Naukovij vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï vnutrìšnìh sprav最新文献

{"title":"Criminal Responsibility for False Information Declaration","authors":"V. Shchyrska","doi":"10.33270/01191123.59","DOIUrl":"https://doi.org/10.33270/01191123.59","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":111799,"journal":{"name":"Naukovij vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï vnutrìšnìh sprav","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115043825","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Land Regulation inVolyn during the Nazi Occupation","authors":"M. Makharynets","doi":"10.33270/01191123.52","DOIUrl":"https://doi.org/10.33270/01191123.52","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":111799,"journal":{"name":"Naukovij vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï vnutrìšnìh sprav","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125928887","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Personality of Criminal as an Element of Forensic Characterization of Domestic Violence","authors":"T. Ishchenko","doi":"10.33270/01191123.65","DOIUrl":"https://doi.org/10.33270/01191123.65","url":null,"abstract":"Метою статті є наукове обґрунтування структури особи злочинця як елемента криміналістичної характеристики домашнього насильства. Методологічну основу дослідження становлять такі методи: діалектичний (вивчення соціально-правових явищ, їх зв’язку та розвитку), історико-правовий (вивчення наукових поглядів стосовно понять, що вживають під час дослідження особи злочинця як елемента криміналістичної характеристики), статистичний (узагальнення матеріалів судової практики). Наукова новизна публікації полягає в тому, що вперше зроблено спроби визначити ознаки особи злочинця як елемента криміналістичної характеристики злочину, передбаченого ст. 1261 Кримінального кодексу України. Висновки. Виокремлено типові ознаки в структурі особи, яка вчиняє домашнє насильство, а саме біологічні (стать, вік), соціальні (місце проживання, освіта, сімейний стан, вид діяльності, загальний рівень культури, виховання), психологічні (інтелект, темперамент, емоційний стан, вольова сфера, наявність або відсутність психічних відхилень). На підставі аналізу судової практики сформовано загальну характеристику особи злочинця, що вчиняє домашнє насильство. Суб’єкти такого виду злочину мають спільні риси. Це здебільшого особи чоловічої статі, повнолітні, із середньою освітою, які не працюють, офіційно неодружені (проте перебувають у сімейних стосунках із жертвою). \u0000Ключові слова: домашнє насильство; криміналістична характеристика; криміналістичний портрет; кримінальне правопорушення; особа злочинця; судова практика.","PeriodicalId":111799,"journal":{"name":"Naukovij vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï vnutrìšnìh sprav","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115273480","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Assessment of Corruption Risks in the Activities of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine: Concept, Causes and Consequences","authors":"M. Pashkovska, N. Fedorovska","doi":"10.33270/01191123.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.33270/01191123.15","url":null,"abstract":"Метою статті є дослідження правового регулювання корупційних ризиків у системі Міністерства внутрішніх справ України, висвітлення факторів, що зумовлюють їх посилення, і методи протидії їм. Методологія. Завдяки методу синтезу наукових розробок вітчизняних та іноземних дослідників із цієї проблематики й аналізу нормативно-правових актів у сфері протидії корупції сформовано понятійний апарат оцінки корупційних ризиків у системі Міністерства внутрішніх справ України. Статистичні дані щодо корупційних злочинів, учинених службовими особами правоохоронних органів, засвідчують ефективність використання методу анкетування та інтерв’ювання. Наукова новизна. У статті запропоновано шляхи розв’язання проблеми зниження рівня корупції в системі Міністерства внутрішніх справ України на підставі системного підходу, організації освітніх заходів та об’єднання зусиль громадських організацій, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ. Висновки. Важливе значення в протидії корупції мають науково-методичні напрацювання щодо виявлення корупціогенних ризиків у діяльності органів й установ Міністерства внутрішніх справ України з подальшою їх реалізацією. Зниження рівня корупції в системі Міністерства є можливим лише за умов кооперації зусиль керівництва відомства, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, і громадських організацій задля забезпечення системного підходу до запобігання та протидії корупції. \u0000Ключові слова: корупційний ризик; оцінка; чинник; антикорупційна програма; недоброчесність; ідентифікація; виявлення; Міністерство внутрішніх справ.","PeriodicalId":111799,"journal":{"name":"Naukovij vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï vnutrìšnìh sprav","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124049225","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Features