INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL最新文献

{"title":"Вплив імплантації електрокардіостимулятора на неврологічну симптоматику та когнітивні функції пацієнтів iз брадіаритміями","authors":"S. M. Stadnik","doi":"10.22141/2224-0713.19.1.2023.991","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.19.1.2023.991","url":null,"abstract":"Метою нашої роботи було дослідити неврологічну симптоматику й когнітивний статус пацієнтів із брадіаритміями після імплантації електрокардіостимуляторa (ЕКС) у ранньому періоді та протягом лонгітудинального дослідження. Матеріали та методи. Сорок шість пацієнтів із різними формами брадіаритмій розподілені на 2 групи залежно від терапії: 1-ша група — 29 осіб, яким проведена первинна імплантація ЕКС; 2-га група — 17 пацієнтів, яким для корекції брадіаритмій застосовували медикаментозну терапію. Огляд пацієнтів проводили на початку лікування, через 10 днів, 6 і 12 місяців. Оцінка ефективності лікування грунтувалася на динаміці неврологічної симптоматики, когнітивних функцій, показників центральної та церебральної гемодинаміки, маркерів системного запалення. Результати. У хворих 1-ї групи спостерігалося більш виражене регресування неврологічної симптоматики порівняно з пацієнтами 2-ї групи. На фоні імплантації ЕКС відмічено значне покращення всіх когнітивних функцій: пам’яті, уваги, швидкості мовлення, зорово-просторового та симультанного гнозису, мовленнєвої активності, а також емоційного статусу. Поліпшення показників центральної та церебральної гемодинаміки після імплантації ЕКС полягали насамперед у позитивному міокардіальному ремоделюванні, збільшенні швидкісних показників кровотоку по екстра- й інтракраніальних відділах сонних артерій. Позитивна клінічна динаміка поєднувалася із вірогідним зниженням умісту прозапальних цитокінів, що свідчило про зменшення активності імунного запалення. Висновки. Імплантація ЕКС покращує неврологічний статус і сприяє зменшенню вираженості когнітивних та афективних розладів у хворих із брадіаритміями за рахунок покращення систолодіастолічних характеристик лівого шлуночка, скоротливої функції міокарда лівого шлуночка, центральної гемодинаміки, функціонального стану мозкового кровотоку, зниження активності імунного запалення.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"39 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"73109664","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Неврологічне й функціональне відновлення після інсульту при лікуванні в інтегрованому інсультному блоці в Україні","authors":"Y. Flomin","doi":"10.22141/2224-0713.19.1.2023.994","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.19.1.2023.994","url":null,"abstract":"Актуальність. Якісна медична допомога сприяє поліпшенню результатів лікування мозкового інсульту (МІ), але оптимальна модель стаціонарного лікування поки не визначена. Мета дослідження: оцінити динаміку неврологічного дефіциту та функціональної спроможності пацієнтів з МІ протягом їх стаціонарного лікування в інтегрованому інсультному блоці (ІІБ) у різні періоди захворювання. Матеріали та методи. Зібраний і проаналізований набір даних пацієнтів з інтрапаренхіматозними МІ, які були госпіталізовані в ІІБ у 2010–2018 рр. у різні періоди захворювання. Усі МІ за типом поділені на внутрішньомозковий крововилив та ішемічний мозковий інсульт (ІМІ). Тяжкість МІ оцінювали за National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS), базову щоденну активність — за індексом Бартел, повсякденну життєдіяльність — за модифікованою шкалою Ренкіна (мШР). Якісні змінні виражені через частоту й відсотки, кількісні змінні — як медіана і міжквартильний інтервал (МКІ). Статистичний аналіз проводився в пакеті MedCalc®. Результати. У дослідження були включені 852 пацієнти (42,7 % жінок, 80,9 % ІМІ) віком від 20 до 95 років (медіана 66,7 року, МКІ 57,7–75,0), з яких 168 (19,7 %) були госпіталізовані протягом найгострішого (0–24 години), 165 (19,4 %) — гострого (1–7 діб), 288 (33,8 %) — раннього підгострого (8–90 днів), 86 (10,1 %) — пізнього підгострого (91–180 днів) і 146 (17,2 %) — віддаленого періоду (пізніше за 180 днів) МІ. Оцінка за NIHSS після госпіталізації варіювала від 1 до 39 балів (медіана 11 балів, МКІ 6–18). Після стаціонарного лікування вдвічі (з 22,4 до 43,1 %) збільшилась частка легких (NIHSS = 0–5 балів) МІ і більше ніж удвічі (з 36,9 до 16,9 %) зменшилась частка тяжких або дуже тяжких МІ (NIHSS ≥ 14 балів). У 169 (70,7 %) із 239 пацієнтів, які надійшли в найгострішому або гострому періоді, оцінка за індексом Бартел перед випискою була 