Тетяна Лукашова, Марина Григорівна Друшляк, Юрій Хворостіна
{"title":"РОЗВИТОК SOFT SKILLS У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕМИ «ДІОФАНТОВІ РІВНЯННЯ»","authors":"Тетяна Лукашова, Марина Григорівна Друшляк, Юрій Хворостіна","doi":"10.31110/2413-1571-2022-036-4-008","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-036-4-008","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. У сучасному світі роботодавці не в останню чергу звертають увагу на якості майбутнього – soft skills («Система 4К» – Колаборація, Комунікація, Креативність, Критичне мислення), які повинен мати майбутній конкурентноспроможний фахівець, особливо вчитель, оскільки це професія, у якій soft skills та hard skills відіграють рівнозначну роль.\u0000Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, навчальної та методичної літератури; порівняння та синтез теоретичних положень; узагальнення власного педагогічного досвіду.\u0000Результати. Результати дослідження висвітлюють можливі шляхи вирішення проблеми розвитку soft skills майбутніх вчителів математики на прикладі вивчення теми «Діофантові рівняння» в курсі «Олімпіадна математика» освітньої програми «Середня освіта (Математика. Інформатика)» другого (магістерського) рівня вищої освіти Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Не претендуючи на повноту, автори виділяють десять найбільш поширених методів розв’язування діофантових рівнянь, кожен з яких проілюстровано відповідними прикладами з детальними поясненнями.\u0000Висновки. В ході вивчення теми розвиваються такі soft skills, як креативність (вміння застосовувати евристичні прийоми; уміння використовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях; здатність генерувати ідеї розв’язання); логічне мислення; критичне мислення (визначення типу діофантового рівняння та раціональний вибір того чи іншого методу його розв’язування, уміння «побачити родзинку», що дає ключ до розв’язку; здатність ставити конструктивні запитання в ході колективного розв’язування рівнянь на заняттях, аналізувати, аргументувати та оцінювати ідеї та розв’язання); комунікація (вміння відстоювати свою точку зору, аргументувати, чому обрано конкретний метод, чому інші методи не підходять до розв’язування заданого типу діофантового рівняння); навички тайм-менеджменту при встановленні дедлайнів виконання домашніх, індивідуальних завдань тощо, вміння при цьому раціонально розподіляти свій час; вміння вчитися, оскільки більшість часу освітньої компоненти відводиться на самостійне вивчення.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42969570","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Олена Глазунова, Таїсія Петрівна Саяпіна, Валентина Ігорівна Корольчук
{"title":"ПРОФЕСІЙНІ СЕРВІСИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ: ДУМКА ЕКСПЕРТІВ","authors":"Олена Глазунова, Таїсія Петрівна Саяпіна, Валентина Ігорівна Корольчук","doi":"10.31110/2413-1571-2022-036-4-003","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-036-4-003","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. Використання цифрових технологій трансформує галузі економіки та процеси взаємодії між учасниками економічної діяльності, тому формування та розвиток цифрових компетентностей у майбутніх економістів, як загальних, так і професійних, є одним з основних завдань сучасних закладів вищої освіти у підготовці таких фахівців та вдосконаленні їхньої кваліфікації, що відповідає сучасним вимогам ринку праці.\u0000Матеріали і методи. З метою вирішення поставленої проблеми було здійснено аналіз, класифікацію, систематизацію наукових джерел та застосовано метод експертного оцінювання для проведення експертної оцінки професійних сервісів та інструментів, які є найбільш ефективними у застосуванні при підготовці майбутніх економістів. \u0000Результати. Стаття узагальнює результати педагогічного дослідження за участю 20 студентів-експертів, які навчались за спеціальністю 051 «Економіка» освітньої програми «Економіка підприємства» НУБіП України. Визначено категорії професійних сервісів та інструментів для підготовки майбутніх фахівців, здійснено добір професійних сервісів та інструментів для кожної складової цифрової компетентності та відповідно проведено їх експертну оцінку.