of Removal of Procedural Immunity of a Judge after Committing a Crime","authors":"Igor Rohatiuk","doi":"10.33270/01191112.75","DOIUrl":"https://doi.org/10.33270/01191112.75","url":null,"abstract":"Трансформація кримінального процесуального законодавства України зумовлює галузеві зміни й у дотичному законодавстві про судоустрій і статус українських суддів. Зазначене засвідчують зміни до Основного Закону, прийняті в липні 2016 року й відповідно імплементовані до інших законів України. Закріплений Конституцією України оновлений статус недоторканності судді створює новий базис для процесуальної тактики розслідування кримінального провадження в цій категорії злочинів. У зв’язку із цим необхідно дослідити нову законодавчу регламентацію, емпіричні результати і практичну складову діяльності прокурора й слідчого. Розглянуто процесуальний алгоритм дій прокурора – процесуального керівника та слідчого щодо розслідування кримінального правопорушення, суб’єктом якого є суддя, тобто особи з імунітетом. Також досліджено статистичні дані, щоб порівняти процесуальний статус недоторканності судді до судової реформи та після її проведення 2016 року. Мета статті – схарактеризувати особливості процесуального статусу судді як суб’єкта злочину та діяльність прокурора під час розслідування злочину стосовно зазначеного спеціального суб’єкта, проаналізувати законодавчі норми і статистичні показники для окреслення шляхів подальшого вдосконалення методики досудового слідства. Методологія. Для досягнення поставленої мети застосовано порівняльно-правовий, формально-логічний, системно-структурний, статистичний методи. Наукова новизна. На підставі аналізу останніх змін у законодавстві визначено процесуальні перешкоди, без подолання яких не відбудеться подальше розслідування кримінального провадження. Увагу акцентовано на специфіці процесуальної поведінки прокурора та слідчого під час розслідування таких правопорушень для подальшого повідомлення про підозру й спрямування до суду суб’єкта злочину. Висновки. Результати аналізу оновлених положень Конституції, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів з окресленої проблематики трансформовано в рекомендації щодо розслідування злочинів, суб’єктом у яких є суддя з чинними повноваженнями. \u0000Ключові слова: прокурор; процесуальний керівник; слідчий; суддя; процесуальний імунітет; клопотання; підозра.","PeriodicalId":111799,"journal":{"name":"Naukovij vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï vnutrìšnìh sprav","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129402058","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Legal Construction of Sports Legal Relationships","authors":"А. Paliukh","doi":"10.33270/01191112.34","DOIUrl":"https://doi.org/10.33270/01191112.34","url":null,"abstract":"The purpose of the article is the analysis of the legal structure of sporting relations. In order to achieve it were formed the following tasks: to establish the concept of sports issues and outline their signs; explore business composition relations in depending on the type of sports activity; characterize an object of sport relations; to reveal the features of the contents of sports legal relations. Methodology. The methodological toolkit is determined taking into account the goal set, the specifics of the object and subject of the study. Foundational became systemic and structural-functional methods – to establish the content of the studied categories and legal phenomena, the formation of a conceptual-categorical apparatus; dialectical and logical-legal – in the development of defining concepts and scientific provisions. The author also used the method of scientific knowledge of the studied phenomena, their relations with and relations with other interrelated categories (in particular, relations in the field of physical culture, etc.), methods of modeling and forecasting – to determine the perspective directions of development of sports legal relations, improvement of their legislative provision etc. The scientific novelty consists in figuring out understanding the concept and content of sporting legal relations, their signs and types. The attention of structural elements sporting legal relations was also paid. Underlined that the peculiarities of the content of sporting legal relations are that the rights and obligations of subjects of sporting legal relations are determined depending on the type of sport and legal regulation of national and international regulations Including the «softright» of sports international organizations. Conclusions. Sporting legal relations should be understood by the willed, regulated norms of sporting law, which arise between various subjects of the law, in the process of organizing and direct carrying out physical and recreational and sports activities, realization of purpose fulfitness-improving and sporting events of competitive nature and are underprotection of the State, and also specialized non-governmental sporting organizations. Depending on the type of sports activities (collective, individual, material, procedural, regulatory, guarding, private, public, administrative, labor, long-term, short-term, etc.) subjects of sporting legal entities are divided into such types as: individuals (with unlimited and limited capacities, here we will select individuals who are professional athletes, amateur athletes, who on an in permanent (temporary) basis realize private interests in the field of physical culture and sport) and legal entities (public administration entities and other legal entities of the public law and private law entities). \u0000Keywords: sports legal relations, athlete; sports goods, type; sign; content.","PeriodicalId":111799,"journal":{"name":"Naukovij vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï vnutrìšnìh sprav","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116903683","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Іnnovative Approaches to Criminalistics Teaching in Higher Educational Establishments under Ministry of Internal Affairs of Ukraine","authors":"Julia Chornous","doi":"10.33270/01191112.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.33270/01191112.7","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у визначенні інноваційних підходів до вивчення криміналістики в закладах вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України. Методологія. Методологічний інструментарій обрано з ура-хуванням поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Використано систему методів наукового пізнання: формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) – з метою детального з’ясування змісту розглядуваних питань; теоретичний – для аналізу наукової та навчально-методичної літератури; емпіричний – під час проведення експериментального дослідження й інтерв’ювання викладачів і здобувачів вищої освіти; педагогічного моделювання – для дослідження педагогічних об’єктів за допомогою моделювання їхніх окремих ознак; метод системного аналізу – у контексті визначення напрямів запровадження інноваційних підходів до вивчення криміналістики в закладах вищої освіти Міністерства внут-рішніх справ України. Наукова новизна обумовлена формуванням нового інструментарію в протидії злочинно-сті. Постала необхідність у якісно нових, інноваційних підходах для виконання поставлених завдань. Важливою складовою є успішне опанування майбутніми правоохоронцями навчальної дисципліни «Криміналістика» в за-кладах вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України з використанням нових освітніх технологій. Висновки. Нині в закладах вищої освіти Міністерства внутрішніх справ України тривають розроблення й упровадження сучасних освітніх технологій, удосконалення змісту й методів викладання криміналістики. Пріо-ритет надають посиленню практичної складової під час освітнього процесу: проведення практичних бінарних занять, тактико-спеціальних навчань із залученням працівників Національної поліції, Міністерства внутрішніх справ України; використання інтерактивних навчальних полігонів; проведення занять у формі поліцейського квесту й на базі практичних підрозділів; застосування електронних дидактичних засобів навчання. Увагу ак-центовано на формуванні в здобувачів умінь і навичок користування криміналістичною технікою, сучасним програмним забезпеченням, базами даних. Успіх вивчення криміналістики залежить і від особистості конкре-тного викладача, який є носієм не лише криміналістичних знань, умінь та навичок, а й інноваційних форм, ме-тодів і засобів освітньої діяльності.Ключові слова: інновація; освітній процес; криміналістика; заклад вищої освіти; Міністерство внутрішніх справ; Національна поліція; криміналістична підготовка; правоохоронна діяльність.","PeriodicalId":111799,"journal":{"name":"Naukovij vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï vnutrìšnìh sprav","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116313553","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Intermediary of Criminal Police Subsidiaries and Advanced Examination Agencies at the Time of Documentation of Criminal Legal Execution","authors":"A. Sakovskyi, A. Zhyzhyn","doi":"10.33270/01191112.49","DOIUrl":"https://doi.org/10.33270/01191112.49","url":null,"abstract":"The purpose. Definition of the notion and essence of interaction of criminal police units with pre-trial investigation agencies during documenting criminal offenses, as well as the definition of certain problem issues related to its implementation. Methodology. During writing, scientific methods of analysis, induction and deduction were used. The theoretical basis for the writing of the article was the work of domestic and foreign scholars devoted to problematic issues of the activities of pre-trial investigation agencies and criminal police units, as well as regulatory acts regulating their interaction. Scientific novelty. The scientific novelty of the publication is a systematic analysis of the essence of the interaction of criminal police units with pre-trial investigation agencies during the documenting of criminal offenses. The reasons for the implementation of the