75–100 балів. За мШР 68 (8,0 %) пацієнтів мали початкову оцінку 0–1 бал, 95 (11,1 %) — 2 бали, 109 (12,8 %) — 3 бали, 223 (26,2 %) — 4 бали і 357 (41,9 %) — 5 балів. Перед випискою більше ніж удвічі (з 20,1 до 45,1 %) зросла частка пацієнтів, які досягли рівня незалежності від сторонньої допомоги (мШР = 0–2 бали), і більше ніж удвічі (з 66,6 до 31,1 %) зменшилась частка пацієнтів з тяжкими обмеженнями життєдіяльності (мШР = 4–5 балів). Медіана оцінок за мШР значуще (p < 0,05) зменшилась в усіх періодах МІ як у пацієнтів з ІМІ, так і в пацієнтів з внутрішньомозковим крововиливом. У 184 (71,3 %) з 258 пацієнтів, які були госпіталізовані в найгострішому або гострому періоді МІ, досягнутий сприятливий функціональний результат лікування (мШР = 0–3 бали). Висновки. Результати лікування у вітчизняному ІІБ свідчать про суттєве неврологічне й функціональне відновлення пацієнтів з МІ і відповідають показникам у країнах з високим рівнем доходів.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"31 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80837103","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Дослідження випадків спастичності","authors":"N. Chemer","doi":"10.22141/2224-0713.18.7.2022.973","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.7.2022.973","url":null,"abstract":"Мета: оцінити клінічну користь лікування Церебролізином у пацієнтів зі спастичністю, які перенесли інсульт. Матеріали та методи. У даному дослідженні серії випадків кожен пацієнт протягом 30 днів отримував внутрішньом’язову ін’єкцію Церебролізину в дозі 10 мл щодня в спастичну кінцівку. Усім хворим проводили фізичну реабілітаційну терапію. Ефективність оцінювали за шкалою інсульту Національного інституту здоров’я (NIHSS), модифікованою шкалою Ашворта (MAS), mRS і мануальним м’язовим тестом (MMT), а також за допомогою електроміографії на 1-шу, 21-шу і 90-ту добу після початку програми реабілітації. Результати. Церебролізин має відстрочену пролонговану дію (на 90-ту і 180-ту добу) щодо спастичного синдрому й позитивно впливає на психоемоційний стан пацієнтів, а також на їх мотиваційну й комунікативну сфери. Висновки. Церебролізин має відстрочену пролонговану дію на спастичний синдром. Максимальна ефективність спостерігається при поєднанні Церебролізину з фізичною реабілітацією.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"33 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77727975","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Немоторні симптоми в структурі проявів різних клінічних форм хвороби Паркінсона на фоні леводопатерапії","authors":"K.A. Tarianyk, A.D. Shkodina, N. V. Lytvynenko, T. I. Purdenko","doi":"10.22141/2224-0713.18.7.2022.974","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.7.2022.974","url":null,"abstract":"Актуальність. Немоторні симптоми хвороби Паркінсона розвиваються в структурі клінічної картини захворювання й залежать від типу обраної терапії. З огляду на той факт, що захворювання завжди розглядається як моторний дефіцит, а вираженість немоторних симптомів залишається недостатньо вивченою, метою нашого дослідження була оцінка вираженості немоторних симптомів при різних клінічних формах хвороби Паркінсона на фоні леводопатерапії. Матеріали та методи. Нами було обстежено 107 пацієнтів із хворобою Паркінсона, які перебували на обстеженні й стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» і на базі Центру для пацієнтів із хворобою Паркінсона та іншими нейродегенеративними захворюваннями на базі кафедри нервових хвороб Полтавського державного медичного університету. Були виділені акінетико-ригідна, змішана й контрольна група пацієнтів, які були порівнянні за соціодемографічними показниками, також не було встановлено відмінностей за тривалістю захворювання й локалізацією дебюту. Результати. У групах пацієнтів встановлено вищі показники вираженості немоторних ознак за підшкалами «сон/втома», «настрій», «увага/пам’ять», «гастроінтестинальні порушення», «розлади сечовидільної системи», «порушення статевої функції» порівняно з контрольною групою. Виявлено, що для пацієнтів з акінетико-ригідною формою захворювання характерне переважання розладів з боку гастроінтестинальної і сечостатевої систем, а також порушення сну, психіки й настрою, що виражається загальним балом за шкалою немоторних проявів порівняно з пацієнтами змішаної групи. Встановлено схильність пацієнтів із хворобою Паркінсона до більш вираженого депресивного синдрому порівняно з особами відповідного віку й переважання тривожного синдрому в пацієнтів з акінетико-ригідною формою захворювання — характерні клінічно виражені прояви тривоги, а для змішаної групи — субклінічні прояви. Висновки. На фоні лікування препаратами леводопи в пацієнтів із різними формами хвороби Паркінсона спостерігається значна кількість немоторних симптомів, зокрема порушення сну, психіки, сечостатевої і гастроінтестинальної систем. Пацієнти з акінетико-ригідною формою мають більш виражені немоторні симптоми й розлади афективної сфери.