Litopys Volyni最新文献

{"title":"ЕВОЛЮЦІЯ ПОЛІТИКИ ПАМ’ЯТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ: ПОСТРАДЯНСЬКІ НАРАТИВИ ТА НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ (НА ПРИКЛАДІ ДЕРЖАВНИХ СВЯТ)","authors":"Людмила Стрільчук","doi":"10.32782/2305-9389/2023.29.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.29.15","url":null,"abstract":"У статті аналізуються зміни у політиці пам’яті в сучасній Україні на прикладі державних свят, які унаочнюють, наскільки кардинально змінювався зміст національної політики пам’яті на початку ХХІ ст., протиставляються пострадянські та сучасні російські історичні наративи національній політиці історичної пам’яті. Засади формування державної політики пам’яті в Україні на тридцять другому році незалежності в умовах повномасштабної війни з російською федерацією продовжують залишатися дискусійними. Системні трансформації останніх десятиліть докорінно змінили акценти у підходах до розуміння та вивчення історичної минувшини та ролі у цьому процесі національної історичної пам’яті. Тому не дивно, що на повістці денній сучасної України особливої актуальності набули питання вивчення національної замовчуваної раніше історії, руйнація радянських історичних міфів та наративів і формування спільної колективної пам’яті, конструювання нових схем національної ідентичності. Україна, як і більшість пострадянських республік, успадкувала пам’яттєву мапу «загальносоюзного» зразка з похибкою на національні історичні особливості, із певним набором героїв та визначних подій. Фактично у період незалежності в українському суспільстві відбувається трансформація історичної пам’яті: уявлень про найважливіші дати та події, національних героїв. У статті доведено, що в українському суспільстві досить сильно вкоренилися радянські історичні наративи, і аналіз того, що саме «святкували»/»відзначали» в Україні на державному рівні впродовж трьох останніх десятиліть, засвідчує факт непослідовності здійснення державної історичної політики та формування національної історичної пам’яті. Наслідком такого стану речей стала поляризація історичної пам’яті у суспільстві по осі «Схід – Захід».","PeriodicalId":516161,"journal":{"name":"Litopys Volyni","volume":"20 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139450050","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"15-Й ГАЛИЦЬКИЙ ПІХОТНИЙ ПОЛК: ІСТОРІЯ ТА БОЙОВИЙ ШЛЯХ","authors":"Владислав Полівчук, Лілія Щербін","doi":"10.32782/2305-9389/2023.29.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.29.20","url":null,"abstract":"У статті простежено історію військового з’єднання Австро-Угорської монархії 15-го піхотного полку. Здійснено реконструкцію бойового шляху піхотного полку, охарактеризовано його участь у військових подіях ХVIII–XX ст. Проаналізовано участь військового формування у війні за іспанську спадщину, в облозі та взятті фортеці Ландау в 1702 р., у битві при Штольгофені у квітні 1703 р., у битвах при Альменарі та Вільявісіосі в 1710 р., у Семирічній та австро-турецькій війнах. Указано на те, що на честь перемоги при Асперні в травні 1809 р. 15-піхотний полк не тільки увіковічнений на пам’ятнику ерцгерцогу Карлу у Відні, на картині митця Й. П. Крафта, а й відзначав полкове свято 22 травня. Із ХІХ ст. 15-й піхотний полк формувався на території Тарнопільського округу, до нього призивали місцеве населення. Розглянуто особливості внутрішнього устрою полку, специфіку проходження служби, національного складу, функціонування та управління полку. Під час Першої світової війни 15-й піхотний полк брав участь у бойових діях на Східному та Італійському фронтах. На Італійському фронті 15-й піхотний полк воював у складі 19-ї піхотної бригади 10-ї піхотної дивізії до закінчення Великої війни. У статті висвітлено участь 15-го піхотного полку у національних військових підрозділах ЗУНР. Запасні частини полку у Львові взяли участь у Листопадовому чині, 50 піхотинців підрозділу зайняли Головну пошту. Частина 15-го піхотного полку стала однією з основ для формування 1-го полку піхоти імені Князя Лева на чолі з поручником Микиткою. У цьому підрозділі розпочав бойовий шлях Петро Франко. Окружна команда в Тернополі на базі колишнього 15-го піхотного полку сформувала запасний кіш – 1-й Подільський полк