Fizikomatematichna osvita最新文献

{"title":"ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ВІРТУАЛЬНОЇ НАОЧНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Павло Мулеса, Олена Семеніхіна","doi":"10.31110/2413-1571-2023-038-2-006","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-2-006","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. Комплексне вивчення проблеми професійної підготовки фахівців вимагає уточнення відповідних умов її реалізації. Загальна особливість усіх умов організації навчальної діяльності полягає в тому, що вони створюються спеціально, дають змогу побудувати цілісну модель педагогічної системи навчання і наповнити її компоненти певним змістом. Нами розробляється педагогічна система професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності, а тому актуальним є питання визначення педагогічних умов її реалізації. Тому метою статті є визначення педагогічних умов підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. Матеріали і методи. Для досягнення мети використано теоретичні (аналіз і узагальнення наукових джерел, термінологічний аналіз, структурно-логічний аналіз) і емпіричні (експертна оцінка) методи наукового пізнання. Результати. Підготовка майбутніх учителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності потребує дотримання педагогічних умов: 1) посилення мотивації використовувати засоби ВН; 2) активне використання засобів комп’ютерної візуалізації у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін; 3) розвиток здатності до впровадження інновацій в галузі ЦТ. Висновки. Виокремлення педагогічних умов підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності дає змогу обґрунтовувати модернізацію професійної підготовки майбутніх учителів математики та інформатики та впроваджувати їх в реальний освітній процес.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":"131 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136251573","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"NEUTROSOPHIC ASSESSMENT OF STUDENT MATHEMATICAL SKILLS","authors":"M. Voskoglou","doi":"10.31110/2413-1571-2023-038-2-004","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-2-004","url":null,"abstract":"Formulation of the problem. Assessment is an important component of the teaching process, because it helps the instructor to determine the student mistakes and to improve their performance by adapting suitably his/her teaching methods. In this work we investigate the problem of evaluating the student overall performance, when the teacher is not sure about the accuracy of the grades assigned to them. This happens, either because the teacher had not enough time to assess properly the students’ mathematical skills, or because, in case of a written examination/test, some students did not present clearly or did not justified properly their answers. \u0000Materials and methods. Fuzzy assessment methods using neutrosophic sets and grey numbers, as well as the calculation of the Grade Point Average (GPA) index are used in this work for the assessment of a student class mean performance, quality performance, and overall performance when the teacher has doubts about the grades assigned to some students. \u0000Results. The paper focuses on a classroom application designed for the assessment, with qualitative (linguistic) grades, of mathematical skills of the engineering students of two Departments of the School of Engineering of the Graduate Technological Educational Institute (TEI) of Western Greece (University of Peloponnese) being at their first term of studies. The instructor was the same person for both Departments. The teaching methodology for the first Department (experimental group) involved a combined use of computers and classroom lectures, whereas for the second Department (control group) involved only lectures in the classical way on the board. \u0000Conclusions. The use of neutrosophic sets provides a useful tool for evaluating the student overall performance when the teacher has doubts about the accuracy of the grades assigned to them. The outcomes of the classroom application demonstrated a superiority of the experimental group. This superiority, however, was significant with respect to its mean and overall performance (neutrosophic assessment), but rather negligible with respect to its quality performance. This gives a strong indication that the use of computers in the teaching process helps more the mediocre and weak students and not so much the good students.