","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Особливості функціонування іменного складеного присудка в законодавчому різновиді офіційно-ділового стилю (на матеріалі Конституції Республіки Польща)

Лінгвостилістичні студії Pub Date : 2021-06-25 DOI: 10.29038/2413-0923-2021-14-15-25

Юлія Васейко, Тетяна Масицька

{"title":"Особливості функціонування іменного складеного присудка в законодавчому різновиді офіційно-ділового стилю (на матеріалі Конституції Республіки Польща)","authors":"Юлія Васейко, Тетяна Масицька","doi":"10.29038/2413-0923-2021-14-15-25","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2021-14-15-25","url":null,"abstract":"У статті вивчено особливості функціонування в законодавчому різновиді офіційно-ділового стилю іменного складеного присудка, з’ясовано, що, попри структурну однотипність, згадана синтаксична категорія є продуктивним способом виразу предикативної ознаки у тексті Конституції Республіки Польща, досліджено, що найвищою частотністю вживання вирізняються присудки зі зв’язкою być та дієприкметниковим призв’язковим компонентом, дещо нижчою з іменниковим та прикметниковим, котрі сприяють більш стислому викладенню змісту, генеруванню модальної семантики, точним номінаціям.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122449617","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Релігійна лексика у західноукраїнських ЗМІ в період Другої світової війни

Лінгвостилістичні студії Pub Date : 2021-06-25 DOI: 10.29038/2413-0923-2021-14-71-88

Альбіна Ковтун

{"title":"Релігійна лексика у західноукраїнських ЗМІ в період Другої світової війни","authors":"Альбіна Ковтун","doi":"10.29038/2413-0923-2021-14-71-88","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2021-14-71-88","url":null,"abstract":"У статті з’ясовано специфіку функціонування релігійної лексики у ЗМІ українських націоналістів у період Другої світової війни на тлі її вихолощення в тогочасних радянських газетах. Автор дійшов висновку, що специфічною ознакою виходу релігійної лексики за межі традиційного у ЗМІ ОУН було формування з її участю іронійно-сатиричних перифразних одиниць, спрямованих проти сталінської політики. Друкований орган радянської влади відверто уникав релігійних тем, і лише 1945 року вийшла розлога замовна стаття «З хрестом чи з ножем?» В. Росовича (Я. Галана), у якій автор активно послуговувався біблійними алюзіями, дошкульними художніми засобами, фразеологізмами тощо із зарезервованими для релігійної сфери лексемами. Соціальне замовлення «словесного огиджування» образу А. Шептицького та всієї Української греко-католицької церкви працювало на «вивітрення» релігійної семантики.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128334995","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Авторські неологізми як вагомий стилетворчий компонент роману «Жовтий князь» Василя Барки

Лінгвостилістичні студії Pub Date : 2021-06-25 DOI: 10.29038/2413-0923-2021-14-7-14

Ірина Бабій

{"title":"Авторські неологізми як вагомий стилетворчий компонент роману «Жовтий князь» Василя Барки","authors":"Ірина Бабій","doi":"10.29038/2413-0923-2021-14-7-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2021-14-7-14","url":null,"abstract":"Стаття присвячена розгляду іменникових авторських неологізмів у романі «Жовтий князь» Василя Барки, зокрема, охарактеризовано їх семантику, творення та особливості функціонування. Із врахуванням семантико-граматичного підходу всі іменникові авторські неологізми поділено на три лексико-граматичні групи: назви осіб, іменники з конкретно-предметним значенням, іменники з абстрактним значенням. Найчисленнішими групами є назви осіб та абстрактні назви. Всі виявлені іменникові неолексеми утворені за традиційними словотвірними моделями, характерними для української мови. Основними способами творення неологізмів є суфіксація і словоскладання. Переважна більшість неолексем – стилістично навантажені у художньому дискурсі Василя Барки.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"218 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131460190","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Мовно-політичний світогляд Лесі Українки (за творами Дмитра Донцова)

Лінгвостилістичні студії Pub Date : 2021-06-25 DOI: 10.29038/2413-0923-2021-14-89-99

Оксана Микитюк

引用次数: 0

Функційні особливості лексики на позначення кольору (на матеріалі перекладу роману Анджея Стасюка «Схід»)

Лінгвостилістичні студії Pub Date : 2021-06-25 DOI: 10.29038/2413-0923-2021-14-135-143

Лариса Тиха

{"title":"Функційні особливості лексики на позначення кольору (на матеріалі перекладу роману Анджея Стасюка «Схід»)","authors":"Лариса Тиха","doi":"10.29038/2413-0923-2021-14-135-143","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2021-14-135-143","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано функційні особливості слів-кольороназв, їх сполучуваність з іншими категоріями лексики та роль у творенні авторських художніх образів. Визначено найбільш продуктивні групи колористичної лексики, що вживається в тексті як у прямому значенні, виражаючи безпосередньо вказівку на колір, так і підкреслюючи емоційний стан персонажа, його внутрішній стан, ставлення до навколишнього світу. На основі проведеного аналізу з’ясовано, що в авторському тексті найбільш вживаними назвами кольорів виявилися відтінки зеленого, червоний, чорний, сірий (срібний).","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114773203","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Сучасний інтелектуальний діалог про релігійність Лесі Українки: «Відкриття старого скарбу для нових людей» (С. Шевчук), або «Розмова в часі, між нею і вами» (О. Забужко)

Лінгвостилістичні студії Pub Date : 2021-06-25 DOI: 10.29038/2413-0923-2021-14-125-134

Марія Скаб, Мар’ян Скаб

{"title":"Сучасний інтелектуальний діалог про релігійність Лесі Українки: «Відкриття старого скарбу для нових людей» (С. Шевчук), або «Розмова в часі, між нею і вами» (О. Забужко)","authors":"Марія Скаб, Мар’ян Скаб","doi":"10.29038/2413-0923-2021-14-125-134","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2021-14-125-134","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано чотири розмови про Лесю Українку Предстоятеля Української греко-католицької церкви Святослава Шевчука та письменниці Оксани Забужко, долучені до книги Лесі Українки «Апокриф», і зроблено висновок про появу нового жанру наукового дискурсу – інтелектуального діалогу, якому притаманні надзвичайно високий рівень науковості й сучасні мовностилістичні засоби: інтертекстуальність, використання висловів різними мовами, різноплановість лексики, наявність розмовних складників тощо.","PeriodicalId":202511,"journal":{"name":"Лінгвостилістичні студії","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130592261","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0