\u0000Висновки. Результати проведеного дослідження дали змогу провести добір професійний інструментів та сервісів, які доцільно використовувати для формування кожної з складових цифрової компетентності, а саме: «Цифрова ідентичність» ,«Цифрове використання», «Цифрові ризики», «Цифрова безпека», «Цифровий емоційний інтелект», «Цифрова комунікація», «Цифрова грамотність» та «Цифрові права» в рамках вивчення дисципліни Інформаційні системи та технології в економіці. Виділені сервіси та інструменти для формування цифрової компетентності майбутніх економістів охоплювали широкий спектр саме професійних інструментів для організації різних видів навчальної діяльності студентів.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46813871","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"БЕЗРОЗМІРНІ ФУНДАМЕНТАЛЬНІ КОНСТАНТИ ФІЗИКИ: ВИЗНАЧЕННЯ І АНАЛІЗ","authors":"Сергій Кузьменков","doi":"10.31110/2413-1571-2022-036-4-006","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-036-4-006","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. Раніше (Кузьменков, 2021b) ми сформували свій список фундаментальних констант фізики, який визначили за новими запропонованими нами критеріями. Проте числові значення цих фізичних констант залежать від одиниць вимірювання, які є результатом домовленостей, тобто ці числові значення – конвенціональні, отже, носять суб’єктивний характер. Позбавитись цієї конвенціональності можна, якщо перейти до безрозмірних величин. Проте різні автори обґрунтовують різні списки безрозмірних фундаментальних констант. Тому метою нашого дослідження є визначення і обґрунтування повної групи безрозмірних фундаментальних констант фізики, які є необхідними й достатніми для характеристики нашого Всесвіту.\u0000Матеріали і методи. Проведене дослідження спиралось на праці таких авторів як Й.Л. Розенталь (1984), П. Девіс (1985), Л.Б. Окунь (1991), К.А. Томілін (2006), О.П. Спірідонов (2015) і здійснювалось шляхом систематизації, порівняльного аналізу, теоретичного осмислення наукових публікацій і навчальної літератури, узагальнення й уточнення ідей науковців.\u0000Результати. У результаті обґрунтовано введення безрозмірних фундаментальних констант на підставі того, що, по-перше, це позбавляє їх конвенціональності; по-друге, саме, безрозмірні константи сильної αs, електромагнітної αe, та слабкої взаємодії αW є ключовими параметрами сучасної фізичної теорії – Стандартної моделі. До цих трьох констант, на нашу думку, необхідно додати безрозмірну фундаментальну константу гравітаційної взаємодії αg, визначену через масу протона. Маса протона, як було нами визначено раніше, є фундаментальною фізичною константою, а протон є основою баріонної матерії Всесвіту (нейтрон у вільному стані нестабільний). Сформований нами список безрозмірних фундаментальних констант виглядає так: константи αs, αe, αW, αg, відношення мас протона і електрона , відношення мас нейтрона і протона , відношення різниці мас нейтрона і протона до середньої маси нуклона (причому таких співвідношень має бути саме три, інакше буде порушений принцип відповідності між розмірними і безрозмірними константами), розмірність простору і безрозмірна габблівська стала .\u0000Висновки. Отже, нами сформовано повну (на сьогодні) групу безрозмірних фундаментальних констант фізики. Подальших розробок підлягає з’ясування статусу космологічної сталої Λ і обґрунтування повноти групи фундаментальних констант, як розмірних, так і безрозмірних.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44973856","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ДО ВИКОРИСТАННЯ BYOD-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Василь Лобода","doi":"10.31110/2413-1571-2022-036-4-007","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-036-4-007","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. Наразі підвищення якості освіти очікується шляхом зміни методів і засобів освітньої діяльності, зокрема через використання власних цифрових пристроїв. Зазначене актуалізує впровадження BYOD-підходу, а тому потребує дослідження проблема відповідної випереджувальної підготовки майбутніх учителів інформатики. \u0000Матеріали і методи. У статті використано теоретичні методи наукового пізнання: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; узагальнення та систематизація теоретичних відомостей щодо впровадження інноваційних змін у систему вищої освіти України; моделювання освітнього процесу професійної підготовки майбутніх учителів інформатики. \u0000Результати. У статті представлена розроблена на основі аналізу системи професійної підготовки майбутніх учителів інформатики модель використання BYOD-технологій як засобу формування професійних компетентностей майбутнього вчителя інформатики. Модель складається з цільового компоненту, стимулюючо-мотиваційного, змістового, операційно-діяльнісного та оціночно-регулятивного компонентів, базується на BYOD-підході й реалізується у три етапи: пропедевтичний (навчання основ роботи з е-технологіями, їх використання в інформатичних дисциплінах), формувальний (використання BYOD-технологій у навчанні інформатичних дисциплін), розвивальний (виконання навчально-дослідницьких проєктів з використання BYOD-технологій). \u0000Висновки. Доцільність використання технологій BYOD на уроках, у т.