Сіверянський літопис最新文献

{"title":"ДІТИ ПІВДНЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ у 1933–1934 рр. (за документами політвідділів МТС)","authors":"Iryna Etkina","doi":"10.58407/litopis.230613","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.230613","url":null,"abstract":"   Метою статті є відтворення становища дітей півдня Чернігівської області у 1933–1934 рр. як складової Голодомору-геноциду та репресій проти українців у цьому регіоні. Для розвідки використано методологічні підходи «локальної історії», «історії знизу». На основі аналізу великого масиву джерел державного архіву Чернігівської області, що включає як документи політвідділів МТС та інших органів місцевої влади півдня Чернігівщини, так і заяв-звернень мешканців сіл до цих органів, зроблено загальні висновки. Наукова новизна розвідки полягає в тому, що вкрай болюча тема становища дітей під час Голодомору-геноциду на матеріалах Чернігівщини не досліджена, не зважаючи на велику увагу до тематики Голодомору в цілому.   Опрацьовані матеріали дозволили дійти таких висновків. Діти півдня Чернігівщини масово ставали жертвами Голодомору-геноциду, що продовжувався в цьому регіоні і в 1934 р., а також жертвами репресій як діти «ледарів», одноосібників, «куркулів», виселенців і т. д. Сталінський режим розколов українське село на тих, хто розкуркулював, і тих, кого розкуркулювали. Цей розлом проходив і через вікову категорію дітей-підлітків, які змушені були доносити на своїх однолітків, аби вижити самим.","PeriodicalId":471432,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":" 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139625736","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НОВИНИ ПРО ШВЕДСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ 1708–1709-х рр.","authors":"Marina Trattner","doi":"10.58407/litopis.230610","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.230610","url":null,"abstract":"   У підготовленій публікації звіту генерального штабу війська Карла ХІІ від 31 березня 1709 р. йдеться про перелік бойових дій шведсько-українського війська протягом чотирьох місяців. Це цінне джерело про перебування каролінців на землях України, хід наступальних та оборонних операцій, участь великої кількості козаків Мазепи у війні за свободу своєї Батьківщини. Документ є важливим свідченням про союз українців та шведів у боротьбі з агресивною москвою2, яка у ту добу вела практично щороку загарбницькі війни для збільшення своєї території.","PeriodicalId":471432,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":" 37","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139626932","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ","authors":"Tamara Dorokhina, V. Kosachenko","doi":"10.58407/litopis.230606","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.230606","url":null,"abstract":"   Мета статті – розглянути історію Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка; описати його культурно-просвітницьку діяльність та колектив установи; схарактеризувати значення для місцевого населення та Чернігівщини в різні періоди функціонування; ознайомити з випробуваннями, які були подолані заради роботи театру; прокоментувати сьогодення пам’ятки культури місцевого значення. Наукова новизна статті полягає в тому, що з опертям на архівні матеріали запропоновано більш повне та систематизоване висвітлення історії Чернігівського драмтеатру. Методологічну основу роботи становлять принципи цілісності, систематичності, історизму та об’єктивності, завдяки чому вдалося досягти неупередженості та забезпечити комплексність дослідження. Під час написання роботи використано загальні методи дослідження: емпіричні, теоретичні, комплексні, а також спеціальні методи наукового дослідження: компонентний аналіз та групування. Висновки відповідають поставленій меті дослідження: простежено історію Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка від моменту заснування у 1926 р. й до сьогодення. Упродовж 1943–1959 рр. театр працював у непристосованих до роботи приміщеннях, зазнавав матеріальних труднощів, зміни керівництва та колективу, проте зберіг свою професійну функцію й продовжив бути головним культурно-просвітницьким центром міста, дарувати радість та творчу насолоду не тільки Чернігівщині.","PeriodicalId":471432,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":" 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139625922","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕДАГОГІЧНА ТА ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ СТЕПАНА ГАВРИЛОВИЧА БАРАНА-БУТОВИЧА (1877–1944) НА ПОЧАТКУ XX ст.","authors":"Yaroslav Trykashnyi","doi":"10.58407/litopis.230615","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.230615","url":null,"abstract":"   Стаття присвячена українському історику, археологу, краєзнавцю та педагогу С.