Naukovij vìsnik Hersonsʹkogo deržavnogo unìversitetu最新文献

{"title":"НОВІ МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ ДЛЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У ВІРТУАЛЬНІЙ РЕАЛЬНОСТІ: ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ","authors":"Дмитро Павлович Кондик","doi":"10.32999/ksu2307-8049/2023-4-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2307-8049/2023-4-11","url":null,"abstract":"Стаття присвячена новітнім можливостям та викликам цифрової епохи, які виникають в авторському праві Європейського Союзу у сфері віртуальних технологій, а також їхньому впливу на українське авторське законодавство. Мета статті – визначення нових можливостей і викликів, які виникають в авторському праві Європейського Союзу в умовах динамічного розвитку цифрових технологій і технологій віртуальної реальності. Методи. Оптимальною методологічною основою для дослідження є комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, які можуть бути використані для вивчення нових можливостей і викликів цифрової епохи для авторського права Європейського Союзу й України. Використано методи діалектики, аналізу, синтезу, термінологічний, герменевтико-правовий і порівняльно-правовий методи. Результати. У статті проаналізовано нові можливості та виклики, які постають перед авторським правом Європейського Союзу у сфері віртуальних технологій в умовах цифровізації, їхній вплив на законодавство України у сфері авторського права. Автор зазначає, що нині віртуальні технології проникли в усі сфери людського буття, зокрема в науку, освіту, мистецтво, дизайн, сферу розваг і навіть у військову сферу. Такий багатовекторний розвиток технологій віртуальної реальності як дає нові можливості, так і призводить до появи низки викликів у всіх сферах суспільного буття. Серед можливостей варто назвати такі: розвиток віртуального мистецтва та творчості, який дозволяє створювати об’єкти, які підлягають захисту авторським правом Європейського Союзу; утвердження можливості проведення віртуальних виставок із використанням низки переваг віртуального світу та його інструментів. Виклики: несанкціоноване використання авторських творів користувачами віртуальних мереж; необхідність установлення механізмів виявлення порушень авторських прав у віртуальних мережах і притягнення винних осіб до відповідальності; проблема закріплення авторського права на об’єкти, створені з використанням технологій віртуальної реальності. Висновки. Технології віртуальної реальності є однаково важливими та загрозливими для розвитку авторського права та його захисту. Тому Європейський Союз повинен більше зусиль приділити розробленню правової основи регулювання авторських прав у сфері віртуальної реальності та їх захисту, незважаючи на наявність досить сильної правової бази у сфері регулювання цифрових технологій. Україна, яка провадить активну уніфікацію та гармонізацію свого законодавства відповідно до законодавства Європейського Союзу, також має більше уваги приділити правовому врегулюванню авторських прав у віртуальних мережах.","PeriodicalId":496612,"journal":{"name":"Naukovij vìsnik Hersonsʹkogo deržavnogo unìversitetu","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135344844","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ПОЛОЖЕНЬ РИМСЬКОГО СТАТУТУ В НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ: ПОЛІТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ТА ПРАВОВІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ","authors":"Наталія Миколаївна Ахтирська","doi":"10.32999/ksu2307-8049/2023-4-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2307-8049/2023-4-8","url":null,"abstract":"Стаття присвячена питанням взаємодії України з Міжнародним кримінальним судом, розглянуті етапи нормативного врегулювання такого співробітництва в розслідуванні воєнних злочинів, геноциду та злочинів проти людяності з урахуванням відсутності закону про ратифікацію Римського статуту. Мета статті полягає в дослідженні процесів європейської інтеграції України, які охоплюють значне коло сфер суспільних відносин, які потребують уніфікації, а також зумовлюють доцільність приєднання до правових гарантій безпеки. Укладання Україною Римського статуту у 2000 році не завершилось його ратифікацією, що було зумовлено висновком Конституційного Суду України про наявну неузгодженість окремих його положень з конституційними нормами. Уведення в дію змін, внесених у 2016 році до Конституції України щодо можливості ратифікації Римського статуту, було відтерміновано до 2019 року. Початок військової агресії Російської Федерації спонукав Україну визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо ситуації в Автономній Республіці Крим, на сході України та під час Революції гідності («справа майдану»). Повномасштабне вторгнення військ Російської Федерації та наслідки, яких зазнає Україна, спонукали прокурора Міжнародного кримінального суду розпочати розслідування воєнних злочинів, геноциду та злочинів проти людяності. Оскільки правові питання взаємодії правоохоронних органів і судів з Міжнародним кримінальним судом не були вирішені раніше, це викликало низку практичних складнощів щодо визначення юрисдикції, збору доказів, діяльності спільних слідчих груп, залучення міжнародних експертів тощо. Методами дослідження є аналіз міжнародних документів, нормативних актів України, компаративістський метод (порівнюються підходи до збору доказів за національним законодавством і міжнародним правом), статистичний метод (кількісні показники воєнних злочинів, учинених на території України). Результатами дослідження стало виявлення деяких прогалин у чинному законодавстві, які потребують усунення. Ухвалення Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом» від 3 травня 2022 року деяким чином дало відповіді на окремі питання, водночас спричинило дискусії серед науковців і практиків щодо якості вказаного Закону та потреб у подальшому процесі імплементації норм міжнародного права в національне законодавство України. Висновком стало обґрунтування безальтернативності ратифікації Римського статуту для виконання взятих зобов’язань, що усуне перешкоди та ризики у зборі доказів та надасть переваги (прискорена процедура початку розслідування прокурором Міжнародного кримінального суду, розслідування злочинів агресії, участь у діяльності Асамблеї, право на обрання суддів, прокурорів до Міжнародного кримінального суду, акредитація українських адвокатів тощо).","PeriodicalId":496612,"journal":{"name":"Naukovij vìsnik Hersonsʹkogo deržavnogo unìversitetu","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135343957","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}