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"52 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79091693","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Комплексна корекція розладів засинання та сну у дітей в умовах воєнного стану","authors":"L.H. Kyrylova, O.O. Miroshnykov, O.O. Berehela, M.V. Filozop","doi":"10.22141/2224-0713.18.7.2022.975","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.7.2022.975","url":null,"abstract":"Актуальність. Актуальність теми полягає у значній поширеності порушень сну як у дітей із розладами нейророзвитку, так і у нормотипових дітей, що при перебуванні в умовах хронічного стресу лише наростають. Приблизно 40–80 % дітей з розладами нейророзвитку страждають на такі порушення нічного сну, як труднощі із засинанням, часті нічні пробудження, нічні жахи, порушення дихання під час сну або нічний енурез, що впливають на якість життя, когнітивну та поведінкову сферу дитини та усієї сім’ї. Матеріали та методи. Проведено клінічне спостереження ефективності використання нейроадаптогену Фломма у дітей як із ізольованими порушеннями сну, так і за їх наявності як суміжної скарги у комплексі розладів нейророзвитку. Обстежено 70 дітей, які проходили лікування на базі відділення психоневрології ДУ «ІПАГ ім. О.М. Лук’янової НАМН України» в період воєнного часу та мали розлади засинання та підтримання сну як одну із домінуючих скарг. Віковий діапазон обстежених дітей становив від 3 до 7 років (середній вік 4,00 ± 2,34 року). Усі діти були розподілені на 2 групи: 1-ша група — 42 дитини із діагностованими розладами нейророзвитку; 2-га група — 28 нормотипових дітей із ізольованими розладами засинання та підтримання сну. Загальну поширеність порушень сну в обстежених дітей було визначено за допомогою опитувальника CSHQ-A до та після лікування. Результати. Після 30 діб застосування нейроадаптогену Фломма відмічалося зменшення частоти усіх видів розладів сну та зниження балів за усіма субшкалами опитувальника CSHQ як у нормотипових дітей, так і у дітей з розладами ней­ророзвитку, що дає змогу рекомендувати цю дієтичну добавку до застосування у комплексній корекції порушень засинання та підтримання сну. Висновки. Таким чином, нейроадаптоген Фломма є перспективним у лікуванні різних порушень сну та може бути рекомендований до застосування у комплексному лікуванні пацієнтів дитячого віку. На основі клінічного спостереження показано високу ефективність застосування нейроадаптогену Фломма при розладах сну та засинання як у вигляді самостійного розладу у нормотипових дітей, так і у вигляді симптому у дітей з розладами нейророзвитку, особливо в умовах гострого та хронічного стресу, обумовленого воєнним станом.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"48 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85890270","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Можливості фармакотерапії постінсультної депресії: новий погляд на стару проблему","authors":"S.H. Burchynskyi","doi":"10.22141/2224-0713.18.7.2022.977","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.7.2022.977","url":null,"abstract":"У статті розглянуті актуальність, концепції патогенезу та підходи до фармакотерапії однієї з найбільш значущих форм депресивних розладів у неврологічній практиці — постінсультної депресії (ПД). Детально проаналізовані погляди на ПД як на складну полікомпонентну структурно-функціональну патологію ЦНС. Наведені сучасні можливості вибору антидепресантів для лікування зазначеної форми патології в контексті критеріїв безпеки цих засобів та можливості розвитку клінічної резистентності в процесі лікування. З цієї точки зору розглянуті механізми дії, клінічна ефективність та практичні переваги вітчизняного інноваційного комбінованого засобу з антидепресивною дією — Депріліуму. Обґрунтована фармакологічна та клінічна доцільність об’єднання в одній лікарській формі (Депріліум) трьох компонентів — S-аденозилметіоніну, L-метилфолату та метилкобаламіну, які справляють комплексну взаємодоповнюючу дію на процеси біосинтезу біогенних амінів і можуть розглядатися як патогенетично обґрунтована терапія депресивних розладів. Особливу