ім. С. Петлюри.","PeriodicalId":516161,"journal":{"name":"Litopys Volyni","volume":"6 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139396074","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЛУЦЬК У МІЖВОЄННЕ ДВАДЦЯТИЛІТТЯ (РЕЦЕНЗІЯ НА КНИГУ Г. МАЛЕОНЧУК ТА А. ШВАБА «МІЖВОЄННИЙ ЛУЦЬК: СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК (1919–1939)»)","authors":"Юрій Крамар","doi":"10.32782/2305-9389/2023.29.34","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.29.34","url":null,"abstract":"ЛУЦЬК У МІЖВОЄННЕ ДВАДЦЯТИЛІТТЯ (РЕЦЕНЗІЯ НА КНИГУ Г. МАЛЕОНЧУК ТА А. ШВАБА «МІЖВОЄННИЙ ЛУЦЬК: СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК (1919–1939)»)","PeriodicalId":516161,"journal":{"name":"Litopys Volyni","volume":"43 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139449415","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РАДЯНСЬКА ПРОПАГАНДА НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ВІЙНИ СПРАВЕДЛИВІ ТА НЕСПРАВЕДЛИВІ","authors":"Костянтин Нікітенко","doi":"10.32782/2305-9389/2023.29.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.29.10","url":null,"abstract":"У статті досліджено особливості підготовки суспільства в СРСР до можливого воєнного конфлікту. Акцентовано на тому, що радянська пропаганда прагнула сформувати свій особливий погляд на інтерпретацію норм міжнародного права. Так, ані лідери країни, ані численні пропагандисти не заперечували можливості нападу на іншу країну. «Справедливою» визнавали війну, яка є «продовженням політики прогресивних, революційних класів», яка слугує «інтересам народу». А несправедлива – це та, яка розв’язана в інтересах капіталістів та експлуататорів. Питання, хто нападав, а хто захищався, у цьому контексті взагалі не мало виникати. Акценти було змінено принципово. Червона Армія буде вести війну за справу всього «прогресивного людства», проти «реакції, експлуатації, контрреволюції». Отже, будь-яка війна, хоча би де вона велася і хоча би хто її почав першим, з участю Червоної Армії в будь-якому варіанті апріорі буде справедливою. Навіть у разі нападу СРСР на будь-яку країну війна буде аж ніяк не окупаційною, загарбницькою, а революційною і, більше того, – громадянською. Адже під час наступу Червоної Армії населення, а конкретно трудівники капіталістичних країн, будуть надавати їй цілковиту підтримку і допомогу. Так, головним завданням проголошували перетворення ізольованої революції на революцію всесвітню. Й. Сталін багаторазово підкреслював незрівнянну зацікавленість саме СРСР у здійсненні світової революції, адже це гарантовано убезпечило б країну від реставрації старих буржуазних порядків, допомогло б остаточно викорінити атавізми капіталізму і побудувати нарешті соціалізм-комунізм. Відповідно, Червону Армію трактували як «зброю визволення трудящих усіх країн». Доведено, що радянська пропаганда в міжвоєнний період була заснована на численних безпідставних класових штампах: очікуванні «світової революції», яка мала розпочатися у разі воєнної агресії; переконанні у «швидкій війні на чужій території»; свідомому заниженні воєнної спроможності потенційних противників тощо. Така воєнна доктрина дала змогу Й. Сталіну надзвичайно вільно поводитися з нормами міжнародного права й виступити разом зі своїм союзником А. Гітлером одним із паліїв Другої світової війни.","PeriodicalId":516161,"journal":{"name":"Litopys Volyni","volume":"33 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139449631","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ АФРОАМЕРИКАНЦІВ ЯК АМЕРИКАНЦІВ: КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.","authors":"Геннадій Казаков","doi":"10.32782/2305-9389/2023.29.