International journal of personality psychology最新文献

{"title":"Феноменологія мотивації особистості та її самоорганізаційний характер","authors":"Ihor Hoian, Volodymyr Budz","doi":"10.15330/ps.11.1.12-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/ps.11.1.12-20","url":null,"abstract":"Анотація. Мета дослідження полягає в тому щоб виявити феноменологічні та самоорганізаційні механізми мотивації особистості. Методи. У дослідженні застосовано феноменологічний та самоор­гані­заційний методи, на основі яких мотивація особистості розглядається в самоорганізаційному контексті та тлумачиться як емерджентна, динамічна, нелінійна та стохастична система. Результати. У до­слідженні обґрунтована концепція синергійності психічних явищ, які мають водночас інтенціональний (феноменологічний) та біологічний рівень. Також у статті розроблена концепція самоорганізаційного характеру феноменології мотивації особистості. Остання розвивається на основі ідеї інтенціональності всіх психічних явищ, які відповідно включаються у структуру мотивації особистості. Доведено, що феноменологія мотивації особистості має самоорганізаційні характеристики, тобто мотивацію осо­бистості слід тлумачити як незавершене, динамічне, стохастичне явище. Висновки. Всі психічні явища, незважаючи на їх розмаїтість мають інтенціональний вимір, тобто виражають певний ступінь їх усвідомлення на предметному рівні, оскільки вони є навмисними, власне залежними від волі та свідомості суб’єкта. Структурними елементами феноменології мотивації особистості є бажання, потреби, інте­реси, афекти, емоції, почуття, воля, мотиви, очікування, переконання, ідеї, цінності, які створюють умови для динаміки та стохастичності мотивації особистості. Концепція синергійності інтенціонального та біологічного рівнів психічних явищ, яка доведена у дослідженні вказує на те, що на рівні інтен­ціо­нальності психіка та свідомість мають тенденцію до тотожності. Явища, які включаються у структуру мотивації особистості, мають самоорганізаційні характеристики – нелінійність, незавер­шеність, динамічність, стохастичність. Концепція самоорганізаційного характеру феноменології моти­вації особис­тості, яка розроблена у дослідженні, передбачає відсутність центру мотивації, тобто мотивація не має якогось провідного фактору, наприклад, аксіологічного, вольового чи емоційного.","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"25 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"82853273","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Аксіологічна психопедагогіка Г. Жука: засадничі ідеї, концептуальні уявлення, практичні рекомендації","authors":"Z. Karpenko","doi":"10.15330/ps.11.1.54-58","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/ps.11.1.54-58","url":null,"abstract":"Анотація. У статті актуалізовано проблему дефіциту наукової комунікації в царині аксіологічної психопедагогіки попри наявні запити і можливості сучасності. Метою даної статті є узагальнений виклад теоретико-методологічних засад аксіологічної психопедагогіки в інтерпретації польського вченого Гжегожа Жука. Використано описово-герменевтичний метод дослідження знакової монографії вченого «Аксіологічна освіта: окреслення проблематики» (Люблін, 2016), що дозволило отримати такі резуль­тати: розкрито зміст ключових понять аксіології освіти (суспільні та особистісні цінності й антицінності; процес поцінування як акт приписування цінності об’єкту; онтологічний статус, типологія й ієрархія цінностей; цілепокладання як результат розгортання інтенціональної активності; конфлікт цінностей та ціннісне самовизначення особистості ін.); психологічні механізми інтерналізації духовних цінностей (формування ставлення до ціннісного еталону, відкриття й акцептація цінностей за допомогою ірраціонально-емоційного і раціонально-рефлекс­ивного інтелектів, включення їх до ієрархії особистих цінностей; родинні, культурні й інституційні детер­мінанти аксіогенезу особистості, її самовиховання; способи конструювання аксіологічних (виховних) ситуацій з урахуванням консервативних традицій і ліберальних трендів, ризиків і шансів соціалізації дітей та молоді в кіберпросторі тощо. Результатом аксіологічної освіти є становлення духовно зрілої особистості, яка ке­рується альтруїстичною мотивацією поведінки внаслідок наближення її Я-реального до Я-ідеального. Зроблено висновок про необхідність співпраці українських і польських науковців та освітян в царині аксіологічної психопедагогіки шляхом узгодження виховних ідеалів, заснованих на близькості культурно-історичних традицій та ментальності цих європейських