увагу приділено можливостям застосування Депріліуму як інструмента стратегії аугментації депресивних розладів, і зокрема ПД, у випадках резистентності або непереносимості терапії конвенційними антидепресантами. Разом з тим обґрунтована необхідність додавання до терапії когнітивних розладів при ПД засобу з комплексною ноотропною і ней-ропротекторною дією. З цією метою запропоновано використання вітчизняного комбінованого засобу Церебровіталу, до складу якого входять екстракти гінкго білоба та центелли азійської, а також лецитин. Описані механізми дії та переваги Церебровіталу при лікуванні когнітивної дисфункції в рамках ПД. Загалом комбінацію Депріліум + Церебровітал можна розглядати як ефективну і безпечну альтернативу можливій поліпрагмазії при фармакотерапії ПД.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"103 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"72915936","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"SH-терапія в комплексній реабілітації пацієнтів із хворобою Паркінсона","authors":"Т. Gasiyk","doi":"10.22141/2224-0713.18.7.2022.978","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.7.2022.978","url":null,"abstract":"Найпоширенішим нейродегенеративним захворюванням центральної нервової системи вважається хвороба Паркінсона, що посідає особливе місце, оскільки має суттєве соціальне і загальноклінічне значення. Ранній початок, прогресуючий перебіг, тенденція до прискореної інвалідизації та негативна когнітивна складова у пацієнтів із хворобою Паркінсона змушують знаходити нові шляхи діагностики, лікування та реабілітації. Терапевтичний протокол медикаментозного контролю важливих проявів хвороби Паркінсона складається з постійного та систематичного прийому спеціалізованих препаратів, базовим з яких є леводопа, та комплексу реабілітаційних заходів, спрямованих на покращення рухових і нерухових порушень. Основними реабілітаційними методиками з доказаною ефективністю вважаються: кінезіотерапія; лікування рухом, індукованим його обмеженням; комплекс ерготерапевтичних вправ після введення ботулінічного токсину. Провідними методами кінезіо-терапії вважаються: Бобат- та ПНФ-концепції, Войта-терапія і концепція Бруннстрем, метод Аффолтара, тренінг подолання неглекта, дзеркальна терапія, метод Перфетті, методика Трауба тощо. Одним з ефективних напрямків ерготерапевтичного лікування пацієнтів з хворобою Паркінсона вважається арт-терапія, в основі якої лежить активація фізіологічних механізмів біологічного зворотного зв’язку. До арт-терапії належать: малювання, ліплення з глини та гіпсу, орігамі, квілінг тощо. На базі клініки «Аксімед» запроваджено сучасну арт-терапевтичну методику SH-терапії (Sand-Hands). Методика передбачає використання піску на спеціальній підсвічуваній панелі, що дозволяє шляхом виконання простих завдань з малювання, гри, насипання, просіювання та інших рухів досягти поставлених ерготерапевтичних цілей, спрямованих на покращення побутової активності хворих з нейродегенеративними захворюваннями, у тому числі і хворобою Паркінсона.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"11 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80913528","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Dance-терапія в комплексній реабілітації пацієнтів із хворобою Паркінсона","authors":"A. Sidelkovskiy, O. Gasiyk","doi":"10.22141/2224-0713.18.7.2022.979","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.7.2022.979","url":null,"abstract":"Найбільш поширеним нейродегенеративним процесом у популяції є хвороба Паркінсона, що характеризується прогресуючою втратою дофамінергічних нейронів чорної субстанції стріато-палідарного комплексу. Останнім часом формується певна тенденція до збільшення кількості хворих на хворобу Паркінсона, що може призвести до зростання цієї нозологічної групи в найближчі десять років майже у два рази. Основні клінічні прояви хвороби Паркінсона — акінезія, ригідність, тремор, постуральна нестабільність і немоторні симптоми. Прояви захворювання дебютують поступово і мають прогредієнтний розвиток у часі, ускладнюючись розладами мовлення й когнітивним зниженням аж до деменції, особливо на пізніх стадіях. Лікування нейродегенеративних захворювань, у тому числі хвороби Паркінсона, залишається однією з найбільш складних проблем сучасної медицини. Реабілітаційний протокол лікування пацієнтів із хворобою Паркінсона включає розробку індивідуального плану відновлювальної терапії з обов’язковим формуванням мультидисциплінарної команди фахівців з урахуванням персоніфікованих особливостей перебігу хвороби. На