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.29.19","url":null,"abstract":"У статті здійснено спробу аналізу процесу становлення концепту «ми – американці» серед афроамериканської спільноти. Під запропонованим концептом розглядається популярна позиція серед афроамериканців, яка панує у США в реаліях ХХІ ст., відповідно до якої про визначення афроамериканців як окремої етнічної чи національної групи не може йтися взагалі. Афроамериканці є єдиною складовою частиною американської нації, а вживання до їх визначення інших термінів є недоречним та розцінюється як прояв расизму. Автором визначено, що переломним моментом у формуванні запропонованого концепту стає період кінця ХІХ – початку ХХ ст., коли в умовах офіційного визнання свободи афроамериканців та паралельно створення сегрегаційного законодавства виникає потреба самоідентифікації себе як окремої нації чи як невід’ємного складника американської нації. Беручи до уваги промови та роботи основних діячів афроамериканського руху, культурні надбання афроамериканців, їхню громадянську позицію, ми визначили, що наприкінці ХІХ ст. переважала позиція автономності. Висувалася теза визнання афроамериканцями себе як окремої складової частини у межах Сполучених Штатів. Залишаючись громадянами, переймаючи на себе релігійні, суспільні ролі, афроамериканці вважали, що не мають ототожнювати себе з представниками «білої Америки», а визнавати власну самобутність та унікальність та домогтися подібного визнання від інших. Здійснено спробу довести, що умови Першої світової війни, а саме вступ США у її хід, сприяли масовій ідентифікації афроамериканців як невід’ємної складової частини американської нації. Вступаючи до лав армії, вони виношували надії на рівне визнання себе з боку решти населення США. Водночас наголошено, що, незважаючи на самоідентифікацію, афроамериканська спільнота у роки Першої світової війни так і не була сприйнята рештою Америки.","PeriodicalId":516161,"journal":{"name":"Litopys Volyni","volume":"58 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139449879","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДІЯЛЬНІСТЬ РИМО-КАТОЛИЦЬКОГО ДУХОВЕНСТВА ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІДІЄЦЕЗІЇ У ПЕРІОД РАДЯНСЬКОГО РЕЖИМУ НА ПРИКЛАДІ СЛУЖІННЯ ОТЦЯ РАФАЛА КЕРНИЦЬКОГО","authors":"Павло Павлович Хом’як","doi":"10.32782/2305-9389/2023.29.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.29.17","url":null,"abstract":"Дослідження становища Римсько-католицької церкви в радянський період характеризується значним впливом антирелігійної політики, що мала негативне значення передусім для священників та мирян Церкви. У статті на прикладі священника Львівської архідієцезії о. Владислава Рафала Керницького розкриваються становище Церкви та умови діяльності священників у період тоталітарного атеїстичного режиму. За допомогою історичних джерел та особистих спогадів священника вдалося дослідити умови, у яких о. Владислав проводив душпастирську діяльність, та встановити особливості його внеску у діяльність Церкви на території Львівської архідієцезії. Актуальність дослідження полягає в об’єктивному висвітленні діяльності Церкви та її душпастиря в період радянської влади, що ґрунтується на записах особистих спогадів священника та архівних даних. Особливістю релігійної активності о. Владислава є його велика залученість у всі процеси діяльності Церкви, віддане служіння для потреб та блага мирян, праця із дітьми та молоддю, яка не мала доступу до відвідування богослужінь. Відзначено позицію та діяльність священника у період ув’язнення у концтаборах, де о. Владислав Рафал підпільно проводив душпастирську працю. Стаття в повному обсязі розкриває позицію Римсько- католицької церкви щодо виконання своїх місійних обов’язків у часи радянського режиму, що проявляється у жертовний діяльності представника Львівської архідієцезії о. Владислава Рафала Керницького.","PeriodicalId":516161,"journal":{"name":"Litopys Volyni","volume":"3 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139450200","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РИМО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ. У СУЧАСНОМУ ІСТОРІОГРАФІЧНОМУ ДИСКУРСІ: РЕҐІОНАЛЬНИЙ ЗРІЗ","authors":"Оксана Каліщук","doi":"10.32782/2305-9389/2023.29.