народів. \u0000Ключові слова: аксіологічна психопедагогіка, Гжегож Жук, аксіологія освіти, духовні цінності, аксіо­генез особистості, соціалізація, поцінування, інтенціональна активність, виховна (аксіологічна) ситуація, виховний ідеал.","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"61 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"82654086","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Самотність як детермінанта девіантної поведінки підлітка","authors":"Zorіana Kovalchuk","doi":"10.15330/ps.11.1.59-66","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/ps.11.1.59-66","url":null,"abstract":"Анотація. Метою нашої статті є розкрити сутність девіантної поведінки та виокремити почуття самотності, як одну з детермінант девіантної поведінки. Методи і методика дослідження: аналіз, синтез, порівняння сучасних наукових й емпіричних досліджень з проблеми девіантної поведінки та її детермінант, а також їх узагальнення, класифікація й систематизація наукових даних. Результати. У статті порушено тему детермінант, які впливають на формування девіантної поведінки у підлітків. Особливу увагу автор надає такому феномену як самотність у контексті вікової кризи підліткового віку та особистісних конструктів. Аналізуючи дані про підлітків з девіантною поведінкою, відзначено, що гостре почуття самотності формує суб’єктивні передумови для виникнення асоціально-кримінальних груп. Обґрунтовано думку про те, що самотність підлітка є результатом неправильної організації спілкування з дорослими і веде до деформацій розвитку особистості, спонукаючи підлітка шукати групи, що компен­сують дефіцит спілкування. Причинами усамітнення можуть послужити як неприйняття фізіологічних змін власного тіла, так і складність налагодження комунікативних зв’язків з однолітками та різноманітні внутрішні переживання. Висновки. Для більшості підлітків цей вік є тяжким етапом, який може на­класти відбиток на все життя. З підлітками, які переживають самотність, необхідно проводити психо­логічну роботу, бесіди, частіше заохочувати їх, проявляти увагу до їхніх заслуг, до їх особистих якостей під час присутності інших членів колективу, намагатися підвищити їх статус в групі, але робити це потрібно дуже акуратно, намагаючись не порушити особистого простору дитини, інакше він ще сильніше замкнеться в собі. У самому ж колективі необхідно якомога частіше проводити бесіди про цінності дружби, любові, взаємоповаги. Адже за результатами творчих робіт самих же підлітків, основна причина їх відчуженості, замкнутості – неналагодженість відносини в колективі, «вимикання» з нього, а потім вже – характерні риси особистості. \u0000Ключові слова: підлітки, девіантна поведінка, самотність, вікова криза.","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"33 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79840490","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Аксіопсихологічне проєктування життєвих досягнень особистості: технологічний аспект","authors":"Inesa Hulias","doi":"10.15330/ps.11.1.21-30","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/ps.11.1.21-30","url":null,"abstract":"Анотація. Мета нашого наукового пошуку полягає у тому, щоб теоретично проаналізувати тех­нологічний аспект аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень особистості. Методи. У до­слідженні застосовано методи концептуально-порівняльного аналізу, зокрема теоретичний аналіз і син­тез положень монографічної літератури, систематизація наукових джерел, порівняння й узагальнення даних, абстрагування. Результати. У дослідженні проаналізовано технології аксіопсихологічного проєкту­вання життєвих досягнень особистості в розрізі українських наукових шкіл – соціально-конструкціо­ніст­ської і психолого-герменевтичної та напрямів – психолого-акмеологічного та культурно-історичного, й ок­ремих авторських напрацювань. Окреслено можливості кожної з технологій (і стратегій). Висновки. У кон­текс­ті досліджень соціально-конструкціоністської школи технології оптимізації життєвих до­ма­гань осо­бистості – семіотизація, наративізація і технологія цілепокладання сприяють структу­руванню і систе­матизації власного майбутнього з урахуванням бажаних життєвих сценаріїв, віку та докладених у перспективі зусиль задля реалізації життєвих проєктів. Розглянуті психотерапевтичні стратегії досяг­нення успіху спрямовані на формування реалістичності і самодостатності проєктів майбутнього, сприя­ють особистісному зростанню. У плані психокорекції деформованих життєвих домагань і ресоціа­лізації проблемної молоді ефективними є спеціальні