Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка最新文献

{"title":"Політика цифрової освітньої інфраструктури у Данії","authors":"Кирил Котун","doi":"10.54929/2786-9199-2024-5-04-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-9199-2024-5-04-01","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано політику та практичне застосування цифрової освітньої інфраструктури в Данії, виходячи з переконання, що цифровізація може значно покращити якість та доступність освіти. Розглядаючи данську систему освіти як приклад успішної інтеграції сучасних технологій, автор детально описує, як муніципалітети в Данії використовують автономію для адаптації освітніх процесів до місцевих потреб. Центральний уряд сприяє широкому впровадженню цифрових ресурсів у школах, а також розробці національних онлайн платформ, що служать опорою для вчителів та учнів. Важливим аспектом є розвиток цифрової компетентності серед вчителів, що включає навчання користуванню штучним інтелектом та іншими інноваційними технологіями. Стаття також висвітлює низку політичних угод та ініціатив, спрямованих на підтримку цифровізації освіти, включно з фінансуванням розвитку цифрових навчальних ресурсів та інфраструктури. Автор наголошує на необхідності балансу між централізованим керівництвом та локальною ініціативою у формуванні освітньої політики та практики, що забезпечує високу якість та доступність освітніх послуг для усіх громадян Данії. Автором окреслено діяльність основних освітніх установ, зокрема Данське агентство урядових ІТ-послуг, Асоціація місцевого самоврядування Данії, Міністерство у справах дітей та освіти, Національне агентство з питань інформаційних технологій, KOMBIT  (Муніципальний Цифровий Рух), Міжнародна асоціація з оцінювання навчальних досягнень учнів, а також різні EdTech-компанії та освітні установи. У статті акцентовано увагу на основних складових цифрової освітньої інфраструктури, а саме: цифрову екосистему для системного та шкільного управління; цифрову екосистему для викладання та навчання; доступ, використання та управління цифровими технологіями і даними в освіті; підтримку використання цифрових інструментів і ресурсів; управління даними та цифровими технологіями в освіті.","PeriodicalId":515255,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка","volume":"60 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141651815","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Категоріально-понятійне поле проблеми підготовки менеджерів закладів освіти до управління науково-методичною роботою в умовах магістратури","authors":"І. Б. Клецун, В. І. Кобаль","doi":"10.54929/2786-9199-2024-4-09-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-9199-2024-4-09-02","url":null,"abstract":"У дослідженні розглянуто різноманітні наукові підходи до визначення поняття «професійна підготовка майбутніх менеджерів закладів освіти». Схарактеризовано різні погляди науковців щодо проблеми професійної підготовки майбутніх менеджерів закладів освіти, показано актуальність вивчення даного феномену. На основі аналізу наукової літератури встановлено, що «професійна підготовка» розглядається дослідниками як система і як процес Аналіз змісту базових понять дослідження «професійна підготовка», «майбутній менеджер закладу освіти» дозволив з’ясувати розбіжність поглядів науковців у трактуванні останнього, що ускладнює цілісне сприйняття поняття «професійна підготовка майбутніх менеджерів закладів освіти». Визначені і описані закономірності, принципи формування змісту фахової підготовки майбутнього менеджера у сфері освіти, основні групи функцій менеджера закладу освіти. Виділено і проаналізовано 6 історичних періодів розвитку системи професійної підготовки майбутніх менеджерів закладів освіти в Україні; зауважено, що підготовка менеджерів – історично обґрунтований процес, який є невід’ємною частиною сучасного реформування освіти. У процесі підготовки майбутніх керівників закладів освіти основним є формування і розвиток у них сучасних, актуальних загальних і фахових компетентностей. Обґрунтовано, що професійна, управлінська компетентність менеджера закладу освіти, є важливим показником професійного розвитку. Виявлено, що сучасна освіта висуває високі вимоги до майбутнього менеджера. Це зумовлює, що поняття «професійна підготовка майбутнього менеджера закладу освіти» продовжує доповнюватися, розширюватися та стає більш об’ємним і потребує постійного оновлення та розвитку згідно із сучасними вимогами до реформування системи управління освітою, закладами освіти. Оскільки дослідниками не приділена окрема увага проблемі підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління науково-методичною роботою, то наші