Actual Problems of Mind最新文献

{"title":"Стратегії наративізації історичного знання в теорії історії Хейдена Вайта.","authors":"Олена Мішалова","doi":"10.31812/apm.7678","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apm.7678","url":null,"abstract":"Стаття присвячена розгляду теорії історії американського філософа історії Хейдена Вайта, зокрема стратегіям наративізації історичного знання в його концепції історичного наратива. Вайт вважав, що не може бути науки в сучасному розуміння без теорії. На формування його дослідницького підходу значною мірою вплинули критична філософія  історії Моріса Мандельбаума, котра заклала аналітичні підвалини вайтівської теорії історичного знання, філософія історії Робіна Колінгвуда, яка звернула його увагу до питань концептуально-методологічної схожості між історіописанням та літературою, а також аналітична наративна філософія історії Артура Данто, відповідно до якої історичний факт розглядається як дискурсивний феномен, а історична оповідь - як форма організації історичного знання в часові цілісності. Слід підкреслити, що Вайт відзначав потужний вплив, який здійснили на формування його позиції ідеї Мішеля Фуко та французьких філософів структуралістів, зокрема Ролана Барта і Жака Дерідди. Зазначається, що Вайт вважав свій підхід модерністським, однак, як слушно зауважує Ева Доманська, у його працях проявляються риси, характерні для постмодерністського дискурсу, що лише підтверджує, що Вайт є багатовимірним й міждисциплінарним дослідником, котрий поєднав теоріїю історіографії та теорію літератури в ширшу рефлексію на тему наративного розуміння дійсності. \u0000Відповідно до теорії історичного знання Вайта, історична оповідь являє собою вербальну структуру у формі оповідного прозового дискурсу, котра претендує на те, щоб бути моделлю або знаком минулих структур та процесів з метою пояснення чим вони були шляхом їхньої репрезентації. Він вирізняє наступні рівні концептуалізації історичної праці: хроніка; історія; тип побудови сюжету; тип аргументації; тип ідеологічного підтексту. Таким чином, постулюються три очевидні виміри історичної праці: епістемологічний, естетичний та моральний, а також глибинний метаісторичний вимір, на якому функціонують некритично прийняті парадигми (або стилі) історичного мислення. \u0000 Наголошується, що в межах вайтівської концепції історичного наратива пропонується певна схема з дванадцяти категорій історичного мислення на заразок дванадцяти кантіанських апріорних категорій розсудку - набір концептуальних інструментів, конкретна комбінація яких визначеє, якої форми і змісту в результаті набуде та чи інша історична оповідь, створюючи «ефект реальності». Тобто, історичний наратив являє собою свого роду пазл, що скадається з різних форм наративізації історичного знання: пояснення шляхом побудови сюжету (роман, комедія, трагедія, сатира), пояснення завдяки формальноій аргументації (формізм, органіцизм, механіцизм, контекстуалізм) та пояснення через ідеологічний підтекст (консерватизм, лібералазм, радикалізм, анархізм). Саме тому, що історичний наратив є дискурсивною моделлю розгортання історичних процесів, подій і явищ, він створює «ефект реальності», тобто вербальну репрезентацію цих історичних процесів, події та явища - історичної дійсністі в ц","PeriodicalId":140593,"journal":{"name":"Actual Problems of Mind","volume":"65 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138981636","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Подолання метафiзики логiчним аналiзом мови","authors":"Олена Оліфер, Надія Козаченко","doi":"10.31812/apm.7695","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apm.7695","url":null,"abstract":"Переклад програмної статті Рудольфа Карнапа \"Подолання метафізики логічним аналізом мови\", здійснений за виданням Carnap R. Uberwindung der Metaphysik durch ¨ logische Analyse der Sprache. Erkenntnis. 