психотехнології транзактного аналізу і гештальт­терапії, НЛП, які допомагають формувати продуктивну програму життєдіяльності особистості. Пред­ставники психолого-герменевтичної школи надають перевагу дискурсивним технологіям, спрямованим на забез­печення особистості можливістю керувати своїми ресурсами, інтерпретувати і трансформувати власне життя. У межах психолого-акмеологічного напряму з метою самопізнання і розвитку навичок викорис­тан­ня акмересурсів задля досягнення акме-цілі ефективним є проведення акмеологічного тренінгу. Резуль­тативність технології проєктування життєвого шляху в контексті досліджень культурно-історичного напряму полягає у тому, що: розвиває комунікативні здібності проєктанта; сприяє в освоєнні бажаних соціальних ролей; стимулює пошук нових життєвих стратегій досягнення поставленої мети тощо.","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"37 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90635704","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Онто- та соціогенез антиципації особистості в умовах життєвих змін","authors":"Vadym Zavatskyi","doi":"10.15330/ps.11.1.39-45","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/ps.11.1.39-45","url":null,"abstract":"Анотація. Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити соціально-психологічну специфіку антиципації особистості в умовах життєвих змін в онто- та соціогенезі. Методи. У дослідженні засто­совано методи спостереження, бесіда, анкетування, стандартизовані та проєктивні методики психо­діагностики, за допомогою яких було визначено діагностичні маркери та результативно-змістовні особливості антиципації особистості у віковому і гендерному вимірах; здійснено соціально-психологічний аналіз життєвих стратегій та спрямованості модальності антиципації особистості в умовах змін; проведено диференціацію вибірки за показниками провідних конструктів та предикторів антиципації в умовах життєвих змін. Результати. Проведено диференційно-психологічний аналіз антиципації та життєвих стратегій особистості (емоційних, когнітивних, поведінкових). Показано, що взаємозвʼязкок антиципування і соціально-психологічних особливостей особистості підкорюється закономірностям, які залежать від віку, статі, рівня розвитку загальної антиципаційної спроможності і окремих її видів (просторової, часової, особистісно-ситуативної). При цьому, активний розвиток антиципації відбувається поетапно. Виявлено гендерні відмінності в змісті і структурі взаємозвʼязків різних видів антиципаційної спроможності з соціально-психологічними особливостями. У жінок взаємозв’язки антиципаційної спро­можності і соціально-психологічних особливостей більш численні й інтенсивні, у порівнянні з чоловіками. Встановлено взаємозв’язок між проявами антиципаційних здібностей на різних рівнях (особистісно-ситуативному, просторовому і хроноритмологічному) і ступенях розвитку компонентів соціальної зрілості особистості.","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"138 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"86277356","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Психологічні ресурси особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічної галузі","authors":"Ihor Zhyharenko","doi":"10.15330/ps.11.1.31-38","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/ps.11.1.31-38","url":null,"abstract":"  \u0000Анотація. Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити психологічні ресурси особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічної галузі. Методи. У дослідженні застосовано методи спо­стереження, бесіда, анкетування, аналіз документів, метод експертних оцінок, методики діагностики соціально-психологічних установок особистості у сфері мотивації і потреб, ціннісних орієнтацій, емо­ційного інтелекту, самооцінки; опитувальники здатності і готовності до саморозвитку та самопізнання; загальної самоефективності; самоактуалізації; рефлексивності, смисложиттєвих орієн­тацій; комуні­кативної компетентності; стилю саморегуляції поведінки; ставлення до роботи, профе­сій­ного вигорання; методики діагностики процесуальних показників діяльності фахівця соціономічного профілю та його задоволеності професією. Результати. Розкрито соціально-психологічні ресурси особис­тісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю та параметри їх професійної успішності в умовах сучасного соціуму. Встановлено, що провідними ресурсами особистісно-професійної адаптації фахівців соціоно­міч­ного профілю є: в цінностях – самоактуалізація у творчості, у змісті – генеративність, тобто внутрішня мотивація