ч. уроках інформатики підтверджена низкою науковців і професіоналів, що забезпечує підґрунтя для впровадження таких технологій у шкільну практику. Зазначене вимагає випереджувальної підготовки вчителя інформатики і розроблення відповідної моделі підготовки майбутніх учителів інформатики до використання BYOD-технологій у професійній діяльності. Подальшого дослідження потребують критерії і показники для визначення рівнів професійної підготовки майбутніх учителів інформатики до використання BYOD-технологій у професійній діяльності та організація педагогічного експерименту для підтвердження чи спростування її ефективності.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41453694","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМИ GEOGEBRA ДО ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ ПІД ЧАС СТВОРЕННЯ ДИНАМІЧНИХ РОЗРОБОК З ГЕОМЕТРІЇ","authors":"Анатолій Тушев, Василь Чупордя","doi":"10.31110/2413-1571-2022-034-2-007","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-034-2-007","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. Важливим завданням сучасної освіти є формування у здобувачів умінь самостійно висувати ідеї та знаходити способи їх реалізації, застосовувати знання з різних галузей, самостійно знаходити відсутню інформацію, вміння формулювати гіпотези і встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Пошук ефективних засобів та способів формування та розвитку таких умінь є неодмінною складовою роботи вчителя. Стаття присвячена реалізації формування дослідницьких умінь під якими розуміються вказані уміння. У якості засобу реалізації розглядається програма динамічної математики GeoGebra. Однією з можливостей програми є здатність наявних об’єктів реагувати певним чином на зміни об’єктів даної розробки. У роботі запропоновано використання такої можливості до створення динамічних розробок із залученням здобувачів задля формування та розвитку згаданих умінь. \u0000Матеріали і методи. Аналіз та систематизація науково-педагогічної літератури з використання та впровадження в освітній процес спеціалізованих програмних комплексів, зокрема, програми динамічної математики GeoGebra. Емпіричний аналіз можливостей програми GeoGebra у контексті створення динамічних розробок для навчання геометрії.\u0000Результати. Запропоновано використання можливостей програми GeoGebra показувати/приховувати наявні в області побудови об’єкти до створення динамічних розробок з геометрії та впровадження їх в освітній процес. На прикладі створення розробок з побудови висоти трикутника, побудови ортоцентра трикутника та визначення типу чотирикутника показано впровадження відображення додаткових побудов та відповідних написів в залежності від типу трикутника/чотирикутника. \u0000Висновки. Запропонований підхід із залученням здобувачів освіти до створення динамічних розробок у програмі GeoGebra сприятиме як засвоєнню відповідного матеріалу так і формуванню та розвитку дослідницьких умінь. Зокрема, якісна візуалізація процесу розв’язання поставленої задачі дасть змогу бачити результати впровадження сформульованих гіпотез, знаходити та аналізувати помилки, виправляти їх і одразу перевіряти результат виправлень.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44453295","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ВІЗУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ СЕРЕДОВИЩА GEOGEBRA","authors":"Віталій Дубовик, Сергій Рудницький","doi":"10.31110/2413-1571-2022-034-2-005","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-034-2-005","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. Навчання майбутніх вчителів математики потребує високий рівень візуалізації навчального матеріалу. Інтеграція динамічного середовища GeoGebra у навчальний процес може допомогти покращити навички та знання студентів, а також підвищити рівень викладання для досягнення бажаних цілей навчання. \u0000Матеріали і методи. У ході роботи використовувались наступні методи: теоретичні (аналіз науково-методичної літератури для дослідження стану проблеми застосування засобів візуалізації методами комп’ютерної математики); емпіричні (спостереження та систематизація інструментів GeoGebra на лекційних і практичних заняттях дисциплін «Лінійна алгебра» та «Диференціальна геометрія і топологія»). Показано, як за допомогою GeoGebra можна будувати та досліджувати просторові та плоскі криві; виконувати дії над матрицями.