Г. БарануБутовичу. Мета статті: використовуючи широке коло джерел, наукову літературу, висвітлити освітянську діяльність та участь у суспільно-політичних процесах початку XX ст. ученого та громадського діяча С. Барана-Бутовича. Наукова новизна роботи полягає у представленні окремих періодів життя С. Барана-Бутовича та встановленні факторів, які вплинули на формування його світогляду. Методологічна основа роботи ґрунтується на базі біографічного методу, з використанням принципів наукового об’єктивізму, комплексності, системності та історизму. Висновки. У статті представлено шлях формування особистості С. Барана-Бутовича, висвітлено процеси його навчання, роботи в різних освітніх закладах, участь у революційній діяльності, значення його науко-просвітницької та дослідницької діяльності для Чернігівщини.","PeriodicalId":471432,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":" 44","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139626728","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЇЖА ЯК МАРКЕР ЧУЖОГО: ХАРЧОВІ ТРАДИЦІЇ ТАТАР В ОПИСАХ ПОЛЬСЬКИХ АВТОРІВ","authors":"Volodymyr Pylypenko","doi":"10.58407/litopis.230603","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.230603","url":null,"abstract":"   Мета роботи: на основі текстів польської літератури Раннього Нового часу визначити, як харчові традиції використовували для маркування чужого в політичній культурі Речі Посполитої. Завдання роботи. Визначити, як автори текстів описують продукти, які використовують татари, як їх готують та як споживають. Як за допомогою такої інформації відбувається іншування ворога, його цивілізаційне приниження.   Актуалізація теми. Річ Посполита впродовж століть мала тісні стосунки зі «східним світом»: вела торгівлю, час від часу перебувала в стані війни, підтримувала дипломатичні зв’язки. До середини XVII ст. тема Сходу лишалася однією з популярних тем у літературі Речі Посполитої. Все це робило рівень знань про культуру й побут східних сусідів Польсько-Литовської держави досить високим. Але це не заважало публіцистам використовувати інформацію про традиції та побут народів Сходу, а особливо татар, тенденційно, з метою демонстрації власної культурної переваги над сусідами. І опис харчових традицій татар був однім зі способів такої демонстрації. Наукова новизна полягає в тому, що дослідження харчових традицій інтерпретується не в контексті етнографії, а політичної культури ранньомодерного часу.   Висновки. За допомогою описів їжі татар, способів приготування та вживання, що вміщені в польських публіцистичних та історично-географічних текстах, автори намагалися продемонструвати культурну або цивілізаційну відсталість татар. Для цього вони використовували зрозумілі для читачів символи.","PeriodicalId":471432,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":" 14","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139626342","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЛИСТ ГЕНЕРАЛЬНОГО БУЛАВНИЧОГО ФЕДОРА НАХИМОВСЬКОГО ГЕТЬМАНУ ПИЛИПУ ОРЛИКУ від 20 червня 1720 р.","authors":"S. Pavlenko, Maksym Meshkovoi","doi":"10.58407/litopis.230611","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.230611","url":null,"abstract":"   У публікації вперше представлений переклад українською мовою з латини лист мазепинця Федора Нахимовського гетьману України Пилипу Орлику. У ньому соратник володаря булави звітує про свою поїздку в 1720 р. на Олешківську Січ та в Кримське ханство, ділиться враженнями про переговори з січовиками, ханом, мурзами про спільний виступ проти Московської держави. В оповіді булавничого згадується про укладений раніше П. Орликом із Кримським ханством трактат Вічного миру про взаємодію у війні з московитами. Кримські зверхники пообіцяли в нових реаліях підтримати козаків при нагоді.","PeriodicalId":471432,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":" 29","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139627060","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД ПЕРЕБУВАННЯ ПРП. ПАЇСІЯ ВЕЛИЧКОВСЬКОГО НА АФОНІ ТА ЗАПОЧАТКУВАННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Serhii Shumylo","doi":"10.58407/litopis.230607","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.230607","url":null,"abstract":"   Мета: дослідити початковий період перебування українського церковно-культурного діяча святого Паїсія Величковського (1722–1794) на Горі Афон з 1746 по 1758 рр., проаналізувати причини й мотиви, які спонукали його зайнятися звіркою, переписуванням і перекладами святоотцівських книг та заснувати власну духовну школу. Методологічні засади дослідження ґрунтуються на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності, діалектичному підході до історичних явищ. Відповідно до поставленої мети й завдань було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних, спеціальних методів. Наукова новизна. Проаналізовано листи Паїсія Величковського, інші джерела та свідчення щодо його початкової діяльності на Афоні. Встановлено, що основне місце зосередження українських ченців у 1740-ві рр. на Афоні було на землях, що належали Пантократорському монастирю. Завдяки проведеному аналізу та здійсненій експедиції на Афон встановлено точні місця розташування створених Паїсієм чернечих осередків на Афоні – каливи «Кіпа́рі» (1746–1754) і келії св. Костянтина (1754–1758), встановлено походження назви «Кіпа́рі» яку на слов’янський манер прийнято було називати «Кипарис». Наголошено, що ці святині є важливою складовою історії, духовної культури, традиції та спадщини українського чернецтва на Афоні. Здобута в Києво-Могилянській академії освіта спонукала Паїсія захопитися збиранням по афонських монастирях стародавніх богослужбових та святоотцівських рукописів і книг давньогрецькою мовою з метою виправлення слов’янських перекладів. Аналіз листів Паїсія засвідчує, що ще під час перебування в Костянтинівській келії він уперше звернув увагу на невідповідності слов’янських перекладів святоотцівських книг та грецьких оригіналів. Наголошено, що першим, хто надихнув Паїсія на започаткування такої діяльності, був його колишній наставник прп. Василій Поляномерульський (бл. 1692–1767), який так само походив із України (ймовірно, з Чернігово-Сіверщини).