особистості фахівця, яка визначає і підтримує процес його адаптації в професії і через професію, та показниками яких виступають такі деривати професійної успішності, як співвідношення самооцінок задоволеності діяльністю і реалізованістю у вигляді психологічного часу особистості. Зʼя­со­вано, що когнітивною та інструментальною основою процесу особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю є соціально-психологічна компетентність, яка забезпечує рефлексивний і кона­тивний ресурси їх самозмінювання і самовдосконалення, зокрема в системі професійної підготовки та пере­підготовки. Показано, що актуалізації ресурсів особистісно-професійної адаптації фа­хівців соціономічного профілю сприяють сучасні психотехнології (психологічно компетентне професійне консультування, коучинг, груповий психологічний тренінг, креативні техніки та розвиток творчості, мето­ди транзактного аналізу та арт-терапії, поведінкові методи і техніки саморегуляції), задіяні в системі їх соціально-психологічного супроводу і спрямовані на профілактику професійного вигорання, негативної девіантності і деструктивних тенденцій. \u0000 ","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"28 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85673279","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Процесуальні та результативні характеристики життєвого вибору особистості в сучасному соціумі","authors":"Halyna Pobokina","doi":"10.15330/ps.11.1.77-84","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/ps.11.1.77-84","url":null,"abstract":"Анотація. Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити процесуальні та результативні характе­ристики життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості. Методи. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіда, анкетування, психодіагностичні методики на визначення життєвої позиції особистості та її життєвих завдань, вивчення актуального варіанту життя, ціннісних орієнтацій та системи життєвих смислів; особливостей смисложиттєвих орієнтацій, домінуючої осо­бистісної спрямованості та рівня соціальної фрустрованості, соціально-психологічної адаптивності та специфіки гендерних ролей і оцінки взаємин з соціальним оточенням; методики діагностики внут­рішньої / зовнішньої мотиваційної орієнтації, базових потреб, допитливості, відповідальності осо­бистості, параметрів її самоставлення (як усвідомлюваних, так і імпліцитних), мотиваційної індукції і життєвих орієнтацій. Результати. Розкрито процесуальні та результативні характеристики жит­тєвого вибору особистості в період ранньої дорослості. Встановлено, що процесуальні характеристики відображають свідому включеність особистості, міру її самостійності і впевненості в ході здійснення життєвого вибору (їх особливості обумовлені статтю, віком, рівнями особистісної та соціальної зрілості в період ранньої дорослості); результативні характеристики обумовлюють зміст і просторово-часову перспективу вибору і виражені в самооцінці респондентів. Підкреслено, що характеристики життєвих виборів з точки зору його результату можна методично діагностувати за оцінками респондентів часу досягнення бажаного результату вибору. До соціально-психологічних особливостей здійснення життєвого вибору особистості в період ранньої дорослості віднесено: вікові особливості розглянутого періоду онтогенезу, які детермінуються культурно-історичними, психофізіологічними і психолого-індивідуальними характеристиками особистості, її життєвою позицією та життєвими завданнями; пролонгованість у часі; спрямованість у майбутнє; усвідомлення відповідності своїх професійних і особистісних якостей вимогам професії; ступінь сформованості системи ціннісних орієнтацій та життєвих смислів і надання переваги актуальному варіанту життя. \u0000Ключові слова: особистість, період ранньої дорослості, особистісна зрілість, соціальна зрілість, життєвий вибір.","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"122 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"90784586","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Дослідно-експериментальна робота з емоційними розладами особистості в період криз","authors":"Liana Spytska","doi":"10.15330/ps.11.1.85-91","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/ps.11.1.85-91","url":null,"abstract":"Анотація. Мета дослідження полягає у тому, щоб виявити специфіку розладів афективного спектру особистості зрілого віку в кризові періоди її життя. Методи. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіду, анкетування, методи аналізу документів та експертних оцінок, стандартизовані та проєктивні методи дослідження, за допомогою яких визначено особливості тривожних та депресивних кластерів афективних розладів особистості зрілого віку в період криз. Результати. Обґрунтовано, що детермінантами прояву зазначеного спектру афективних розладів є як інтенсивність переживання кри­зо­вих періодів життя в зрілому віці, так і наявність певних особистісних диспозицій; а їх виникненню і розвитку сприяють соціально-психологічні чинники макро-, мезо- та мікрорівня. Встановлено, що актуа­лізація тривожного кластеру афективних розладів у осіб зрілого віку в кризові періоди життя повʼязана з незадоволенням потреби безпеки і саморозвитку, психастенічною та астеноневротичною акцен­­туаціями характеру, такими особистісними рисами, як тривожність, нерішучість, консерватизм, низький рівень соціальної активності та соціальної адаптованості, комунікативні дисфункції у вигляді різних форм індукування негативних емоцій і труднощів їх переробки тощо. У порівнянні з ними, досліджуваним з депресивним кластером афективних розладів були притаманні низький рівень соціальної підтримки та обмежена соціальна мережа підтримки, високий рівень емоційного неблагополуччя, суїцидальна спрямо­ваність і стресогенність життєвих подій. Предикторами їх емоційного неблагополуччя і високого рівня психологічного стресу виступали як дисфункції соціальної мережі, перш за все, зниження числа довірчих звʼязків і симетричності у взаєминах з оточуючими щодо надання соціальної підтримки і низький рівень соціальної інтеграції, так і сімейні дисфункції, зокрема виражена фіксація на негативних пере­живаннях. Актуалізація тривожного та депресивного спектру афективних розладів не передбачає облігативність усіх вказаних складових, проте зі збільшенням їх кількості підвищується ймовірність виникнення та розвитку зазначених розладів, що може згодом закріплюватися на рівні стійких особистісних диспозицій. \u0000Ключові слова: особистість зрілого віку, кризові періоди життя, емоційні розлади.","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"26 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80423470","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Соціально-психологічні аспекти формування професійної компетентності студента-медика під час вивчення дисципліни «педіатрія»","authors":"I. Lembryk, Liubomyra Piletska","doi":"10.15330/ps.11.1.67-76","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/ps.11.1.67-76","url":null,"abstract":"Анотація. Метою дослідження є узагальнення та доповнення даних про основні складові профе­сійної компетентності студента медичного ВНЗ під час вивчення педіатричних дисциплін. \u0000Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез наукової літератури, систематизація та узагальнення досліджень. \u0000Результати дослідження показали, що невід’ємною умовою особистісного розвитку професіонала на додипломному етапі навчання є професіоналізм, комунікативна компетентність, професійна актив­ність та, відповідно, професійна рефлексія. Особистісно-орієнтоване навчання, окрім компетентісного підходу, дозволить суттєво підвищити якість підготовки майбутнього медика шляхом урізноманітнення методів та засобів навчання, більш активнішого впровадження засад об’єктивізованого структурованого клінічного іспиту та комбінації ігрових навчальних методик. Для успішного формування професійної компетентності, має значення також професійна мобільність особистості - невід’ємний  компонент соціально-психологічної структури особистості. Виокремлено наступні складові, необхідні майбутньому лікарю-практику, залежно від організаційних та психолого-педагогічних умов їх формування: когнітивна – обсяг професійних знань та навчальної інформації, способи керувати ними, залежно від конкретної клінічної ситуації; операційна – здатність до реалізації знань на практиці через сформовану систему навичок та вмінь; аксіологічна – інтеграція системи особистісно важливих якостей і професійно важливих властивостей у діяльність лікаря. \u0000Серед численних структурних компонентів, які пропонуються в склад професійної компетентності лікаря, верифіковано комплекс найголовніших: інформаційні, які визначають способи сприйняття, збері­гання і передачі інформації; аналітичні, які включають порівняння, класифікацію, абстрагування, прогнозу­вання, систематизацію і конкретизацію; проектувальні, що відображають способи визначення цілей, ресурсів, дій і термінів; комунікативні, за допомогою яких здійснюється передача інформації, визначається взаємодія  та спілкування; соціальні (соціально-професійна позиція і ролі, які