дослідження будуть спрямовані на розкриття методологічних засад підготовки майбутніх менеджерів освіти до управління науково-методичною роботою в умовах магістратури.","PeriodicalId":515255,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка","volume":"25 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141355793","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Розробка та впровадження прототипів нечітких інтелектуальних систем у професійній підготовці майбутніх фахівців інженерно-педагогічних спеціальностей","authors":"Олександр Деревянчук","doi":"10.54929/2786-9199-2024-4-09-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-9199-2024-4-09-01","url":null,"abstract":"Сучасний етап розвитку інженерно-педагогічної освіти акцентує увагу на необхідності впровадження інноваційних технологій, серед яких значне місце займають нечіткі інтелектуальні системи. Їх розвиток і застосування в освітньому процесі є актуальним та обіцяє значні переваги у підготовці фахівців. Визначенням даного дослідження є проєктування та аналіз прототипів нечітких інтелектуальних систем для застосування в професійній освіті інженерно-педагогічних спеціальностей, що сприятиме підвищенню якості освітнього процесу. Проєктування прототипів нечітких інтелектуальних систем передбачає створення концептуальних, логічних та фізичних моделей. При розробці концептуальної моделі використовувалось середовище Creately для створення UML-діаграм, які допомагають відобразити основні компоненти та взаємодії у системі. Логічна модель заснована на методології нечіткої когнітивної карти (FCM), що дозволяє аналізувати і моделювати складні системи з високим ступенем невизначеності, за допомогою програмного пакету Mental Modeler. Фізична модель була створена з використанням UML-діаграми розміщення проєкту, яка ілюструє фізичне розгортання системи. Головною гіпотезою дослідження є те, що інтеграція нечітких інтелектуальних систем у освітній процес забезпечить більшу адаптацію навчальних методик до індивідуальних потреб майбутніх фахівців інженерно-педагогічних спеціальностей. Результати моделювання підтвердили, що такий підхід збільшує точність визначення освітніх потреб і сприяє розробці більш ефективних навчальних стратегій. На практичному рівні, результати дослідження демонструють можливість застосування розроблених систем для оптимізації процесів підготовки майбутніх фахівців, що може бути використано для вдосконалення навчальних програм і методик. Ці результати вносять важливий вклад у підготовку кваліфікованих фахівців інженерно-педагогічних спеціальностей, здатних ефективно працювати в умовах сучасних технологічних викликів. Завершенням даного дослідження стало формулювання рекомендацій щодо подальшого розвитку і впровадження нечітких інтелектуальних систем в освітній процес. Перспективи подальших досліджень включають розширення функціоналу і адаптацію систем до специфічних умов використання в різних галузях інженерно-педагогічної освіти.","PeriodicalId":515255,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка","volume":"42 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141383246","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Переваги та виклики імплементації елементів методики CLIL у контексті вищої освіти","authors":"В. К. Четверик, Тетяна Веретюк","doi":"10.54929/2786-9199-2024-4-08-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-9199-2024-4-08-01","url":null,"abstract":"У статті розглянуто теоретичні та практичні основи методики предметно-мовного інтегрованого навчання – Content and Language Integrated Learning (CLIL); увагу закцентовано на перевагах та викликах імплементації тих чи тих її елементів до освітньої площини закладів вищої освіти (ЗВО). Актуальність розвідки обґрунтовується зростаючою необхідністю вдосконалення методик навчання іноземних мов в умовах ЗВО для забезпечення ефективної міжкультурної комунікації та професійного розвитку фахівців. Метою розвідки є аналіз особливостей методики предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL) та можливостей імплементації її елементів до навчального процесу ЗВО. Представлене дослідження передбачає теоретичний огляд наявних методичних джерел та аналіз власного досвіду роботи зі здобувачами у процесі занять з елементами аналізованої методики. Використані методи в процесі роботи над розвідкою включають, зокрема, аналіз літератури та узагальнення досвіду. Розглянуто основні особливості аналізованої методики (зокрема, інтеграція мови і професійних дисциплін, гнучкість методики тощо). Серед переваг методики виділено такі: інтеграція іншомовного компонента та предметних знань; постійний розвиток комунікативних навичок; підвищення рівня мотивації до вивчення іноземної мови; розширення інформаційного поля; розвиток критичного мислення; розвиток здатності до співпраці; адаптивність навчального процесу тощо. Установлено, що впровадження методики CLIL може вплинути на підвищення мотивації здобувачів як до вивчення іноземної мови, так і до розвитку іншомовної комунікативної та професійних компетентностей. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі може стати: розроблення методики організації роботи зі здобувачами з використанням елементів методики CLIL; створення навчальних програм, орієнтованих на застосування цієї методики або її елементів; розвиток програм професійного розвитку викладачів для ефективної роботи в межах аналізованої методики.","PeriodicalId":515255,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка","volume":"45 35","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141269984","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості прояву когнітивних компонентів у змішаному навчанні","authors":"Ольга Василівна Баніт, Ігор Радомський","doi":"10.54929/2786-9199-2024-3-08-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-9199-2024-3-08-01","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано особливості прояву когнітивних компонентів у процесі реалізації змішаного навчання в закладах вищої освіти. З’ясовано, що змішане навчання передбачає постійну зміну видів пізнавальної діяльності. Внаслідок цього відбувається значне навантаження на когнітивну систему. Автори виокремили для аналізу такі когнітивні компоненти: мислення, сприйняття, розуміння, увага, пам’ять, уява, мовлення. У результаті аналізу виявлено, що змішане навчання розвиває творче і критичне мислення; сприйняття у змішаному навчанні залежить від домінуючих сенсорних каналів та готовності здобувачів освіти активно брати участь в освітньому процесі. Розуміння у змішаному навчанні може бути повноцінним тільки тоді, коли реалізуються в два етапи: самостійна індивідуальна робота та демонстрація результатів. Успішність змішаного навчання залежить від уміння здобувачів освіти розподіляти увагу, відділяти основну інформацію від другорядної, зосереджуватися на розв’язанні конкретних завдань та ефективно співпрацювати з викладачами й іншими здобувачами як в аудиторії, так і в онлайн-середовищі. Зважаючи на тип інформації, яку здобувачі освіти отримують у змішаному навчанні, для оптимального засвоєння та використання знань мають бути задіяні різні типи пам’яті: процедурна, семантична, епізодична. Уява допомагає візуалізувати абстрактні поняття та концепції, уявити їх в реальному або вигаданому контексті. Мовлення, зокрема усна комунікація, розвиває вміння вільно чітко й виразно висловлювати свої думки та ідеї, а також дає можливість ділитися враженнями та взаємодіяти з однокурсниками й викладачами, поліпшуючи сприйняття інформації через колективний розум. Загалом, ефективність когнітивних компонентів у змішаному навчанні варіюється в залежності від конкретних умов та психологічних характеристик здобувачів освіти. Крім того, їхня взаємодія визначається тими умовами й обставинами, в яких знаходяться як викладачі так і здобувачі освіти, а також психоемоційним станом, в якому вони перебувають.","PeriodicalId":515255,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка","volume":"30 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140659971","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Зарубіжний досвід підвезення дітей дошкільного віку до закладів освіти: український дискурс","authors":"І. С. Крамаренко, О. В. Низковська","doi":"10.54929/2786-9199-2024-3-04-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-9199-2024-3-04-01","url":null,"abstract":"У статті узагальнено й проаналізовано інформацію, отриману Міністерством освіти і науки України (далі – МОН) від Міністерства закордонних справ України у грудні 2023 року, стосовно зарубіжного досвіду організації підвезення дітей дошкільного віку до закладів дошкільної освіти та у зворотному напрямку. Наведено дані такого досвіду роботи у 8 країнах Європи і у Сполучених Штатах Америки. Вивчення питання відбувалося в контексті вирішення в Україні завдань практичної реалізації права на рівний доступ до здобуття дошкільної освіти, насамперед, дітьми 5-6 річного віку та дітьми з обмеженими фізичними можливостями. При цьому враховувалися дані попереднього дослідження з моніторингу потреби у таких підвезеннях в Україні в умовах дії воєнного стану. Наведено дані щодо вікових категорій дітей, охоплених підвезеннями, способів підвезень, супроводу дітей дорослими особами, оплати за послуги перевезення, транспортування дітей з обмеженими фізичними можливостями і дітей-інвалідів. Окремо розглянуто досвід США з організації безпеки перевезень шкільними автобусами.  