Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології最新文献

{"title":"МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ПРИХОВАНОСТІ ПЕРЕДАВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ НА ОСНОВІ РОЗШИРЕННЯ СПЕКТРА ТАЙМЕРНИХ СИГНАЛІВ","authors":"Владислав Вікторович Корчинський, О. А. Назаренко, В.О. Степанов, Халед Аль-Файюми","doi":"10.36994/2788-5518-2022-02-04-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-02-04-02","url":null,"abstract":"У статті розглянуто методи розширення спектра таймерних сигнальних конструкцій. Для систем радіозв'язку, що працюють в умовах радіоелектронного конфлікту, пропонується використовувати шумоподібні таймерні сигнали. Це дозволяє підвищити інформаційну, структурну та енергетичну прихованість сигнальних конструкцій. Проведено аналіз властивостей таймерних сигнальних конструкцій, що дає змогу виявити певні переваги непозиційних сигналів перед позиційними. Структурна прихованість таймерних сигналів залежить від параметрів пристрою кодування. Також таймерні сигнали можна використовувати як завадостійкий код, для якого не потрібні додаткові перевірочні елементи. За рахунок зміни параметрів побудови таймерних сигналів існує можливість змінювати коригувальну здатність коду, а також формувати різні ансамблі сигнальних конструкцій. Це потенційно збільшує структурну та інформаційну прихованість таймерних сигналів. Енергетична прихованість досягається за допомогою різних методів розширення спектра бінарного сигналу: псевдовипадкового перескоку робочої частоти; прямого розширення спектра псевдовипадковими послідовностями; лінійної частотної модуляції. Однак розвиток радіотехнічних засобів перехоплення широкосмугових сигналів потребує також ускладнення структури сигнальних конструкцій. Використання таймерних сигналів дає можливість синтезувати більш складні шумоподібні сигнальні конструкції. Це дозволить підвищити структурну прихованість та ускладнить розкриття структури сигналу засобами радіотехнічної розвідки супротивника. Таким чином, обґрунтованим є розробка та вдосконалення методів розширення спектра таймерних сигналів. Однак методи розширення спектра сигналів розроблялися виключно для позиційних кодів, тому не можуть бути застосовані до таймерних непозиційних сигналів. Наукові роботи, які присвячені дослідженню шумоподібних таймерних сигналів, не повною мірою висвітлюють алгоритми перетворення вузькосмугового сигналу на широкосмуговий. Це стало приводом для подальшого дослідження в цьому напрямку, тому метою цієї роботи є синтез шумоподібних таймерних сигнальних конструкцій.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131972712","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ОПТИЧИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ НА СУЧАСНИХ DWDM МЕРЕЖАХ ЗВ’ЯЗКУ","authors":"О О Манько, Людмила Харлай","doi":"10.36994/2788-5518-2022-02-04-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-02-04-04","url":null,"abstract":"В роботі наведено принципи функціонування оптичних підсилювачів, та їх конструктивної побудови. Крім того надано особливості їх використання на оптичних мережах зв’язку сьогоднішнього покоління. Показано відмінності їх побудови в залежності від специфіки поставлених завдань.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"75 4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130939044","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АДАПТИВНЕ КЕРУВАННЯ САМОПОДІБНИМ ТРАФІКОМ В МУЛЬТИСЕРВІСНИХ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ","authors":"О.С. Торошaнко, А. В. Лемешко, А.І. Торошанко","doi":"10.36994/2788-5518-2022-02-04-07","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-02-04-07","url":null,"abstract":"У роботі проаналізовано підходи до підвищення стійкості до перевантажень мультисервісної гетерогенної мережі з самоподібним трафіком. Обгрунтована необхідність роздільної обробки трафіку як з різними статистичними характеристиками, так і з принциповими відмінностями в структурі: трафіку \"Triple Play\" (мова + відео + дані), а потім \"Quadro Play\" (мова + відео + дані + мобільні абоненти). Для вирішення вказаної задачі розглянуті особливості використання адаптивних комутаційних систем та розподілу інформації із застосуванням програмних комутаторів Softswitch та/або програмних систем IP Multimedia Subsystem (IMS). Проаналізовані математичні моделі самоподібного мережного трафіку. Вирішується задача аналітичного визначення часових характеристик мережі, які є визначальними для досягнення максимальної швидкодії і мінімального часу доставки інформації користувачу. Для основних характеристик випадкового стаціонарного процесу (математичного очікування, дисперсії, кореляційної функції) дана оцінка точності їх визначення залежно від часу спостереження за реалізацією процесу. Виведено вирази для опису