\u0000Результати. Розглянуто особливості використання авторських аплетів та інших розробок GeoGebra під час викладання дисциплін диференціальна геометрія та лінійна алгебра у процесі підготовки майбутніх вчителів математики, зокрема описано можливості застосування даного інструмента для дослідження властивостей просторових кривих і формування практичних вмінь та навичок виконання операцій над матрицями, знаходження обернених матриць. Висвітлено переваги та недоліки використання середовища GeoGebra в освітньому процесі з лінійної алгебри та диференціальної геометрії.\u0000Висновки. В сучасному світі впровадження інформаційних технологій в освітній процес є необхідною компонентою успішного засвоєння навчальних дисциплін з математики. Однією з потужних систем комп’ютерної математики для динамічної візуалізації, розрахунків під час розв’язування задач, обробки даних та науково-дослідницької роботи є середовище GeoGebra. В роботі на прикладі окремих математичних дисциплін показано переваги використання даної системи в освітньому процесі.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45270615","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
I. Grod, N. Balyk, Y. Vasylenko, S. Martyniuk, V. Oleksiuk, Olha Barna
{"title":"WEB SERVICE OF WORKS PLANNING USING NETWORK GRAPH","authors":"I. Grod, N. Balyk, Y. Vasylenko, S. Martyniuk, V. Oleksiuk, Olha Barna","doi":"10.31110/2413-1571-2022-034-2-003","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-034-2-003","url":null,"abstract":"Formulation the problem. Large-scale projects of the modern society include a large number of different types of work. The network graph is the main document for planning and managing such projects. This is an information-dynamic model of the sequence of works and the relationships between them. From a mathematical point of view, the network model is a finite-oriented graph. The construction of such a schedule begins with the division of the project into clearly defined works, for which the duration is specified. It is the mathematical approach that can and should replace the still widespread mechanical approach to work planning with a scientifically sound division of the production program between departments. Most authors reveal the essence of mathematical modeling through a system of complex mathematical formulas or emphasize the use of information systems and technologies. The conducted research allowed us to draw a conclusion that some discrete process management issues (namely time management) need further consideration and research.\u0000Materials and Methods. During the study, a set of theoretical, empirical, and modeling methods were applied, in particular: systematic analysis of scientific and methodological sources, the results of domestic and foreign experience on the problem, review of existing software to determine the problem solution state and select development tools of web service, analysis of methods and technologies network graphs construction, generalization of information on the problem.\u0000Results. A review of previous research in this area has been conducted. The results of the pedagogical experiment and theoretical and methodological bases of construction of network graphs in works planning tasks are analyzed. The necessity of using the apparatus of graph theory to solve the problems of optimal work planning is substantiated. Based on the methodological strategy, a web application was developed that allows you to plan the progress of work in complex projects by building an appropriate network schedule. A brief description of the functionality and user interface of the proposed web application is provided.\u0000Conclusions. A feature of the created application is the solution to the problem of planning the implementation of complex works, involving network models, which simplifies the understanding of the model as a whole and provides optimization of the developed graph-based on mathematical methods. The program displays the results of planning in graphical and textual representation, this facilitates and makes the choice of solution obvious, allows you to monitor the progress of events, and makes adjustments to the model to improve optimization.