Problems of modern psychology最新文献

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ АГРЕСИВНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ","authors":"Н. Ф. Шевченко, О. Ю. Булгакова, Я. Л. Ціник","doi":"10.26661/2310-4368/2021-2-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-13","url":null,"abstract":"В статті представлено результати емпіричного дослідження проявів агресивності у дітей старшого дошкільного віку. Агресивність дитини дошкільного віку охарактеризовано як специфічну форму її дій, завдяки яким дитина демонструє переваги у силі або використовує силу стосовно інших. Визначено домінуючі чинники формування агресивної поведінки дітей дошкільного віку: стилі сімейного виховання та системи сімейних взаємин, чинники мікросередовища (приклади агресивної поведінки, що демонструють дорослі, однолітки та телебачення), фізичні умови оточуючого середовища; вікові та індивідуально-психологічні особливості особистості. Вивчення прояву агресивності у дітей дошкільного віку за шкалою агресивності виявило перевагу вербальної агресії над іншими видами; меншою мірою представлена фізична та непряма агресія. Встановлено, що більшість досліджуваних дошкільників не проявляють агресивність або лише мають тенденції до агресивної поведінки. Результати дослідження за методикою «Неіснуюча тварина» показали, що більша частина вибірки виявляють слабкий рівень агресивності або зовсім не проявляють її. Найменшу частку складають дошкільники з високим та дуже високим рівнем агресивності. Вивчення прояву агресивності за методикою «Тест Руки» засвідчило, що в більшості досліджуваних дошкільників відсутні відкриті агресивні дії. Водночас, у третини вибірки зафіксовано показники вище за норму, що вказує на тенденцію до відкритої агресивної поведінки, небажання пристосовуватися до своєрідного соціального оточення. Аналіз результатів за методикою «Тест тривожності» показав, що значна частка дошкільників мають середній та високий рівні тривожності. Тривожність дитини може виступати особистісним параметром, який сприяє прояву агресивності. На основі теоретичних підходів до проблеми дитячої агресивності в сучасній зарубіжній та вітчизняній психології, вікових особливостей старшого дошкільного віку, а також результатів проведеного емпіричного дослідження, було визначено основні напрями роботи та завдання психокорекційного тренінгу зі зниження та попередження прояву агресивності у дітей старшого дошкільного віку.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"70 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125986904","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУБ’ЄКТИВНЕ ПОЧУТТЯ САМОТНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ САМОІЗОЛЯЦІЇ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19","authors":"Н. О. Губа, Н. О. Мосол, О. В. Пономаренко, К. І. Світла, Д. А. Хрищанович","doi":"10.26661/2310-4368/2021-2-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-3","url":null,"abstract":"У статті представлено результати дослідження переживання самотності студентської молоді під час пандемії COVID-19. Самотність є складним, динамічним і доволі суперечливим феноменом. Проблема самотності заслуговує на особливу увагу в контексті ситуації карантину та самоізоляції під час пандемії COVID-19. Студентство як особлива вікова та соціальна група асоціюється з самотністю та певними проблемами у сфері психічного здоров'я, що пов’язано зі значними трансформаціями у їхньому житті на етапі навчання у закладах вищої освіти. Результатами дослідження визначено високий рівень суб’єктивного відчуття самотності, пов’язаний з погіршенням психічного здоров’я молодої людини. Такі студенти відчувають невдоволення життям та собою, в них присутні думки про те, що вони нікому не потрібні, у них відсутня підтримка з боку друзів, сім’ї, вони більш замкнуті в собі, мають тенденції до відчуження від соціуму. Було визначено, що кількість молодих людей, які відчувають високий рівень суб’єктивного відчуття самотності суттєво не змінився в період пандемії. Підтверджено, що заходи з профілактики та промоції психічного здоров’я, зокрема в контексті зниження або запобігання самотності під час COVID-19, повинні першочергово розроблятися для тих соціально-демографічних груп, які вже є групою ризику. Розробка ефективних та дієвих засобів корекції проблем самотності в умовах тривалої вимушеної ізоляції та розробка програм психологічної допомоги та спеціалізованих ресурсів допомагає вирішити проблему поліпшення психічного здоров’я. В межах реалізації у Запорізькому національному університеті проєкту «Зміцнення психічного здоров'я студентів та учнів в умовах вимушеної соціальній ізоляції під час пандемії» розроблено онлайн ресурс психологічної допомоги «3D САМ», який містить психологічні техніки та вправи, спрямовані на зміцнення психічного здоров’я студентів.