2. Bd. 1931. S. 219-241.","PeriodicalId":140593,"journal":{"name":"Actual Problems of Mind","volume":"15 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138980982","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Актуальні проблеми сучасної прикладної етики","authors":"Ярослав Шрамко","doi":"10.31812/apm.7679","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apm.7679","url":null,"abstract":"В цій статті надається огляд сучасних досліджень в галузі прикладної етики, які здійснюються в рамках аналітичної моральної філософії. Систематичне застосування інструментарію нормативної етики до розгляду практичних питань життя людини і суспільства утворює царину прикладної (або практичної) етики, що піддає аналізу моральні аспекти гострих життєвих проблем, що перебувають у самому центрі суспільних дискусій і зазвичай мають велику соціальну значущість, зокрема, для ухвалення важливих рішень як із боку державних структур, так і конкретних суб'єктів суспільства - будь-то соціальні групи чи окремі індивіди. Серед розділів сучасної прикладної етики зазвичай виокремлюють як найактуальніші та такі, що динамічно розвиваються, ділову етику, екологічну етику та біомедичну етику. Крім того, у прикладній етиці активно обговорюють сукупність проблем, що зачіпають ключові питання життя і смерті, такі як смертна кара, евтаназія, самогубство, взаємини між статями, ставлення до різного роду меншин і багато інших. В статті робиться висновок, що розвиток прикладної етики в рамках аналітико-філософських досліджень, з одного боку, сприяє виявленню і всебічній обробці різноманітного емпіричного матеріалу, який ефективно задіюється для підтвердження класичних нормативних теорій, а з іншого боку, надає значного імпульсу для подальших розробок новітніх концепцій в галузі нормативної етики.","PeriodicalId":140593,"journal":{"name":"Actual Problems of Mind","volume":"15 15","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139010474","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Логіка у навчальній літературі XVII і XIX сторіччя","authors":"Віталія Мироняк","doi":"10.31812/apm.7681","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apm.7681","url":null,"abstract":"«Логіка Порт-Рояля» є однією з найвідоміших праць не тільки у сфері логіки, а й філософії. Написана під впливом янсенізму та картезіанства у 17 сторіччі, вона стала однією з перших, які відійшли від класичного викладу логіки. Що складно сказати про іншу працю, яка вийшла з-під пера німецького філософа та логіка Зігварта — «Логіка». Що може бути спільного у цих працях? У цій статті я коротко аналізую дві праці за певними ознаками і відповідаю на поставлене вище запитання. Відтак, ми звернемо увагу не тільки на структури праць та головні ідеї, а й на постаті авторів та особливості середовищ, де змогли виникнути ці праці. ","PeriodicalId":140593,"journal":{"name":"Actual Problems of Mind","volume":"32 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139010508","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Глобалiзацiя освiти: мистецтво як гарант збереження iдентичностi","authors":"О.О. Шрамко","doi":"10.31812/apm.7677","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apm.7677","url":null,"abstract":"Головною ідеєю статті є обґрунтування значення мистецтва як складової глобалізаційних трансформацій освіти. На основі аналізу семантики поняття «глобалізація» автор розглядає складові глобалізаційних трансформацій освіти у контексті збереження особистісної й національної ідентичності та обґрунтовує роль мистецтва у цьому процесі.\u0000Акцентуючи увагу на негативних рисах глобалізації, як то уніфікація й розмивання ідентичності, автор звертається до пошуків шляхів синхронізації полярних тенденцій і розглядає стратегію глокалізації Р. Робертсона як одну з висхідних у пошуках відповіді на виклики щодо збереження особистісної й національної ідентичності, які постали сьогодні перед освітою. Провідним принципом такої стратегії виступає плекання ідентичності як основної умови взаємозацікавленості та взаємодоповнення різних локальностей, що створюють глобальний світ на засадах взаємопроникнення, взаємоузгодженості та взаємозалежності.\u0000Ці процеси потребують розуміння специфіки глобалізаційних перетворень у галузі освіти як поступового руху від однолінійності й монопредметності до комплексного пізнання з можливістю цілісного світосприйняття й світоосягнення, що простежується від міжпредметності й інтегративності до міждисциплінарності, мультидисциплінарності, трансдисциплінарності.