\u0000The study was conducted within the Norwegian-Ukrainian Project CPEA-ST-2019/10067 Development of students' mathematical competencies through Digital Mathematical Modelling (DeDiMaMo) in partnership between the Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University and the University of Agd","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49617838","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Олена Володимирівна Семеніхіна, Марина Григорівна Друшляк
{"title":"ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ НАВИЧОК КОМП’ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТЕКСТОВИХ ЗАДАЧ","authors":"Олена Володимирівна Семеніхіна, Марина Григорівна Друшляк","doi":"10.31110/2413-1571-2022-034-2-006","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-034-2-006","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. Розвиток інформаційних технологій і засобів зумовив появу спеціалізованого програмного забезпечення математичного спрямування, в якому є можливим процес математичного моделювання різних класів математичних задач, у т.ч. й текстових. Проте аналіз науково-методичних розвідок засвідчив відсутність напрацьованих методик формування у майбутніх учителів математики навичок комп’ютерного моделювання у процесі розв’язування текстових задач.\u0000Матеріали і методи. Використано теоретичні (теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення результатів наукових розвідок для виявлення стану розробленості проблеми, обґрунтування її актуальності в умовах професійної підготовки вчителів математики; моделювання для теоретичного обґрунтування методики формування у майбутніх учителів математики навичок комп’ютерного моделювання у процесі розв’язування текстових задач), емпіричні (педагогічний експеримент для отримання емпіричних результатів упровадження авторської методики) та статистичні (статистичний аналіз (критерій знаків) для підтвердження ефективності розробленої методики формування у майбутніх учителів математики навичок комп’ютерного моделювання у процесі розв’язування текстових задач) методи.\u0000Результати. Розроблена методика формування у майбутніх учителів математики навичок комп’ютерного моделювання у процесі розв’язування текстових передбачає три кроки: 1 крок – викладачем пропонується приклад візуальної моделі текстової задачі, а студенти при цьому мають самостійно скласти алгоритм побудови моделі; 2 крок – викладач пропонує надає готовий алгоритм, за яким студенти самостійно відтворюють візуальну модель; 3 крок – студентам пропонується тип текстової задачі (задача на рух, на спільну роботу, на суміші та сплави тощо), вони підбирають відповідну задачу та самостійно конструюють візуальну модель. \u0000Висновки. Розроблена методика зорієнтована не лише на формування у майбутнього вчителя навичок моделювання інструментами GeoGebra, а й завдяки рольовій грі на третьому етапі своєї реалізації уможливлює усвідомлення як власних помилок у майбутній професійній діяльності, так і типових помилок учнів, які можливі у процесі побудови моделей до текстових задач. Перспективними науковими розвідками вбачається поширення розробленої методики на підготовку вчителів природничих спеціальностей (біології, хімії, географії) та перевірку її ефективності на базі іншого спеціалізованого програмного забезпечення.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42628774","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Таяна Дєордіца, Марина Вороніна, О.В. Єпіфанова, Володимир Толмачов
{"title":"МИСЛЕННЄВА ТАКТИКА ЗАСВОЮВАННЯ ТЕРМІНІВ ФАХОВОЇ МОВИ","authors":"Таяна Дєордіца, Марина Вороніна, О.В. Єпіфанова, Володимир Толмачов","doi":"10.31110/2413-1571-2022-034-2-004","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-034-2-004","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. За нашими спостереженнями, чимало студентів, опрацьовуючи наукові дефініції термінів, стикаються з труднощами у їх розумінні. Зважаючи на неможливість навчити розумінню, ми задалися питанням: які мисленнєві тактики забезпечують свідоме засвоєння термінів?