Problems of modern psychology最新文献

{"title":"ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ САМОЕФЕКТИВНОСТІ НА ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ОСВІТНЬОГО ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ","authors":"О. В. Креденцер","doi":"10.26661/2310-4368/2021-3-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-4","url":null,"abstract":"У статті представлено результати емпіричного дослідження впливу самоефективності на психологічне здоров’я освітнього персоналу в умовах соціальної напруженості. Визначено самоефективність, як систему суб’єктивних уявлень про здатність успішно діяти в конкретних ситуаціях, яка має оцінюючий характер і забезпечує регуляцію дій, спрямованих на досягнення певних цілей, за рахунок формування суджень про свою здатність успішно вирішити поставлені завдання. Визначено недостатній рівень розвитку самоефективності у персоналу освітніх організацій. В основу дослідження психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій покладено підхід, розроблений в лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Згідно даного підходу структура психологічного здоров’я визначається, як система трьох компонентів: 1) когнітивно-емоційний компонент визначається за допомоги показника «ставлення до психологічного здоров’я»; 2) рефлексивно-особистісний, який досліджується через показник «позитивне психічне здоров’я»; 3) операційно-функціональний, який включає показники «локусу контролю здоров’я» («внутрішній контроль», «контроль «могутніми іншими», «контроль випадку»). Доведено, що психологічне здоров’я тісно пов’язано з самоефективністю персоналу освітніх організацій. Особливо це стосується рефлексивно-особистісного компоненту, за яким визначено прямий статистично значущий зв’язок зі всіма видами самоефективності. Встановлено, що локус контролю здоров’я за шкалою «контроль випадку» негативно пов’язаний з усіма видами самоефективності, тобто освітяни, які мають високий рівень розвитку самоефективності, не покладаються на зовнішні обставини у питаннях, пов’язаних із забезпеченням їх здоров’я. Зазначено, що чим вищий рівень переконаності освітян у своїх власних можливостях, у тому що вони можуть здійснювати ефективно свою роботу, тим вищий рівень вираженості позитивного психічного здоров’я та менший рівень переконаності в тому, що здоров’я залежить від випадку, везіння або долі.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116766302","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ТІЛЕСНОГО ДОСВІДУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ТІЛЕСНОСТІ ЖІНКИ","authors":"Н. В. Савченко","doi":"10.26661/2310-4368/2021-3-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-9","url":null,"abstract":"У статті представлені теоретичні й практичні засади психокорекційної роботи психолога з формування тілесності в молодих жінок з урахуванням досвіду дитячо-батьківських взаємин, що склалися в дитинстві. Узагальнено наукові погляди щодо визначення співвідношення тілесного та психічного в психології, фізіології, психотерапії. До важливих доробків сучасної психології тілесності віднесено положення про структуру образу тіла як взаємодію когнітивного, емоційного й регулятивного компонентів. Підкреслена теоретична та практична вагомість психологічного дослідження феномена тілесності на основі суб’єктивного підходу. Продемонстровано, що в сучасній психології залишаються неузгодженими концептуальні погляди на структуру тілесності жінки, а також недостатньо з’ясовані питання вербалізації тілесного Я і саморефлексії тілесного потенціалу в процесі становлення жінки як особистості. Аргументовано, що потреба в концептуальній моделі формування й розвитку тілесності жінки зумовлена її прагненням до рефлексії особистісного суб’єктивного досвіду, усвідомленням своїх особливостей і потенційних можливостей. Обґрунтовано властивості свідомості жінки як її феноменологічного досвіду. Акцентовано увагу на тому, що тілесний досвід дає змогу жінці зрозуміти навколишнє середовище й інтегруватися в ньому. На основі вивчення психологічних підходів до розуміння механізмів формування тілесності в процесі становлення особистості проаналізовано корекційний потенціал вербалізації тілесного досвіду як ефективного інструменту саморефлексії тілесного «Я» в рамках індивідуальної та групової психологічної роботи з тілесністю жінки. Дослідження механізмів формування й розвитку тілесності жінки найбільш доцільно будувати на розумінні психіки як інформаційного ресурсу, що програмується мовою в суб’єктивно-соціальному середовищі. Перспективою дослідження визначено моделювання за множинним лінійним прогнозуванням для визначення предикторів та ефекторів тілесності молодих жінок.