Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології最新文献

{"title":"МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ПІДВИЩЕННЯ ЧАСОВОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФРАКТАЛЬНОГО СТИСНЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ","authors":"С. С. Забара, Р. А. Зубко","doi":"10.36994/2788-5518-2022-01-03-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-01-03-15","url":null,"abstract":"Запропоновано варіант модифікованого методу, який дозволить суттєво підвищити швидкодію фрактального кодування. Описана послідовність кроків, необхідних для декодування зображення. Для перевірки методу розроблено його програмну реалізацію та експериментально доведено її ефективність на стандартних зображеннях.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"93 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124168535","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ","authors":"В.О. Пелішок","doi":"10.36994/2788-5518-2022-01-03-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-01-03-12","url":null,"abstract":"Основними вимогами до телекомунікаційних систем є її якісні характеристики : швидкість передачі інформації , пропускна здатність, ймовірність бітової помилки. Важливо, що вказані характеристики знаходяться у взаємній залежності і при дослідженні системи необхідно визначити оптимальні співвідношення між ними. Вирішенню вказаних проблем присвячена дана стаття. Актуальним є питання оптимізації ТКС шляхом вибору певних компромісів, тобто розробка алгоритму синтезу. Процес вирішення даних питань досить трудомісткий і для цього особливо ефективне використанням середовища MATLAB. В роботі використані запропоновані методи аналізу та синтезу системи , які дозволили одержати оптимальні характеристики системи. Підкреслена доцільність використання передачі біполярного сигналу, коли зменшується ймовірність помилки приймання сигналу. Однак при цьому збільшується необхідна потужність передавача. Отримане значення мінімальної та достатньої смуги пропускання каналу для забезпечення максимальної швидкості передачі сигналу. Показані переваги використання багатопозиційного сигналу, який забезпечує або зменшення смуги пропускання каналу , або підвищення пропускної здатності системи при даній незмінній смузі пропускання каналу. При цьому особливо ефективним є використання амплітудно-маніпульованого багаторівневого сигналу. Для дослідження частотної ефективності системи використана формула Шенона, що надало можливість запропонувати метод суміщених графіків для синтезу системи.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"64 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130379445","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОБУДОВА МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ КРОС-ПЛАТФОРМНОГО ПІДХОДУ","authors":"В. Ш. Гіоргізова-Гай, Я.С. Зарічний","doi":"10.36994/2788-5518-2022-01-03-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-01-03-17","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу сучасного стану засобів побудови мобільних застосунків з використанням крос-платформних фреймворків. Проведено порівняння переваг і обмежень поширених фреймворків: Kotlin Multiplatform Mobile (КММ), React Native, Flutter, Xamarin за рядом визначених критеріїв, серед яких продуктивність роботи, спосіб побудови користувацького інтерфейсу, підтримувані мови програмування та інші. Запропоновано рекомендації щодо доцільності вибору кожного з фреймворків залежно від задач проектування, а також наведено приклад побудови додатку з застосуванням КММ, який демонструє переваги прийнятого у фрейворку підходу.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"29 5","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120911089","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СПЕКТР ОБ'ЄМНИХ ХВИЛЬ ЗСУВУ У РЕГУЛЯРНО-ШАРУВАТОМУ ПРОСТОРІ","authors":"Вікторія Левченко, В. І. Павленко","doi":"10.36994/2788-5518-2022-01-03-07","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-01-03-07","url":null,"abstract":"Дано постановку та розв'язано задачу про спектр і форми колівань об'ємних пружних хвиль у регулярно - шаруватому середовищі. Отримано дисперсійні співвідношення, які дозволяють повторення хвильових полів з довільним значенням періоду структури. Проведено порівняння спектрів дисперсійних кривих об'ємних і нормальних хвиль у регулярно – шаруватій пластині. Отримані дисперсійні співвідношення аналізувалися також чисельно, а результати наведено у вигляді графіків. Побудовано моди коливань для широкого спектру дисперсійних кривих.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125215312","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЧАСТОТНИЙ ПЕРЕТВОРЮВАЧ МАГНІТНОГО ПОЛЯ З СЕНСОРОМ ХОЛЛА НА ОСНОВІ ГЕТЕРОМЕТАЛЕВОЇ КОМПЛЕКСНОЇ СПОЛУКИ","authors":"Олександр Осадчук, Володимир Осадчук, Володимир Мартинюк, М.В. Євсеєва, Г.