початкових стадіях захворювання, коли пацієнт достатньо активний і його професійна й побутова компетентність суттєво не порушена, рекомендовано акцентувати увагу на збільшенні об’єму рухів, їх сили й витривалості. Кінезіотерапія особливо ефективна в супроводі ритмічної музики і спрямована на покращення рухової активності, м’язового тонусу, постуральної стійкості пацієнтів з проявами екстрапірамідної недостатності. Застосування елементів музичного акомпанементу справляє значний позитивний емоційний вплив на пацієнта, допомагаючи в досягненні поставлених завдань реабілітаційної програми. Музикотерапію в системі відновлювального лікування поєднують з елементами танцювальних вправ. Такий підхід у профільній літературі має назву Dance-терапія. Особливо ефективна Dancе-терапія у хворих з екстрапірамідною патологією, у цих випадках вплив танцювальних вправ на пластичність м’язового тонусу, симетричність рухів, загальну активність пацієнтів і емоційну складову більш помітний. Dancе-терапія у хворих з екстрапірамідною патологією зазвичай включає танцювальні рухи, спрямовані на відновлення симетричності, злагодженості й пластичності. Найбільш дієвими танцювальними стилями вважаються рухи з елементами вальсу, танго, фокстроту. Також ефективними є локомоторні вправи, що імітують основні рухи танців ча-ча-ча, румба і пасодобль. Індивідуальна програма танцювальної терапії розробляється мультидисциплінарною командою спеціалістів, до складу якої залучають фахівців з хореографії.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"54 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77958036","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості нелакунарного інсульту варолієвого моста: результати госпітального проспективного когортного дослідження і презентація серії клінічних випадків у білих дорослих європейців","authors":"M.M. Prokopiv, S. Yevtushenko, O.Ye. Fartushna","doi":"10.22141/2224-0713.18.7.2022.972","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.7.2022.972","url":null,"abstract":"Актуальність. Мостові інсульти мають катастрофічні наслідки. Проте не опубліковано нових даних госпітальних проспективних когортних досліджень, у яких повідомляються й аналізуються клінічні й нейровізуалізаційні особливості нелакунарних мостових інсультів. Мета: дослідження спрямоване на визначення клінічних і нейровізуалізаційних особливостей нелакунарних мостових інсультів у госпітальному проспективному когортному дослідженні, яке проілюстровано серією клінічних випадків у дорослих білих європейців. Матеріали та методи. Ми проспективно набрали 120 пацієнтів із гострим інсультом вертебробазилярного басейну, підтвердженим магнітно-резонансною томографією, госпіталізованих до неврологічного центру університетської лікарні. Усім хворим проведено комплексне неврологічне, клінічне, лабораторне, ультразвукове й нейровізуалізаційне обстеження. Результати. Зі 120 дорослих пацієнтів (віком від 28 до 89 років) у 23 (19,2 %) було діагностовано нелакунарний інсульт моста. Проведено комплексний клінічний, неврологічний, лабораторний та інструментальний аналіз нелакунарних інсультів моста. Висновки. Ми подали всебічний огляд та аналіз клінічних особливостей нелакунарного мостового інсульту.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"8 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87355737","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Роль фармакотерапії в лікуванні пацієнтів з різними видами нейропатій і радикулопатій","authors":"M.M. Oros","doi":"10.22141/2224-0713.18.7.2022.976","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2224-0713.18.7.2022.976","url":null,"abstract":"Дана стаття присвячена вивченню ефективності антихолінестеразних засобів у лікуванні пацієнтів з парезами, зумовленими ураженням периферичної нервової системи, на прикладі препарату Параплексін. Висвітлено механізми дії і фармакологічні ефекти антихолінестеразного препарату Параплексін. Спостереження показали, що даний засіб характеризується ефективністю, відсутністю значних побічних реакцій і добрим профілем безпеки. Також було з’ясовано, що включення антихолінестеразних засобів у комплекс лікувальних заходів при ураженнях периферичних нервів підвищує швидкість і результативність лікування. Вищеописані характеристики дозволяють рекомендувати препарат Параплексін для лікування пацієнтів з парезами, зумовленими нейропатіями й радикулопатіями.","PeriodicalId":14476,"journal":{"name":"INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135907603","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}