динаміки змін параметрів якості мережі залежно від стану мережних вузлів та статистики мережного трафіку. Розглянута концепція розподіленої інтелектуальної оцінки параметрів та стану мережі. Описана чотирирівнева архітектура сучасних телекомунікаційних мультисервісних мереж: рівень доступу, транспортний рівень, рівень управління як нова концепція комутації та рівень обслуговування, який визначає склад контенту інформаційної мережі. Вибрано тестові характеристики та обґрунтовано завдання тестування продуктивності мультисервісної гетерогенної мережі. У якості основної програми пошуку несправності вибраний двохетапний пошук, оптимальний по мінімальному середньому часу, який витрачається на виявлення відмови. Показані переваги тестів продуктивності мережі над функціональними тестами.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"248 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122704373","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ СИСТЕМИ ЧАСУ ТА ЧАСТОТИ РНДБ РАДІОТЕЛЕСКОПА В НАЦІОНАЛЬНУ СЛУЖБУ ЄДИНОГО ЧАСУ ТА ЕТАЛОННИХ ЧАСТОТ","authors":"В.А. Гайдаманчук, М.В. Матвієнко, І.М. Пастушенко","doi":"10.36994/2788-5518-2022-02-04-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-02-04-03","url":null,"abstract":"Статтю присвячено особливостям модернізації Національної служби єдиного часу та еталонних частот (НСЄЧЕЧ) для підвищення її надійності та доступності для користувачів за рахунок включення в її склад системи часу та частоти, яка розроблена для забезпечення потреб РНДБ (Радіоінтерферометрія з НадДовгою Базою) радіотелескопа. В роботі подано характеристики, які повинна забезпечувати система частоти та часу РНДБ радіотелескопа. Розглянуто основні принципи побудови системи частоти та часу РНДБ радіотелескопа RT-32 на базі антенної системи MARK-4B та технічні передумови для її інтеграції в НСЄЧЕЧ. Наведені приклади технічних рішень з побудови системи частоти та часу РНДБ радіотелескопа, можливостей обміну сигналами точного часу по оптичній мережі загального користування між такою системою та еталонами частоти та часу, які входять до складу НСЄЧЕЧ.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127686227","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ БАЗ ДАНИХ ДЛЯ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ","authors":"С.М. Рожков","doi":"10.36994/2788-5518-2022-02-04-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-02-04-20","url":null,"abstract":"Метою цієї статті є дослідити та спрогнозувати етапи та шляхи розвитку інфраструктури для баз даних фінансових установ, що пов’язані із індустріальними регуляціями. Розглянуто основні тенденції в IT в цілому та у вибраному домені, наведені порівняльні розрахунки для безсерверних хмарних сервісів та самоінстальованих баз даних.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126962278","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМ МАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НА ОСНОВІ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ З УРАХУВАННЯМ МУЛЬТИАГЕНТНОГО ПІДХОДУ","authors":"Олег Барабаш, Вадим Петович Колумбет","doi":"10.36994/2788-5518-2022-02-04-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-02-04-12","url":null,"abstract":"Запропоновано предметно-орієнтований підхід до дослідження систем масового обслуговування (СМО). Прийняті рішення спрямовані на підвищення якості дій систем, поліпшення їх організації відповідно до прийнятого критерію якості роботи системи. У рамках цього підходу розробляються нові інтелектуальні моделі, алгоритми, методи та інструментарії, призначені для підтримки прийняття рішень у процесі управління системами масового обслуговування на базі структурного та параметричного аналізу їх характеристик, властивостей та процесів роботи. Це дозволить розширити діапазон досліджуваних умов функціонування інфраструктурних об'єктів, більш точно оцінити досягнуту ефективність функціонування СМО, заощадити ресурси, мінімізувати ризики помилок та збоїв.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131756316","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОДОВОЇ НАДЛИШКОВОСТІ У КАНАЛАХ ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ","authors":"Юлій Миколайович Бойко, Анатолій Семенко, І. П’ятін","doi":"10.36994/2788-5518-2022-02-04-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-02-04-01","url":null,"abstract":"В статті представлені дослідження процедур формування кодів з виправлення помилок для різних телекомунікаційних технологій. Стаття зосереджена на оцінці та ідентифікації механізмів додавання надлишковості до сигнально-кодових структур у захищених інформаційних каналах. Наведені дослідження включають аналіз специфіки додавання надлишковості в структуру коду, описано загальні математичні моделі конструктивного синтезу кодів з виправленням помилок. Результат досягається шляхом аналізу згорткових кодів, кодів Ріда-Соломона, турбо-кодів і полярних кодів, які зараз широко використовуються для мобільних технологій 5G. Перевірку ефективності сигнально-кодових конструкцій завадостійких кодів проведено методом математичного моделювання для різних телекомунікаційних каналів шляхом визначення енергетичного виграшу кодування.