\u0000Автор підкреслює, що основним принципом глобалізаційних трансформацій освіти є принцип мультикультуралізму, отже, формування мультикультурної компетентності має стати найважливішою освітньою стратегією. Мистецтво є одним з найефективніших засобів формування мультикультурної компетентності через іманентну функцію емотивного світозалучення, завдяки якій людина стає особистістю, здатною бачити і відчувати світ очима й відчуттями Іншого. Також саме мистецтво найяскравіше демонструє ідентичну вкоріненість на етнічному, національному і культурному рівні, що дозволяє зробити висновок про мистецьку освіту як гаранта збереження ідентичності у процесі розбудови трансдисциплінарних парадигм сучасної освіти, що ґрунтуються на принципах мультикультурності.\u0000Ключові слова. Глобалізація, ідентичність, глобалізаційні трансформації освіти, глокалізація, мультикультурність, мистецтво, мистецька освіта.","PeriodicalId":140593,"journal":{"name":"Actual Problems of Mind","volume":"135 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"138981565","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Емпiрикалiзацiя в сучаснiй теорiї аргументацiї: iсторичнi передумови та напрями дослiджень","authors":"Ірина Хоменко","doi":"10.31812/apm.7613","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apm.7613","url":null,"abstract":"Для сучасної теорії аргументації притаманні різні види досліджень. Останнім часом науковці в цій царині активно обговорюють новий тренд, а саме емпірикалізацію. Стаття присвячена тому, щоб розглянути історичні передумови появи цього тренду та з’ясувати його сутність за сучасних умов. Автор обґрунтовує точку зору, відповідно до якої передумовами емпірикалізації є дві концепції, розроблені наприкінці 50-х років ХХ сторіччя, а саме: концепція працюючої логіки Стівена Тулміна і концепція нової риторики Хаїма Перельмана й Люсі Ольбрехтс-Титекі. У їхніх працях, які вже стали класикою серед дослідників, були окреслені ідеї, які знайшли своє впровадження у наш час. На погляд автора, підвалини сучасної емпірикалізації базуються на їхніх пропозиціях для науковців (1) досліджувати специфіку аргументації в окремих предметно орієнтованих царинах і (2) аналізувати оригінальні тексти з історії різних наукових дисциплін, в яких аргументується позиція автора з певного питання.  \u0000          У статті показано, що сучасний термін «емпірикалізація» як раз і відповідає зростанню досліджень аргументативних процесів у різних царинах та контекстах, а саме в історії науки (наукові дискусії та суперечки), філософії, правовому контексті, медицині та охороні здоров’я, освіті, політиці, культурі, спілкуванні людей у буденному житті та інших. Для цього науковці з успіхом застосовують термінологічний апарат та методологічний інструментарій, розроблені у межах різних теоретичних підходів аргументації, специфікуючи їх до конкретних емпіричних баз даних. \u0000          Для демонстрації цього положення у статті детально розглядаються такі підходи та концепції: історико-текстуальна та мета-аргументативна концепції, які базуються на ідеях та інструментарії неформальної логіки; сучасні дослідження аргументації в царині медицини та охорони здоров’я у межах прагма-діалектичного підходу та крос-культурні дослідження, що спираються на  психологічний підхід до міжособистісного спілкування.","PeriodicalId":140593,"journal":{"name":"Actual Problems of Mind","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122542894","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Знання і психофізична проблема. Глава 5. Взаємодія і свідомість","authors":"Оксана Петрівна Панафідіна","doi":"10.31812/apm.7620","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apm.7620","url":null,"abstract":"Увазі читача пропонується переклад п’ятої глави книги «Знання і психофізична проблема: На захист взаємодії», яка видана на основі Кенанівських лекцій, прочитаних К. Поппером навесні 1969 року в Університеті Еморі. Лекцію «Взаємодія і свідомість» умовно можна поділити на три частини: (1) формулювання психофізичної проблеми і розгляд наявних підходів до її розв’язання; (2) обґрунтування власного «пробного розв’язання» цієї проблеми – плюралістичної концепції психофізичної взаємодії; (3) обговорення, що мало місце після лекції. Поппер