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"79 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115372875","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ПЕРСОНАЛУ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ: АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНИХ ПІДХОДІВ","authors":"Людмила Миколаївна Карамушка","doi":"10.26661/2310-4368/2021-3-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-3","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу зарубіжних підходів до визначення сутності психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій та організаційно- психологічних умов його забезпечення. Розкрито зміст психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій та основні аспекти його дослідження в зарубіжній науці і практиці. Проаналізовано сутність концепції “healthy schools” («здорові школи»), її основні складові, необхідність впровадження. Показано роль психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій для ефективної діяльності “healthy schools”. Підкреслено, що позитивне психологічне здоров’я є важливим чинником ефективної діяльності освітніх організацій в цілому та задоволеності персоналу роботою та організацією, а також дотримання балансу між роботою та іншими сферами життя. Проаналізовано ряд проблем у психологічному здоров’ї персоналу освітніх організацій, наявність соціальних стигми як бар’єрів для отримання освітнім персоналом послуг із психічного здоров’я. Виокремлено організаційно-психологічні умови для забезпечення психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій на різних рівнях управління освітніми організаціями: а) індивідуальному (турбота персоналу про своє психічне здоров’я; розвиток необхідних професійних якостей; встановлення чітких меж між роботою та домашнім життям та інше); б) груповому (психологічна підготовка управлінських команд; створення віртуальних груп підтримки для освітнього персоналу; розуміння психологічних особливостей різних груп освітнього персоналу та інше); в) організаційному (включення кращих практик щодо психічного здоров’я в навчальні програми; створення культури психологічного здоров’я в школах; регулярне дослідження негативних виявів психологічного здоров’я вчителів; створення сприятливого освітнього середовища та інше); г) міжорганізаційному (розробка та впровадження інтернет-ресурсів для інформаційної підтримки освітнього персоналу; використання інтерактивних форм надання психологічної допомоги освітньому персоналу; надання місцевими органами влади соціальної підтримки освітньому персоналу та інше).","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125357288","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ВЛАСТИВОСТЕЙ УВАГИ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ","authors":"Т. В. Бушуєва, А. М. Авер’янова","doi":"10.26661/2310-4368/2021-3-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-1","url":null,"abstract":"У статті представлено аналіз результатів емпіричного дослідження психологічних особливостей властивостей уваги молодших школярів: вікових, індивідуальних, статевих. Для сучасних молодших школярів доступ до цифрових технологій і постійна взаємодія з інформаційним середовищем є звичними. Це зумовлює психологічні особливості дітей порівняно з їхніми ровесниками минулих поколінь. Відповідь на питання щодо особливостей розвитку уваги сучасних молодших школярів важлива як для науки, так і для практики організації освітнього процесу. Для дослідження рівня розвитку властивостей уваги дітей молодшого шкільного віку нами використовувалися такі методики: методика Мюнстерберга (визначення концентрації уваги); методика «Запам’ятай та розстав крапки» (визначення обсягу уваги), методика «Кільця Ландольта» (визначення стійкості, розподілу, перемикання уваги). Вибірка складалася з 239 учнів 1–4 класів навчальних закладів міста Києва. Показано, що розвиток властивостей уваги сучасних молодших школярів має нерівномірний характер: нерівномірність розвитку на різних етапах навчання та нерівномірність інтенсивності розвитку різних властивостей уваги. Найбільш інтенсивний розвиток властивостей уваги на початковому етапі (перший-другий класи), менш інтенсивний на завершальному етапі (третій-четвертий класи) і найменш інтенсивний на етапі другий-третій класи. Серед властивостей уваги найбільш інтенсивного розвитку в молодшому шкільному віці зазнають концентрація, обсяг і перемикання уваги, найменш інтенсивного – стійкість і розподіл уваги. У молодшому шкільному віці діапазон індивідуальних відмінностей у розвитку концентрації, обсягу й перемикання уваги розширюється, а розподілу уваги не змінюється. Визначені кількісні та якісні зміни в структурі властивостей уваги молодших школярів. За результатами кореляційного аналізу, відбувається динаміка зв’язку між властивостями уваги на різних етапах навчання молодших школярів і зміна ознаки-індикатора, яка викликає «стягування» інших ознак у кореляційну плеяду. Провідними в структурі властивостей уваги першокласників є стійкість уваги, другокласників – розподіл і стійкість уваги, четвертокласників – розподілуваги. Визначений кращий розвиток концентрації та перемикання уваги в дівчат молодшого шкільного віку порівняно з хлопчиками. Значущих статевих відмінностей за показниками обсягу, стійкості, розподілу уваги в дітей молодшого шкільного віку не виявлено. Визначено, що основні особливості розвитку властивостей уваги сучасних молодших школярів полягають у тому, що провідними в структурі властивостей уваги є стійкість і розподіл уваги, які зазнають найменш інтенсивних змін упродовж молодшого шкільного віку.