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117217558","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ","authors":"Н. В. Орлова, Н. В. Шавровська","doi":"10.26661/2310-4368/2021-2-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-7","url":null,"abstract":"Формування іншомовної компетенції студентів пов’язане з певними психологічними чинниками, що можуть гальмувати навчальний процес і демотивувати студентів під час навчання, а також психолого-педагогічними складовими, які здатні корегувати процес формування іншомовної компетенції. Визначення, вивчення і узагальнення природи і способів урахування впливу психологічних факторів на процес навчання іноземної мови і формування іншомовної компетенції в межах створення психолого- педагогічних умов сприятиме не лише глибшому розумінню цих процесів, але й покращенню результатів. У статті було проаналізоване дослідження педагогічного впливу методів і форм роботи, впроваджених з урахуванням психологічних чинників формування іншомовної компетенції на якість формування лексичної компетенції як складової іншомовної компетенції в процесі навчання іноземних мов студентів немовних спеціальностей. Гіпотеза про те, що створення належних психолого-педагогічних умов з урахуванням у навчальному процесі психологічних чинників і використанням методики «оберненого» навчання і роботи з технікою ментального мапування у процесі навчання іноземної мови знижують рівень ситуативної тривожності і покращують успішність і результати навчання, була доведена позитивними результатами дослідження. Було показано, що студенти з експериментальної групи, які впродовж роботи над темою опрацьовували навчальний матеріал за умовами «оберненого» навчання, а також розробляли власні ментальні карти на базі тематичного лексичного матеріалу, продемонстрували зниження рівня ситуативної тривожності та кращу успішність і володіння матеріалом. В результаті дослідження було виявлено, що зменшення рівня ситуативної тривожності у студентів контрольної групи за середнім значенням склало лише 2,41, тоді коли у студентів експериментальної групи цей покажчик становив 10,22, що є суттєво більшим. Також, середнє значення тестової оцінки у студентів експериментальної групи виявилося вище на 0,6 бала, що свідчить про кращій загальний рівень опанування лексичного матеріалу і сформованості лексичної компетенції як складової іншомовної компетенції студентів немовних спеціальностей закладів вищої освіти. За результатами дослідження було підсумовано, що використання на заняттях з іноземної мови ментальних карт і впровадження методики «оберненого» навчання допоможе знизити рівень ситуативної тривожності на заняттях і покращити запам’ятовування й відтворення лексичного матеріалу, тим самим підвищуючи ефективність навчального процесу і результативність у формуванні як лексичної компетенції, так й іншомовної компетенції студентів немовних спеціальностей.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130229378","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ ОЧИМА ПІДЛІТКІВ З НЕБЛАГОПОЛУЧНИХ СІМЕЙ","authors":"С. В. Поталова","doi":"10.26661/2310-4368/2021-2-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-8","url":null,"abstract":"У статті висвітлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення особливостей уявлень про відповідальністьу підлітків з неблагополучних сімей. Аргументовано, що без відповідальності, ключової моральної якості особистості, яка в підлітковому віці ініціює прагнення пізнавати себе, критично ставитись до вчинків з позиції власної совісті, майбутнього, ідеалів, повноцінний життєвий сценарій не може бути реалізований. Розкрито суть поняття «відповідальність» як інтегративної якості особистості, що відбиває