І. Мартинюк","doi":"10.36994/2788-5518-2022-01-03-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-01-03-10","url":null,"abstract":"Розроблено новий магніточутливий елемент на основі синтезованого напівпровідникового матеріалу. Розроблено методику синтезу комплексної сполуки – тетракіс- µ3-(метоксо)(метанол)пентакіс-(ацетилацетонато)(трикупрум(ІІ), ітрій(ІІІ)) метанол ( І ). Запропоновано схему розміщення хімічних зв’язків для даної комплексної сполуки. Проведені дослідження електропровідних властивостей тетракіс-µ3-(метоксо)(метанол) пентакіс(ацетилацетонато)- (трикупрум(ІІ), ітрій(ІІІ)) метанолу (І) в спресованому вигляді в інтервалі температур 273 – 493 К показали, що при підвищенні температури його питомий опір різко зменшується від 7,72∙1013 Ом⋅м до 1,53 Ом⋅м, що є типовим для напівпровідникових матеріалів. Напруга Холла в діапазоні від 1мТ до 200 мТ зростає від 1,16·10-5 В до 2,31·10-4 В, а від 400 мТ до 1000 мТ – зміна Холлівської напруги носить лінійний характер і змінюється від 4,62·10-4 В до 1,16·10- 3 В. На основі розробленого сенсора Холла запропоновано схемотехнічне рішення частотного перетворювача магнітного поля. Частотний перетворювач магнітного поля представляє собою гібридну інтегральну схему, що складається з чотирьох біполярних транзисторів з однаковими типами провідності, що створює передумови створення автогенераторного пристрою, у ланцюг зворотного позитивного зв’язку якого включений сенсор Холла, створений на основі тетракіс-µ3- (метоксо)(метанол)-пентакіс(ацетилацетонато) (трикупрум(ІІ), ітрій(ІІІ)) метанол ( І ). Частота генерації розробленого перетворювача найбільше зростає в діапазоні від 10-3 Т до 0,06 Т, та при напрузі живлення 5,0 В змінюється від 435,000 МГц до 435,71 МГц, а у всьому діапазоні зміни індукції магнітного поля змінюється від 435,000 МГц до 436,075 МГц. Чутливість розробленого частотного перетворювача магнітного поля складає від 3,5 кГц/мТ до 5,5 кГц/мТ.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124375446","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ КОРИСТУВАЧА В МЕРЕЖІ 5G НА БАЗІ КОМПЛЕКСНИХ СПЛАЙН-ФУНКЦІЙ","authors":"І.В. Стрелковська, І. М. Соловська, Юлія Олександрівна Стрелковська","doi":"10.36994/2788-5518-2022-01-03-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-01-03-04","url":null,"abstract":"Розглянуто основні положення позиціонування користувачів в мережі 5G в умовах високої концентрації користувачів та складностей при поширенні радіосигналів. Запропоновано використання комплексних плоских сплайн-функцій для визначення місцезнаходження користувача на основі метода Fingerprinting. Наведено приклад побудови комплексних плоских лінійних сплайнів. Встановлено, що використання комплексних сплайн-функцій дозволяє підвищити точність місцезнаходження користувача.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129499500","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТЕРАГЕРЦОВОГО ДІАПАЗОНУ","authors":"Є.М. Ящишин","doi":"10.36994/2788-5518-2022-01-03-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-01-03-01","url":null,"abstract":"Стаття присвячена огляду досягнень в радіоелектроніці терагерцового діапазону та можливості їх застосування в системах безпровідного зв'язку. Результати останніх досліджень свідчать про те, що терагерцовий безпровідний зв’язок, завдяки своїм можливостям, матиме великий вплив на розвиток майбутніх систем.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133809241","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОБМЕЖУВАЧ ПОТУЖНОСТІ НВЧ НА ЧАСТКОВО ЗАПОВНЕНОМУ ДІЕЛЕКТРИКОМ ПРЯМОКУТНОМУ ХВИЛЕВОДІ","authors":"Марія Магомедова, Віталій Почерняєв","doi":"10.36994/2788-5518-2022-01-03-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-01-03-06","url":null,"abstract":"У роботі розроблена конструкція обмежувача потужності НВЧ на частково заповненому діелектриком прямокутному хвилеводі. Такі обмежувачі потужності на частково заповнених діелектриком прямокутних хвилеводах дозволяють обмежувати великі потужності, у тому числі в тропосферній компоненті комбінованих станцій НВЧ, що не знижує електричної міцності пристрою. В роботі використовується відкрита нелінійна структура, яка є елементом з розподіленими параметрами та має електричну міцність практично таку ж, як частково заповнений діелектриком прямокутний хвилевод. Включення відкритої нелінійної структури у діелектричну пластину прямокутного хвилеводу (частково заповненого діелектриком прямокутного хвилеводу) дозволяє зменшити конструктивні неоднорідності лінії передачі та уникнути звуження робочого діапазону частот. У роботі надана конструкція включення відкритої нелінійної структури в частково заповнений діелектриком прямокутний хвилевод. В роботі показана електрична схема обмежувача потужності НВЧ з паралельним включенням напівпровідникових діодів у вигляді відкритої нелінійної структури в частково заповнений діелектриком прямокутний хвилевод. Для підвищення ефективності управління в схему обмежувачів потужності НВЧ вводять додатковий змішувальний напівпровідниковий діод, який внаслідок більшої чутливості до потужності НВЧ, відкривається при меншому рівні падаючої потужності, ніж обмежувальні діоди. Також приведені формули