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120972915","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ БАТЬКІВ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ","authors":"О. О. Реброва","doi":"10.26661/2310-4368/2021-3-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-3-8","url":null,"abstract":"У статті розглядається організація дослідження психологічного супроводу батьків, які виховують дітей раннього віку з особливими освітніми потребами. У процесі дослідження реалізована модель дослідження батьків, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, на рівні двох підсистем, яка включає чотири напрями: індивідуальний, шлюбний, батьківський, батьківсько-дитячий. Проаналізовано, що шлюбна підсистема характеризує інтимні взаємини між подружжям і передбачає прояв симпатії та почуттів, те, як потрібно ставитися до свого партнера в стресовій ситуації, як вирішувати конфліктні ситуації. Визначено, що важливою умовою успішної діагностики є встановлення партнерських стосунків психолога з подружжям. Батьківська підсистема тісно взаємопов’язана з основними завданнями щодо догляду за дітьми й виховним процесом. Особливості взаємодії в родині впливають на різні аспекти розвитку дитини. Від батьківського ставлення до дитини формується відчуття власної адекватності. У процесі цього дитина розуміє, яка модель поведінки є прийнятною. Процес психодіагностики родини організовано й реалізовано за такою схемою: на підготовчому етапі здійснюється підбір методів і психологічних методик для вивчення батьків та організація й підготовка до психодіагностичних процедур; на другому етапі, який ми йменуємо як дослідницький, відбувається системна реалізація методів дослідження; на третьому – здійснюється аналіз отриманих результатів; на останньому етапі – інтерпретаційному – здійснюється обговорення отриманих результатів, надається обґрунтоване визначення психологічного сімейного стану, чітке розуміння типів сімейних проблем членами родини, а також зміни сімейних взаємин. Визначено, що ефективним результатом проведення дослідження батьків, які виховують дитину з проблемами розвитку, стане реалізація таких завдань: проведення аналізу цілей, які ставлять перед собою батьки, і основних прагнень батьків; отримання ними інформації, що вплине на розуміння власних проблем; чітке усвідомлення й розуміння позитивних змін під час батьківсько-дитячої взаємодії; концентрація на внутрішні ресурси з метою отримання очікуваного результату в їхньому житті. Запропоновано використання комплексу емпіричних методів. Визначено, що вихідним емпіричним фактажем для визначення особливостей батьківсько-дитячих стосунків стали змінні, які визначені через реалізацію стандартизованих психодіагностичних засобів.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"159 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123021424","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РІВНЯ СОЦІАЛЬНОЇ ФРУСТРОВАНОСТІ ТА ПОРУШЕНЬ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ БАТЬКІВ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВОСТЯМИ РОЗВИТКУ","authors":"Наталія Володимирівна Завязкіна, І. П. Лисенко, О. О. Чигрин","doi":"10.26661/2310-4368/2021-2-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-4","url":null,"abstract":"В статті розкрито актуальну тему особливостей емоційної сфери батьків, які виховують дітей з особливими потребами, та їх взаємозв’язок з соціальною фрустрованістю. Заявлена в дослідженні тема є надзвичайно актуальною та комплексною, адже допомога таким родинам в Україні робить свої перші впевнені кроки. Почали формуватися моделі психологічної допомоги батькам «особливих» дітей. За даними деяких документів, а саме «Familie sand Disability» від ООН, з проблемою інвалідності стикається кожна четверта сім’я. Що стосується України, то за даними статистики, кожного року кількість інвалідів молодого віку, враховуючи інвалідів з дитинства, збільшується. Державний комітет у справах сім’ї та молоді поширив інформацію, згідно з якою, на кожні десять тисяч дітей, сто дітей мають різні функціональні обмеження. Велике емоційне навантаження приходиться на батьків дітей з інвалідністю та особливостями розвитку. Батьки, у яких з’являється дитина з особливостями розвитку, повністю змінюють та часом суттєво зменшують коло своєї соціальної взаємодії. Народження «особливої» дитини є критичною ситуацією в житті батьків. Саме такий психологічний феномен розглядається як соціальна фрустрованість. Тема соціальної фрустрованості та порушень емоційної сфери у батьків, які виховують дітей з особливостями розвитку, безумовно є актуальною та значущою, в контексті знаходження методів психологічної допомоги. Причини порушень, які пов’язані з особливостями психічного стану дитини з особливостями розвитку, виступають тривалим психологічно травмуючим фактором для батьків. Метою психологічної роботи з батьками дітей з особливостями розвитку є не стільки усунення вже існуючих сімейних проблем, скільки допомога батькам щодо оволодіння методами виявлення та вирішення своїх негараздів. Таким чином, організація психологічної допомоги сім’ям, які займаються вихованням дітей з особливостями розвитку потребує комплексного модельного підходу, який буде передбачати взаємозв’язок різних напрямів роботи: психолого-педагогічного, корегуючого, розвиваючого, а також уде включати освітню роботу з батьками дитини.