{"title":"Особливості прояву когнітивних компонентів у змішаному навчанні","authors":"Ольга Василівна Баніт, Ігор Радомський","doi":"10.54929/2786-9199-2024-3-08-01","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті проаналізовано особливості прояву когнітивних компонентів у процесі реалізації змішаного навчання в закладах вищої освіти. З’ясовано, що змішане навчання передбачає постійну зміну видів пізнавальної діяльності. Внаслідок цього відбувається значне навантаження на когнітивну систему. Автори виокремили для аналізу такі когнітивні компоненти: мислення, сприйняття, розуміння, увага, пам’ять, уява, мовлення. У результаті аналізу виявлено, що змішане навчання розвиває творче і критичне мислення; сприйняття у змішаному навчанні залежить від домінуючих сенсорних каналів та готовності здобувачів освіти активно брати участь в освітньому процесі. Розуміння у змішаному навчанні може бути повноцінним тільки тоді, коли реалізуються в два етапи: самостійна індивідуальна робота та демонстрація результатів. Успішність змішаного навчання залежить від уміння здобувачів освіти розподіляти увагу, відділяти основну інформацію від другорядної, зосереджуватися на розв’язанні конкретних завдань та ефективно співпрацювати з викладачами й іншими здобувачами як в аудиторії, так і в онлайн-середовищі. Зважаючи на тип інформації, яку здобувачі освіти отримують у змішаному навчанні, для оптимального засвоєння та використання знань мають бути задіяні різні типи пам’яті: процедурна, семантична, епізодична. Уява допомагає візуалізувати абстрактні поняття та концепції, уявити їх в реальному або вигаданому контексті. Мовлення, зокрема усна комунікація, розвиває вміння вільно чітко й виразно висловлювати свої думки та ідеї, а також дає можливість ділитися враженнями та взаємодіяти з однокурсниками й викладачами, поліпшуючи сприйняття інформації через колективний розум. Загалом, ефективність когнітивних компонентів у змішаному навчанні варіюється в залежності від конкретних умов та психологічних характеристик здобувачів освіти. Крім того, їхня взаємодія визначається тими умовами й обставинами, в яких знаходяться як викладачі так і здобувачі освіти, а також психоемоційним станом, в якому вони перебувають.","PeriodicalId":515255,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка","volume":"30 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.54929/2786-9199-2024-3-08-01","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті проаналізовано особливості прояву когнітивних компонентів у процесі реалізації змішаного навчання в закладах вищої освіти. З’ясовано, що змішане навчання передбачає постійну зміну видів пізнавальної діяльності. Внаслідок цього відбувається значне навантаження на когнітивну систему. Автори виокремили для аналізу такі когнітивні компоненти: мислення, сприйняття, розуміння, увага, пам’ять, уява, мовлення. У результаті аналізу виявлено, що змішане навчання розвиває творче і критичне мислення; сприйняття у змішаному навчанні залежить від домінуючих сенсорних каналів та готовності здобувачів освіти активно брати участь в освітньому процесі. Розуміння у змішаному навчанні може бути повноцінним тільки тоді, коли реалізуються в два етапи: самостійна індивідуальна робота та демонстрація результатів. Успішність змішаного навчання залежить від уміння здобувачів освіти розподіляти увагу, відділяти основну інформацію від другорядної, зосереджуватися на розв’язанні конкретних завдань та ефективно співпрацювати з викладачами й іншими здобувачами як в аудиторії, так і в онлайн-середовищі. Зважаючи на тип інформації, яку здобувачі освіти отримують у змішаному навчанні, для оптимального засвоєння та використання знань мають бути задіяні різні типи пам’яті: процедурна, семантична, епізодична. Уява допомагає візуалізувати абстрактні поняття та концепції, уявити їх в реальному або вигаданому контексті. Мовлення, зокрема усна комунікація, розвиває вміння вільно чітко й виразно висловлювати свої думки та ідеї, а також дає можливість ділитися враженнями та взаємодіяти з однокурсниками й викладачами, поліпшуючи сприйняття інформації через колективний розум. Загалом, ефективність когнітивних компонентів у змішаному навчанні варіюється в залежності від конкретних умов та психологічних характеристик здобувачів освіти. Крім того, їхня взаємодія визначається тими умовами й обставинами, в яких знаходяться як викладачі так і здобувачі освіти, а також психоемоційним станом, в якому вони перебувають.