розрахунку потужності, що поглинається напівпровідниковим діодом та розсіюється у вигляді тепла і пов'язана з падаючою на обмежувач середньою потужністю НВЧ. В роботі надана конструкція обмежувача потужності на частково заповненому діелектриком прямокутному хвилеводі в якому поперечні геометричні розміри відкритої нелінійної структури збігаються з поперечними геометричними розмірами діелектричної пластини. Наведена формула для визначення обмеження потужності НВЧ. В роботі приведені коефіцієнти трансформації плоско-поперечних стиків та визначена координатна функція, що апроксимує поле на плоско-поперечному стику діелектричної пластини і відкритої нелінійної структури в частково заповненому діелектриком прямокутному хвилеводі. Координатна функція представляється через комбінацію поперечних електричних власних векторних функцій хвилеводу для хвиль типу квазі-Н10, квазі-Н30 та квазі-Н50. Надана формула визначення значення нормованої провідності відкритої нелінійної структури при якій настає поріг обмеження.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124038588","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МОДЕЛЮВАННЯ МЕТОДІВ ПЕЛЕНГАЦІЇ ДЖЕРЕЛ РАДІОВИПРОМІНЮВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ АНТЕННИХ РЕШІТОК","authors":"Теодор Наритник, Гліб Леонідович Авдєєнко, Є. А. Якорнов","doi":"10.36994/2788-5518-2022-01-03-08","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-01-03-08","url":null,"abstract":"На сьогоднішній день спостерігається інтенсивний розвиток теорії адаптивної просторово-часової обробки сигналів, яка знаходить широке застосування в інформаційних системах різного призначення (радіозв'язок, радіолокація, радіопеленгація, радіомоніторинг, акустика, оптика, сейсмологія тощо). Зазвичай, на практиці для більшості радіотехнічних систем просторово-часова обробка розділяється на два етапи: просторову та часову. Просторова обробка включає аналіз просторової структури поля електромагнітної хвилі, що надійшла. Основну роль у цьому процесі грає приймальна антенна система, яка може бути реалізована у вигляді адаптивної цифрової антенної решітки. Часова обробка включає визначення часових параметрів структури поля. Основна роль при цьому належить радіоприймальному пристрою.\u0000У сучасних та майбутніх системах безпроводових телекомунікацій, які базуються на застосуванні технології програмно-керованого радіо (SDR), зокрема, системах стільникового радіозв’язку 4G та 5G для підвищення пропускної здатності радіоканалу в умовах обмеженості радіочастотного ресурсу та великої кількості користувачів актуальною є задача виділення корисних сигналів на фоні завад за відсутності апріорної інформації про завадову обстановку. У цьому випадку просторова обробка сигналів в адаптивних антенних решітках полягає у визначенні за допомогою відповідних методів кутових напрямків (пеленгу, кута місця) приходу сигналів з подальшим автоматичним формування глибоких провалів у діаграмі спрямованості антени у кутових напрямках на джерела завад та формуванням спрямованого випомінювання у кутовому напрямку на джерело корисного сигналу. Як наслідок, суттєво підвищується енергетичний потенціал радіолінії, що дає можливість підвищити пропускну здатність радіоканалу від базової станції до абонента.\u0000Таким чином, предметом дослідження в даній статті є порівняльна характеристика методів оцінки кутового положення (пеленгації) джерел радіовипромінювання з використанням антенних решіток на основі результатів їх моделювання, які в подальшому можуть бути покладені в основу удосконалення функціонування антенних пристроїв систем безпроводового зв’язку 4G та 5G.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"120 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116622065","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОРІВНЯННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗАВАДОСТІЙКИХ КОДІВ НА ОСНОВІ ПРОГРАМНОГО HDL МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ЗАХИЩЕНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ","authors":"І.С. Пятін, Юлій Миколайович Бойко","doi":"10.36994/2788-5518-2022-01-03-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-01-03-03","url":null,"abstract":"Канальне кодування є одним із фундаментальних методів, які дозволяють роботу в каналах зв’язку з гаусовим шумом. Досліджено енергетичний виграш систем зв’язку з турбо, низькою щільністю перевірок на парність (LDPC) та полярним кодуванням. Турбокодування виконується з використанням  двох рекурсивних згорткових кодерів. Полярні коди базуються на явищі поляризації інформаційного каналу. Незважаючи на відносну простоту реалізації LDPC кодера, декодер має значну обчислювальну складність. У роботі розглянута HDL реалізація турбо, LDPC, полярного кодерів і декодерів для захищених інформаціний технологій.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"47 26","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-08-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133782931","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}