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"82 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126610060","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕФЛЕКСИВНІСТЬ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ","authors":"О. Р. Малхазов","doi":"10.26661/2310-4368/2021-2-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-6","url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемі розвитку емоційної стійкості у соціально- психологічному супроводі. Висунуто припущення щодо існування значущих зв’язків між індивідуально-психологічними характеристиками особистості і особливостями подолання нею емоційно несприятливих ситуацій. За результатами емпіричного дослідження виявлено три суперкластери якостей, на основі яких розроблено типологію емоційних профілів особистості та виокремлено шість типів профілів осіб з різним потенціалом розвитку емоційної стійкості. На основі суперкластера рефлексивності виокремлено два типи профілів респондентів: схильні та не схильні до рефлексивності. Встановлено, що у осіб, схильних до рефлексивності, достовірно нижчі показники гіпертимності, комунікабельності та циклотимності, водночас вони більш тривожні, дистимічні, емотивні та збудливі. Емпірично виділено чотири підтипи осіб, схильних до рефлексивності: гіпертимно-домінантні, активно- імпульсивні, рефлексивно-тривожні, нейротично-застрягаючі. Для типу профілю з низьким рівнем рефлексивності виділено три підтипи: гіпертимно-імпульсивний, активно-збалансований та емотивно- педантичний. Описано індивідуальні характеристики та особливості поведінкових проявів осіб з високою і низькою рефлексивністю, які варто враховувати у процесі супроводу. Виокремлено діагностичні маркери профілів рефлексивності, які можуть застосовуватись для експрес діагностики. До маркерів профілю осіб, схильних до рефлексії, віднесено такі: прагнення контролю і аргументації; слабкість механізмів психологічного захисту (насамперед витіснення); низька комунікабельність; прояви тривожності і нестабільності у емоційно значущих ситуаціях та тяжіння до правил, ритуалів, традицій і усталених моделей поведінки (як захисний механізм). До діагностичних маркерів типу профілю «не схильних до рефлексивності» віднесено: готовність приймати на віру недостовірну інформацію, якщо вона відповідає очікуванням; відмову від планування своїх дій і прогнозування їх наслідків; імпульсивність і агресивність у просуванні своїх переконань; авантюризм, готовність до ризику.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129412127","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ІНКЛЮЗИВНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ САМОСВІДОМОСТІ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУ","authors":"А. К. Бровченко, С. М. Бужинська, А. А. Даніліч-Скакун","doi":"10.26661/2310-4368/2021-2-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-2","url":null,"abstract":"У статті аналізується проблема формування самосвідомості дітей з порушеннями інтелекту в умовах інклюзивної освіти. Створення оптимального інклюзивного середовища в статті трактується як головна умова досягнення оптимального рівня розвитку самосвідомості у дітей, чиї особливості заважають нормальному процесу взаємодії зі світом та ускладнюють процеси самопізнання, адекватного оцінювання власних якостей та здібностей. Авторами описані прояви самосвідомості дітей з порушеннями інтелекту, спільні з тими, що притаманні дітям, які розвиваються нормально, а також специфічні, обумовлені як первинними порушеннями, так і впливом середовища. Проведений аналіз деяких факторів, що впливають на виникнення негативних явищ в процесі формування образу «Я», самооцінки і рівня домагань у означеної категорії дітей, а зрештою приводять до складностей їх соціалізації. Відзначено, що отримані різними дослідниками дані про неадекватно завищену або занижену самооцінку у дітей з легкими порушеннями інтелекту пов’язані не стільки з особливостями їх дефекту, скільки з впливом ставлення оточуючих людей (батьків, педагогів та однолітків), налаштованих позитивно та дружньо, або вороже, зневажливо чи байдуже. Авторами описані основні ознаки позитивного інклюзивного середовища, яке сприяє результативному формуванню самосвідомості дітей з порушеннями інтелекту, а також перелічені основні психологічні умови, без яких створення такого середовища є неможливим. Серед цих умов найбільш значущими є: попередня психологічна підготовка педагогів, що будуть працювати у інклюзивних класах, підготовка дітей, що розвиваються нормально, до толерантного сприйняття включеної дитини з особливостями розвитку та співпраці з нею, просвітницька робота з батьками, від яких в основному залежать загальні настанови здорових дітей щодо тих, хто за певними ознаками відрізняється від більшості. В статті наголошується, що проаналізовані умови формування самосвідомості дітей з порушенням інтелекту в процесі інклюзивного навчання можуть привести до конструктивного вирішення означеної проблеми тільки в сукупності.