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43514384","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕЦЕНЗІЯ НА КНИГУ: «ЯК МИ ВЧИМОСЯ: ЧОМУ МОЗОК НАВЧАЄТЬСЯ КРАЩЕ, НІЖ МАШИНА... ПОКИ ЩО»","authors":"Таяна Дєордіца, Марина Вороніна","doi":"10.31110/2413-1571-2023-038-1-011","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-1-011","url":null,"abstract":"Деан, С. (2021). Як ми вчимося: чому мозок навчається краще, ніж машина...поки що. Київ, Лабораторія. \u0000Автор: Станіслас Деан (Stanislas Dehaene)Перекладач: Юлія КостюкОригінальна назва: «How We Learn: Why Brains Learn Better Than Any Machine... for Now»(2020)Рік видання: 2021Кількість сторінок: 288Видавництво: Лабораторія (https://laboratoria.pro/)","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49134652","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ВІДКРИТА НАУКА В ОСВІТІ","authors":"Майя Мар'єнко, Валентина Коваленко","doi":"10.31110/2413-1571-2023-038-1-007","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-1-007","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. В зв’язку з тим, що в Україні наразі переважає дистанційне та змішане навчання, при цьому не завжди є можливість проведення онлайн уроків (в зв’язку зі стабілізаційними чи аварійними відключеннями електроенергії), постає проблема урізноманітнення та кращого унаочнення навчального матеріалу. Можливим вирішенням даної проблеми може стати методично виважене використання засобів штучного інтелекту та хмарних сервісів відкритої науки. Матеріали і методи. Використано комплекс теоретичних методів досліджень: порівняльний та системний аналіз наукових джерел з інформаційних технологій для аналізу та визначення стану досліджуваної проблеми залученості відкритої науки та штучного інтелекту на різних рівнях освіти та вивчення їх взаємозв’язків; верифікація, синтез та узагальнення для побудови основних тез та положень дослідження; аналіз наявних підходів до використання штучного інтелекту в освіті; оцінки рівня їх ефективності та результативності. Результати. Використання та впровадження хмарних сервісів відкритої науки буде доречним в будь-яких закладах загальної середньої освіти, закладах вищої освіти. Це призведе до формування та розвитку компетентності з відкритої науки на всіх рівнях освіти. Такі поняття, як відкрита наука, відкриті дані, SMART-дані, FAIR-дані в більшості випадків напряму пов’язані зі штучним інтелектом. Для штучного інтелекту та глибокого навчання, позначені та немарковані набори даних стають важливими для машинного навчання та навчання моделям штучного інтелекту. Використання штучного інтелекту може допомогти учням виконувати звичайні завдання в навчальному процесі та визначити попередній рівень підготовки. Разом із цими перевагами є й інші серйозні проблеми. Одним із основних і важливих питань є конфіденційність. Слід зробити штучний інтелект доповненням до навчальних матеріалів розроблених вчителем. Висновки. Можливості відкритої науки дають змогу новому глобальному мережевому поколінню відкривати для себе науку та сучасні знання. Штучний інтелект можна використовувати в освітньому процесі як помічника вчителя, на додаток до його використання для створення персоналізованого навчального середовища та забезпечення зворотного зв’язку з учнями. Для тих вчителів, хто робить перші кроки з використання штучного інтелекту під час проведення уроку слід звернути увагу на зображення, створені штучним інтелектом. Але існують і ризики, які можуть бути спричинені використанням штучного інтелекту в освіті: зниження ролі вчителя, зниження креативності та навичок критичного мислення учнів, ризик збільшення розриву між учнями з високим і низьким соціально-економічним статусом.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":"117 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135892658","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІНТЕРФЕЙСУ КОРИСТУВАЧА ПЛАТФОРМ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ","authors":"Любов Крестьянполь, Анастасія Верхолюк","doi":"10.31110/2413-1571-2023-038-1-004","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-1-004","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. У роботі розглядається питання зручності інтерфейсів користувача платформ для дистанційного навчання. У сучасних реаліях змінюється та модернізується освіта в Україні. Це пов’язано не лише із інформатизацією суспільства, а й з пандемією Covid-19 та війною. Це вплинуло на освітній процес та змінило його. Звичне офлайн-навчання перейшло у онлайн-режим із використанням різноманітного програмного забезпечення. Проте, не завжди опановувати та користуватись новим програмним забезпеченням, яке може суттєво впливати на якість та ефективність навчання і викладання, легко.