Висловлено припущення, що на нього міг мати також вплив український філолог і перекладач, колишній викладач Києво-Могилянської академії ієромонах Яків (Блонницький), який у цей само час (з 1751 по 1761 рр.) подвизався на Афоні в Зографському монастирі. Встановлено точне місцерозташування келії старця Даниїла із Димитрівського Ватопедського скиту, який на Афоні був духівником Паїсія і також мав вплив на нього. Відзначено, що започаткування літературної, перекладацької та просвітницької діяльності школи Паїсія на Афоні припадає на період його перебування в Іллінському скиту. У справі переписування й перекладу книг він взаємодіє з колишніми каппадокійськими ченцями. Діяльність Паїсіївського братства сприяла перетворенню Іллінського скиту на один із важливих духовно-культурних і просвітницьких осередків на Афоні та за його межами. Наголошено, що вивчення початкового періоду перебування Паїсія Величковського на Афоні дозволяє зрозуміти причини й мотиви, з яких він почав займатись звіркою, переписуванням і перекладами святоотцівськи","PeriodicalId":471432,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":" 47","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139626746","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК КРАЄЗНАВСТВА В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ (в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.)","authors":"N. Levytska","doi":"10.58407/litopis.230612","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.230612","url":null,"abstract":"   У статті висвітлюється активна участь закладів вищої освіти в поширенні краєзнавства в Україні. Визначено важливу роль професорсько-викладацького складу та студентів в організації та діяльності наукових історико-етнографічних, історико-філологічних гуртків, започаткуванні українознавчих дисциплін та кафедр в університетах України. Досліджується роль видатних педагогів М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського, Д. Багалія, О. Потебні, М. Сумцова та інших у сприянні поширення краєзнавства.","PeriodicalId":471432,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":" 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139625808","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДВА НЕВІДОМИХ ЛИСТИ ІВАНА БАГРЯНОГО","authors":"Yurii Pr. Mytsyk, Inna Tarasenko","doi":"10.58407/litopis.230617","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.230617","url":null,"abstract":"   У публікації вперше введені до наукового обігу два невідомих досі листа видатного українського письменника-емігранта Івана Багряного. Листи були виявлені в майже не вивченому архіві письменника, переданому нещодавно із США до Національного університету «Києво-Могилянська академія». Листи стосуються не літературної, а політичної діяльності Івана Багряного. Вони проливають світло на політичне та церковне життя української повоєнної еміграції, дозволяють повніше уявити політичне кредо Багряного, його світогляд, негативне ставлення до деяких політичних і церковних діячів, фіксують непримиренну позицію письменника до тоталітарної держави – СРСР.","PeriodicalId":471432,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":" 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139625682","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДО ПИТАННЯ ВИВЧЕННЯ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ГЕРОЯ УКРАЇНИ М.І. СІКОРСЬКОГО (до 100-річчя від дня народження)","authors":"Nataliya Pavlyk","doi":"10.58407/litopis.230616","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.230616","url":null,"abstract":"   Мета роботи полягає в тому, щоб розглянути кілька наукових розвідок та частково історіографічні матеріали, де показано внесок кожного з дослідників у висвітлення життя й діяльності Михайла Івановича Сікорського з акцентуванням на положеннях, що розкривають магістральні сторінки його біографії й показують досягнення видатного музейника в історії української науки, культури та музейної справи на Переяславщині.   Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: коротко структурувати біографічні дані про М.І. Сікорського, частково проаналізувати роботи окремих дослідників і найбільш ґрунтовні історіографічні напрацювання із скоординованої теми. Отримані дані запустити в науковий обіг для подальшого використання їх у розкритті означеної теми.   Методологічними засадами дослідження є сукупність методів наукового пізнання: аналіз, узагальнення, систематизація. Провідними методами обрано історичний та біографічний. Наукова новизна роботи полягає в аналізі змісту робіт окремих науковців із потрактуванням їх ключових думок та в акцентуванні на найбільш повних історіографічних дослідженнях із вивчення життєдіяльності М.І. Сікорського.   Зроблено висновки: професійна та життєва біографія М.І. Сікорського досліджена ґрунтовно, але з появою нових матеріалів до наукового обігу надходять публікації, що потребують історіографічного прочитання. ","PeriodicalId":471432,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":" 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139626039","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}