interaction, its principles, and the concept of actual data as the main constituent of interaction within the framework of information exchange are presented. It has been established that documenting carries a lot of semantic loads, which are combined in concerted activity aimed at achieving the goal, accomplishing tasks or achieving the result. Conclusions. Documenting as an independent element of evidence is ineffective. In order to bring the perpetrator to criminal responsibility, the results of documentation should be «legalized» in the criminal procedural law by conducting investigative (search) actions. In order to effectively ensure the implementation of justice, it is necessary to apply in the complex the operational-search and criminal-procedural, as well as other branches of law, which is conditioned and realized in the interaction of their subjects. On the basis of the analysis, the actual determination of the interaction of the criminal police units with the pre-trial investigation agencies during the documenting of criminal offenses is proposed.Keywords: interaction; subject; criminal police; secret investigative (search) actions; actual data; documentation.","PeriodicalId":111799,"journal":{"name":"Naukovij vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï vnutrìšnìh sprav","volume":"162 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134244378","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Forensics in the Educational Process of the Institutions of Higher Education in Ukraine: Historical Aspects","authors":"V. Yusupov","doi":"10.33270/01191112.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.33270/01191112.15","url":null,"abstract":"The purpose of the article is to highlight the historical features of the establishment of forensic science in the educational process, the research on the development of forensics in leading Ukrainian higher education institutions. Methodology. In the article a set of scientific methods is used, namely: historical, historiographical, terminological, systemic-structural, formal-logical, comparative legal. Scientific novelty. It was established that after 1917 the teaching of forensics in higher education institutions of Ukraine had some peculiarities: due to the closure of the faculties of law at the universities, the teaching of forensics was discontinued; a teaching of  forensics was introduced in specialized institutions of higher education for police officers, criminal investigators and employees of other bodies who counteracted crimes; a unified approach to the curriculum program, which was approved by the People’s Commissariat of Internal Affairs, was adopted to teach forensics at courses and in special schools; a teaching of forensics was restored in the 1930s, after the opening of legal departments and faculties in universities; the forensic training course was taught at the departments of the criminal procedural direction in the postwar years. Conclusions. In the late nineteenth and early twentieth centuries in institutions of higher education of Ukraine forensics was primarily taught within the framework of training courses on criminal law, criminal justice proceedings (the procedural order of criminal investigation) and police law. Until 1917, forensics as a complex of auxiliary subjects to criminal law had the status of an optional training course, which, above all things, was offered to students who had intentions to work in the justice agencies, which were investigating crimes. Forensics was taught and mastered by students during various forms of training sessions – practice sessions, seminars in forensic science, audiences, sections. After the end of the Second World War, on the territory of Ukraine a teaching of curriculum on forensics was integrated with the curriculum on criminal procedure. These subjects were provided by the departments of the criminal procedural direction. Since the 1950s and 1960s, domestic law and special law-enforcement institutions of higher education began to create departments of forensic science, which had to ensure the further development of forensics. \u0000Keywords: forensics; criminal law; criminal procedure; educational process; institution of higher education; department of forensics; history of forensics.","PeriodicalId":111799,"journal":{"name":"Naukovij vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï vnutrìšnìh sprav","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126730278","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Features of Establishing the Influence of Criminogenic Factors on a Person’s Behavior in the Process of Pre-Trial Probation","authors":"N. Perepichka","doi":"10.33270/01201174.112","DOIUrl":"https://doi.org/10.33270/01201174.112","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":111799,"journal":{"name":"Naukovij vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï vnutrìšnìh sprav","volume":"121 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121806749","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}