морально-психологічну спрямованість людини, її здатність до вчинку і готовність відповідати за наслідки власних дій, передусім перед власною совістю. Проаналізовано суть поняття «неблагополучна сім’я», як несприятливого осередку для формування особистості дитини через втрату компенсаторних виховних можливостей. Обґрунтовано ставлення до дитини як ключовий критерій, за яким визначається рівень благополуччя/неблагополуччя родини. Задля проведення експериментального дослідження поділено неблагополучні родини на групи: педагогічно некомпетентна, аморальна, асоціальна, конфліктна. Проаналізовано на основі ключового критерія фактори неблагополуччя і їх вплив на формування і розвиток дитини-підлітка. Визнано у результаті-контент аналізу – основного методу емпіричного дослідження, що підлітки з неблагополучних сімей мають переважно дифузне уявлення про відповідальність, яке характеризується вузько- семантичною когнітивною спрямованістю, сплутаністю і поверховістю. Виокремлено групу підлітків, які взагалі не орієнтуються в семантичних межах поняття відповідальність. Зроблено припущення, що низький рівень сформованості уявлень про відповідальність у підлітків з неблагополучних сімей спричинено недорозвиненістю словесно- логічного мислення через педагогічну запущеність, а також внаслідок несприятливих умов внутрішньо-сімейної взаємодії, що негативно впиває на формування ціннісно-смислової сфери підлітка. Висновуюється, що задля усунення недоліків в осмисленні підлітками з неблагополучних сімей уявлень про відповідальність, необхідно провести комплексне емпіричне дослідження, котре поглибить знання про психологічні особливості формування відповідальності у дітей відповідної соціальної категорії і допоможе спрямувати вектор психолого-корекційної роботи на формування такої інтегративної особистісної якості як відповідальність.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134066003","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА МУЗИКАНТА-ПРОФЕСІОНАЛА","authors":"І. Ф. Аршава, Ю. М. Новіков, В. Ю. Кутєпова-Бредун","doi":"10.26661/2310-4368/2021-2-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-1","url":null,"abstract":"Професія музиканта посідає особливе місце у сучасному суспільстві. Гра на музичному інструменті вимагає для своєї реалізації не тільки високої професійної майстерності, але й необхідних для оволодіння будь-якою складною діяльністю вольових зусиль і мотивації. Представлено теоретичний та емпіричний аналіз психологічних особливостей музикантів-професіоналів. Досліджено особливості особистості музикантів за допомогою моделі «професіонал-аматор» у порівняльному аспекті. Теоретично обґрунтовано та емпірично доведено на репрезентативній вибірці із 182 музикантів, що обраний у дослідженні підхід до диференціації ступенів музичної освіти та рівня професіоналізму(в діаді «професіонал-аматор») дозволив виявити розбіжності у психологічних характеристиках музикантів досліджуваних груп. Вивчено стійкі особистісні диспозиційні та динамічні риси, особливості адаптаційного потенціалу, психологічного благополуччя та специфічного емоційного стану «потоку» музикантів. Встановлено, що музикантам-професіоналам притаманні сміливість, стриманість, схильність до впливу емоцій, допитливість, фрустрованість, в той час як музиканти-аматори характеризуються експресивністю, емоційною стабільністю, сумлінністю, мрійливістю та самодостатністю. Доведено, що музиканти-професіонали є більш схильними до виникнення психоемоційних порушень. Встановлено вищий рівень стану «потоку» у групі музикантів-професіоналів та констатовано його більшу частоту. Проаналізовано специфічність емоційної сфери музикантів-професіоналів і аматорів. Особливі форми вразливості, чуйності, емоційної лабільності сприяють можливості виникнення у групі музикантів-професіоналів психоемоційних порушень різного роду. Завдяки гуманізуючому потенціалу музичної діяльності у музикантів виникає можливість із набуттям досвіду переживати стан «потоку», виражаючи негативний емоційний стан шляхом гри на музичному інструменті. Результати дослідження можуть бути використані у психологічній роботі із студентами та педагогами музичних навчальних закладів, а також музикантами-професіоналами із метою покращення їх психологічного здоров’я і благополуччя та попередження виникнення станів психічної дезадаптації.