\u0000Матеріали і методи. Здійснено аналіз і синтез теоретичних відомостей; проведено тестування інтерфейсів користувача, проведено онлайн опитування і опрацювання результатів опитувань. Експериментальна база дослідження: в експерименті взяли участь студенти та викладачі кафедри прикладної лінгвістики. Загальна кількість учасників – 120 студентів і 8 викладачів.\u0000Результати. У роботі здійснено аналіз інтерфейсів платформ для дистанційного навчання Moodle та Google Classroom. Описано основні функціональні модулі систем, зазначено їх переваги та недоліки (порівнюються функціонал, ефективність, утилітарність, задоволеність програмного забезпечення). Для апробації систем розроблено електронні курси, які впроваджувалися з 2019 року. Представлено результати опитувань викладачів і студентів щодо ергономіки платформ. Аналіз емпіричних даних засвідчив зміну факторів, що впливають на ефективність дистанційного навчання: платформи дистанційного навчання та мотивації здобувачів і викладачів.\u0000Висновки. Проведений аналіз дозволив оптимально підібрати платформи дистанційної освіти відповідно до освітнього компонента. Визначено основні проблемні питання, які виникали у процесі навчання у здобувачів та викладачів.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45862841","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ГУРТКА «СТВОРЕННЯ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ» У ДИСТАНЦІЙНОМУ ФОРМАТІ","authors":"Ольга Слободяник","doi":"10.31110/2413-1571-2023-038-1-009","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-1-009","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. Сучасні реалії, кризові ситуації вносять свої корективи в усі сфери нашого життя, тому дистанційна форма навчання є вже звичною. На сьогоднішній день існує багато публікацій науковців, вчителів-практиків щодо організації освітнього процесу в режимі онлайн, описано методики викладання різних дисциплін із врахуванням їх специфіки. Проте мало уваги приділено позаурочній роботі під час дистанційного навчання, зокрема роботі гуртків. Тому метою статті є: розглянути особливості організації роботи гуртка «Створення доповненої реальності» у дистанційному форматі роботи закладу загальної середньої освіти.\u0000Матеріали і методи. Використано методи аналізу та систематизації педагогічної, методичної літератури; узагальнення результатів вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо використання імерсивних технологій в освітньому процесі. \u0000Результати. До особливостей організації роботи гуртка відносимо етапи. На підготовчому етапі ми акцентуємо увагу учнів на теоретичних аспектах доповненої реальності: вводимо визначення поняття «імерсивна технологія», характеризуємо AR, VR, MR; визначаємо переваги і недоліки їх використання у різних сферах нашого життя; розглядаємо особливості роботи мобільних додатків для AR. Наступний етап – ознайомлення з принципами роботи засобів доповненої реальності (технології AR стрімко розвиваються і залежать від вбудованих датчиків (акселерометр, GPS, компас), а якість відтворюваних об’єктів залежить від камери та фотододатків, ресурсу внутрішньої пам’яті для обробки даних та штучного інтелекту через голосові команди. Третій етап – практична частина, яка включає самостійну розробку об’єктів доповненої реальності в різних середовищах, зокрема, в Unity 3D, Blender та ін., та роботу з пакетами інструментів (RealityKit, SceneForm, AR-Core, AR-Kit, Vuforia та ін.).\u0000Висновки. Для ефективної роботи гуртка в дистанційному форматі має бути створене навчальне середовище та передбачено: можливість проведення онлайн-уроків (синхронно або асинхронно); доступ до тематичних електронних навчальних матеріалів; можливість надсилати матеріали учням та отримувати виконані завдання; зворотний зв’язок та оцінювання. Навчальним середовищем може виступати Google Classroom. Заняття гуртка зосереджені на особливостях роботи в середовищах Unity та AR Core.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48036372","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕРГОНОМІЧНІСТЬ МУЛЬТИМЕДІЙНОЇ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ЯК ПРЕДМЕТ ОЦІНЮВАННЯ","authors":"Таяна Дєордіца, Світлана Білевич, Марина Вороніна, Раїса Гладушина","doi":"10.31110/2413-1571-2023-038-1-003","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-1-003","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. За нашими спостереженнями, студентським мультимедійним презентаціям часто бракує ергономічного опрацювання. Маючи намір навчати студентів самооцінювання ергономічності цих мультимедійних об’єктів, ми задалися питанням: які ознаки мультимедійної презентації є основою для оцінювання її ергономічного рівня як прийнятного?