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.29.09","url":null,"abstract":"У статті висвітлено історіографічні дослідження вітчизняних та зарубіжних (передовсім польських) науковців, присвячені проблемам діяльності Римо-католицької церкви на українських землях у повоєнні роки. Розсекречення великого масиву джерел, доступ до нової інформації (особливо у 90-х роках ХХ ст.), широке використання нових методологічних підходів (зокрема, oral history) дали змогу розкрити авторам новітніх студій замовчувані або штучно приховувані моменти історії Римо-католицької церкви. Зі здобуттям Україною незалежности починається якісно новий етап у дослідженні діяльности Римо-католицької церкви, розширюється спектр досліджуваних проблем, і предметами наукового пошуку стають питання правового регулювання Римо- католицької церкви, її узалежнення від світської влади. Стверджено, що фундаментальні дослідження з історії Римо-католицької церкви в Україні у другій половині ХХ ст. доповнюють студії, у яких розглядали особливости функціонування Костелу в окремих реґіонах. Указано на нерівномірність вивчення різних частин України: якщо діяльности католицького духовенства на західноукраїнських землях присвячено численні роботи вітчизняних та зарубіжних (передовсім польських) учених, то особливости функціонування на Півдні та Сході маловивчені. Пояснено тим, що Римо-католицька церква там не мала міцного коріння і впливу. Історіографія охоплює праці різного наукового рівня, достовірности наведеної в них інформації. Водночас попри зростаючу активність наукових пошуків кількість «білих плям» указує на перспективи нових історичних студій. Зазначається, що подальші наукові розвідки особливостей функціонування Римо-католицької церкви в українських регіонах після Другої світової війни доповнять її розуміння як живого, динамічного організму.","PeriodicalId":516161,"journal":{"name":"Litopys Volyni","volume":"78 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139450350","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСОБИСТИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ ПІД ВПЛИВОМ ПОШИРЕННЯ ДОНОСИТЕЛЬСТВА У 20–30-ТІ РОКИ ХХ СТ.","authors":"С.А. Сергієнко","doi":"10.32782/2305-9389/2023.29.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.29.13","url":null,"abstract":"На основі літератури, періодичних видань, архівних джерел та опублікованих документів розглянуто процес трансформації особистих відносин в Україні під впливом поширення доносительства у 1920–1930-ті роки. Обґрунтовано положення про те, що першими під тиском доносительства були викривлені особисті відносини членів правлячої партії. Партія стала основою мережі доносительства. У ній вкорінилося уявлення про доноси як важливе і життєво необхідне явище, що не могло не відбитися на взаємовідносинах її членів. Заохочуючи доносительство в партії, її лідери наполегливо розповсюджували це явище й у суспільстві. В особистому спілкуванні стали домінувати недовіра і підозріливість. Будь-хто міг виявитися сексотом і скалічити долю співбесідника. Автор зазначає, що недовіру у відносинах у суспільстві породжували також методи провокації, які застосовували каральні органи. Провокатор умів розпочати бесіду з незнайомою людиною і викласти певні «антирадянські» погляди. Співбесідник міг погодитися з такими поглядами і в результаті потрапляв до таборів ГУЛАГу. Тому коли навіть чесна людина намагалася відкрито виказати невдоволення діями влади, її, як правило, не слухали і в кращому випадку втікали від неї, у гіршому – доносили перші, щоб співбесідник не встиг донести раніше. У статті зауважено, що особливе стеження велося за інтелігенцією. Воно здійснювалося не тільки за допомогою сексотів, а й значною мірою за допомогою донощиків-колег. Нещирість в особистих стосунках набагато більше, ніж у цілому в суспільстві, укорінилася в середовищі освічених людей, які займали певні посади у державних структурах або ж відносилися до творчої інтелігенції. Автор дійшов висновку, що доносительство, котре процвітало у 20–30-х роках ХХ ст., негативно вплинуло не тільки на особисті відносини сучасників, а й на відносини прийдешніх поколінь.","PeriodicalId":516161,"journal":{"name":"Litopys Volyni","volume":"65 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139450071","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 60-Х – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 80-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ: ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ","authors":"Дарія Гусак","doi":"10.32782/2305-9389/2023.29.