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122073468","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОКАЗНИКИ ПСИХОЛІНГВІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ЗВО","authors":"С. М. Бужинська, О. С. Шукалова, О. О. Зайцева","doi":"10.26661/2310-4368/2021-2-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-5","url":null,"abstract":"В умовах сьогодення, завданням закладів вищої освіти є не тільки мотивація студентів на навчання та здобуття професійних знань, а й звернення уваги на методи навчання студентів, для яких здобуття професійних знань не є мотивом лише отримання фінансового благополуччя, престижної роботи та визнання,а й можливістю донести свої переконання до оточуючих. Отже, метою дослідження було виявлення взаємозв’язку між психолінгвістичною компетентністю та загальною і професійною мотивацією. У дослідженні взяли участь 307 студентів денної форми навчання першого, другого, третього і четвертого курсів у віці від 17 до 24 років. Емпіричне дослідження було здійснено за допомогою трьох груп психодіагностичних методик: методики, що виявляють рівень розвитку психолінгвістичної компетентності; методики, що націлені на діагностику загальних мотивів; методики, що націлені на діагностику професійних мотивів у студентів закладів вищої освіти. У дослідженні використані теоретичні методи логіко- психологічного аналізу: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, типологізація, моделювання; емпіричні: психодіагностичні методики; математико-статистичні: кореляційний аналіз. Виявлено взаємозв’язок між психолінгвістичною компетентністю та більшістю досліджених мотивів. Встановлено, що показники психолінгвістичної компетентності пов’язані з такими мотиваційними особливостями, як високий рівень мотиву досягнення успіху та низький рівень мотиву уникнення невдач, високий рівень мотиву причетності та низький рівень мотиву запобігання знехтування, високий рівень внутрішніх мотивів та низький рівень зовнішніх мотивів. Визначено кореляційні зв’язки між показниками психолінгвістичної компетентності та такими мотиваційними особливостями як цікава, творча робота, отримання знань, оволодіння професією, соціальне значення труда та професійна майстерність. Встановлено, що показники психолінгвістичної компетентності «Вміння слухати», «Вміння викладати думки» та «Вміння переконувати» не корелюють з професійними мотивами, що сповільнюють особистісний розвиток студентів.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125290158","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ПРАЦЕЮ В КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ: РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ","authors":"М. Г. Ткалич, Я. І. Дубяга","doi":"10.26661/2310-4368/2021-2-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-12","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного етапу дослідження особливостей самореалізації фахівців державної служби зайнятості (ДСЗ) – задоволеності професійною діяльністю як рефлексивно- результативного компоненту цього процесу. Визначено теоретичне підґрунтя дослідження та основні особливості професійної самореалізації особистості, яка є індивідуальним, циклічним, динамічним та безупинним процесом реалізації особистісного потенціалу, відображає всі етапи професійного розвитку особистості, що характеризуються підвищенням професійного рівня, у процесі якої відбувається формування образу «Я-професіонал», розвиток професійної ідентичності, професійної зрілості. Виокремлено специфіку самореалізації фахівців служби зайнятості, яку визначають декілька основних її компонентів: особистісний, професійно-компетентнісний та рефлексивно-результативний компоненти, які узгоджуються з концепціями професійного розвитку особистості та особливостями професійної діяльності фахівців ДСЗ. Визначено місце задоволеності професійною діяльністю в контексті самореалізації. Критеріями задоволеності професійною діяльністю виступають соціально-психологічні та організаційні, соціально- економічні складові діяльності фахівців Служби. Емпіричним шляхом доведено, що рівень задоволеності професійною діяльність фахівців ДСЗ є середнім. Найбільше фахівці ДСЗ (n=318) задоволені взаємовідносинами з колегами та умовами праці, проте проблемними є параметри професійної відповідальності, професійного статусу та змісту роботи порівняно із заробітком. Виявлені особливості задоволеності працею у фахівців за статтю, віком, стажем роботи в ДСЗ та специфікою професійної діяльності. Основні відмінності стосуються вікових груп фахівців, а, отже, рівнів особистісної зрілості (з якою пов’язана професійна відповідальність), стажу роботи. Результати дослідження засвідчили наявність ряду проблем у рівні задоволеності професійною діяльністю фахівців служби зайнятості, що вказують на необхідність впровадження та застосування технологій розвитку їх професійної самореалізації загалом та підвищення рівня задоволеності професійною діяльністю зокрема.","PeriodicalId":171631,"journal":{"name":"Problems of modern psychology","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114574195","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}