Емпiрикалiзацiя в сучаснiй теорiї аргументацiї: iсторичнi передумови та напрями дослiджень

Abstract

Для сучасної теорії аргументації притаманні різні види досліджень. Останнім часом науковці в цій царині активно обговорюють новий тренд, а саме емпірикалізацію. Стаття присвячена тому, щоб розглянути історичні передумови появи цього тренду та з’ясувати його сутність за сучасних умов. Автор обґрунтовує точку зору, відповідно до якої передумовами емпірикалізації є дві концепції, розроблені наприкінці 50-х років ХХ сторіччя, а саме: концепція працюючої логіки Стівена Тулміна і концепція нової риторики Хаїма Перельмана й Люсі Ольбрехтс-Титекі. У їхніх працях, які вже стали класикою серед дослідників, були окреслені ідеї, які знайшли своє впровадження у наш час. На погляд автора, підвалини сучасної емпірикалізації базуються на їхніх пропозиціях для науковців (1) досліджувати специфіку аргументації в окремих предметно орієнтованих царинах і (2) аналізувати оригінальні тексти з історії різних наукових дисциплін, в яких аргументується позиція автора з певного питання.            У статті показано, що сучасний термін «емпірикалізація» як раз і відповідає зростанню досліджень аргументативних процесів у різних царинах та контекстах, а саме в історії науки (наукові дискусії та суперечки), філософії, правовому контексті, медицині та охороні здоров’я, освіті, політиці, культурі, спілкуванні людей у буденному житті та інших. Для цього науковці з успіхом застосовують термінологічний апарат та методологічний інструментарій, розроблені у межах різних теоретичних підходів аргументації, специфікуючи їх до конкретних емпіричних баз даних.           Для демонстрації цього положення у статті детально розглядаються такі підходи та концепції: історико-текстуальна та мета-аргументативна концепції, які базуються на ідеях та інструментарії неформальної логіки; сучасні дослідження аргументації в царині медицини та охорони здоров’я у межах прагма-діалектичного підходу та крос-культурні дослідження, що спираються на  психологічний підхід до міжособистісного спілкування.