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117315137","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ІНКЛЮЗИВНОМУ НАВЧАННІ","authors":"В.Ю. Павлик, Валерій Петрович Самарай","doi":"10.36994/2788-5518-2022-02-04-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-02-04-23","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу існуючих інформаційно-комунікативних технологій, їх різновидів та можливостей. Проведено огляд нормативно-правових актів, що присвячені інклюзивній освіті та вимогам до організації навчальних процесів з використанням принципів універсального дизайну у навчанні. Пропонуються конкретні варіанти їх застосування у інклюзивному навчанні та варіанти вирішення існуючих проблем з інклюзією.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115490625","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЕКТУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ ІЗ ВРАХУВАННЯМ ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ ТА БІТОВИХ ПОМИЛОК","authors":"В.О. Пелішок, І.Б. Чайковськй, А. Р. Масюк, Т.В. Андрухів","doi":"10.36994/2788-5518-2022-02-04-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-02-04-11","url":null,"abstract":"Головною вимогою до телекомунікаційних систем передавання цифрової інформації різного призначення є забезпечення її якісних характеристик: швидкості передавання, пропускної здатності, ймовірності бітової помилки. Ці характеристики знаходяться у складній взаємній залежності, що вимагає необхідність досліджень із використанням спеціальних підходів і методів. В роботі розглянуто та запропоновано шляхи оптимізації процесу проектування та вибору серед можливих варіантів реалізації більш ефективних систем.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132412562","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОДИ ВІДМОВОСТІЙКОСТІ РЕЗЕРВУВАННЯ ПРИСТРОЇВ IOT","authors":"Олена Дмитренко, М. А. Скулиш","doi":"10.36994/2788-5518-2022-02-04-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.36994/2788-5518-2022-02-04-06","url":null,"abstract":"IoT (Internet of Things) технології - це невеличкі прилади, які можуть підєднуватись до інтернету та часто містять сенсори, приводи (виконавчі механізми), або все разом. Розумний годинник з купою сенсорів, розумна лампа, яку можна увімкнути чи вимкнути віддалено, система зрошення рослин у тропічній теплиці, яка вмикається при занизькій вологості та передає інформацію в кінцевому рахунку в мобільний телефон щоб допомогти контролювати стан теплиці, це все приклади IoT приладів. Таких приладів стає все більше з кожним днем, та їх починають монтувати майже у всю техніку як в побуті, так і на підприємствах та фабриках. Відповідальність цих пристроїв не завжди критична, але є сфери, де помилки чи недостача даних з цих пристроїв є критичною або для правильності роботи алгоритмів прийняття рішень, або ж для машинного навчання та налаштування штучного інтелекту. Одна з великих ідей, яка стоїть поза застосуванням цих технологій всюди, це ідея створення розумного міста, де не треба буде персонально намагатись людям всюди встигнути та все доглянути, але догляд за по суті якістю життя містян відбуватиметься автоматично. В даній статті наводяться особливості приладів інтернету речей, які відрізняють їх від загально відомого клієнту в клієнт-сервісному застосунку. Це маленька енергоємність, віддалене розташування від серверів чи хмари, куди завантажується інформація, а також головне, що стосується статті, це необхідність в безперервному надаванні даних а також часта неможливість повторити надсилання тих самих даних повторно. Засновуючись на цих відмінностях, а також маючи на увазі поступовий, а не різкий спад активності застосунку заради забезпечення максимальної якості його роботи, проводиться аналіз методів надлишковості, а саме холодного, теплого та гарячого очікування, протоколу спільної надлишкової адреси та протоколу надлишковості віртуального роутингу. Також, аналізуються типи помилок та можливість зрозуміти справжню причину помилки. В статті також зазначається спосіб активації додаткового обладнання та метод слідкування за його роботою. Метою статті є показати, які методи надлишковості придатні для роботи саме з IoT приладами.","PeriodicalId":165726,"journal":{"name":"Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології","volume":"69 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128586221","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}