\u0000Матеріали і методи. Основу пропонованої розробки становлять результати логічного аналізу мови як знакової системи. Ідея виконання над поняттям аналітичних і синтетичних логічних операцій, заснованих на обох типах ієрархічних відношень між поняттями — «рід — вид» і «ціле — частина», постає із загального морфологічного аналізу F. Zwicky. \u0000Результати. З’ясовано, що термін як мовний знак має три прикмети: предметне значення, смисл і смисловий зміст. Смисл терміна фіксує дефініція, а смисловий зміст йому приписує характеристика – пізнавальний прийом, схожий із дефініцією. Смисловий зміст, на відміну від смислу терміна, є сукупністю неструктурованої інформації. Розглядувана мисленнєва тактика спрямована на розвиток у суб’єкта учіння здатності розуміти смисл певного терміна через надання його смисловому змісту структурної організації. Структурувати смисловий зміст терміна пропонується шляхом розв’язання двох завдань. Виведення термінів, що є опорними словами шуканої структури, – суть першого завдання. Відтворення структури смислового змісту засвоюваного терміна –суть другого завдання. Розглядувана мисленнєва тактика є втіленням педагогічного прийому, описаного у логічній теорії поняття: пізнавальні прийоми, схожі з визначенням, мають йому передувати, адже їх застосування часто полегшує розуміння і засвоєння дефініції терміна\u0000Висновки. Пропонована мисленнєва тактика засвоювання терміна буде дієвою, якщо суб’єкт учіння: 1) вміє встановлювати і визначати ієрархічні зв’язки між поняттями; 2) знає сутність, структуру і правила виконання над поняттям логічних операцій узагальнення поняття, таксономічного і мереологічного поділів; мереологічної інтеграції; 3) володіє нормативними процедурами, що є складниками цих операцій; 4) володіє засобами контролю правильності і виконуваних операцій, і виведених термінів.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48134294","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Катерина Валько, Валерій Кузьмич, Людмила Кузьмич, Олександр Савченко
{"title":"ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ВЗАЄМНОГО РОЗМІЩЕННЯ ТОЧОК МЕТРИЧНОГО ПРОСТОРУ ЗА ДОПОМОГОЮ ГРАФІЧНИХ ЗАСОБІВ","authors":"Катерина Валько, Валерій Кузьмич, Людмила Кузьмич, Олександр Савченко","doi":"10.31110/2413-1571-2022-034-2-001","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-034-2-001","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. У даній роботі розглядаються питання, що стосуються методики вивчення геометричних властивостей метричних просторів. Ці питання з необхідністю виникають під час засвоєння студентами основних понять теорії метричних просторів. Складність у розумінні цих понять виникає внаслідок відсутності, у більшості випадків, їх геометричної інтерпретації, або ж відповідної візуалізації. Для побудови геометричної інтерпретації понять прямолінійного та плоского розміщення точок метричного простору пропонується будувати відповідні аналоги у двовимірному та тривимірному арифметичних евклідових просторах. Для візуалізації цих понять пропонується використати динамічне геометричне середовище GeoGebra 3D. Такий підхід дозволяє продемонструвати як схожість окремих геометричних понять метричного простору з відповідними поняттями геометрії Евкліда, так і продемонструвати випадки їх «неевклідовості». \u0000Матеріали і методи. Для виконання дослідження використовувалось динамічне геометричне середовище GeoGebra 3D, програмний засіб обчислення об’єму тетраедра за довжинами його ребер, а також графічні засоби побудови зображень. \u0000Результати. Наведені у даній роботі приклади геометричної інтерпретації та візуалізації взаємного розміщення точок метричного простору сприяють більш глибокому та усвідомленому сприйняттю і розумінню студентами основ теорії метричних просторів.\u0000Висновки. Метрична геометрія дає можливість розглядати геометрію Евкліда та неевклідові геометрії з однієї точки зору. Аналогія окремих співвідношень між точками метричного простору з відповідними співвідношеннями у геометрії Евкліда дає можливість прослідкувати зміну характерних геометричних властивостей простору при зміні його метрики. Застосування спеціальних графічних можливостей відповідних програмних засобів дозволяє не лише візуалізувати взаємне розміщення точок метричного простору, але і прослідкувати його зміну при зміні точки спостереження цього розміщення. Візуалізація геометричних властивостей метричних просторів сприяє більш глибокому та усвідомленому сприйняттю і розумінню студентами основ теорії метричних просторів.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47173854","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}