Інформація стане в пригоді при підготовці пакету нормативно-правових документів, необхідних для унормування організації підвезення дітей дошкільного віку до закладів освіти спеціальними транспортними засобами (шкільними автобусами). З огляду на значні  втрати вітчизняної системи освіти, зокрема руйнування закладів дошкільної освіти та знищення й викрадення частини парку шкільних автобусів під час окупації окремих територій України та бойових дій, отримані дані будуть корисними й для налагодження взаємодії з країнами-партнерами, спонсорами в напрямку поточного розвитку і повоєнного відновлення дошкільної ланки освіти. Оптимізація підвезення здобувачів освіти із охопленням іще однієї їх категорії – дітей дошкільного віку – на основі зарубіжного досвіду та з урахуванням власних можливостей створить позитивні передумови для більш успішної інтеграції України до світового, в першу чергу,  європейського освітнього простору.    ","PeriodicalId":515255,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка","volume":"1996 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140719107","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Formation of Information and Digital Competence of the Modern Teacher of the New Ukrainian School","authors":"Tamila Berezhna, Nataliya Bessarab","doi":"10.54929/2786-9199-2024-3-02-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.54929/2786-9199-2024-3-02-01","url":null,"abstract":"The article examines modern trends in the creation of an informational educational space, the issue of the introduction of information and digital technologies that ensure effective interaction of individuals in society; the essence of the concept of \"informational and digital competence\" of the teacher of the New Ukrainian School, the structure of the informational and digital competence of the teacher based on integration, namely: technological literacy, deepening of knowledge, creation of means of information provision of the needs of humanity, with the help of technical means; an analysis of international and domestic legal documents regarding the formation of information and digital competence of teachers was carried out. It was determined that in the conditions of the reform of modern education in Ukraine, the formation of the teacher's information and digital competence becomes relevant, and the specific tasks of the development of the educational process during the implementation of the Concept of the New Ukrainian School in general secondary education institutions, where information and digital competence is one of the professional skills of the teacher, are outlined. , the ability to apply information and communication technologies in the educational process of an educational institution, and the ability to receive information and operate it according to one's own needs and requirements in the development of programs, documents, and organization of cooperation. Priorities, technological principles of building an information and educational environment, implementation of effective methods of teaching and access to knowledge, formation of information and digital competencies of the teacher, which is a powerful tool that contributes to the improvement of the process of creation, storage, processing, and distribution of educational materials, intensification of the educational process, increase speed and quality of perception, understanding and assimilation of knowledge by students, as well as joint work with them; the definition of the concept of \"information and digital competence\" is clarified. The Digital Competence Framework for pedagogical workers is an important tool for the creation of educational standards, assistance in the creation and planning of educational initiatives aimed at increasing the level of digital literacy and the practical use of IT technology tools and services, the development of educational programs by providers of educational services (DigCompEdu), developed European Joint Research Center; their main provisions, the views of researchers regarding the information and digital competence of the teacher, defined according to the professional standard of the teacher, are disclosed because the use of digital technologies in education is currently one of the most important and stable trends in the development of the global educational process.","PeriodicalId":515255,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка","volume":" 29","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140216455","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}