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133606868","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З АУТИЗМОМ З ОПОРОЮ НА МЕТОДИ З НАУКОВО ДОВЕДЕНОЮ ЕФЕКТИВНІСТЮ","authors":"Т. В. Скрипник, Г. В. Супрун, М. О. Максимчук","doi":"10.26661/2310-4368/2021-2-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-9","url":null,"abstract":"У статті йдеться про підходи та методи впливу на соціальний розвиток дітей молодшого шкільного віку з аутизмом. Проведене дослідження актуальне з огляду на те, що стійкий дефіцит соціальної комунікації та соціальної взаємодії є одним з найбільш виражених функціональних обмежень цих дітей. Водночас, в Україні відсутні традиції цілеспрямованого і послідовного впливу на соціальний розвиток дітей як дошкільного віку, так і молодшого шкільного віку. Особливу гостроту це питання набуває щодо інклюзивного навчання, де толерантність, взаємоповага і взаємопідтримка мають стати незмінними характеристиками загальної атмосфери у класі. На жаль, українським освітянам недостатньо відомі методи, які мають визнану в інших країнах і науково підтверджену ефективність стосовно впливу на соціальний розвиток дітей з аутизмом. У проведеному нами дослідженні взяло участь 48 дітей молодшого шкільного віку з аутизмом. Їх було діагностовано за модифікованим нами Контрольним списком соціальних навичок (університет Вашингтону). Продемонстрований учнями з аутизмом низький рівень сформованості соціальних навичок спонукав нас розробити програму втручання, що базувалася на методах з науково доведеною ефективністю «Visual Supports», «Peer-Based Instruction and Intervention» та «Social Narratives», а також ресурсах технології «Класний менеджмент». Після застосованого втручання було проведено повторне обстеження за Контрольним списком соціальних навичок. Отримані результати засвідчили статистично значущі відмінності у показниках до і після проведеного втручання. З’ясовано, що найбільше зростання отримано за показниками «Поведінка на початку гри», «Проміжна/перехідна ігрова діяльність» та «Розуміння емоцій». Визначено умови для позитивних змін стосовно емоційної саморегуляції дітей з аутизмом та оволодіння навичками взаємодії у класному колективі. Серед цих умов: більш злагоджена співпраця учасників команди супроводу; більш тривалий час для втручання; облік додаткових потреб певних учнів з РАС, що передбачає застосування додаткових методів з науково доведеною ефективністю.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134573581","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕННЯ ПРО РОЗПОДІЛ РОЛЕЙ В СІМ'Ї СУЧАСНОЮ МОЛОДДЮ","authors":"Н. І. Тавровецька","doi":"10.26661/2310-4368/2021-2-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-11","url":null,"abstract":"У статті представлено результати емпіричного дослідження уявлення сучасної молоді про розподіл ролей у сім’ї. Розглянуто аналіз розробленості питання з точки зору гендерного аспекту (психічної статі респондентів) та з урахуванням структури сім’ї респондентів (повні та неповні родини). Наведено результати за опитувальником «Індивідуально- типологічний» (Л.М. Собчик) та опитувальником «Розподіл ролей у сім’ї» (Ю.Є. Альошиної, Л.Я. Гозмана). Констатовано, що для сучасної молоді характерним є відсутність готовності брати на себе відповідальність за долю іншої людини, брати на себе батьківські обов'язки, не сформована установка на створення майбутньої сім'ї. Виявлено вплив гендерних стереотипів щодо розподілу сімейних ролей, статистично доведена відмініть у сприйнятті ролей в родинах між хлопцями та дівчатами, які виховуються у неповних родинах. Встановлено, що у групі респондентів в залежності від типу психічної статі є розбіжності в уявленнях про тип сім'ї, а отже й про розподіл ролей у сім'ї. Дівчата з фемінним типом психічної статі більш схильні до вибору традиційного розподілу ролей у сім'ї, також є й проміжний тип. Фемінні хлопці обирають егалітарні та традиційні сім'ї. Найбільшу кількість таких респондентів склали хлопці з неповних родин. Їх фемінність можна пояснити саме вихованням матері- одиначки. Хлопці з маскуліним типом психічної статті, серед яких є як з повної родини так і ні обирають традиційний типу родини, а от дівчата проявляють