{"title":"Політика цифрової освітньої інфраструктури у Данії","authors":"Кирил Котун","doi":"10.54929/2786-9199-2024-5-04-01","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті проаналізовано політику та практичне застосування цифрової освітньої інфраструктури в Данії, виходячи з переконання, що цифровізація може значно покращити якість та доступність освіти. Розглядаючи данську систему освіти як приклад успішної інтеграції сучасних технологій, автор детально описує, як муніципалітети в Данії використовують автономію для адаптації освітніх процесів до місцевих потреб. Центральний уряд сприяє широкому впровадженню цифрових ресурсів у школах, а також розробці національних онлайн платформ, що служать опорою для вчителів та учнів. Важливим аспектом є розвиток цифрової компетентності серед вчителів, що включає навчання користуванню штучним інтелектом та іншими інноваційними технологіями. Стаття також висвітлює низку політичних угод та ініціатив, спрямованих на підтримку цифровізації освіти, включно з фінансуванням розвитку цифрових навчальних ресурсів та інфраструктури. Автор наголошує на необхідності балансу між централізованим керівництвом та локальною ініціативою у формуванні освітньої політики та практики, що забезпечує високу якість та доступність освітніх послуг для усіх громадян Данії. Автором окреслено діяльність основних освітніх установ, зокрема Данське агентство урядових ІТ-послуг, Асоціація місцевого самоврядування Данії, Міністерство у справах дітей та освіти, Національне агентство з питань інформаційних технологій, KOMBIT (Муніципальний Цифровий Рух), Міжнародна асоціація з оцінювання навчальних досягнень учнів, а також різні EdTech-компанії та освітні установи. У статті акцентовано увагу на основних складових цифрової освітньої інфраструктури, а саме: цифрову екосистему для системного та шкільного управління; цифрову екосистему для викладання та навчання; доступ, використання та управління цифровими технологіями і даними в освіті; підтримку використання цифрових інструментів і ресурсів; управління даними та цифровими технологіями в освіті.","PeriodicalId":515255,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка","volume":"60 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-07-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.54929/2786-9199-2024-5-04-01","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті проаналізовано політику та практичне застосування цифрової освітньої інфраструктури в Данії, виходячи з переконання, що цифровізація може значно покращити якість та доступність освіти. Розглядаючи данську систему освіти як приклад успішної інтеграції сучасних технологій, автор детально описує, як муніципалітети в Данії використовують автономію для адаптації освітніх процесів до місцевих потреб. Центральний уряд сприяє широкому впровадженню цифрових ресурсів у школах, а також розробці національних онлайн платформ, що служать опорою для вчителів та учнів. Важливим аспектом є розвиток цифрової компетентності серед вчителів, що включає навчання користуванню штучним інтелектом та іншими інноваційними технологіями. Стаття також висвітлює низку політичних угод та ініціатив, спрямованих на підтримку цифровізації освіти, включно з фінансуванням розвитку цифрових навчальних ресурсів та інфраструктури. Автор наголошує на необхідності балансу між централізованим керівництвом та локальною ініціативою у формуванні освітньої політики та практики, що забезпечує високу якість та доступність освітніх послуг для усіх громадян Данії. Автором окреслено діяльність основних освітніх установ, зокрема Данське агентство урядових ІТ-послуг, Асоціація місцевого самоврядування Данії, Міністерство у справах дітей та освіти, Національне агентство з питань інформаційних технологій, KOMBIT (Муніципальний Цифровий Рух), Міжнародна асоціація з оцінювання навчальних досягнень учнів, а також різні EdTech-компанії та освітні установи. У статті акцентовано увагу на основних складових цифрової освітньої інфраструктури, а саме: цифрову екосистему для системного та шкільного управління; цифрову екосистему для викладання та навчання; доступ, використання та управління цифровими технологіями і даними в освіті; підтримку використання цифрових інструментів і ресурсів; управління даними та цифровими технологіями в освіті.