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.29.02","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано сучасну українську та зарубіжну історіографію визначеної тематики. Історії України другої половини 60-х – першої половини 80-х років ХХ ст. присвячено великий масив наукової літератури. Основна частина публікацій із указаної тематики порушує проблеми суспільно-політичного життя республіки. Значно менше праць стосується питань соціально-економічного розвитку України цього періоду, зокрема стану промисловості й сільського господарства, спроб реформування в різних галузях економіки, механізмів функціонування господарської системи, динаміки виробництва найважливіших видів продукції тощо. У радянський період було опубліковано низку робіт, які торкалися різних аспектів економічного життя Української РСР. Усі вони базувалися на марксистській ідеології і далеко не завжди відтворювали реальний стан господарства республіки. Навпаки, у зарубіжній історичній науці дається критичний аналіз радянської моделі економіки, хоча праці західних авторів носять переважно загальний теоретичний характер. Сучасна вітчизняна історіографія відмовилася від старих методологічних підходів і завдяки цьому зробила значний крок уперед у вивченні цієї тематики. Історіографію проблеми ми поділяємо на три групи, а саме: радянську, сучасну українську та зарубіжну. Окрім того, у межах кожної зазначеної групи виділяються певні тематичні підгрупи: узагальнюючі праці з історії України, промисловості, сільського господарства СРСР та УРСР; проблемно-тематичні роботи, що присвячені розвитку окремих галузей промисловості та сільського господарства; регіонально-тематичні праці, у яких досліджується економічний розвиток Волинської області та її районів; науково-популярна література, що стосується окремих галузей економіки, історії заводів та установ.","PeriodicalId":516161,"journal":{"name":"Litopys Volyni","volume":"73 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139450482","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НАРИСИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОДОВОДІВ ШЛЯХТИЧІВ ЗАБЛОЦЬКИХ ЗІ СКВИРЩИНИ","authors":"Павло Михайлович Берест","doi":"10.32782/2305-9389/2023.29.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2305-9389/2023.29.08","url":null,"abstract":"У статті завдяки детальному аналізу широкого кола наукових та архівних джерел зібрано основні дані й окреслено ключові шляхи подальших досліджень питань генеалогії, вивчення родоводів шляхтичів Заблоцьких, що на кінець ХІХ ст. мешкали у Сквирському на інших сусідніх повітах Київської губернії. Актуальність теми дослідження полягає у недостатньому рівні наукового опрацювання та уваги до вивчення даного питання. Подальший його розгляд необхідний для якісного відтворення цілісної картини історичного та соціокультурного життя Центральної України ХІХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні принципів об’єктивності та використанні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема індукції й дедукції, аналізу та синтезу, генетичного, бібліографічного, історичного, культурологічного та ін. У роботі простежено ключові моменти розвитку шляхетських родів Заблоцьких від XIV ст., часів Королівства Руси-України, до кінця XIX ст. Звернено увагу на причини та шляхи міграції українських еліт протягом окресленого періоду, а також на залежність політичних, соціальних, культурних чинників від еволюції та становищастародавньої української шляхти. Констатовано, що прізвище «Заблоцькі» було одним із доволі поширених на Волині, Берестейщині, Житомирщині, Київщині, Черкащині. Його представники були як серед оточення українських королів та князів, так і козацькими полковниками або старшиною часів Гетьманщини, дипломатами, знаними землевласниками тощо. За результатами здійсненого дослідження зроблено унаочнення основних ліній родоводів шляхтичів Заблоцьких, проаналізовано їхні статус та місце проживання. Висновком є підтвердження давності й елітарності прізвища «Заблоцький», що відноситься до цілої плеяди одних із перших відомих стародавніх, спадкових, гербових українських шляхтичів. Також до висновків можна віднести глибше розуміння генеалогії цих аристократичних династій. Перспективою подальших досліджень є вишукування, збір, аналіз архівних матеріалів, проведення прискіпливих студій задля формування комплексної, детальної картини хронології та історії родин Заблоцьких.","PeriodicalId":516161,"journal":{"name":"Litopys Volyni","volume":"22 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139396060","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}