ретельно розглядає суть та аргументацію як моністичних підходів (біхевіоризм/фізикалізм та соліпсизм/ідеалізм), так і дуалістичних (паралелізм та інтеракціонізм). Найбільш правдоподібним підходом він вважає картезіанський дуалізм, однак суттєво розширює і поглиблює його за рахунок трьох ідей: емерджентної еволюції, еволюції людської мови та трьох світів. Поппер звертається до дарвінізму як методологічної програми для побудови нової гіпотетичної теорії людського розуму та Я. Дарвінізм дає йому можливість розглядати світ (а також свідомість, мову, знання тощо) як динамічну та ієрархічну структуру. Зокрема, Поппер обґрунтовує тезу, що існує три автономних світи: (1) світ фізичних станів, (2) світ психічних станів, або схильностей до поведінки, (3) світ теорій та об’єктивних проблем. Згідно з теорією емерджентної еволюції, нові структури, що виникають, завжди взаємодіють з базовою структурою фізичних станів, з яких вони виникають, але не редукуються до них. Так само ідеї, проблеми і теорії породжуються психічними станами суб’єкта, але утворюють автономний світ. Крім того, на думку Поппера, між регулюючою і регульованою системами завжди існує також і зворотній зв’язок. В концепції інтеракціонізму Поппера людська свідомість розглядається як така, що містить дуже багато залишків нижчих форм свідомості, спільних з тваринами, однак те, що він називає Я, або повною свідомістю, виникає, коли люди мислять, особливо коли послуговуються мовою в її вищих функціях (дескриптивній та аргументативній).","PeriodicalId":140593,"journal":{"name":"Actual Problems of Mind","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131149599","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Rawls' Theory of International Justice: A Brief Reconstruction and Critical Commentary","authors":"Charilaos Stampoulis","doi":"10.31812/apm.7640","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apm.7640","url":null,"abstract":"The aim of this paper is to offer a concise and faithful account of Rawls’ theory of international justice, in an effort, first, to elucidate the structure of the argument that is advanced in that theory and, second, to present a critical assessment of it. The critical assessment section attempts, on the one side, to cope with crucial methodological issues, which have a more general bearing upon Rawls’ overall political philosophical position, including the constructivist perspective of theory making and the division between a political conception and a comprehensive doctrine; on the other side, to weigh up a set of substantive claims made in the Rawlsian theory of international justice, including the recognition of peoples as the fundamental subjects of international law, the toleration of the so-called decent peoples and the considerably thin construal of human rights encompassed in The Law of Peoples. The paper attempts to provide a series of reasons that could be well-suited to explicate its author’s doubts about the soundness of the Rawlsian theoretical perspective with regard to both its formal methodological features and its more content-oriented convictions.","PeriodicalId":140593,"journal":{"name":"Actual Problems of Mind","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115558589","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Iнформацiйна вiйна: аналiз феномена","authors":"Олександр Тягло","doi":"10.31812/apm.7628","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apm.7628","url":null,"abstract":"Анотація. Інформаційна війна ґрунтується на різного роду матеріальних явищах і  ставить за мету певним чином вплинути на матеріальний світ. Однак вона включає й не менш необхідну та важливу – ідеальну – складову, що вкорінена у психіці окремих людей, людських спільнот і зазвичай відображується назовні, сприймається, викликається до життя та організовується через застосування мови, візуалізацію тощо. Моя розвідка присвячена логіко-філософському аналізу саме цієї складової інформаційної війни. \u0000Соціальні мережі й електронні ЗМІ, ширше – Інтернет сьогодні виявляється чи не найважливішим полем ведення ідеальної складової інформаційної війни. Велику інформаційну небезпеку в Інтернеті становлять професійні тролі і боти, організовані