виконує фахівець у медичній галузі); рефлексивні (орієнтація на успішність майбутньої професійної діяльності); творчі (знання, уміння та навички продуктивно-творчої діяльності). \u0000До чинників, які сприяють реалізації майбутнього фахівця у медичній галузі, належать: соціальні – потреба у самовдосконаленні, продиктована вимогами освітніх програм до особистості того, хто навчається, що має на меті розробку професіограми (своєрідного еталону) фахівця. Психологічні – зміст та характер діяльності особистості, що реалізується в ефективності освітньо-виховного процесу назагал. Організаційно-педагогічні  – механізми, процедура та умови реалізації засад та результатів освітнього про­цесу як в умовах вищого навчального закладу, так і поза ним. \u0000Висновки.Професійна компетентність майбутнього лікаря – це достатня теоретична та прак­тична підготовка студента, на основі особистих рис, професійних якостей, здібностей та","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"15 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"73291273","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Соціально-психологічні чинники формування образу шлюбного партнера у юнацькому віці","authors":"Halyna Fedoryshyn, R. Severyn","doi":"10.15330/ps.11.1.92-100","DOIUrl":"https://doi.org/10.15330/ps.11.1.92-100","url":null,"abstract":"Анотація. Метою дослідження є аналіз образу шлюбного партнера осіб старшого юнацького віку та соціально-психологічних чинників формування цього образу. Серед чинників автори статті виокремили особливості батьківської сім’ї, зокрема психологічний клімат, рівень контролю й конфліктності, гендерні стереотипи та соціальні очікування стосовно функціо­наль­но-рольових моделей подружньої сім’ї та подружнього партнера, характерологічні особливості. Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез наукової літератури, систематизація та уза­гальнення досліджень; емпіричні – психодіагностичне тестування, анкетування, якісний аналіз; мате­матичні методи інтерпретації – процентне співвідношення, шкалування, кореля­ційний аналіз. Результати емпіричного дослідження показали, що для сучасної молоді створення власної сім’ї не є актуальним питанням. Більшість вважає за доцільне або одночасно будувати кар’єру і вступати у шлюб, або ж реалізувати себе у професійній сфері. Щодо віку вступу у шлюб, то цей чинник не відіграє вагомої ролі, усе залежатиме від рівня готовності до сімейного життя, адже є розуміння відповідальності за прийняте рішення. Мотивація вступу у шлюб є доволі різ­номанітною. Більшість опитаних респондентів вбачають у майбутньому партнерові та у сім’ї опору. Хоча зустрічається і неконструктивна мотивація, зокрема страх самотності та на­магання відповідати очікуванням найближчого оточення. Уявлення про виконання батьківських ролей та ролі «годувальника» сім’ї у більшості респондентів збігаються, а саме, обоє партнерів повинні брати активну участь у вихованні дітей та у матеріальному забезпеченні сім’ї. Вагомим чинником формування образу шлюбного партнера є вплив засобів масової комунікації, зокрема, пропаганда певних образів та стандартів краси. Однак, більшість опитува­них досліджуваної вибірки не погодилися із твердженням, що було б добре, якщо б їхній партнер був схожий на модель з обкладинки журналу. Не менш важливим чинником для більшості рес­пондентів нашої вибірки (мешканці Івано-Франківської області) є віросповідання та вплив релігійних настанов, при цьому для дівчат вони виявилися хоч і не значно, але більш важливими. На сьогодні, враховуючи обставини із пандемією, виник ще один чинник, який вплинув на формування образу подружнього партнера, – це карантинні заходи. Молоді люди вказали на необхідність володіння шлюбним партнером soft skills та використання цих важливих навичок не лише у професійній сфері, а й у сімейному житті. До психологічних чинників формування образу шлюбного партнері відносяться риси характеру. Кореляційний аналіз даних показав, що опитувані віддають перевагу партнерам із схожими, однак менш вираженими рисами характеру, за виключенням підозрілості. Всі респонденти підозрілого типу вважають, що ідеальний подружній партнер повинен мати низький рівень підозрілості. З’ясували, що вагомим соціально-психологічним чинником формування образу шлюбного партнера є батьківська сім’я, зокрема психологічний клімат, який ві","PeriodicalId":91096,"journal":{"name":"International journal of personality psychology","volume":"95 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85110469","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}