амбівалентний вибір: егалітарна та традиційна родина. Молодь з андрогінним типом психічної статі обирають егалітарний тип сімейних стосунків та розподілу ролей. За результатами дослідження доведено, що для образу сучасної сім’ї в уявленнях молоді характерна присутність ознак різних типів сімейних стосунків: традиційні, проміжні та егалітарні сім’ї. У висновках представлені результати, які підтверджені сучасними аналогічними розвідками з даної проблематики. А саме, показано, що відсутній негативний вплив розлучення на відносини батька і дитини, що дитячо-батьківські відносини, у більшості відсотках результатів, залежать від типу психічної статі респондентів, від їх уявлення про образ шлюбного партнера та ті типи сімейних стосунків, які транслює батьківська сім’я.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"87 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131501224","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТАТЕВІ ВІДМІННОСТІ У ПЕРЕЖИВАННІ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ СПРИЙМАННЯ НОВИН ІЗ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ","authors":"А. О. Лісневська","doi":"10.26661/2310-4368/2021-1-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-11","url":null,"abstract":"У статті розглянута проблема змін у переживанні психологічної безпеки студентською молоддю різної статі у результаті контакту зі ЗМІ. Мета статті – виявити статеві відмінності у переживанні студентською молоддю психологічної безпеки після сприймання новин зі ЗМІ залежно від індивідуально-типологічних властивостей і базових переконань особистості студентів обох статей. Було використано такі методи, як авторська експрес-анкета, Шкала ситуативної тривожності Ч. Спілберга, Індивідуально-типологічний опитувальник Л. Собчик, Шкала базисних переконань особистості. Отримані результати свідчать про те, що жінки частіше переживають підвищення відчуття небезпеки після сприймання новин зі ЗМІ, ніж чоловіки. Для студентської молоді обох статей основними джерелами отримання новин є їхнє безпосереднє оточення (сім’я, друзі, одногрупники) і такі ЗМІ, як інтернет та телебачення. Водночас жінки частіше отримують новинні повідомлення через телебачення і відчувають більшу довіру до цього ЗМІ, ніж чоловіки. До порушення психологічної безпеки після сприймання новин зі ЗМІ схильні насамперед чоловіки, які мають підвищений рівень особистісної тривожності, і жінки, які реагують на новини підвищенням ситуативної тривожності та які мають вищі показники за такими індивідуально- типологічними властивостями, як тривожність, сензитивність, ригідність і нижчі – за такими базисними переконаннями, як справедливість і удача. Основні висновки дослідження полягають у тому, що сприймання новин зі ЗМІ спричиняє психологічний відгук у студентської молоді обох статей, який виражається у зниженні в них відчуття психологічної безпеки, проте жінки більш інтенсивно ототожнюють себе з ситуаціями, які висвітлюються у новинах, ніж чоловіки. Певний склад особистості жінок лише підсилює зниження в них відчуття психологічної безпеки, оскільки такі жінки ще до перегляду новин характеризуються більшою сприйнятливістю до зовнішніх впливів і нижчими внутрішніми ресурсами опиратися їм.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"73 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117026899","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНИХ СТИЛІВ УПРАВЛІННЯ В МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ","authors":"А. О. Клочко","doi":"10.26661/2310-4368/2021-1-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-5","url":null,"abstract":"Ефективність функціонування освітніх організацій залежить від обраного менеджерами освіти стилю управління. У статті представлено модель організаційно-психологічних характеристик розвитку інноваційних стилів управління в менеджерів освітніх організацій. Виділено три групи організаційно-психологічних характеристик, що впливають на розвиток інноваційних стилів управління в менеджерів освіти. До кожної з груп ввійшли характеристики, які стосуються психологічних характеристик менеджерів та освітніх організацій, і характеристики, які пов’язані з організаційно-функціональними, характеристиками організації та організаційно-професійними й соціально-демографічними