\u0000Матеріали і методи. Методологічною основою дослідження є стандарт ДСТУ EN ISO 14915‑1:2009 «Ергономіка програмного забезпечення для мультимедійних інтерфейсів користувача». Задачу оцінювання ергономічності мультимедійної презентації розглянуто з позицій теорії прийняття рішень. Для розв’язання цієї задачі використано модельний підхід.\u0000Результати. Розроблено два взаємопов’язані теоретичні конструкти: 1) опис ергономічного базового зразка для неінтерактивних мультимедійних презентацій з мінімальним набором статичних медіа, 2) критеріальна модель оцінювання ергономічного рівня таких презентацій. Зразок має три характеристики, що узагальнюють особливості когнітивного оброблення інформації людиною. Їх втілюють дев’ять спостережуваних ознак, які безпосередньо оцінюються. Критеріальну модель розроблено за логікою побудови багатокритеріальної моделі задачі прийняття рішень. Її ключовими елементами є набір критеріїв і шкали критеріїв. Спостережувані ознаки зразка виступили критеріями оцінювання. Їх забезпечено бінарними шкалами.\u0000Висновки. Обґрунтовано дві пропозиції: 1) вважати неінтерактивну мультимедійну презентацію ергономічною, якщо її ознаки узагальнюють три характеристики: придатність для цілі спілкування; придатність для розуміння і запам’ятовування; придатність для зорового сприйняття; 2) оцінювати ергономічний рівень мультимедійної презентації як прийнятний, якщо дотримано всіх дев’яти пропонованих критеріїв. Розроблені взаємопов’язані теоретичні конструкти становлять основу інформативного зворотного зв’язку між викладачами та студентами.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43305365","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПОСІБНИКА «БІОЛОГІЧНА ФІЗИКА» В УМОВАХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Олександр Макаренко, Катерина Макаренко, Володимир Макаренко, Олена Сілкова, Людмила Матяш","doi":"10.31110/2413-1571-2023-038-1-006","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-1-006","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. Актуальною проблемою для сучасної вищої школи є розроблення та використання в навчальному процесі цифрових інструментів, які можна використовувати для забезпечення аудиторної, самостійної та дистанційної форм навчання. Метою дослідження є розкриття змісту та умов функціонування електронного навчального посібника «Біологічна фізика» під час вивчення медичної і біологічної фізики майбутніми лікарями в медичних ЗВО.\u0000Матеріали і методи. З метою з’ясування стану розробленості проблеми дослідження в педагогічній теорії та практиці використано: теоретичний аналіз, порівняння, узагальнення і систематизацію. Для досягнення мети застосовано: анкетування майбутніх лікарів з метою визначення типу сприйняття інформації; педагогічне спостереження за їх роботою з електронним посібником; експертне оцінювання з метою виявлення форм, що активізують функціонування електронного посібника. Результати анкетування оброблено статистичними методами.\u0000Результати. Авторами проаналізовано зміст та умови функціонування електронного навчального посібника «Біологічна фізика». В структурі кожної з його тем виділено теоретичну і практичну частини та засоби для самоконтролю. Цю структуру розглянуто на прикладі вивчення однієї з тем. Показано реалізацію переходів до різних видів діяльності. Розкрито компетентнісний підхід до навчання. Виділено умови функціонування електронного посібника в навчанні майбутніх лікарів, серед яких: врахування типів сприйняття інформації майбутніми лікарями; створення специфічного освітнього середовища в центрі якого є комп’ютер; гармонійне поєднання електронного посібника з іншими засобами навчання; врахування його особливостей при виборі форм і методів навчання; врахування специфіки дистанційного навчання при його використанні.\u0000Висновки. Аналіз досвіду науковців, методистів та власного дослідження виділених умов функціонування електронного навчального посібника «Біологічна фізика», можна зробити висновок, що його використання активізує роботу студентів. Подальшого дослідження потребує серія електронних посібників з використанням задач і вправ медико-біологічного змісту.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42317013","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕРСПЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ З ЕЛЕМЕНТАМИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ","authors":"М.П. Шишкіна, Юлія Григорівна Носенко","doi":"10.31110/2413-1571-2023-038-1-010","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-1-010","url":null,"abstract":"Формулювання проблеми. Наразі освіта проходить складний етап модернізації, зумовлений повсюдним поширенням цифрових технологій, розбудовою Суспільства 4.0. Відзначається необхідність модернізації освітнього середовища педагогічних закладів, приведення його у відповідність сучасним досягненням. Вирішення завдань формування в педагогічних закладах високотехнологічного освітнього середовища є суттєвою передумовою підготовки фахівців, здатних до ефективного застосування сучасних цифрових технологій у професійній діяльності.