у «фабрики тролів», «ботоферми». Їх головний продукт – масове поширення замовної (дез)інформації. Для цього продукується множина вигаданих «істот» – «військо інформаційних ляльок-солдатів» з певними іменами та профілями у соціальних мережах. \u0000Традиційно публікація під псевдонімом є виправданим чи навіть законним засобом убезпечення життя, інших прав автора. Ситуація набуває нового загрозливого характеру, коли людська активність масово перемішується у кіберпростір та ще й за умов інформаційної війни. Тут використання псевдонімів забезпечує не тільки анонімність, а й масове продукування тролями і ботами «інформаційних ляльок-солдатів». \u0000У розвідці виявлені деякі елементарні способи ідентифікації тролів. Разом з фактчекінгом вони корисні в убезпеченні від злоякісних  інформаційних впливів, але не завжди достатні. Це стосується випадків, коли, зокрема, розносник дезінформації, намагаючись уникнути явного обману, вдається до логічних хитрощів. Тут не обійтися без знання хоч би основ логіки і вміння критичного мислення. Це вимагає посилення і оновлення масового викладання даних дисциплін у школах та вишах. \u0000Підкреслено, що дієва національна система ведення ідеальної складової інформаційної війни має поєднувати відповідні групи фахівців з компетентних державних структур, спеціалізований персонал медіа, профільні громадські організації, інформаційних волонтерів. Та в ідеалі кожен має бути навчений надавати собі сам бодай первинну допомогу проти дезінформації.","PeriodicalId":140593,"journal":{"name":"Actual Problems of Mind","volume":"108 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124820412","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Невідомий Поппер: передмова до перекладу глави «Взаємодія і свідомість»","authors":"Оксана Петрівна Панафідіна","doi":"10.31812/apm.7619","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/apm.7619","url":null,"abstract":"Анотація. Стаття покликана ввести у проблематику, яка була предметом аналізу К. Поппера у т. зв. метафізичний період його інтелектуальних пошуків, і тим самим полегшити читання і розуміння запропонованого перекладу п’ятої глави із книги «Знання і психофізична проблема: На захист взаємодії». Автор підкреслює, що Поппер відомий в Україні здебільшого як політичний філософ і як методолог суспільних наук, що відповідає ранньому методологічному періоду. Багато в чому його погляди на класичні філософські проблеми залишаються неправильно зрозумілими і неправильно представленими і на Заході. До таких класичних філософських проблем, широко обговорюваних у сучасній аналітичній філософії, належить психофізична проблема, доволі оригінальне пробне розв’язання якої пропонує Поппер. Зокрема, він пропонує подивитися на цю проблему у світлі трьох ідей: автономності світу 3, емержентної еволюції та теорії еволюції мови. Завдяки цим ідеям Поппер критикує усі відомі способи розв’язання психофізичної проблеми: як моністичні (біхевіоризм/фізикалізм та соліпсизм), так і дуалістичні (паралелізм та картезіанський інтеракціонізм). Як альтернативу до усіх них він обґрунтовує плюралістичну концепцію психофізичної взаємодії. Цінність підходу, запропонованого К. Поппером, може полягає у тому, що він, з одного боку, актуалізує ідеї багатьох філософів минулого, зокрема Платона, Р. Декарта, Ф. Больцано, Г. Фреге, а з іншого – залучає широке коло сучасних наукових ідей і концепцій: ідею еволюції мови К. Бюлера, ідею біологічної еволюції Ч. Дарвіна, фалібілізм Ч. Пірса, етологію К. Лоренца, квантову механіку Е. Шрьодінгера та ін. Автор вважає, що ознайомлення з аргументами К. Поппера може бути корисним для сучасної дискусії щодо психофізичної проблеми, яка ведеться переважно у фізикалістських термінах когнітивної науки і в значно меншій мірі в філософських термінах метафізики свідомості. Автор також звертає увагу на особливість попперівського стилю філософствування, складнощі із перекладом деяких філософських термінів, демонструє, як Поппер сам слідує власним філософським принципам критичного раціоналізму.","PeriodicalId":140593,"journal":{"name":"Actual Problems of Mind","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133249685","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}