характеристиками менеджерів освіти. Першу групу становлять організаційно-психологічні характеристики, які зумовлені особливостями розвитку освітніх організацій: психологічні (рівень організаційного розвитку; особливості педагогічного колективу; креативний потенціал) та організаційно-професійні характеристики освітніх організацій. Другу групу утворили організаційно-психологічні характеристики, які зумовлені особливостями діяльності та поведінки менеджерів освітніх організацій (психологічні, організаційно-функціональні та соціально-демографічні). До психологічних характеристик групи віднесено: особистісні характеристики менеджерів освіти (екстраверсія; прив’язаність; самоконтроль; емоційна стійкість; експресивність); здатність менеджерів до саморозвитку; в) креативний потенціал менеджерів освіти («моя особистість»; «мій підхід до розв’язання проблем»). Третя група організаційно-психологічних характеристик розвитку інноваційних стилів управління зумовлена особливостями взаємодії менеджерів з освітніми організаціями (задоволеність роботою, показники суб’єктивного благополуччя, відданість організації). Вивчення психологічних характеристик розвитку інноваційних стилів управління може бути покладено в основу як емпіричних досліджень, спрямованих на вивчення психологічних чинників розвитку й особливостей діяльності освітніх організацій, так і в основу тренінгових програм для психологічної підготовки менеджерів освітніх організацій.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129171800","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОБРАЗ «ЧОЛОВІКА» І «ЖІНКИ» У СВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ РІЗНОГО ВІКУ (КРОС-КУЛЬТУРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)","authors":"Людмила Котлова, І. М. Тичина, В. В. Прокудіна","doi":"10.26661/2310-4368/2021-1-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-9","url":null,"abstract":"Під впливом гендерних стереотипів, які існують у кожному суспільстві і формуються в контексті культури, історичного часу, у свідомості чоловіків і жінок виникає гендерна ідентичність. Але у психології розглядаються і внутрішні чинники утворення гендерної ідентичності, психологічні гендерні ролі; механізми утворення та конструювання гендерної і статевої ідентичності. Дуже важливим є формування образу «чоловік» і «жінка» саме в сучасної молоді, адже надалі буде відбуватися «викривлене» бачення та прийняття суспільства, яке матиме свої певні наслідки. Дослідження розкрило головні відмінності між усвідомленням понять «чоловік» і «жінка» особистостями трьох національностей (українці, американці, китайці). Встановлено, що українці відразу ж асоціюють поняття «жінка» із зовнішніми рисами «красива», «ніжна», «сексуальна», «симпатична», а американці та китайці більше із внутрішніми рисами: «добра», «віддана», «чуйна», «розумна», «вірна», «турботлива»; китайці «прив’язують» образ жінки лише до «сімейного вогнища»: сім’ї, материнства, домашніх турбот, американці та українці більш вільні у своїх поглядах, тому не «прикріплюють» образ жінки до однієї сфери життєдіяльності; гендерні ролі, що притаманні чоловікам і жінкам трьох країн, не мають суттєвих відмінностей, окрім того, що китайці не виокремлюють жінок у професійних сферах: «вчителька», «психологиня», «менеджерка»; розмежування маскулінності, фемінності та андрогінності по трьом національностям дозволяє дійти висновку, що українцям властиві фемінність та андрогінність (більша кількість), у американців відсутні маскулінність і фемінність (усі 100% досліджуваних мають андрогінний образ). У досліджуваних представників КНР наявна маскулінність, фемінність і андрогінність у решти досліджуваних. Тобто, у китайців більш помітне розмежування образів; найбільш схильні до стереотипного мислення саме досліджувані представники народу КНР (у них найвищі показники серед досліджуваних трьох національностей); було виявлено, що стереотипне мислення більше виявляється в період юнацтва, ніж у ранньому дорослому віці. Це все ж пов’язано з віковими особливостями та набутим досвідом у період переходу між цими двома віковими періодами.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"517 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116334594","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}