\u0000Матеріали і методи. Застосовано теоретичні методи, зокрема, аналіз синтез, узагальнення нормативної бази, законодавчих документів, стратегій, концепцій України та закордонних держав, дослідницьких робіт вітчизняних і закордонних науковців, експертів. Застосовано прогностичний підхід для визначення шляхів подальших наукових досліджень за напрямом.\u0000Результати. Розглянуто основні перспективні цифрові технології, доцільні для використання в професійному розвитку вчителів: хмарні обчислення, імерсивні технології, технології з елементами штучного інтелекту. Виокремлено тенденції, що нині характеризують перспективні напрями розвитку та використання сучасних технологій персоніфікації навчання. Визначено передумови для досягнення ефективності використання AR/VR, у т.ч. з елементами штучного інтелекту. Надано рекомендації щодо напрямів використання сучасних перспективних технологій, у т.ч. з елементами штучного інтелекту, для професійного розвитку вчителів.\u0000Висновки. Основною відмінністю освітніх систем нового покоління від попередніх автоматизованих засобів навчання, є вищий рівень адаптивності. Це досягається за рахунок організації більш гнучкого та відкритого освітнього середовища з використанням гібридних хмарних рішень, технологій AR/VR  з елементами штучного інтелекту, що забезпечують доступ до персоналізованих послуг як індивідуально, так і колективно. Впровадження в освітнє середовище цифрових технологій з елементами штучного інтелекту вважаємо перспективним напрямом покращення підготовки педагогічних кадрів. Доцільно продовжити дослідження в напрямі розроблення відповідних моделей і методик проєктування та використання освітнього середовища з елементами штучного інтелекту.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45620687","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"TEACHING HIGHER MATHEMATICS BASED ON COMPETENCE-BASED AND THESAURUS APPROACHES","authors":"Umurbek Kushmurotov","doi":"10.31110/2413-1571-2023-038-1-005","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2413-1571-2023-038-1-005","url":null,"abstract":"Formulation of the problem. The requirement to increase the level of mathematical training of future engineers and reduce the number of hours devoted to teaching higher mathematics gives rise to the task of developing and improving the methodology for teaching higher mathematics. The purpose of this article is to describe the methodology for teaching higher mathematics based on the thesaurus approach.\u0000Materials and methods. The research materials are pedagogical and methodical literature, and experiences of foreign and domestic scientists. In the course of the study, general scientific methods (analysis, synthesis, concretization, systematization, and generalization) were used.\u0000Results. The thesaurus approach to learning helps to clarify the mathematical competence of a particular topic, the basis of educational information is the educational thesaurus, the student's lexicon necessary for the optimal distribution of educational information by type of training session and the development of didactic materials, the choice of methods and forms of education.\u0000Conclusions. Determining the content of the educational thesaurus of a specific topic of higher mathematics helps to clearly describe the mathematical competencies of the relevant topic, the stages of its formation, analyze and clarify the necessary educational information, distribute it by type of lesson (lecture, practical lesson, self-study). Determining the student's vocabulary necessary for mastering a new topic helps to determine the methodology and means of teaching, in particular, to develop auxiliary tasks and questions for updating the student's vocabulary, to establish successive links between the educational thesaurus and the student's vocabulary, to implement a differentiated approach to learning. The proposed methodology has the properties of flexibility, additions, and modifications depending on the learning objectives and specific academic group. Further research is needed on the effective use of the thesaurus approach in the process of teaching higher mathematics.","PeriodicalId":52608,"journal":{"name":"Fizikomatematichna osvita","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42262707","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}