{"title":"Літературна практика у форматі соціалістичного реалізму","authors":"Тетяна Шарова","doi":"10.31812/world_lit.v11i0.2034","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2034","url":null,"abstract":"У статті подано аналіз процесу підпорядковування художнього мислення ідеологічному диктатові, «вписування» літературної практики суб’єкта естетичної творчості у формат єдиного радянського методу. Досліджено, що на етапі політичного структурування літературно-мистецького життя, посилення регламентації та уніфікації творчості, письменники у форматі соціалістичного реалізму змушені використовувати нові тактики й методи, відшукувати шляхи адаптації.","PeriodicalId":425682,"journal":{"name":"Літератури світу: поетика, ментальність і духовність","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125502661","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Початок великої містифікації «Азазель» Б. Акуніна","authors":"Олександр Галич","doi":"10.31812/world_lit.v11i0.2028","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2028","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано появу у свідомості читачів постаті головного героя циклу романів Б. Акуніна Ераста Петровича Фандоріна, молодого детектива, наділеного великими інтелектуальними здібностями, аналітичним складом розуму, безстрашністю й хоробрістю, умінням передбачати наступні ситуації. Для цього автор аналізує перший твір циклу, роман “Азазель”, написаний Б. Акуніним 1998 року. Вигадана біографія героя цього роману поклала початок великій містифікації письменника, що вилилася у квазібіографію в наступних творах циклу.","PeriodicalId":425682,"journal":{"name":"Літератури світу: поетика, ментальність і духовність","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126000626","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Трагедія війни очима дитинства в сучасній українській прозі для дітей та юнацтва","authors":"Олеся Алімівна Слижук","doi":"10.31812/world_lit.v11i0.2073","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2073","url":null,"abstract":"У статті розкривається проблема відображення воєнних подій крізь призму дитячого сприйняття в сучасних українських прозових творах, призначених для дитячого й підліткового читання. Порівнюються авторські оповідні стратегії та риси автобіографізму як прийоми художнього письма в повісті В. Рутківського «Потерчата» та в романі С. Жадана «Інтернат». Обґрунтовується, що, незважаючи на змалювання воєнних подій із різних часових площин, в сучасній українській прозі простежується тенденція до вираження думки про війну як трагедію для дитини, дорослого й цілого людства та вітаїстичні погляди на майбутнє.","PeriodicalId":425682,"journal":{"name":"Літератури світу: поетика, ментальність і духовність","volume":"61 5","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120923611","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Рецензія на монографію М. В. Варданян «Свій – Чужий в українській діаспорній літературі для дітей та юнацтва: національна концептосфера, імагологічні моделі»","authors":"Олександр Галич","doi":"10.31812/world_lit.v11i0.2075","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2075","url":null,"abstract":"","PeriodicalId":425682,"journal":{"name":"Літератури світу: поетика, ментальність і духовність","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130834359","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"«Для того, щоб дістатися світла, потрібно пройти темряву». Прикмети антиутопії у романі Ярослава Мельника «Маша, або Постфашизм»","authors":"Олена Юрчук","doi":"10.31812/WORLD_LIT.V11I0.2074","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/WORLD_LIT.V11I0.2074","url":null,"abstract":"У статті зосереджено увагу на романі Ярослава Мельника «Маша, або Постфашизм», котрий має виразні прикмети антиутопії. Автор моделює державу в далекому майбутньому, що вирізняється неогуманізмом. На позір ідеальне суспільство виявляється тоталітарним соціумом, у якому люди володіють людиноподібними істотами – сторами. Роман Ярослава Мельника, як і більшість антиутопій, актуалізує питання про людську свободу й кастовий поділ. Своєрідність «Маші, або Постфашизму» в тому, що питання свободи й поділу вирішується не в межах бінарної опозиції «людина – людина», а «людина – тварина». Конфлікт людини й держави зумовлює не страх людини перед системою чи відчуття своєї вторинності, радше втому від перенасичення в задоволенні власних потреб.","PeriodicalId":425682,"journal":{"name":"Літератури світу: поетика, ментальність і духовність","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126579328","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Про «генний диво-код» у романі у віршах «Дивограй» Олесі Омельченко","authors":"Валентина Біляцька","doi":"10.31812/world_lit.v11i0.2035","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2035","url":null,"abstract":"У статті наголошується на проблемі духовності як найбільш необхідному чиннику розбудови суверенної Українив історико-філософсько-фантастичному романі-есе у віршах «Дивограй» О. Омельченко. У творі художньо ідеалізовано людські стосунки на суспільно-етичному рівні, інтерпретовано визначні події,архаїчні пласти вірувань українського народу як магічної й духовної його сили, відтворено найдавніші шари історичної й культурної пам’яті.","PeriodicalId":425682,"journal":{"name":"Літератури світу: поетика, ментальність і духовність","volume":"61 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134538451","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Смислові домінанти заголовків європейської овідіани другої половини ХХ століття","authors":"Іван Олександрович Давиденко","doi":"10.31812/world_lit.v10i0.59","DOIUrl":"https://doi.org/10.31812/world_lit.v10i0.59","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню особливостей поетики заголовків європейської Овідіани другої половини ХХ ст. У методологічній матриці порівняльно-типологічного підходу висвітлено основні смислові концепти назв романів «Овідій Назон – поет» Яцека Бохенського, «Останній світ» Крістофа Рансмайра, «Скандал в імператорському сімействі» Валентина Чемериса, а також повісті «Літній птах на зимовому березі» Юрія Мушкетика. За результатами компаративного аналізу текстуальної бази послідовно доведено правомірність визначення заголовка, як ключа, до першого інтуїтивно-пролептичного тлумачення твору.","PeriodicalId":425682,"journal":{"name":"Літератури світу: поетика, ментальність і духовність","volume":"379 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122070219","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}